27 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/8169/25
Провадження № 33/820/351/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кеміня Сергія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає по АДРЕСА_2 , лісника ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство»,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
За постановою суду, 13 березня 2025 року о 18 год. 33 хв. по вул. Центральній в с. Масівці Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем "УАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітке мовлення) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано факт керування ним автомобілем, а тому вимога про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною.
Із відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не вбачається наявність у нього таких ознак алкогольного сп'яніння, як порушення координації рухів, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.
Працівники поліції в порушення вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не повідомили йому причину зупинки.
Крім того, працівники поліції порушили право на захист ОСОБА_1 , оскільки не роз'яснили йому положення ст. 268 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кеміня С.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 270529 від 13 березня 2025 року, якими підтверджується, що 13 березня 2025 року о 18 год. 33 хв. по вул. Центральній в с. Масівці Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем "УАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітке мовлення). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився (а.с. 2);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 березня 2025 року, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка, невиразна вимова. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився (а.с. 3);
- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового авто, якими підтверджується, що транспортний засіб "УАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на зустріч працівникам поліції. Зупинившись на узбіччі, ОСОБА_1 почав втікати та намагався переховуватися на території сусіднього домоволодіння. Останній спочатку не заперечував факту керування ним автомобілем та намагався вирішити питання про непритягнення його до адміністративної відповідальності. Виявивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення такого стану на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі, проте останній не погоджувався. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього водій йому вчергове відмовився від проходження такого. Працівники поліції повідомили про час і місце розгляду справи. Від підписання адміністративних матеріалів та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився (а.с. 10).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що транспортним засобом він не керував є безпідставними та спростовуються даними відеозаписів, долучених до матеріалів справи.
Так, із вказаних відеозаписів вбачається, що транспортний засіб "УАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на зустріч працівникам поліції. Зупинившись на узбіччі, ОСОБА_1 почав втікати та намагався переховуватися на території сусіднього домоволодіння. Однак, виявивши останнього там, працівники поліції запитали чому він втікав від них, на що ОСОБА_1 відповів: «Я не тікаю, я їхав. Ви їхали далеко, я тут став». Однак, згодом водій почав заперечувати факт керування транспортним засобом.
Отже, працівники поліції правильно встановили, що водієм автомобіля "УАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , був саме ОСОБА_1 .
А тому, останній зобов'язаний був на вимогу поліцейського пройти огляд стан сп'яніння. Однак, від такого він відмовився, тому працівники поліції правильно склали протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що із відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції не вбачається наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.
Так, працівниками поліції встановлено у ОСОБА_1 наявність таких ознак алкогольного сп'яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітке мовлення.
Із вказаних відеозаписів вбачається, що у ОСОБА_1 спостерігається нестійка хода із похитуваннями, присутня невиразна вимова, окремі слова вимовляються із порушеннями, окремі фрази сплутані.
Таким чином, працівники поліції прийшли до правильного висновку по наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.п. 2, 3 ч. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Що ж стосується того, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, то вказане жодним чином не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, із відеозаписів вбачається, що останній керуючи автомобілем, виїхав на зустрічну смугу, по якій рухався службовий автомобіль поліцейських. Намагаючись уникнути із ним зіткнення, ОСОБА_1 виїхав на узбіччя, де сам, без будь-яких вказівок поліцейських, зупинився та почав втікати.
Доводи про те, що працівники поліції порушили право на захист ОСОБА_1 , оскільки не роз'яснили йому положення ст. 268 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки як в місцевому суді, так і в апеляційному суді, останньому роз'яснювались його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі і право на захист, яким він і скористався.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.