справа № 359/3522/24
головуючий у суді І інстанції Семенюта О.Ю.
провадження № 22-ц/824/4785/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
21 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лашутіна Сергія Олександровича на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, -
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд: змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року у справі № 359/8822/17, та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 14 лютого 2015 року перебувала у шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_3 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року у справі № 359/8822/17 з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме з 06 листопада 2017 року, та до досягнення дитиною повноліття. Іншим рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 14 березня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано. У зв'язку з початком широкомасштабної війни ОСОБА_2 разом з дочкою була вимушена виїхати в Чехію на тимчасове проживання. На теперішній час розмір аліментів, які стягуються на користь дитини, є недостатнім для задоволення наймінімальніших потреб дитини. Водночас матеріальний стан відповідача змінився, він отримує постійний і достатній заробіток.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року у справі № 359/8822/17.
Визначено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на день розгляду цивільної справи ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 проживають у Чеській Республіці. За період часу з І кварталу 2023 року до І кварталу 2024 року ОСОБА_1 отримав виплати як військовослужбовець. У змісті рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року відсутня інформація про місце роботи ОСОБА_1 та його матеріальне становище.
Водночас, з аналізу відповіді ДПС щодо суми нарахованого доходу відповідача вбачається, що станом на день розгляду цієї цивільної справи матеріальний стан відповідача змінився, що є підставою для зміну способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лашутін С.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2024 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції послався як на підставу для зміни способу стягнення аліментів на зміст відповіді щодо отримання відповідачем доходів з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 рік як військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .
Однак, суд першої інстанції не врахував, що вказані доходи відповідачем використовувалися переважно для ремонту військової техніки, а також на придбання необхідного спорядження, амуніції та обладнання.
Зазначає, що позивачка не обґрунтувала належними та допустимими доказами скільки потрібно їй витратити на належне утримання дитини коштів щомісяця, скільки у неї коштів йде на харчування, одяг, навчання, ліки, дозвілля дитини тощо.
Наголошує, що через нарахування відповідачу бойових виплат, позивачка при такому розмірі аліментів буде отримувати грошові кошти, які значно перевищуватимуть її реальні витрати на дитину, та не відповідатимуть половині її особистих витрат на дитину, які позивачка також повинна нести, з огляду на рівні обов'язків батьків з утримання дитини.
Разом з тим, звертає увагу, що позивачем не надано доказів погіршення її матеріального становища, а також доказів того, що вона несе додаткові витрати на утримання дитини та її здоров'я.
Вказує, що пред'являючи вимогу про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів, позивачка належним чином не обґрунтувала та підтвердила належними доказами факт зміни обставин, які мали місце за період з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів. Позивачкою не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення її витрат на утримання малолітньої дитини та погіршення її матеріального стану.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Онишко В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та лишити без змін заочне рішення суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Константинов О.Г. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представника ОСОБА_2 - адвокат Сацик Р.В. у судовому засіданні просив суд залишити заочне рішення суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
14 лютого 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований у виконавчому комітеті Щасливської сільської ради Бориспільського району. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ». Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 14 лютого 2015 року (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 20 січня 2012 року (а.с. 10).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 14 березня 2019 року (а.с.15-16) шлюб між сторонами було розірвано.
11 січня 2020 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Бориспільському МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ». Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 11 січня 2020 року (а.с. 17).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року у справі № 359/8822/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме з 06 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11-13).
Станом на час розгляду цієї справи ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 проживають по АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується документами (довідками) про забезпечення житлом (а.с. 19-20, 22-23).
Відповідно до відповіді ГУ ДПС у Київській області щодо отримання відомостей про джерела/суми нарахованого доходу від 14 червня 2024 року, за період з І кварталу 2023 року до І кварталу 2024 року ОСОБА_1 отримав виплати як військовослужбовець у військовій частині НОМЕР_1 у загальному розмірі 1 048 183 грн 97 коп. (а.с. 57-58).
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначення розміру аліментів. Так, згідно із частиною першою цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зі змісту рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року у справі № 359/8822/17, яким з відповідача стягнуто аліменти на дитину у твердій грошовій сумі, вбачається, що інформація про місце роботи ОСОБА_1 та його матеріальне становище була відсутня.
За відомостями довідки, виданої ВЧ НОМЕР_1 , та ГУ ДПС у Київській області станом на час звернення позивача з указаним позовом та станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у ЗСУ та стабільно отримує виплати військовослужбовцям.
Указані обставини свідчать про те, що станом на день розгляду цієї цивільної справи матеріальний стан відповідача змінився.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімуму» прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3 196 гривень.
Очевидним є те, що аліменти у розмірі 1 000 грн на місяць є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, апеляційний суд враховує, що станом на теперішній час ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 проживають у Чеській Республіці, де їм необхідно облаштовувати свій побут, купувати необхідні речі.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів погіршення її матеріального становища, а також доказів того, що вона несе додаткові витрати на утримання дитини та її здоров'я, оскільки зміна матеріального стану платника аліментів є самостійною та достатньою підставою, передбаченою статтею 192 СК України, для збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лашутіна Сергія Олександровича залишити без задоволення.
Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 30 травня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська