Справа №:755/18983/24
Провадження №: 2/755/1367/25
"22" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Печуркіною Я.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач, звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 19 362,14 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2023 між ПАТ «СК «АРКС» та ТОВ «БЕТТА-СЕРВІС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №88063Га3в, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом марки «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 .
06.12.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 , на Набережному Шосе у місті Києві, не врахував дорожноьої обстановки, під час зміни напрямку руху створив небезпеку та перешкоду транспортному засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в наслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 10.1 ПДР України.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 757/1233/24-п відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У подальшому страхувальник за вищевказаним договором добровільного страхування наземного транспорту звернувся до позивача із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування разом із усіма необхідними документами. У зв'язку із цим ПАТ «СК «АРКС» у встановленому порядку здійснило розрахунок розміру страхового відшкодування у розмірі 91 737,48 грн та виплатило його страхувальнику згідно страхового акту №ARX3966163 від 21.12.2023 та страхового акту №ARX4006352 від 18.01.2024. Таким чином, до ПАТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.12.2023.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ «СГ «ТАС», останньою було здійснено позивачеві виплату у розмірі 72 375,34 грн., на підставі статтей 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004. Відтак, враховуючи той факт, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 19 362,14 грн., ПАТ «СК «АРКС» змушене було звернутися до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просило стягнути із відповідача вказану різницю, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
05 листопада 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Представником позивача копію ухвали про відкриття провадження було отримано 13 січня 2025 року, що підтверджується довідкою Дніпровського районного суду м. Києва про доставку електронно листа на електронну адресу сформовану в системі документообігу суду.
Відповідачем до Дніпровського районного суду м. Києва було подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у їх змісті.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 01.03.2023 між ПАТ «СК «АРКС» та ТОВ «БЕТТА-СЕРВІС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №88063Га3в.
Предметом даного договору є страхування транспортного засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 .
06.12.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 , на Набережному Шосе у місті Києві, не врахував дорожноьої обстановки, під час зміни напрямку руху створив небезпеку та перешкоду транспортному засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в наслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 10.1 ПДР України.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 757/1233/24-п відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у АТ «СГ «ТАС» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.215254617 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 160 000 грн., франшиза - 3 200,00 грн.
Страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №88063Га3в від 01.03.2023 звернувся до Позивача з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу та з заявою про подію та на виплату за договором ОСЦПВВНТЗ.
В свою чергу Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» 88063Га3в від 01.03.2023 в розмірі 91 737,48 грн., згідно страхового акту №ARX3966163 від 21.12.2023 та страхового акту №ARX4006352 від 18.01.2024 та платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ «СГ «ТАС», останньою було здійснено позивачеві виплату у розмірі 72 375,34 грн.
Звертаючись до суду позивач просив відшкодувати суму виплати страхового відшкодування, яке було сплачено позивачем потерпілій особі за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 88063Га3в від 01.03.2023, а саме: (91 737,48 грн.,. - 72 375,34 грн.) = 19 362,14 грн.
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону.
Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19); Постанова ВС від 24 березня 2021р. у справі № 523/3212/19).
Окремо суд звертає увагу на те, що згідно правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 4 липня 2018 року на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність обов'язок відшкодування спричиненої нею шкоди може бути покладений виключно у розмірі перевищення такої шкоди над лімітом страхової відповідальності.
Відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність у АТ «СГ «ТАС» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.215254617 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 160 000 грн.
Судом встановлено, що розмір шкоди, спричиненої ДТП був меншим від страхового ліміту 160 000 грн.
Зважаючи на викладене, правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 19 362 грн 14 коп., суми страхового відшкодування суд не вбачає.
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст.ст. 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_3 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.
Враховуючи наведене та керуючись, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993,1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22 травня 2025 року.
Суддя: