Справа № 465/10340/23 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С
Провадження № 22-ц/811/1820/25 Доповідач: Ванівський О. М.
про залишення без руху
29 травня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді Ванівського О.М., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаними судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на таке.
З матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 357 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, особою, що подала скаргу не оплачено судовий збір.
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 покликається на те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.. 2 Закону України «Про судовий збір».
У частині 3 ed_2017_06_10/pravo1/T102300.html?pravo=1#605479" title="Про захист прав споживачів; нормативно-правовий акт № 1023-XII від 12.05.1991">статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» додатково до вказаної норми ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Відповідно до правової позиції колегії суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року № 14-57цс18, відступаючи від правої позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 06 вересня 2017 року у справі 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17 розглядаючи питання обов'язку позивача - споживача сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги сформулювала правовий висновок щодо застосування відповідних норм Законів України «Про судовий збір» та «Про захист прав споживачів» про те, що позивачі, які звертаються до суду за захистом своїх прав споживача, звільнені від сплати судового збору на всіх стадіях судового процесу (частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Однак, у даній справі апелянт по справі є боржником за кредитним договором. Зміст розглянутого судом спору не захист прав позивача-споживача послуг, а про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором. Посилання апелянта у доводах скарги на Закон України «Про захист прав споживачів» не змінює зміст спірних правовідносин, оскільки він визначається підставами та предметом позову, та є незмінним при подальшому розгляді справи в апеляційному та касаційному порядку. Вказана правова позиція Верховного Суду є нерелевантною до обставин цієї справи, а тому у даному випадку не застосовується.
Відтак відповідно до наведеного правового обґрунтування апелянту слід сплатити судовий збір на загальних підставах, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарг подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, становить 3220, 20 грн., який повинен бути перерахований або внесений за такими реквізитами:
А відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3220,80 грн. за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК Львів/Личаківський р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954
Код бюджетної класифікації: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для
юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.185, ст.ст. 356-357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року - залишити без руху та надати апелянту строк, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, подати суду оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від сплати такого.
У випадку невиконання вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення і в касаційному порядку не оскаржується.
Суддя Ванівський О.М.