вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"27" травня 2025 р. Справа№910/14904/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» про зупинення провадження
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025
у справі №910/14904/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Тренінгового центру прокурорів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у розмірі 53 499,79 грн,
Тренінговий центр прокурорів України (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі за текстом - відповідач) про визнання недійсними Додаткових угод від 17.09.2021 №4, від 12.10.2021 №5, від 01.11.2021 №6, від 19.11.2021 №7, від 07.12.2021 №8, від 16.12.2021 №9 (далі за текстом - додаткові угоди) до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 №198/20 (далі за текстом - Договір), укладеного між Тренінговим центром прокурорів України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»; стягнення з відповідача на користь Тренінгового центру прокурорів України грошових коштів у розмірі 53 499, 79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні Додаткові угоди укладені з порушенням приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі за текстом - Закон №922-VIII), оскільки перевищено допустимий ліміт підвищення ціни за одиницю товару у понад 10 %, а тому наявні підстави для визнання Додаткових угод недійсними у судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), із застосуванням наслідків недійсності додаткових угод шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 53 499, 79 грн - надмірно сплаченої суми за спірними Додатковими угодами.
Господарський суд міста Києва рішенням від 03.03.2025 у справі №910/14904/24 позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 №198/20, укладеного між Тренінговим центром прокурорів України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», а саме додаткові угоди від 17.09.2021 №4, від 12.10.2021 №5, від 01.11.2021 №6, від 19.11.2021 №7, від 07.12.2021 №8, від 16.12.2021 №9. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» на користь Тренінгового центру прокурорів України грошові кошти у розмірі 53 499, 79 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056, 00 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що додаткові угоди №№4-9 укладені з порушенням вимог Закону, а саме частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, частини другої статті 632 ЦК України, а тому в силу приписів частини першої статті 203, частин першої, третьої статті 215 ЦК України є підстави для визнання їх недійсними. Враховуючи, що оспорювані Додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, грошові кошти в сумі 53 499,79 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу в силу приписів статей 216, 1212 ЦК України.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити провадження у справі №910/14904/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту рішення; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14904/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з огляду на суттєве зростання ринкових цін на енергоресурси в період дії Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" вважає, що коригування ціни одиниці товару електричної енергії у бік збільшення, шляхом укладення Сторонами оскаржуваних прокурором додаткових угод, було економічно обґрунтованим, не внесення зазначених змін до Договору могло призвести до збитків як постачальника, так і споживача, у зв'язку з неможливістю виконання умов Договору, що призвело б до того, що споживач електричної енергії за Договором, у випадку його розірвання, вимушений був би перейти на постачальника «останньої надії» з цінами, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», які розміщені на офіційному веб-сайті постачальника останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго"
Відповідач зазначив, що не міг спрогнозувати, що в подальшому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 відійде від позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.07.2021 у справі №826/11063/17, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №420/17618/21 та Товариство буде вимушене нести цивільно- правову відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" для учасника публічних закупівель.
З тексту апеляційної скарги вбачається, що в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач зазначає, що Верховний Суд у справі №920/19/24 розглядає питання відступлення від висновків, викладених у справі №922/2321/22, якими керувався суд першої інстанції у своєму рішенні від 03.03.2025 у даній справі №910/14904/24, і таке відступлення матиме безпосередній вплив на розгляд справи №910/14904/24 в частині питання застосовування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі №910/14904/24 та відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування судом апеляційної інстанції пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, яка викладена у постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14904/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14904/24 залишив без руху, надав скаржнику десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надавши суду апеляційної інстанції докази доплати судового збору в розмірі 18 168, 00 грн за подання апеляційної скарги.
Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.
Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.05.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14904/24; розгляд апеляційної скарги призначив на 27.05.2025 на 12 год. 30 хв.
Матеріали справи №910/14904/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 15.05.2025.
16.05.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Тренінгового центру прокурорів України - Шепель Антона Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою додатку "EasyCon". Документ сформований в системі "Електронний суд".
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.05.2025 заяву представника Тренінгового центру прокурорів України - Шепель Антона Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача позивач заперечує проти її задоволення, стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи скаржника не відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства. Позивач наголосив, що предметом розгляду даної справи є визнання недійсними додаткових угод до договору з підстав їх укладення з порушенням пункту 2 частини п?ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а доводи відповідача щодо неможливості покладення цивільно-правової відповідальності на останнього у зв?язку з визначенням статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» можливості застосування адміністративної відповідальності до уповноважених осіб за порушення закупівельного законодавства не відповідають правовій дійсності та здоровому глузду, є такими, що спотворюють норми права на які посилається відповідач.
Також у відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у даній справі, оскільки зупинення з підстав передбачених пунктом 7 ч. 1 статті 228 ГПК України є не можливим.
22.05.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» - Серебряник Олесі Олександрівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою додатку «EasyCon». Документ сформований в системі «Електронний суд».
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.05.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» - Серебряник Олесі Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.
На обговорення у судовому засіданні 27.05.2025 поставлено питання щодо зупинення провадження у справі №910/14904/24 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.05.2025 підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі, просив суд його задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2025 не заперечував проти зупинення провадження у справі №910/14904/24 до закінчення розгляду справи №920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, порадившись на місці, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №910/14904/24 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.04.2025 прийняла до розгляду справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №920/19/24.
Підставою для передачі справи №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 28.01.2025 зазначив, що учасники публічних закупівель фактично мають два варіанти поведінки, що, у свою чергу, не забезпечує дотримання принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": Міністерство економіки України вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України №61/2022 від 24.02.2022, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
З урахуванням змісту положень наведеної постанови наразі надано право сторонам договору збільшувати ціну за одиницю товару на відсоток коливання такої ціни у бік збільшення (без прив'язки до обмеження у 10 %).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував, що з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.
Посилаючись на перелік обґрунтованих підстав, за умови існування яких можливо здійснити відступ від уже сформованої правової позиції Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що у цьому випадку такими підставами, зокрема, є: зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування зазначеної норми в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX; порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": Міністерство економіки України вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Резюмуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив про необхідність відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі".
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.04.2025 прийняла до розгляду справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №920/19/24.
Приписи статті 228 ГПК України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст статті 228 ГПК України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Отже, за змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов'язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об'єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20, від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23, від 22.01.2025 у справі № 910/8568/23).
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет) (ухвала об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою позову у даній справі є визнання недійсними Додаткових угод з підстав порушенням приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону Закон №922-VIII, оскільки перевищено допустимий ліміт підвищення ціни за одиницю електроенергії у понад 10 %. Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24, яка є подібною із справою №910/159/23, мають значення для правильного застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі №91/159/23 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.03.2025 у справі №910/13175/23 здійснюючи тлумачення частини третьої статті 195 ГПК України, яка передбачає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що з огляду на норми частини першої статті 177, статті 181, частин першої та другої статті 182 ГПК України, лише у загальному позовному провадженні здійснення підготовчих дій до розгляду справи по суті виділено в окрему стадію і містить перелік питань, які має з'ясувати суд до того, як приступить безпосередньо до розгляду справи по суті.
Отже, оскільки частина третя статті 195 ГПК України (частина третя статті 210 ЦПК України та частина третя статті 193 КАС України) встановлює обмеження переліку підстав, з яких суд має право або зобов'язаний зупинити провадження у справі, і такі обмеження встановлені саме для стадії розгляду справи по суті, то Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що ця норма підлягає застосуванню лише у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції.».
З наведеного вбачається, що апеляційний суд наділений правом зупиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 227 ГПК України, тому аргументи позивача наведені у відзиві на апеляційну скаргу, що зупинення провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 227 ГПК України допускається лише до початку розгляду апеляційним судом справи по суті, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги та спростовується правовим висновком, сформованим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.03.2025 у справі №910/13175/23.
Відповідно до частини 2 статті 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» про зупинення провадження у справі №910/14904/24 задовольнити.
2. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/14904/24 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана суддями 29.05.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська