Справа №:755/18476/24
Провадження №: 1-кп/755/554/25
"21" травня 2025 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, у межах кримінального провадження №22024220000000027 від 05.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження, в якому ухвалою колегії суддів від 03 квітня 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці - до 01 червня 2025 року включно.
У судовому засіданні прокурор клопотав про продовження обвинуваченому тримання під вартою, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.
Обвинувачений поклався на розсуд суду, захисник заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає його необґрунтованим.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, дійшла до наступного.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні цього питання колегія суддів враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою колегія суддів, окрім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п?ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Згідно ст.178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану, колегія суддів не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.111 КК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 19 липня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя
ОСОБА_1 судді 1.__________________ 2.______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3