Справа № 214/3726/25
3/214/1628/25
Іменем України
13 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участі: секретаря судового засідання - Попкової Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , та потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн НОМЕР_1 ), громадянство - Україна, яка має вищу освіту, не працевлаштованої, розлученої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
29.04.2025 приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за місцем мешкання в кв. АДРЕСА_2 , умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: висловлювалась нецензурною лайкою на адресу останньої. Внаслідок дій ОСОБА_1 завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим порушено Закон України №2229-VIII від 07.12.2017.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнала частково, оскільки вважає, що 29.04.2025 між нею та матір'ю ОСОБА_2 стався конфлікт. Вона не вчиняла відносно ОСОБА_2 домашнього насильства, а лише висловлювалась нецензурною лайкою. В квітні 2025 року вона повернулась в Україну з Польщі, де працювала по найму, щоб жити разом з дітьми однією сім'єю. В Польщі вона 4 роки проживала разом з дітьми, а згодом була вимушена привезти дітей до батьків в Україну, оскільки розлучилась з чоловіком. Останні 5 років її діти живуть з її батьками, вона надсилала гроші батькам з Польщі з метою належного утримання дітей. ОСОБА_2 постійно погрожує їй позбавленням батьківських прав. Вона на теперішній час не має роботи, однак займається її пошуком. Має незадовільний стан здоров'я, пов'язаний з тривалим вживанням наркотичних речовин, у зв'язку з чим намагається пройти лікування від наркотичної залежності.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 , яка 02.04.2025 повернулась із Польщі, де перебувала на заробітках. З моменту повернення, ОСОБА_1 не піклується про своїх дітей, які перебувають останні роки на утриманні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_1 не може забезпечити отримання аліментів на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не здійснює реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що порушує права останніх. Вона постійно влаштовує конфлікти в присутності дітей, висловлюється нецензурною лайкою. ОСОБА_1 вже притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно свого батька ОСОБА_6 .
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, яка підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №443574 від 29.04.2025, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 29.04.2025 приблизно об 11 год. 00 хв. відносно своєї матері ОСОБА_2 умисного домашнього насильства психологічного характеру;
- рапортом інспектора патрульної поліції від 29.04.2025, зміст якого узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №443574 від 29.04.2025, складеного відносно ОСОБА_1 ;
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.04.2025, зміст якого узгоджується зі змістом рапорта інспектора патрульної поліції від 29.04.2025;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 29.04.2025.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка відповідно є її матір'ю, які в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є суб'єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Відтак відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 є суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, вислухавши пояснення сторін, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками; вчинення домашнього насильства, а саме: умисне вчинення діянь психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ), внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Приходячи до зазначеного вище висновку, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про не вчинення відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнього насильства, оскільки вони спростовуються відомостями, які містяться в досліджених судом належних та допустимих письмових доказах та поясненнях потерпілої ОСОБА_2 , які суд вважає правдивими та достатніми для прийняття процесуального рішення у справі.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує особу ОСОБА_1 , яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, вину визнала частково, схильна до девіантної поведінки, тому вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім і необхідним для запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Крім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, яке носить систематичний характер, зміни її насильницької поведінки, формування нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, в порядку ст.39-1 КУпАП суд вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», із взяттям її на профілактичний облік та проведенням з нею профілактичної роботи в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд, -
Визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Направити ОСОБА_7 на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», із взяттям її на профілактичний облік та проведенням з нею профілактичної роботи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя О.І. Євтушенко