29 травня 2025 року м. Рівне №460/1132/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказ, зобовязання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №7 від 03.01.2025;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 06.01.2025 №4 о/с "Про звільнення старшого слідчого відділення Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію";
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого слідчого відділення Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 06.01.2025;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що як вбачається з Наказу №7, який винесено на підставі висновку про результати службового розслідування від 03.01.2025, проведеного відносно позивача, він ґрунтується виключно на матеріалах адміністративного провадження, а саме протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак жодний із наявних документів не містить інформації яка б свідчила про доведеність винуватості позивача, яка встановлюється виключно на підставі рішення суду. Відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 4 розділу V Порядку № 893, оскільки не було з'ясовано обставин вчинення дисциплінарного проступку, та зроблена помилкова кваліфікація дій позивача щодо складу дисциплінарного проступку. Отже, факт порушення позивачем службової дисципліни ГУНП в Рівненській області службовим розслідуванням не доведено. Наголосив, що дисциплінарна комісія відповідача під час складання висновку службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів не врахувала положення ст. 12, п. 3, 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, пункту 4 розділу V Порядку № 893, а саме - наявність чи відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку його характер, обставини, за яких він був вчинений, ступінь його вини, характеризуючи дані на позивача, попередню поведінку. Зауважив, що встановлені у висновку службового розслідування обставини, не підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби, оскільки сукупність зібраних даних не доводить вини позивача та свідчить про відсутність підстав для про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. За таких обставин наведені недоліки призвели до помилкової оцінки дій позивача, та безпідставної необхідності застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 30.01.2025 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 13.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що у діянні ОСОБА_1 вбачається порушення службової дисципліни, що утворює склад дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні Присяги, Посадової інструкції, Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту НПУ та Закону України "Про дорожній рух", що призвело до виникнення надзвичайної події, яка підриває авторитет Національної поліції, ім'я та статус останнього, як поліцейського, дискредитації звання поліцейського. Зауважив, що в основу службового розслідування коміссія не покладала факт доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими. Додатково, вказав, що під час проведення службового розслідування, вивчення матеріалів справи та відеозаписів з нагрудних камер працівників патрульної поліції дисциплінарною комісією не було звернуто увагу на те, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 останній поводив себе спокійно, врівноважено, впевнено, мова була чіткою, відсутнє будь-яке тремтіння пальців рук, поведінка повністю відповідала обстановці, не ухилявся від виконання вимог працівників поліції, перебував у цивільному одязі. Згідно відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції встановлено, що ОСОБА_1 скаржився працівникам поліції на погане самопочуття, проте ними не було уточнено чи приймає він будь-які ліки та проігноровано його стан здоров'я. Проте на вказані факти дисциплінарною комісією не було звернуто жодної уваги та не надано належної оцінки.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
До УГІ ГУНП в Рівненській області надійшла інформація про те, що 01.01.2025 близько 01 год 13 хв екіпажем "АЗОВ - 0403", у складі інспектора взводу № 4 роти № 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП НП України лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу № 4 роти № 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП НП України капрала поліції ОСОБА_3 , патрулюючи на службовому автомобілі марки «Тоуоtа Соrolla», на автодорозі поблизу буд. № 7, по вул. Дружби, смт. Смига, Дубенського району, Рівненській області, зупинено автомобіль «Сіtroen С4 Рісаsso», НОМЕР_1 , під керуванням старшого слідчого слідчого відділення Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 .
В ході перевірки встановлено, що під час спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 були виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння рук.
Результат огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу здійснювався за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» - 0.69 проміле.
На майора поліції ОСОБА_1 працівниками УПП в Рівненській області ДПП НП України складено протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 209915 від 01.01.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом наказом ГУНП в Рівненській області від 01.01.2025 № 1 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію. Цим же наказом, відповідно до ст. 17, 28 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", на час проведення службового розслідування старшого слідчого слідчого відділення Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 , відсторонено від виконання службових обов'язків.
01.01.2025 дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області підготовлено запит до УПП в Рівненській області ДПП НП України, для отримання копій матеріалів та відео файлів щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
03.01.2024 до УГІ ГУНП в Рівненській області надійшли копії матеріалів про адміністративне правопорушення та відеофайли з бодікамер поліцейських зазначеного підрозділу поліції та з камери розташованій на службовому автомобілі.
За результатами перегляду відеоматеріалів, наданих УПП в Рівненській області, складено відповідний акт від 03.01.2025 № 3/116/46/01-2025.
Крім того, під час реагування на подію працівників УГІ ГУНП в Рівненській області, здійснювалась відеофіксація на службову бодікамеру, під час якої зафіксоване спілкування з майором поліції ОСОБА_1 безпосередньо після складання відносно нього адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП. Під час вищевказаного спілкування ОСОБА_1 повідомив, що під час святкування Нового року у ніч з 31.12.2024 на 01.01.2025 вживав спиртні напої, а саме шампанське, після чого сів за кермо автомобіля.
За результатами перегляду відеоматеріалів зі службової бодікамери УГІ ГУНП складено акт від 02.01.2025 № 2/116/46/01-2025.
03.01.2025 наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області №7 на позивача, ОСОБА_1 , накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
06.01.2025 наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області №4 о/с старшого слідчого слідчого відділення Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач вважає, що вищевказані накази є протиправними та підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут: у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами першим, третім, шостим, одинадцятим частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до визначення, наданого статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Порядок проведення службового розслідування врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Так, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За правилами, встановленими частинами першою, сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Суд установив, що прийняттю оскаржуваних наказів передувало проведення службового розслідування, за висновками якого ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок та порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 1.14 пункту 1 наказу ГУНП в Рівненській області "Про дотримання службової дисципліни та законності серед особового складу ГУНП в Рівненській області, додаткові заходи щодо підтримки, інформування та профілактики порушень і надзвичайних подій, а також контролю і оптимізації управлінських процесів" від 06.09.2023 №1994, Присяги поліцейського, складеної 07.11.2015.
У ході службового розслідування дисциплінарна комісія, дослідивши адміністративні матеріали, відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, відеозаписи з автомобільного відеореєстратора, та інші документи, установила, що позивач, який керував автомобілем марки «Сіtroen С4 Рісаsso», НОМЕР_1 мав при цьому ознаки алкогольного сп'яніння.
Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пунктами 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом частин 1, 2, 3 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наказом Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" зокрема наказано керівникам органів поліції застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами керування транспортними засобами особами в стані (або з ознаками) сп'яніння до винних осіб найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
У позові ОСОБА_1 заперечував вчинення ним порушень правил дорожнього руху та вказував, що на час проведення службового розслідування та видання наказу №4 від 06.01.2025 його не було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а матеріали справ про адміністративне правопорушення (протокол, матеріали відеозаписів) складені працівниками патрульної поліції з порушенням закону.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які (або частина яких) у той же час можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, а також обов'язковості врахування у такому випадку рішення суду, ухваленого за наслідками вирішення питання про вчинення цією особою адміністративного правопорушення і її вини у його вчиненні.
Позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть розкрито у постановах від 19.05.2022 року у справі №480/4079/18, від 26.05.2022 року у справі №420/3630/20, від 07.07.2022 року у справі №460/5545/20, від 12.07.2023 року у справі №200/3459/22, від 16.11.2023 року у справі №600/1876/22-а, від 29.02.2024 року у справі №420/13121/22, від 09.05.2024 року у справі №420/1491/23 та інших.
В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини у діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.130 КУпАП, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності на момент прийняття оскаржуваних наказів не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 у справі №819/736/18, від 19.05.2022 у справі №480/4079/18 та інших.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Посада поліцейського покладає на особу певні обмеження, заборони і обов'язки. Запорукою утвердження довіри до органів поліції має бути законослухняна і добропорядна поведінка поліцейського не лише під час виконання професійних обов'язків, але й у повсякденному житті. Зокрема, керування поліцейським транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння може стати предметом посиленої суспільної уваги та негативно вплинути на ставлення громадськості до органів поліції та звання поліцейського.
Суд вважає, що за даних обставин насамперед позивач як працівник поліції та законослухняний громадянин мав бути зацікавлений у тому, щоб без зайвих зволікань спростувати припущення поліцейських патрульної поліції про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і пройти огляд відповідно до встановленого порядку, засвідчивши власну прихильність тим цінностям і обов'язкам, які він взяв на себе, склавши Присягу поліцейського. Однак, у подіях, які стали предметом службового розслідування, позивач продемонстрував протилежну поведінку і попри неодноразові вимоги поліцейських патрульної поліції відмовився (свідомо ухилявся) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед Державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.06.2021, від 22.09.2022 та від 25.11.2022 у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а відповідно.
Дисциплінарна комісія у ході службового розслідування зібрала і перевірила матеріали і відомості про обставини, які стали підставою для призначення службового розслідування, повно та об'єктивно дослідила ці обставини, правильно кваліфікувала діяння позивача як порушення службової дисципліни, встановила причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського та дійшла до обґрунтованого висновку про наявність у діянні позивача дисциплінарного проступку.
Суд погоджується з висновками відповідача про те, що вчинені поліцейським дії, що мали місце 01.01.2025, містять склад дисциплінарного проступку. Такі дії та поведінка є несумісними з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача, враховує його попередню поведінку та ставлення до служби.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III, V Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.
Оскаржуванні накази є законним, тому у задоволенні позову про їх скасування слід відмовити.
Відповідно, не підлягають задоволенню і решта позовних вимог, які є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування вищезазначених наказів.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Суддя С.А. Борискін