Провадження № 22-ц/803/5626/25 Справа № 203/1339/22 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
28 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №203/1339/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Фермерське господарство «Росток 2020», про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Росток 2020» на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Чорної О.В., -
В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ФГ «Росток 2020» про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року відкрите провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, визначена дата підготовчого судового засідання, надано відповідачу (15 днів з дня вручення даної ухвали) строк для подання відзиву на позовну заяву. Також роз'яснено право іншим учасникам справи надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлений інший строк.
02 травня 2024 року від ФГ «Росток 2020» до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява, як від третьої особи із самостійними вимогами, до позивача ОСОБА_1 , в якому господарство просило, прийняти позов і вступ у справу з самостійними позовними вимогами до ОСОБА_1 , об'єднавши їх розгляд з первісним позовом в одному провадженні, визнати оформлене протоколом №5 рішення загальних зборів членів СФГ «Росток» про анулювання (пробачення) боргів та укладення СФГ «Росток» додаткової угоди №1 з ОСОБА_1 розірвання ними договорів позики №02/206-1 від 05 лютого 2016 року, 02/2017-1, 03/2017-5 від 16 березня 2017 року, 08/2017-9 від 15 серпня 2017 року з прощенням неповернутої частини позик недійсними повністю внаслідок їх фіктивності з моменту вчинення 25 жовтня 2019 року; припинити заставу у ОСОБА_1 рухомого майна ФГ «Росток 2020» за нотаріально посвідченим договором від 26 травня 2020 року, знявши з ФГ «Росток 2020» заборону відчуження на машини і транспортні засоби.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року відмовлено у вступі у справу як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору у справі, а позовну заяву третьої особи - ФГ «Росток 2020» до позивача ОСОБА_1 повернуто без розгляду та роз'яснено ФГ «Росток 2020» його право на звернення до суду з даним позовом на загальних підставах.
Не погодившись з такими рішеннями суду ФГ «Росток 2020» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції незаконно, з хибних формальних міркувань пропуску строку на вступ третьої особи у цю справу з самостійними вимогами, помилково виходив з неповно з'ясованих ним обставин нерозривної взаємопов'язаності з первісним позовом заявлених самостійних вимог, які нібито спрямовані на будь-що поза предметом спору між позивачем і відповідачем, висновки про що не відповідають дійсним обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції ухваливши повернути позовну заяву третьої особи без розгляду, суть процесуальної дії помилково сформулював за правилами ч.4 ст.183 ЦПК України, як для заяв з процесуальних питань без права окремого апеляційного оскарження.
Також, вказує, що згідно диспозиції ст.195 ЦПК України, положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Окрім цього, зазначає, що відповідно до ст.52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
До того ж у ч.1 ст.193 ЦПК України третя особа має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Строк для подання відзиву відповідно до ч.7 ст.178 ЦПК України починає свій перебіг від моменту вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим не можуть дії третьої особи і строки для їх вчинення залежати від моменту вчинення чи не вчинення процесуальних дій іншим суб'єктом отримання відповідачем судових повідомлень.
Вказує, що в ухвалі Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року для третьої особи строк для пояснень визначений закінченням підготовчого провадження, а в ухвалі цього суду у новому складі від 12 листопада 2024 року жодні строки для подання заяв по суті справи для третьої особи не встановлювалися взагалі.
У зв'язку з чим просив ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду питання прийняття позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами.
Відповідач ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, через свого представника, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала апеляційну скаргу третьої особи ФГ «Росток 2020», вважає її обґрунтованою, а судом постановлено оскаржувану при неповно з'ясованих фактах, які мають значення для прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами. У зв'язку з чим просить апеляційну скаргу ФГ «Росток 2020» задовольнити, а ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року скасувати повністю, з направленням до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття позовної заяви третьої особи Фермерського господарства «Росток 2020».
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пащенко В.І. подала відзив на апеляційну скаргу, яку Позивач не визнає, вважає вимоги апеляційної скарги ФГ «Росток 2020» безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року вважає винесеною на підставі норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Зазначає що ФГ «Росток 2020» не скористалось своїм правом на подання позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорної О.В. від 12 листопада 2024 року у справі №203/1339/22.
Також, зазначає, що оскільки ФГ «Росток 2020» було учасником справи та мало статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, а отже і отримувало ухвалу про відкриття провадження у справі, до даної особи застосовні процесуальні строки для подання позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами визначені ч.1 ст.193 ЦПК України відповідно до вимог ст.195 ЦПК України. В той же час положення ст.52 ЦПК України застосовні виключно до третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та тільки бажають вступити до справи, а не її учасником, що вже приймає участь у справі спочатку.
З огляду на викладене є обґрунтованими та законними висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі в частині того, що всупереч вимогам процесуального закону, третя особа не надала в строк, передбачений для надання відзиву і зазначений в ухвалі суду позов із самостійними вимогами, а надіслала до суду такий позов лише більше ніж через рік після відкриття провадження, пропустивши тим самим процесуальний строк, що є самостійною підставою для повернення такої позовної заяви без розгляду.
Наголошує, що апеляційною скаргою не спростовано висновки суду першої інстанції, які є абсолютно законними та обґрунтованими, в частині того, що третя особа заявляє вимоги не щодо предмета спору у даній справі, яким виступають гроші, а зовсім інші вимоги - які випливають хоч і з похідного договору (застави), але носять інший характер - забезпечення виконання зобов'язань і предметом такого спору є фактично зняття заборони на відчуження рухомого майна (техніки), належній третій особі. Вирішення питання за позовом третьої особи (щодо припинення застави, зняття заборони на відчуження або відмова у задоволенні таких позовних вимог) жодним чином не вплине на вирішення питання щодо первісних позовних вимог про стягнення боргу (або відмову у стягненні боргу), оскільки припинення, визнання недійсним тощо похідного договору не тягне за собою невиконання основного договору (кредитного, займу тощо).
Таким чином погоджується з тим, що суд дійшов процесуально правильного висновку, що первісний позов про стягнення боргу і позов третьої особи про припинення права застави і зняття арешту з заставного майна - не є взаємопов'язаними, оскільки вони ґрунтуються на різних фактичних і правових підставах та доказах, а також відсутні умови, які свідчили б про доцільність спільного розгляду первісного позову та позову третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Відповідач в судове засідання не прибула, подала до суду клопотання про визнання поважними причин її неявки через госпіталізацію її представника, але клопотання про відкладення слухання справи не заявляла.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзивів, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Так судом встановлено, що ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2022 року відкрите провадження у справі №203/1339/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ФГ «Росток 2020» про стягнення заборгованості за договором позики. Суд постановив розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, роз'яснивши відповідачу право надати відзив на позовну заяву і встановивши строк, що не перевищує 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження. Цією ж ухвалою третій особі, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору, надіслано копію ухвали, позову з додатками та встановлений строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання суду пояснення щодо предмету спору.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2023 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_3 про відвід судді і справа передана на розгляд іншого суду.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року (головуюча суддя Степанова О.С.) відкрите провадження у справі № 203/1339/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ФГ «Росток 2020» про стягнення заборгованості за договором позики.
Цією ухвалою суду визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, визначена дата підготовчого судового засідання, визначений строк відповідачу (15 днів з дня вручення даної ухвали) для подання відзиву на позовну заяву. Також роз'яснено право іншим учасникам справи надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлений інший строк.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження направлена учасникам у справі.
Як вбачається з відповіді № 7947060 від 12 березня 2025 року про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Фермерське господарство «Росток 2020» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 31 січня 2022 року.
Судом встановлено, що третя особа без самостійних вимог - ФГ «Росток 2020» достеменно знала про участь у даній цивільній справі, отримувала всі процесуальні документи по справі через систему «Електронний суд», у тому числі ухвалу про відкриття провадження у справі від 30 січня 2023 року, яка отримана третьою особою 31 січня 2023 року.
Також з матеріалів справи вбачається, що у підготовчому судовому засіданні, яке проводилося попереднім складом суду, ставилися на вирішення учасниками справи та вирішувалися низка заяв і клопотань сторін. Зокрема, 18 серпня 2023 року задоволене клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі (відновлене ухвалою суду від 14 вересня 2023 року).
Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про зміну підстави позову.
Також 26 грудня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чулініна Д.Г. про залишення позову без розгляду та про призначення експертизи документів (криміналістичних) судом залишено без розгляду.
02 травня 2024 року від ФГ «Росток 2020» до Покровського районного суду Дніпропетровської області, через канцелярію суду, надійшла позовна заява як від третьої особи із самостійними вимогами до позивача ОСОБА_1 , якою він просив прийняти позов і вступ у справу з самостійними позовними вимогами до ОСОБА_1 та просив визнати оформлене протоколом № 5 рішення загальних зборів членів СФГ «Росток» про анулювання (пробачення) боргів та укладення СФГ «Росток» додаткової угоди № 1 з ОСОБА_1 розірвання ними договорів позики №№ 02/206-1 від 05 лютого 2016 року, 02/2017-1, 03/2017-5 від 16 березня 2017 року, 08/2017-9 від 15 серпня 2017 року з прощенням неповернутої частини позик недійсними повністю внаслідок їх фіктивності з моменту вчинення 25 жовтня 2019 року; припинити заставу у ОСОБА_1 рухомого майна ФГ «Росток 2020» за нотаріально посвідченим договором від 26 травня 2020 року, знявши з ФГ «Росток 2020» заборону відчуження на машини і транспортні засоби.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 з посади судді Покровського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2024 року справа була розподілена на суддю Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорну О.В., яка ухвалою суду від 12 листопада 2024 року прийняла цивільну справу до свого провадження.
Цією ухвалою встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позов (15 днів з моменту вручення копії ухвали), роз'яснено право на пред'явлення зустрічного позову відповідачем у строк для подання відзиву.
Якихось інших окремих заяв, клопотань, у тому числі зустрічного позову, позову третьої особи після прийняття у своє провадження справи суддею Чорною О.В. не надходило, отже, суд вирішує по суті лише заяву, подану третьою особою без самостійних позовних вимог - ФГ «Росток 2020» подану 02 травня 2024 року, яка залишилася нерозглянутою попереднім складом суду.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року (головуюча суддя Степанова О.С.) відкрите провадження у справі № 203/1339/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ФГ «Росток 2020» про стягнення заборгованості за договором позики і ця ухвала надіслана учасникам, зокрема, третій особі, через систему «Електронний суд» і отримана нею 31 січня 2023 року.
Всупереч вимогам процесуального закону, третя особа не надала в строк, передбачений для надання відзиву і зазначений в ухвалі суду позов із самостійними вимогами, а надіслала до суду такий позов лише 02 травня 2024 року, тобто, більше ніж через рік після відкриття провадження, пропустивши тим самим процесуальний строк, що є самостійною підставою для повернення такої позовної заяви без розгляду.
Таким чином відмовляючи ФГ «Росток 2020» у вступі у справу як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору у справі, та повертаючи позовну заяву третьої особи - ФГ «Росток 2020» до позивача ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам процесуального закону, третя особа не надала в строк, передбачений для надання відзиву і зазначений в ухвалі суду позов із самостійними вимогами.
Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ФГ «Росток 2020» про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, та прийняття позову третьої особи до спільного розгляду разом з первісним позовом, зазначив, що вимоги, викладені в позовній заяві, не є самостійними вимогами щодо предмету спору у розумінні ст. 52 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 308/14307/18, провадження № 61-550св23 (ЄДРСРУ № 114323058) від 19 жовтня 2023 року досліджував питання щодо процесуального статусу, а також прав та обов'язків третьої особи у цивільному процесі. Зокрема суд зазначив, що згідно з ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.
За змістом ст.ст.53, 54 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений передусім необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб'єктами права регресу. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Окрім цього, Третя особа, яка не брала участі у справі, вправі оскаржувати судове рішення у виключних випадках, зокрема у зв'язку з порушенням її прав оскаржуваним судовим рішенням, у іншому випадку така особа не вправі просити суд про перегляд справи.
Такий правовий висновок міститься по аналогічній справі у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 2-5969/11 (провадження № 61-17114св20) та від 31 травня 2023 року у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 308/12227/13-ц, провадження № 61-4121св23 (ЄДРСРУ № 111251094).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь (30 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/12744/22 (ЄДРСРУ № 113121834).
Також не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов'язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов'язки цих третіх осіб (01 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/55549/17, провадження № 61-1294св22 (ЄДРСРУ № 109364437).
Таким чином, третя особа у цивільній справі не є стороною, а є де-факто зацікавленою особою з «присіченою» можливістю пред'явити самостійні вимоги на предмет спору або звернутися з самостійним позовом і отримати статус сторони судового процесу.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи ФГ «Росток2020» звернувся подав до суду в рамках розгляду справи з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить: - визнати оформлене протоколом № 5 рішення загальних зборів членів Селянського фермерського господарства «Росток» (код ЄДРПОУ 21940173) про анулювання (пробачення) боргів та укладені Селянським фермерським господарством «Росток» додаткової угоди № 1 з ОСОБА_1 про розірвання ними договорів позики №№ 02/206-1 від 05 лютого 2016 року, 02/2017-1 від 17 лютого 2017 року, 03/2017-5 від 16 березня 2017 року, 08/2017-9 від 15 серпня 2017 року з прощенням неповернутої частини позик недійсними повністю внаслідок їх фіктивності з моменту вчинення 25 жовтня 2019 року; - припинити заставу у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рухомого майна Фермерського господарства «Росток 2020» (код ЄДРПОУ 21940173) за договором, посвідченим 26 травня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. з вчиненням запису в реєстрі за № 533, і внесенням до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про припинення обтяження, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. 26 травня 2020 року під № 27806255, знявши з ФГ «Росток2020» (код ЄДРПОУ 21940173) заборону відчуження на машини і транспортні засоби, устаткування, обладнання, а також на іншу техніку та приладдя тривалого використання.
За змістом ст.195 ЦПК України положення ст. ст. 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження. Приписи ч.ч.2, 3 ст.193 ЦПК України визначають, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним, тому порядок його реалізації має відповідати вимогам процесуального законодавства. Під час розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. Позовна заява третьої особи відповідно до приписів ст. 52 ЦПК України повинна містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. За таких умов позовна вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, повинна стосуватися в цілому саме предмета спору у справі».
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду в ухвалі від 10 січня 2025 року у справі № 765/15415/23, провадження № 61-17521ск24.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог ч.1 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 12 ст.33 ЦПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відповідно до ухвали судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорної О.В. від 12 листопада 2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 203/1339/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ФГ «Росток 2020» про стягнення заборгованості за договором позики та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначене судове рішення 13 листопада 2024 року направлено до електронного кабінету сторін, в тому числі і ФГ «Росток2020».
Відповідно до вимог абз.1 ч.7 ст.14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З огляду на викладене, ФГ «Росток2020» не скористалось своїм правом на подання позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорної О.В. від 12 листопада 2024 року у справі № 203/1339/22.
Доводи апеляційної скарги що, суд першої інстанції не надав оцінку всім доводам та запереченням сторін, чим порушив засади змагальності сторін спростовуються матеріалами справи, а тільки зводяться до не згоди позивача із судовим рішенням.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Росток 2020» на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повна постанова складена 28.05.2025р.
Головуючий суддя О.В. Агєєв