Справа № 826/8103/16
28 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, в якій з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 2 відповідно до графічного, матеріалу (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) № 2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-227 від 13.01.2016 року - протиправною та зобов'язати утриматися від вчинення бездіяльності щодо незабезпечення винесення клопотання позивача.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 2 відповідно до графічного, матеріалу (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Клопотання було зареєстроване за № 08/М-227, проте Київською міською радою не виконано норми абзацу першого частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
27.09.2016 року від Київської міської ради надійшли заперечення на позов, в яких зазначено, що Департамент земельних ресурсів підготував проект рішення щодо клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, про що повідомлено позивача відповідним листом, а відтак позивачу було відомо, що вчиняються всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством з розгляду клопотання позивача. При цьому, в частині позовних вимог щодо зобов'язання Київського міського голови винести на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради клопотання позивача є безпідставною та необґрунтованою, оскільки 14.07.2016 року на пленарному засіданні сесії Київської міської ради розглянуто та прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться у користуванні інших осіб.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 21.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.
На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №4356 та відповідно до підпункту 2.3.49 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 №25), погодженого Наказом Державної судової адміністрації України 02.04.2015 №45, справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 року справу прийнято до свого провадження; призначено судовий розгляд адміністративної справи в судовому засіданні, яке відбудеться 15 січня 2018 року о 14:40 год. у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання №7.
Протокольною ухвалою суду від 16.04.2018 року продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, адміністративна справа № 826/8103/16 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року адміністративну справу № 826/8103/16 прийнято до провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
12.01.2016 року позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
До клопотання позивачем долучено документи, визначені пунктом 6 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: графічні матеріали з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки; копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію довідки учасника бойових дій та копію довіреності.
Клопотання отримане Київською міською радою 13.01.2016 року та зареєстроване за вхідним №08/М-227, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
За результатом розгляду клопотання позивача №2 впродовж місячного строку позитивне або негативне рішення Київської міської ради не прийнято.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктом «б» частини першої статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною восьмою статті 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частинами десятою і одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також - Закон №280/97-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Положеннями пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР встановлено, що міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Згідно з частиною тринадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Згідно з підпунктом 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12.11.2014 №351/351 "Про Регламент Київської міської ради" (далі - Регламент № 351/351).
Пунктами 5 та 6 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 встановлено, що Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради; забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
Зазначені норми кореспондуються з приписами пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР.
Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту №351/351 суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, (далі також - Положення № 182/342) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Пунктом 3.11 Положення № 182/342 передбачено, що Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов'язки між заступниками директора Департаменту.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту №1810 проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.
Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів (пункт 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту).
Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту передбачає, що погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.
Для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 28.02.2013 №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Порядок №63/9120).
Пунктом «в» частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку №63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).
Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку №63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Частиною п'ятою статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту № 1810 та пункту 1.1 Положення №182/342 Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.
Висновки суду.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст. 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Між тим повноваження на передачу земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб визначені згідно ст. 122 ЗК України за сільськими, селищними та міськими радами.
З контексту наведених норм Закону вбачається, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статтях 116, 118 ЗК України. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.
Тобто приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що клопотання щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності (в межах міста Києва) мало розглядатися Київською міською радою на відповідному пленарному засіданні з прийняттям відповідного рішення.
Як зазначалося вище згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Наведені норми чітко встановлюють право Київради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян.
Офіційне тлумачення окремих положень цього Закону надав Конституційний Суд України, зокрема, Рішенням від 25.12.2003 № 21-рп/2003, у якому зазначено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.
З аналізу наведених норм вбачається, що Департамент земельних ресурсів КМДА уповноважений готувати висновки щодо надання земельних ділянок в установленому законом порядку. Водночас, надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у ст. 118 ЗК України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.
Таким чином, з урахування наведеного вище суд приходить до висновку, що питання розгляду заяв (клопотань) громадян на безоплатне отримання земельної ділянки та надання проектів рішень за результатами такого розгляду віднесено до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тоді як Київська міська рада приймає рішення в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, по таких клопотаннях.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057029-08/м-227-1245 від 02.02.2016 року, за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 13.01.2016 року №08/м-227 у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.07.2016 року Київською міською радою І сесії VIII скликання прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».
Наведене в сукупності свідчить про відсутність оскаржуваної бездіяльності з боку відповідача щодо розгляду клопотання від 12.01.2016 року, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
З урахуванням того, що клопотання позивача розглянуто з порушенням місячного строку, визначеного ч. 7 ст. 118 ЗК України, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства та дотриманням порядку і строку розгляду клопотання позивача протягом визначеного законодавством строку, - а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 87 КАС України (в редакції, чинній на момент вирішення спірних питань) передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ст. 90 КАС України (в редакції, чинній на момент вирішення спірних питань), витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Главою 6 КАС України (в редакції, чинній на момент вирішення спірних питань) визначено склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що на підтвердження витрат на правову допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду наступні документи:
- Договір про надання правової допомоги № 02/05-2 від 02.05.2016 року;
- замовлення від 02.05.2016 року;
-акт виконаних робіт від 02.05.2016 року;
- квитанція про оплату наданих адвокатом послуг.
За таких обставин, позивачем документально підтверджено фактичну оплату наданої правової допомоги адвокатом Кальком Д.О. позивачу у сумі 4640,00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат в сумі 4640,00 грн. відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість відшкодування витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 4640,00 грн.
Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо невнесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 4640,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко