Справа № 214/3577/25
1-кп/214/813/25
30 травня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката - ОСОБА_5 , (в режимі відеоконцеренції)
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12025041750000513 від 18.04.2025 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, українки, офіційно не працюючої, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, на утриманні має двох неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,-
Так, між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_8 , укладено угоду про відкриття та обслуговування банківського поточного (карткового) рахунку НОМЕР_1 , в національній валюті, на підставі чого банком видано останньому пластикову картку № НОМЕР_2 , обладнану технологією безконтактної оплати, для користування вказаним рахунком. Банківська платіжна картка є особливим видом банківських розрахункових документів і призначена для оплати покупок товарів чи послуг, оплати інших зобов'язань та отримання готівки з банківських рахунків.
Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 червня 2011 року, за своїм юридичним значенням та функціональним призначенням платіжні картки, як платіжні інструменти, засоби доступу до банківських рахунків відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2019, справа №454/420/17, аналіз норм законодавства свідчить про те, що платіжна картка є різновидом офіційних документів.
ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану, 15.04.2025 року о 12:00 годині, перебуваючи біля будинку 27 по вул. Космонавтів, в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, з корисливих мотивів підібрала банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , скориставшись тим що, за її діями ніхто не спостерігає викрала вищезазначену картку, та після чого у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння грошовими коштами з вищевказаної банківської карти АТ «ПУМБ».
Після чого ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення залишила, утримуючи при собі вищевказаний офіційний документ та розпорядилась ним на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України за ознаками: привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Крім цього, ОСОБА_4 , діючи в період дії воєнного стану, 15.04.2025 в період часу з 12:00 год. по 13:57 год., знаходячись в різних магазинах, розташованих на території Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, реалізовуючи свій намір на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що на знайденій нею банківській карті можуть знаходитись грошові кошти, які є чужим майном, а також те, що за допомогою вказаної картки можливе здійснення торгівельних операцій без підтвердження PIN-коду, діючи умисно, шляхом вільного доступу, за допомогою терміналів розрахувалася за товари, списавши з вищевказаної картки грошові кошти в загальній сумі 5414,30 гривень.
Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілій гр. ОСОБА_8 спричинений матеріальний збиток на загальну суму 5414 гривень 30 копійок.
Умисні дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
23.04.2025 між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
У відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, повністю визнає свою вину. Крім того, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права та наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодна з видом та мірою покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Прокурор просила затвердити укладену угоду про визнання винуватості, остання є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам КПК України, затверджена в угоді міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої.
Захисник ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 , вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності та не заперечувала проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою проти чого учасники процесу не заперечували.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди.
При проведенні судового засідання судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання та міру покарання зазначеної в угоді; інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.
Суд, також, переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченою угоди і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
За таких підстав, суд вважає доведеним в судовому засіданні, обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 по пред'явленому обвинуваченню по за всяким розумним сумнівом.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій, визнається щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
При призначені покарання визначеного угодою від 17.03.2025 суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Окрім того, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка за місцем мешкання характеризується нейтрально, офіційно не працевлаштована, раніше не судима, не заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодувала завдану шкоду в повному обсязі, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. А остаточне покарання обвинуваченій слід призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначивши покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік та поклавши на обвинувачену обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Достовірно підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 314-317, 369, 371-374, 473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 23.04.2025, укладену між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000513 від 18.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
ОСОБА_4 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити їй покарання:
? за ч.1 ст.357 КК України - у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
? за ч.4 ст.185 КК України - у вигляді 5 (п?яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1(один) рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази:
- DVD-R диск з копією відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження з приміщення магазину «М'ясні традиції» по вул. Космонавтів, 13; DVD-R диск з копією відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження з приміщення магазину «АТБ-Маркет 51» по вул. Космонавтів, 13; DVD-R диск з копією відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження з приміщення магазину «The Budka» по вул. Космонавтів, 27; DVD-R диск з копією відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження з приміщення магазину «Піца Дей 112» по вул. Космонавтів, 27; DVD-R диск з копією відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження з приміщення магазину «Вина Світу» по вул. Космонавтів, 11/1, які зберігається в матеріалах кримінального провадження- залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1