28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 494/1321/22
провадження № 61-790св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Березівська міська рада Одеської області, Березівська військова адміністрація Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осипова Богдана Володимировича, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2024 року у складі судді Панчишина А. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у складі колегії суддів Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Березівської міської ради Одеської області, Березівської військової адміністрації Одеської області про встановлення факту наявності статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та визнання права перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
2. Позов обґрунтовувала тим, що 07 травня 1997 року в м. Березівка, в районі автовокзалу були знайдені та доставлені в районну лікарню діти: ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1992 року народження та ОСОБА_3 , 1991 року народження.
3. 10 липня 1997 року комісією у складі начальника служби у справах неповнолітніх Березівської районної державної адміністрації, оперуповноваженого Березівського районного відділу УМВС, голови органу опіки та піклування, було розглянуто матеріали відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1992 року народження, та ОСОБА_3 , 1991 року народження, про що складено акт, яким установлено, що батько дітей - ОСОБА_4 , 1964 року народження, перебуває в СІЗО м. Одеси, місцезнаходження матері встановити не виявилось можливим. Зі слів дітей, вони та їх батьки постійного місця мешкання не мали.
4. Матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_5 , яка вибула у невідомому напрямку та до теперішнього часу її місце знаходження невідоме, у зв'язку із чим Березівським районним відділом міліції вона оголошена у розшук.
5. Відповідно до розпорядження голови Березівської районної державної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400 неповнолітню ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_3 влаштовано в школу-інтернат на повне державне утримання як дітей, залишених без піклування батьків.
6. ОСОБА_1 було влаштовано до загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області.
7. Листом від 27 вересня 1999 року № 396 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до голови сільської ради с. Лобча із проханням: а) розглянути для дальшого навчання та утримання дітей ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1991 року народження, ОСОБА_2 у сирітському інтернаті питання щодо позбавлення батьківських прав матір ОСОБА_5 ,
1968 року народження; б) зобов'язати матір ОСОБА_5 забрати з сирітського інтернату дітей, так як вони не є сиротами, та визначити для подальшого навчання школу; в) дати письмове повідомлення про наявність закріпленої житлової площі, якщо вона є, за дітьми.
8. Листом від 23 жовтня 2001 року вих. №672 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до голови сільської ради с. Лобча з проханням підтвердити документально, чи прописана та проживає в с. Лобча громадянка ОСОБА_5 .
9. За період перебування в школі-інтернаті дитину ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто не відвідував.
10. У відповідь на лист від 18 березня 2003 року № 198 адміністрацію загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, повідомлено, що на території Лунінської сільради ОСОБА_1 , 1968 року народження, та її чоловік ОСОБА_4 , 1964 року народження, не прописані та не проживають.
11. Адміністрацією загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області було подано до Березівського районного суду Одеської області позовну заяву про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1964 року народження, ОСОБА_5 , 1968 року народження, відносно дітей: ОСОБА_3 , 1990 року народження, ОСОБА_2 1992 року народження, та ОСОБА_1 , 1987 року народження Зазначений позов за невідомих причин Березівським районним судом Одеської області залишено без розгляду.
12. Позивачку для подальшого навчання було направлено до Тузлівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - школа - інтернат - ліцей»(далі - Тузлівський НВК), адміністрація якого зверталася з клопотанням від 20 лютого 2004 року вих. № 66 до начальника Адресного бюро про сприяння у розшуку ОСОБА_5 , 1968 року народження, та надання інформації про можливе місце перебування/проживання, знаходження особи, яка ухиляється від виконання батьківських обов'язків з 25 березня 1991 року відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
13. У 2005 році позивачка закінчила Тузлівський НВК. За період навчання постійно (цілодобово) перебувала в Тузлівському НВК, в канікулярні та вихідні дні знаходилася в закладі. За період перебування у Тузлівському НВК з боку батьків, родичів, сторонніх осіб ознаки піклування за ОСОБА_1 не виявлялися, в інтернаті останню ніхто не відвідував.
14. Таким чином, вказувала, що була позбавлена батьківського піклування із
07 травня 1997 року та із вказаного часу перебувала на повному державному забезпеченні.
15. 15 квітня 2005 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за заявою адміністрації Ізмаїльської школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, було прийнято рішення по справі № 2-2483-2005, яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано безвісно відсутньою. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 квітня 2005 року набрало законної сили 16 травня 2005 року, тобто, після досягнення ОСОБА_1 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
16. У 2006 році позивачка закінчила Державний професійно-технічний навчальний заклад «Березівське вище професійне училище» і здобула професію перукаря (перукаря-модельєра).
17. У 2007 році закінчила Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету і здобула професію закрійника.
18. У 2009 році закінчила Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету за спеціальністю «Швейне виробництво» і здобула кваліфікацію техніка-технолога швейного виробництва.
19. Листом від 21 липня 2022 року № 133/4 відокремленим структурним підрозділом «Березівське вище професійне училище державного університету «Одеська політехніка» повідомлено, що ОСОБА_1 користувалася пільгами при вступі та протягом навчання відповідно до Розпорядження голови районної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400.
20. Вказувала, що вона із 07 травня 1997 року була позбавлена батьківського піклування та перебувала на повному державному забезпеченні, однак, її матір не було позбавлено батьківських прав або визнано безвісно відсутньою до досягнення повноліття через бездіяльність адміністрацій навчальних закладів та служби
у справах дітей.
21. Вона із 28 серпня 2008 року перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитина, позбавлена батьківського піклування.
22. Протоколом від 06 жовтня 2021 року № 3 регіональної комісії з питань формування пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа здійснено перерозподіл коштів субвенції у зв'язку із виключенням деяких осіб, яких було затверджено на отримання грошової компенсації у 2021 році.
23. Додатком 1 до протоколу № 3 комісії від 06 жовтня 2021 року затверджено список осіб зазначених категорій, яким у 2021 році буде надано грошову компенсацію на придбання житла особам віком від 23 до 35 років, зокрема по Березівській міській раді, а саме: 1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошова компенсація у сумі - 291 843,30 грн (70%).
24. Згідно протоколу від 23 листопада 2021 року № 5 засідання комісії з використання субвенції з державного бюджету на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа в Березівській міській раді у 2021 році вирішено клопотати перед регіональною комісією з питань формування пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, про виключення ОСОБА_1 зі списку, яка була затверджена на отримання грошової компенсації у 2021 році, відповідно до затвердженого регіонального списку таких осіб.
25. В протоколі від 23 листопада 2021 року № 5 зазначено, що «При вивченні документів, наданих громадянкою ОСОБА_1 , виявлено факт відсутності правових підстав для перебування її на обліку поліпшення житлових умов як дитини, позбавленої батьківського піклування саме: за позовом Ізмаїльської школи-інтернату для дітей-сиріт, дітей, залишених без батьківського піклування, поданих
в інтересах її молодшого брата та сестри, у рішення суду будь-які відомості про
ОСОБА_1 відсутні. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 квітня 2005 року щодо визнання матері безвісно відсутньою набрало законної сили 16 травня 2005 року, тобто після досягнення повноліття ОСОБА_1 »
26. Відповідно до протоколу від 08 грудня 2021 року № 6 засідання регіональної комісії з питань нормування пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та убезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, вирішено виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі списків осіб, які були затвердженні на отримання грошової компенсації у 2021 році, відповідно до затвердженого списку таких осіб.
27. Підставою для виключення слугував протокол від 23 листопада 2021 року
№ 5 та наведені в ньому обставини.
28. На переконання позивача, рішенням Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 15 квітня 2005 року № 2-2483-2005 було встановлено, що відомостей про місце знаходження матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5 немає більше 8-ми років, тобто з 1997 року. Розпорядженням голови Березівської районної державної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400 ОСОБА_1 було влаштовано в школу-інтернат на повне державне утримання як дитину, залишену без піклування батьків.
29. Таким чином, на переконання сторони позивача, ще у 1997 році державою,
в особі Березівської районної державної адміністрації, було визнано за
ОСОБА_1 статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
30. З огляду на зазначене, позивачка зазначала, що саме обов'язком держави
є забезпечення її позачергово впорядкованим житлом або надання їй грошової компенсації для отримання жилого приміщення. Таким чином, вона має законні очікування на отримання від держави впорядкованого житла або грошової компенсації на придбання такого житла.
31. З урахуванням зазначеного просила суд:
- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була позбавлена батьківського піклування із 07 травня 1997 року;
- визнати за нею право перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини, позбавленої батьківського піклування, із
28 серпня 2008 року та поновити її на обліку з дати виключення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
32. Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня
2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
33. Рішення районного суду мотивовано тим, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 15 квітня 2005 року (справа № 2-2483-2005) не дає підстав для визнання ОСОБА_1 дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, так як воно вступило в законну силу вже після досягнення нею повноліття, а набуття статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, повинно бути здійснено до 18-річного віку та підтверджено рішенням суду про позбавлення батьківських прав або визнанням батьків безвісно відсутніми.
34. До позовної заяви долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , з якого вбачається, що її батьком є ОСОБА_10 . Доказів позбавлення батьківських прав останнього, наявності рішення суду про оголошення останнього безвісно відсутнім чи померлим, тощо, на час влаштування дитини до державного закладу та протягом всього часу перебування у такому закладі стороною позивача до суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження набуття ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
35. Таким чином, районний суд виснував, що встановити факт, що ОСОБА_1 була позбавлена батьківського піклування із 07 травня 1997 року неможливо, оскільки вказані обставини не підтверджені відповідними доказами, які повинні підтверджувати вказаний факт.
36. Також районний суд зауважив, що на обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що її незаконно виключили із списку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини, позбавленої батьківського піклування,
а тому вона бажає визнати за собою таке право. Однак така вимога є похідною від першої заявленої вимоги щодо визнання її дитиною, позбавленої батьківського піклування.
37. Таким чином, на переконання районного суду, без встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутні підстави постановки такої особи на зазначений облік.
38. Окрім того, судом зауважено, що позивачем рішення про виключення зі списків осіб, які були затвердженні на отримання грошової компенсації у 2021 році відповідно до затвердженого списку таких осіб, в адміністративному порядку не оскаржувались.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
39. Постановою Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2024 року залишено без змін.
40. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками районного суду щодо відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження набуття ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та, як наслідок, визнання за нею права перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини, позбавленої батьківського піклування, із поновленням на зазначеному обліку з дати виключення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
41. У січні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Осипова Б. В., на рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року.
42. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
43. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
44. У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
45. Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
46. Касаційна скарга мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, стосовно підстав та моменту набуття особою статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, можливості набуття такого статусу дитиною за життя батьків, у випадку, якщо вони не займаються її вихованням та утриманням, щодо документального підтвердження такого статусу особами, які були влаштовані на виховання до шкіл-інтернатів на повне державне утримання до досягнення ними повноліття.
47. На переконання заявника касаційної скарги, у справі документально підтверджено те, що позивач щонайменше з 07 травня 1997 року була позбавлена батьківського піклування, а також визнання державою із зазначеного часу за нею статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, що підтверджується, зокрема, влаштуванням на повне державне забезпечення до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (є однією з форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування), що, на переконання заявника, в силу приписів законодавства і є підтвердженням факту позбавлення батьківського піклування.
48. Крім того, звертає увагу суду, що позивач безперервно проживала
у спеціалізованому закладі, батьки жодної участі у її виховані та утриманні не приймали.
49. Після закінчення закладу остання вступила на пільгових умовах до вищого навчального закладу та протягом всього навчання користувалася пільгами як дитина, позбавлена батьківського піклування, а 28 серпня 2008 року була постановлена на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитина, позбавлена батьківського піклування, з якого була виключена у грудні
2021 року.
50. З урахуванням зазначеного вважав, що судами попередніх інстанцій помилково залишено поза увагою бездіяльність зі сторони відповідачів, що полягає у неприйняті окремого рішення про визнання за ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до досягнення нею повноліття.
51. Зауважує, що така бездіяльність зі сторони відповідачів не може мати для неї негативних наслідків, оскільки, будучи дитиною, внаслідок своєї фізичної
і розумової незрілості, вона жодним чином не могла вплинути на те, щоб відповідальні особи здійснили належний правовий захист її прав (виконали свої обов'язки).
52. Крім того, звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року
№ 866, при вирішенні питання про встановлення факту позбавлення батьківського піклування із 07 травня 1997 року, оскільки, станом на 24 вересня 2008 року (дата затвердження порядку) позивачці виповнився 21 рік.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком зазначено ОСОБА_10 , матір'ю - ОСОБА_5 .
54. 10 липня 1997 року комісією у складі начальника служби у справах неповнолітніх Березівської районної державної адміністрації, оперуповноваженого Березівського районного відділу УМВС, голови органу опіки та піклування розглянуто матеріали відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1992 року народження, та ОСОБА_2 , 1991 року народження, про що складено Акт, яким встановлено, що батько дітей -
ОСОБА_4 , 1964 року народження, перебуває в СІЗО м. Одеси, місцезнаходження матері встановити не виявилось можливим. Зі слів дітей, вони та їх батьки постійного місця мешкання не мали. Діти були знайдені 07 травня 1997 року
в м. Березівка в районі автовокзалу та доставлені у районну лікарню.
55. Відповідно до довідки від 23 серпня 1997 року № 1137 ОСОБА_5 , 1968 року народження, у березні 1997 року вибула у невідомому напрямку та до теперішнього часу її місце знаходження невідоме, у зв'язку із чим Березівським районним відділом міліції остання була оголошена у розшук.
56. Відповідно до розпорядження голови Березівської районної державної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400, розглянувши клопотання керівництва приймальника-розподільника про влаштування дітей, неповнолітню ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_3 влаштовано в школу-інтернат на повне державне утримання як дітей, залишених без піклування батьків.
57. Листом від 22 березня 1999 року № 49/801 Березівським районним відділом міліції, директора загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, I-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області повідомлено про те, що ОСОБА_5 , 1968 року народження, на території Березівського району не проживає, виписана за адресою:
АДРЕСА_1 . Листом від 27 вересня 1999 року №396 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до голови сільської ради с. Лобча з проханням розглянути: а) для подальшого навчання та утримання дітей ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1991 року народження, ОСОБА_2 у сирітському інтернаті питання щодо позбавлення батьківських прав матір ОСОБА_5 ,
1968 року народження; б) зобов'язати матір ОСОБА_5 забрати з сирітського інтернату дітей, так як вони не є сиротами, та визначити для подальшого навчання школу; в) дати письмове повідомлення про наявність закріпленої житлової площі (якщо вона є) за дітьми.
59. Листом від 10 жовтня 2000 року вих. №560 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до начальника Березівського районного відділу УМВС України в Одеській області з проханням оголосити у розшук батьків ОСОБА_5 , 1968 року народження, та повідомити про результати розшуку батьків.
60. Листом від 23 жовтня 2001 року вих. №672 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до голови сільської ради с. Лобча з проханням підтвердити документально, чи прописана та проживає в с. Лобча громадянка ОСОБА_5 , чи ні. Зазначено, що такий документ необхідний для оформлення особової справи її дочки - ОСОБА_1 .
61. Довідками загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області, адміністрація школи підтвердила, що за період перебування в школі-інтернаті дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 15 вересня 2000 року по
25 квітня 2001 року та з 15 травня 2001 року по 25 січня 2002 року ніхто не відвідував.
62. Листом від 03 червня 2003 року, у відповідь на лист від 18 березня 2003 року № 198, адміністрацію загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, повідомлено, що на території Лунинецької сільради ОСОБА_1 , 1968 року народження, та її чоловік ОСОБА_4 , 1964 року народження не прописані та не проживають.
63. Адміністрацією загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області у березні 2003 року подано до Березівського районного суду Одеської області позовну заяву про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1964 року народження,
ОСОБА_5 , 1968 року народження, відносно дітей: ОСОБА_3 ,
1990 року народження, ОСОБА_2 1992 року народження, та ОСОБА_1 , 1987 року народження, проте зазначений позов 15 листопада 2004 року Березівським районним судом Одеської області залишено без розгляду, що вбачається зі змісту листа суду від 05 вересня 2022 року за № 1/810/2022.
64. Відповідно до путівки управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 01 вересня 2003 року № 2943 ОСОБА_1 для подальшого навчання було направлено до Тузлівського НВК.
65. Адміністрація Тузлівського НВК зверталася з клопотанням від 20 лютого
2004 року вих. № 66 до начальника адресного бюро посприяти в розшуку гр.
ОСОБА_5 , 1968 року народження, та надати інформацію про можливе місце перебування/проживання, знаходження вказаної особи, яка ухиляється від виконання батьківських обов'язків з 25 березня 1991 року відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За даними Березівського МВ УМВС України в Одеській області мати неповнолітньої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вибула до Брестської області, Лунинецький район, с. Лобча. Відомості необхідні для визнання ОСОБА_5 , 1968 року народження, безвісно відсутньою та надання її доньці - ОСОБА_1 ,1987 року народження статусу сироти.
66. Адміністрація Тузлівського НВК зверталася також із клопотанням
від 20 лютого 2004 року вих. № 67 до завідуючого відділу запису актів громадянського стану Савранського районного управління юстиції в Одеській області з проханням: «надати письмову інформацію-відомості про матір вищевказаної дитини: ОСОБА_5 /число, місяць, рік народження, паспортні дані, адреса проживання, місце роботи, посада, і т.п., які можуть бути записані у актовому записі про народження дитини. Актовий запис про народження № 8 від 25 травня 1987 р. Також просили повідомити, чи є ОСОБА_5 - мати - одиначкою. Якщо дані про батька не записані зі слів матері, то просили додатково повідомити вищезазначені відомості про батька: ОСОБА_10 . Справа невідкладна ОСОБА_1 - учениця 10 класу, відомості про батьків необхідні для подання до суду про визнання батьків безвісно відсутніми або позбавлення батьківських прав, які ухиляються від виховання дитини з 07.05.1997 року».
67. Згідно листа Тузлівського опорного закладу загальної середньої освіти
від 05 серпня 2022 року № 11, на адвокатський запит, ОСОБА_1 за період навчання постійно (цілодобово) перебувала в Тузлівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - школа - інтернат - ліцей»,
в канікулярні та вихідні дні знаходилася в закладі. За період перебування
в Тузлівському НВК з боку батьків, родичів, сторонніх осіб ознаки піклування за ОСОБА_1 в період навчання в закладі не виявлялися, в інтернаті її ніхто не відвідував.
68. 15 квітня 2005 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, за заявою адміністрації Ізмаїльської школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, було ухвалено рішення у справі № 2-2483-2005, яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано безвісно відсутньою. Рішення набрало законної сили 16 травня 2005 року, тобто після досягнення ОСОБА_1 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
69. У 2006 році ОСОБА_1 закінчила Державний професійно-технічний навчальний заклад «Березівське вище професійне училище» і здобула професію перукаря (перукаря-модельєра); у 2007 році закінчила Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету і здобула професію закрійника; у 2009 році ОСОБА_1 закінчила Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету за спеціальністю «Швейне виробництво» і здобула кваліфікацію техніка-технолога швейного виробництва, що вбачається з копії диплома НОМЕР_2 , відповідей від 14 липня 2022 року №129/3, від 21 липня 2022 року №133/4, від 26 липня 2022 року №8 на адвокатські запити.
70. Листом від 21 липня 2022 року № 133/4 відокремленим структурним підрозділом «Бєрезівське вище професійне училище державного університету «Одеська політехніка» повідомлено, що ОСОБА_1 користувалася пільгами при вступі та протягом навчання відповідно до Розпорядження голови районної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400.
71. Також встановлено, що ОСОБА_1 з 28 серпня 2008 року перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов як дитина, позбавлена батьківського піклування.
72. Протоколом від 06 жовтня 2021 року № 3 регіональної комісії з питань формування пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, здійснено перерозподіл коштів субвенції у зв'язку із виключенням деяких осіб, яких було затверджено на отримання грошової компенсації у 2021 році.
73. Додатком 1 до протоколу № 3 комісії від 06 жовтня 2021 року затверджено список осіб зазначених категорій, яким у 2021 році буде надано грошову компенсацію на придбання житла особам віком від 23 до 35 років, зокрема, по Березівській міській раді - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошова компенсація у сумі 291 843,30 (70%).
74. Відповідно до додатку № 1 до Протоколу від 06 жовтня 2021 року № 3, датою взяття на облік ОСОБА_1 є 28 серпня 2008 року, територіальна громада - Березівська міська рада.
75. Згідно протоколу від 23 листопада 2021 року № 5 засідання комісії з використання субвенції з державного бюджету на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в Березівській міській раді у 2021 році вирішено клопотати перед регіональною комісією з питань формування пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, про виключення зі списку ОСОБА_1 , яка була затверджена на отримання грошової компенсації у 2021 році відповідно до затвердженого регіонального списку таких осіб.
76. У протоколі від 23 листопада 2021 року № 5 зазначено, що: «При вивченні документів, наданих гр. ОСОБА_1 , виявлено факт відсутності правових підстав, для перебування її на обліку поліпшення житлових умов як дитини, позбавленої батьківського піклування. За позовом Ізмаїльської школи-інтернату для дітей-сиріт, дітей, залишених без батьківського піклування, поданих в інтересах її молодшого брата та сестри, у рішенні суду будь-які відомості про ОСОБА_1 відсутні. Рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 15 квітня 2005 року № 2-2483-2005 щодо визнання матері безвісно відсутньою набрало законної сили 16 травня
2005 року, тобто після досягнення повноліття ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до листа служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації
від 30 листопада 2021 року № 350, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно книги первинного обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації, розпочатої 01 січня 1992 року, та даних ЄІАС - «Діти» по Березівському району, дані про постановку на первинний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та наявність статусу на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
77. Відповідно до протоколу від 08 грудня 2021 року № 6 засідання регіональної комісії з питань нормування пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та убезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі списків осіб, які були затвердженні на отримання грошової компенсації у 2021 році, відповідно до затвердженого списку таких осіб. Підставою для виключення послугував протокол від 23 листопада 2021 року № 5 та наведені в ньому обставини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
78. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
79. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
80. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
81. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
82. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
83. У справі, що переглядається, відмовляючи у задоволенні позову
ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення відсутністю доказів на підтвердження набуття ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
84. При цьому суди зауважили, що необхідність встановлення факту зумовлена рішенням про виключення позивача з обліку поліпшення житлових умов як дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки позивач вважає, що її незаконно виключили зі списку обліку зазначених осіб, а тому вона бажає визнати за собою таке право, водночас така вимога є похідною від вимоги щодо визнання дитиною, позбавленою батьківського піклування.
85. Таким чином, без встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутні підстави постановки позивача на зазначений облік,
а зволікання відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування їх посадових осіб з виконанням покладених на них функцій, в свою чергу, є підставою для застосування інших способів судового захисту.
86. Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій в повній мірі не погоджується виходячи з наступного.
87. За загальним правилом, встановлення фактів, що мають юридичне значення відбувається в окремому провадженні.
88. Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
89. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
90. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
91. У випадку, якщо встановлення факту пов'язане із подальшим вирішенням спору про право, його встановлення має здійснюватися разом з вирішенням спору в порядку позовного провадження.
92. У справі, судові рішення по якій є предметом перегляду, позивачка просить встановити факт, що вона була позбавлена батьківського піклування із 07 травня 1997 року, оскільки не має іншої можливості встановити такий факт та, як наслідок, визнати за нею право перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини, позбавленої батьківського піклування з 28 серпня 2008 року та поновити її на обліку з дати виключення.
93. Змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» (у редакції до набуття позивачем повноліття) (далі - Закон № 2342-IV) визначено, що діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням
у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
94. Змістом статті 5 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.
95. Відповідно до частини першої, другої статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування», органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
96. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей (частина перша статті 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування»).
97. Служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (частина перша
статті 13 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування»).
98. Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, наданню дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяттю її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов'язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров'я та з'ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.
99. Пунктом 24 зазначеного Порядку передбачено, що статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям: 1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 2) які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 3) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду; 4) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану; 5) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду; 6) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду; 7) батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду); 8) батьки яких знаходяться
у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження; 9) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ; 10) підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС; 11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11; 12) розлученим із сім'єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
100. Отже, надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, це чітко регламентований державою процес з визначенням органів та посадових осіб, на його здійснення. Суди до таких уповноважених органів не включені, разом з тим, у разі, якщо особа за наявності певних об'єктивних обставин позбавлена можливості підтвердити наявність у неї такого статусу, факти, що мають юридичне значення та пов'язані з таким статусом, можуть встановлюватися в судовому порядку.
101. Під час розгляду справи судами було встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилась
ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком зазначено ОСОБА_10 , матір'ю - ОСОБА_5 .
102. 10 липня 1997 року комісією у складі начальника служби у справах неповнолітніх Березівської районної державної адміністрації, оперуповноваженого Березівського районного відділу УМВС, голови органу опіки та піклування розглянуто матеріали відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1992 року народження, та ОСОБА_3 , 1991 року народження, про що складено Акт, яким встановлено, що батько дітей -
ОСОБА_4 , 1964 року народження, перебуває в СІЗО м. Одеси, місцезнаходження матері встановити не виявилось можливим. Зі слів дітей, вони та їх батьки постійного місця мешкання не мали. Діти були знайдені 07 травня 1997 року
в м. Березівка в районі автовокзалу та доставлені у районну лікарню.
103. Відповідно до довідки від 23 серпня 1997 року № 1137 ОСОБА_5 , 1968 року народження, у березні 1997 року вибула у невідомому напрямку та до теперішнього часу її місце знаходження невідоме, у зв'язку із чим Березівським районним відділом міліції остання була оголошена у розшук.
104. Відповідно до розпорядження голови Березівської районної державної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400, розглянувши клопотання керівництва приймальника-розподільника про влаштування дітей, неповнолітню ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_3 влаштовано в школу-інтернат на повне державне утримання як дітей, залишених без піклування батьків.
105. Листом від 22 березня 1999 року № 49/801 Березівським районним відділом міліції директора загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, I-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області повідомлено про те, що ОСОБА_5 , 1968 року народження, на території Березівського району не проживає, виписана за адресою:
АДРЕСА_2 . Листом від 27 вересня 1999 року №396 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до голови сільської ради с. Лобча з проханням розглянути: а) для подальшого навчання та утримання дітей ОСОБА_1 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1991 року народження, ОСОБА_3 у сирітському інтернаті питання щодо позбавлення батьківських прав матір ОСОБА_5 ,
1968 року народження; б) зобов'язати матір ОСОБА_5 забрати з сирітського інтернату дітей, так як вони не є сиротами, та визначити для подальшого навчання школу; в) дати письмове повідомлення про наявність закріпленої житлової площі (якщо вона є) за дітьми.
107. Листом від 10 жовтня 2000 року вих. №560 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до начальника Березівського районного відділу УМВС України в Одеській області з проханням оголосити у розшук батьків ОСОБА_5 , 1968 року народження, та повідомити про результати розшуку батьків.
108. Листом від 23 жовтня 2001 року вих. №672 директор загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області звернувся до голови сільської ради с. Лобча з проханням підтвердити документально, чи прописана та проживає в с. Лобча громадянка ОСОБА_5 , чи ні. Зазначено, що такий документ необхідний для оформлення особової справи її дочки - ОСОБА_1 .
109. Довідками загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області, адміністрація школи підтвердила, що за період перебування в школі-інтернаті дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 15 вересня 2000 року по
25 квітня 2001 року та з 15 травня 2001 року по 25 січня 2002 року ніхто не відвідував.
110. Листом від 03 червня 2003 року, у відповідь на лист від 18 березня 2003 року № 198, адміністрацію загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, повідомлено, що на території Лунинецької сільради ОСОБА_1 , 1968 року народження, та її чоловік ОСОБА_4 , 1964 року народження не прописані та не проживають.
111. Адміністрацією загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області у березні 2003 року подано до Березівського районного суду Одеської області позовну заяву про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1964 року народження,
ОСОБА_5 , 1968 року народження, відносно дітей: ОСОБА_3 ,
1990 року народження, ОСОБА_2 1992 року народження, та ОСОБА_1 , 1987 року народження, проте зазначений позов 15 листопада 2004 року Березівським районним судом Одеської області залишено без розгляду, що вбачається зі змісту листа суду від 05 вересня 2022 року за № 1/810/2022.
112. Відповідно до путівки управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 01 вересня 2003 року № 2943 ОСОБА_1 для подальшого навчання було направлено до Тузлівського НВК.
113. Адміністрація Тузлівського НВК зверталася з клопотанням від 20 лютого
2004 року вих. № 66 до начальника адресного бюро посприяти в розшуку гр.
ОСОБА_5 , 1968 року народження, та надати інформацію про можливе місце перебування/проживання, знаходження вказаної особи, яка ухиляється від виконання батьківських обов'язків з 25 березня 1991 року відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За даними Березівського МВ УМВС України в Одеській області мати неповнолітньої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вибула до Брестської області, Лунинецький район, с. Лобча. Відомості необхідні для визнання ОСОБА_5 , 1968 року народження, безвісно відсутньою та надання її доньці - ОСОБА_1 ,1987 року народження статусу сироти.
114. Адміністрація Тузлівського НВК зверталася також із клопотанням
від 20 лютого 2004 року вих. № 67 до завідуючого відділу запису актів громадянського стану Савранського районного управління юстиції в Одеській області з проханням: «надати письмову інформацію-відомості про матір вищевказаної дитини: ОСОБА_5 /число, місяць, рік народження, паспортні дані, адреса проживання, місце роботи, посада, і т.п., які можуть бути записані у актовому записі про народження дитини. Актовий запис про народження № 8 від 25 травня 1987 р. Також просили повідомити, чи є ОСОБА_5 - мати - одиначкою. Якщо дані про батька не записані зі слів матері, то просили додатково повідомити вищезазначені відомості про батька: ОСОБА_10 . Справа невідкладна ОСОБА_1 - учениця 10 класу, відомості про батьків необхідні для подання до суду про визнання батьків безвісно відсутніми або позбавлення батьківських прав, які ухиляються від виховання дитини з 07.05.1997 року».
115. Згідно листа Тузлівського опорного закладу загальної середньої освіти
від 05 серпня 2022 року № 11, на адвокатський запит, ОСОБА_1 за період навчання постійно (цілодобово) перебувала в Тузлівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - школа - інтернат - ліцей»,
в канікулярні та вихідні дні знаходилася в закладі. За період перебування
в Тузлівському НВК з боку батьків, родичів, сторонніх осіб ознаки піклування за ОСОБА_1 в період навчання в закладі не виявлялися, в інтернаті її ніхто не відвідував.
116. 15 квітня 2005 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, за заявою адміністрації Ізмаїльської школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, було ухвалено рішення у справі № 2-2483-2005, яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано безвісно відсутньою. Рішення набрало законної сили 16 травня 2005 року, тобто після досягнення ОСОБА_1 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
117. У 2006 році ОСОБА_1 закінчила Державний професійно-технічний навчальний заклад «Березівське вище професійне училище» і здобула професію перукаря (перукаря-модельєра); у 2007 році закінчила Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету і здобула професію закрійника; у 2009 році ОСОБА_1 закінчила Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету за спеціальністю «Швейне виробництво» і здобула кваліфікацію техніка-технолога швейного виробництва, що вбачається з копії диплома НОМЕР_2 , відповідей від 14 липня 2022 року №129/3, від 21 липня 2022 року №133/4, від 26 липня 2022 року №8 на адвокатські запити.
118. Листом від 21 липня 2022 року № 133/4 відокремленим структурним підрозділом «Бєрезівське вище професійне училище державного університету «Одеська політехніка» повідомлено, що ОСОБА_1 користувалася пільгами при вступі та протягом навчання відповідно до Розпорядження голови районної адміністрації від 01 вересня 1997 року № 400.
119. Також встановлено, що ОСОБА_1 з 28 серпня 2008 року перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов як дитина, позбавлена батьківського піклування.
120. Тобто, починаючи з 01 вересня 1997 року позивачка перебувала на державному утриманні як дитина, позбавлена батьківського піклування, незважаючи на те, що рішення про наділення її цим статусом не приймалося.
121. Рішенням Ізмаїльського районного суду від 15 квітня 2005 року (справа
№ 2-2483-2005) було встановлено відсутність відомостей про місце перебування матері позивачки протягом більш ніж восьми років.
122. Вищезазначеним рішенням ОСОБА_5 визнано безвісно відсутньою, відповідно до відмітки суду, рішення набрало законної сили 16 травня 2005 року, тобто через 2 дні після досягнення ОСОБА_1 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
123. Судами при вирішенні спору по даній справі вказане судове рішення не було взято до уваги, оскільки з заявою про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою зверталася Ізмаїльська школа-інтернат в інтересах не ОСОБА_1 , а її молодших брата та сестри, та, як зазначено, рішення набрало законної сили після набуття позивачкою повноліття.
124. Колегія суддів не може погодити з такою позицією щодо неврахування судового рішення, оскільки відсутність відомостей про ОСОБА_1 у рішенні суду, яким встановлено відсутність відомостей про місце перебування її матері протягом більш ніж восьми років, жодного значення не має, бо відповідно до частини п'ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
125. Обставини, встановлені рішенням Ізмаїльського районного суду
від 15 квітня 2005 року у справі № 2-2483-2005, зокрема щодо відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_5 протягом понад восьми років, відповідачем не спростовані.
126. На час знайдення позивача (07 травня 1997 року), тобто на момент виникнення спірних правовідносин, сімейні правовідносини регулювались, зокрема, Кодексом про шлюб та сім'ю України від 20 червня 1969 року № 2006-VII (далі - КпШС України).
127. Відповідно до частини першої статті 128 КпШС України опіка і піклування встановлюються для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
128. Відповідно до статті 129 КпШС України опіка і піклування встановлюються державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у містах, сільських, селищних Рад. Безпосереднє ведення справ по опіці і піклуванню покладається на відповідні відділи і управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад: щодо осіб, які не досягли
18 років; щодо осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства; щодо осіб, визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами; щодо дієздатних осіб, які потребують піклування за станом здоров'я. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети селищних і сільських Рад. Органи опіки і піклування здійснюють свою діяльність відповідно до цього Кодексу і правил, що затверджуються у порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.
129. Відповідно до статті 131 КпШС України опіка встановлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років, і над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.
130. Згідно зі статтею 132 КпШС України піклування встановлюється над неповнолітніми віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років і над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами. Піклування також може бути встановлено над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.
131. Відповідно до статті 134 КпШС України установи і особи, яким стане відомо про неповнолітніх, які залишилися без опікування батьків, або неналежне виконання батьками (одним з них) обов'язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами та про громадян, які потребують опіки чи піклування, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки і піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіці чи піклуванню.
132. При одержанні відомостей про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, органи опіки і піклування зобов'язанні негайно провести обслідування і при встановленні факту відсутності опікування батьків забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника (стаття 135 КпШС України).
133. Рішення про встановлення опіки чи піклування повинно відбутися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідний орган опіки і піклування дізнається про необхідність встановити опіку чи піклування (стаття 136 КпШС України).
134. Змістом статті 243 Сімейного Кодексу України (у редакції до набуття позивачем повноліття), встановлено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років,
а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування,
а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
135. Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України (у редакції до набуття позивачем повноліття), опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб,
а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки
136. Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).
137. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).
138. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).
139. Відповідно до частини третьої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.
140. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу (стаття 61 ЦК України).
141. На момент знайдення позивача чинними були Правила опіки і піклування, затверджені 15 липня 1971 року Міністром юстиції УРСР, Міністром освіти УРСР, Міністром охорони здоров'я УРСР, Міністром соціального забезпечення УРСР (далі - Правила опіки).
142. Відповідно до пункту 11 Правил опіки, Опіка і піклування можуть бути встановлені і за життя батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли: а) обох батьків судом позбавлено батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її на опікування органам опіки і піклування незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, бо перебування в них небезпечне для дитини; б) обидва батьки психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому лікуванні в стаціонарному лікувальному закладі; в) обидва батьки довгий час не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за вчинення злочину, перебувають у тривалому відрядженні тощо); г) обидва батьки непрацездатні і перебувають на державному утриманні в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів.
143. Опіка і піклування встановлюються за місцем проживання особи, яка підлягає опіці чи піклуванню, або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Рішення про встановлення опіки чи піклування повинно відбутися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідний орган опіки і піклування дізнається про необхідність встановити опіку чи піклування (пункт 13 Правил опіки).
144. Відповідно до пункту 16 Правил опіки при одержанні відомостей про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, органи опіки і піклування зобов'язані негайно провести обслідування і при встановленні факту відсутності опікування батьків забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника.
145. В разі неусиновлення неповнолітніх, що лишилися без батьківського опікування, органи опіки і піклування влаштовують їх віком від трьох до шістнадцяти років - до дитячих будинків або до шкіл-інтернатів органів народної освіти (підпункт б пункту 19 Правил опіки).
146. Відповідно до пункту 20 Правил опіки неповнолітніх, які досягли шістнадцяти років і лишилися без батьківського опікування, органи опіки і піклування зобов'язані влаштувати на роботу або навчання в професійно-технічні училища або інші спеціальні учбові заклади.
Влаштування цих осіб на роботу або навчання не звільняє органи опіки і піклування від дальшого піклування над ними.
147. Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
148. Згідно підпунктів 1.1, 1.2 Правил, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування,
а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
149. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (підпункт 1.3 Правил).
150. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Органи освіти здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячих будинків, шкіл-інтернатів різних профілів, на усиновлення, під опіку (піклування) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
Органи в справах сім'ї та молоді, служби в справах неповнолітніх здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та тимчасового влаштування безпритульних дітей, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що утримуються в державних дитячих закладах, на виховання в сім'ї (прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу) та з інших питань, що належать до їх компетенції (підпункт 1.4 Правил).
151. З наведених вище норм законодавства, чинного у період неповноліття позивача, вбачається, що підставою встановлення опіки над малолітніми особами є статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки, в свою чергу, належить до компетенції органів опіки та піклування.
152. При цьому, зазначеними вище актами чітко унормовано, що рішення про встановлення опіки чи піклування повинно відбутися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідний орган опіки і піклування дізнається про необхідність встановити опіку чи піклування.
153. Звертаючись із зазначеним позовом до суду, ОСОБА_1 зазначала, що вона була позбавлена батьківського піклування із 07 травня 1997 року (дата знайдення в районі автовокзалу м. Березівка) та із зазначеного часу перебувала на повному державному забезпеченні, тобто із зазначеного часу була позбавлена батьківського піклування та перебувала на повному державному забезпеченні, водночас її матір не було позбавлено батьківських прав або визнано безвісно відсутньою до досягнення нею повноліття, зокрема, через бездіяльність адміністрацій навчальних закладів та служби у справах дітей.
154. Внаслідок такої бездіяльності ОСОБА_1 була позбавлена права на позачергове забезпечення впорядкованим житлом або на отримання грошової компенсації на придбання такого житла.
155. Причиною позбавлення такого права стала відсутність офіційно встановленого статусу ОСОБА_1 як особи, позбавленої батьківського піклування.
156. Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили із того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 набула статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
157. Без встановлення статусу дитини позбавленої батьківського піклування відсутні підстави для постановки її на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, саме як дитини позбавленої батьківського піклування.
158. Разом з тим, зі змісту доказів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що з 07 травня 1997 року ОСОБА_1 була позбавлена батьківського піклування та перебувала на повному державному забезпеченні, зокрема, під час навчання
у загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків І-ІІ ступенів м. Ізмаїл Одеської області, а також у Тузлівському загально-виховному комплексі.
159. У зв'язку з тим, що рішення щодо надання їй статусу дитини, позбавленої батьківського піклування не приймалося, ОСОБА_1 скористалася своїм правом на звернення до суду з метою встановлення факту того, що вона була позбавлена батьківського піклування з 07 травня 1997 року та визнання за нею права на перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини, позбавленої батьківського піклування з 28 серпня 2008 року та поновлення її на обліку з дати виключення.
160. Суди попередніх інстанцій зазначили, що матеріали справи не містять будь-яких офіційних документів, на підтвердження факту перебування батька
ОСОБА_1 під слідством, не зазначено період перебування останнього під слідством, а також доказів на підтвердження засудження останнього за вчинення злочину.
161. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки цей висновок зроблений без врахування справедливого балансу інтересів сторін, виключно з позиції відсутності доказів на підтвердження вчинення органами опіки та піклування дій для набуття позивачем статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, без урахування обставин, встановлених у судовому рішенні щодо визнання її матері безвісно відсутньою, без жодного посилання та врахування інтересів позивача, яка у період із 07 травня 1997 року перебувала на повному державному утриманні, як дитина, позбавлена батьківського піклування та, відповідно, мала законні очікування набути права на забезпечення позачергово впорядкованим житлом або надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
162. Крім того, слід врахувати, що вона перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов як дитина, позбавлена батьківського піклування, із 28 серпня 2008 року, тобто державою у період із 2008 року по дату виключення (08 грудня 2021 року) за нею визнавався відповідний статус.
163. Як вже зазначалось колегією суддів, стаття 52 Конституції України визначає, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.
164. Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист. Право на соціальний захист - це передбачені законодавством, гарантовані державою певні можливості людини отримати від держави, а також інших суб'єктів, які діють за уповноваженням або дозволом держави, на умовах і в порядку, передбаченому законодавством, а також договором, матеріальне забезпечення, матеріальну підтримку та соціальні послуги у разі настання соціальних ризиків.
165. Право на забезпечення у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
166. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
167. Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
168. У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany»,
№ 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02, п. 74).
169. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
170. У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.
171. Окремо колегія суддів вважає за необхідне зауважити про обґрунтованість доводів касаційної скарги в частині наявного легітимного очікування позивача щодо наявності статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
172. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися правових актів, а й своїх обіцянок та пробуджених у зв'язку із цим очікувань. Іншими словами, якщо суб'єкт владних повноважень створив для особи (осіб) обґрунтовані підстави сподіватися на отримання певних прав, що гарантуються відповідно до принципів справедливості і природного права, особа (особи) вважається такою, яка має легітимні (законні) очікування, що підлягають захисту. Такий підхід забезпечує особам, на яких поширюється дія рішень органів публічної влади, можливість завбачливо вибудувати свою поведінку та очікувати настання відповідних наслідків.
173. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач з моменту знайдення (травень 1997 року), перебувала на повному державному утриманні, тобто користувалася пільгами як дитина, позбавлена батьківського піклування,
а тому мала законні очікування щодо наявності у неї статусу дитини позбавленої батьківського піклування та, як наслідок, на наявність визначених законом пільг, зокрема, щодо права на забезпечення позачергово впорядкованим житлом або надання грошової компенсації за належне їй для отримання жиле приміщення.
174. Водночас, таке право у останньої відсутнє у зв'язку із неналежним здійсненням зі сторони держави захисту її прав як дитини, позбавленої батьківського піклування, що отримало прояв у невчиненні всіх необхідних дій державними органами для офіційного набуття останньою відповідного статусу до набуття повноліття.
175. У зв'язку із наведеним, надання оцінки бездіяльності держави щодо вчинення всіх дій, спрямованих на захист позивача як дитини, позбавленої батьківського піклування для дослідження наявності підстав для встановлення факту позбавлення позивача батьківського піклування та визнання права на перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини позбавленої такого піклування є обов'язковим, оскільки саме на державу покладається обов'язок забезпечення, зокрема, соціальних гарантій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
176. За таких обставин, оскільки суди попередніх інстанцій формально підійшли до розгляду справи, оскільки не встановили підстави ненабуття позивачем статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, не дослідили факт того, що за позивачем протягом тривалого періоду зі сторони держави визнавались пільги як за дитиною, позбавленою батьківського піклування, перевіривши виключно чи підтверджено офіційно такий статус позивача наявними у матеріалах справи доказами, спір по суті пред'явлених позовних вимог не вирішили та передчасно відмовили у задоволенні позову ОСОБА_1 .
177. При цьому колегія суддів зауважує, що підставою для звернення до суду із таким позовом стало саме невизнання державою офіційно статусу ОСОБА_1 як дитини, позбавленої батьківського піклування та, як наслідок, невизнання за останньою права на забезпечення позачергово впорядкованим житлом або надання грошової компенсації за належне їй для отримання жиле приміщення.
178. Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
179. За приписами частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
180. З огляду на те, що до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин, надання оцінки чи переоцінки зібраних у справі доказів, що позбавляє Верховний Суд можливості ухвалити власне рішення, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
181. Під час нового розгляду судам належить перевірити належним чином доводи позовної заяви стосовно законних очікувань як щодо наявності у позивача статусу дитини, позбавленої батьківського піклування у зв'язку із визнанням за позивачем зі сторони держави протягом тривалого періоду прав на пільги, передбачені для дітей, позбавлених батьківського піклування, так і надати належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, які, зокрема, підтверджують факт відсутності батьківського піклування.
Розподіл судових витрат
182. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
183. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
184. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осипова Богдана Володимировича, задовольнити частково.
2. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович