Справа № 466/5889/24 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 33/811/480/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
26 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Качмара Івана Остаповича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 20 травня 2024 року о 02 год 45 хв у м. Львові на вул. Шевченка, 358, керував транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь які належні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Звертає увагу, що алкоголю не вживав та в стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь які докази керування ним транспортним засобом, відтак вважає що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року, зазначає, що не був присутній в судовому засіданні 24.02.2025, оскаржуваної постанови не отримував, зі змістом такої ознайомився у Єдиному державного реєстрі судових рішень 11 березня 2025 року та невідкладно підготував та подав апеляційну скаргу, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість захисник адвокат Качмар І.О. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника - адвоката Качмара І.О., на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 568790 від 20.05.2024(а.с.2); роздруківкою приладу “Драгер 6810», результат огляду - 0,71‰ (а.с.1); відеозаписом події (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с.6); рапортом інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Ю.Бобеляка від 20.05.2024 (а.с.7) та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності.
Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2024 серії ААД № 568790 водій ОСОБА_1 , 20 травня 2024 року о 01 год 15 хв у м. Львові на вул. Шевченка,358, керував транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння № 001549. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі КНП ЛОР “Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» у лікаря-нарколога, зі згоди водія у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Ю.Бобеляком, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, за допомогою приладу «Drager ARBH-0597», результат - 0,71 ‰. У графі: «Результати огляду на стан сп'яніння» зазначено, що із результатом ОСОБА_1 не згідний.
При цьому, з доданого до матеріалів справи відеозапису події, працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу, оскільки останній не погодився з результатами даного огляду на місці події. В подальшому, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, результат тесту - 0,44 ‰, який перевищує гранично допустиму норму 0,2 проміле. (clip-4).
Відповідно до з п.3, п.4, п.15, п.16, п.20 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735та п.8, п.10, п.13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103: огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством; метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи; за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду; лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров'я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), за результатами проведеного лікарем КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» ОСОБА_2 огляду у громадянина ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння.
Наведений вище висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції, містить у собі усі необхідні до заповнення дані.
В даному випадку огляд особи на стан сп'яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров'я, та жодних порушень порядку проведення такого огляду виявлено не було.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь які належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки останній проходив огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, і обидва рази у нього виявлений стан алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні будь які докази керування ним транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Доводи апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 568790 від 20.05.2024 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Таким чином, безпідставним є посилання в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було, суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,
постановив:
поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук