Ухвала від 22.05.2025 по справі 307/1765/20

Справа № 307/1765/20

Закарпатський апеляційний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисників-адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/390/22, за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_12 , на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022.

Цим вироком:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, із базовою загальною середньою освітою, непрацюючий, несудимий, засуджений:

- за ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років;

- за ч. 2 ст. 156 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , громадянин України, із базовою загальною середньою освітою, непрацюючий, не судимий, засуджений:

- за ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років;

- за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 02 (два) роки;

- за ч. 1 ст. 301 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 03 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.

Строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 14.04.2020.

Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

-2-

Речові докази: резинку для затиску волосся червоного кольору та чотири зошити, на яких наявні записи кульковою ручкою певного змісту, - повернуто потерпілій ОСОБА_15 ; два напірники із подушки (наволочки), презерватив, блокнот, в якому знаходяться різні записи та фотознімки, нижню білизну (труси), нижню білизну (труси), в яких знаходилась малолітня ОСОБА_15 ; мобільний телефон марки «ZTE» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , - повернуто ОСОБА_15 ; мобільний телефон марки «SIGMA MOBILE» ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , - повернуто ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «Redmi 7А» ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_6 та мобільний телефон марки «HAMMER ENERGY» ІМЕІ НОМЕР_7 , ІМЕІ НОМЕР_8 , - повернуто ОСОБА_7 ; три ДВД-диски з фото та відео файлами із мобільних телефонів «ZTE» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , «Redmi 7А» ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_6 та «HAMMER_ENERGY» ІМЕІ НОМЕР_7 , ІМЕІ НОМЕР_8 , а також ДВД-диск з допитом потерпілої ОСОБА_15 слідчим суддею - залишено в матеріалах кримінального провадження.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 4249 грн 70 коп.

Згідно вироку, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

ОСОБА_6 починаючи з 2018 року, більш точну дату та час встановити не виявилось можливим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, знаходячись по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, достовірно знаючи про те, що вона являється малолітньою, вчиняв щодо неї розпусні дії сексуального характеру, які виразились в тому, що він знімав нижню білизну, оголювавши статеві органи потерпілої, доводив себе до статевого збудження, здійснюючи статевий акт не природнього характеру у вигляді проникання пальцями до піхви, чим вчиняв розбещення малолітньої ОСОБА_15 .

Крім того, ОСОБА_6 12.11.2019 близько 16 год, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

22.11.2019 близько 15 год ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

24.03.2020 близько 03 год ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи

-3-

умисно, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

Також, 24.03.2020 близько 13 год ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

26.03.2020 близько 09 год ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

28.03.2020 близько 14 год 30 хв ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

30.03.2020 близько 03 год ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

Крім того, ОСОБА_7 , 01.01.2020 близько 13 год, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

-4-

Також ОСОБА_7 , на початку лютого 2020 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), близько 15 год, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

Через декілька днів, тобто на початку лютого 2020 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), близько 16 год ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

14.02.2020 близько 14 год ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

23.02.2020 близько 12 год 30 хв ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

24.02.2020 близько 11 год 40 хв ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік будинку АДРЕСА_3 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

Крім того, ОСОБА_7 29.02.2020 близько 09 год 20 хв, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись на земельній ділянці неподалік

-5-

будинку АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку і своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

12.04.2020 близько 13 год ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись в дачному будинку, який розташований в урочищі Карпеново в с. Велика Уголька, Тячівського району Закарпатської області, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

Також, ОСОБА_7 14.04.2020 близько 06 год, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, знаходячись в дачному будинку, який розташований в урочищі Карпеново в с. Велика Уголька, Тячівського району Закарпатської області, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , 2009 року народження, яка у зв'язку із своїм віком не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, без згоди останньої, вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив відносно малолітньої ОСОБА_15 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій.

Разом з тим, ОСОБА_7 будучи зареєстрованим, як користувач соціальної мережі «Facebook Messenger», під «нік-неймом» « ОСОБА_16 », 10.02.2020 о 07 год 19 хв, усвідомлюючи, що фотознімки містять ознаки порнографії, всупереч моральним засадам суспільства, в частині розповсюдження інформації про статеве життя, безоплатно розповсюдив два фотознімки порнографічного характеру, шляхом надсилання їх через соціальну мережу «Facebook Messenger», з мобільного телефону марки «Redmi 7А» ІМЕІ-1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_6 , користувачу даної мережі ОСОБА_17 під «нік-неймом» « ОСОБА_18 » на її мобільний телефон марки «Honor 8Х» ІМЕІ-1: НОМЕР_9 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_10 , які відносяться до продукції порнографічного характеру.

Крім того, ОСОБА_7 10.04.2020 близько 09 год, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, що стосується недоторканості житла чи іншого володіння особи, знаходячись на АДРЕСА_4 , діючи умисно, без отримання будь-якого дозволу чи згоди власника будинку НОМЕР_28 ОСОБА_19 та всупереч його волі, шляхом пошкодження вікна, проник всередину будинку, де знаходився до 12.04.2020, чим спричинив шкоду охоронюваним законом інтересам потерпілого.

Також, ОСОБА_7 12.04.2020 близько 10 год, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, що стосується недоторканості житла чи іншого володіння особи, знаходячись у урочищі Карпеново в с. Велика Уголька, Тячівського району Закарпатської області, діючи умисно, без отримання будь-якого дозволу чи згоди власника будинку б/н ОСОБА_20 та всупереч його волі, шляхом відкриття вхідних дверей ключем, який знайшов неподалік, проник всередину будинку, де знаходився до 14.04.2020, чим спричинив шкоду охоронюваним законом інтересам потерпілого.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 просить вирок суду від 06.06.2022 скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6

-6-

за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України виправдати, а за ч. 2 ст. 156 КК України визнати винним, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину. Вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим, невмотивованим і таким, що не відповідає вимогам ст. 374 КПК України. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ні в ході досудового розслідування, ні під час судового розгляду, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України ОСОБА_6 не визнав і показав суду, що в статеві стосунки із своєю донькою не вступав, однак визнав той факт, що він є поганим батьком, оскільки дійсно вчиняв відносно неї дії розпусного характеру, а саме: знімав нижню білизну, доводив себе до статевого збудження, проникав пальцями до піхви потерпілої, тобто він фактично вину свою визнав частково. Викладене підтверджується відеозаписом, який був оглянутий в судовому засіданні і не доводить факт статевих зносин ОСОБА_6 із потерпілою, яка є його донькою. Крім того вказує на те, що вирок суду повинен бути законний і обґрунтований, підтверджений належними доказами, однак в даному випадку вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 156 КК України, належним чином не доведена і висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду від 06.06.2022 скасувати в частині визнання винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 301 КК України і закрити відносно обвинуваченого кримінальне провадження. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає проте, що вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_7 є незаконним та невмотивованим, ухваленим з порушенням кримінального процесуального законодавства, із порушенням основоположних принципів здійснення судочинства. Висновки суду зроблені на підставі припущень без належної правової оцінки доказів в їх сукупності на предмет їх достатності, належності та допустимості, а обставини справи не відповідають дійсності та фактичним обставинам і тому вирок підлягає скасуванню. ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав, що він з малолітньою ОСОБА_15 жодних стосунків сексуального характеру не мав, останній намагався врятувати її від свавілля і насильницьких дій її батька ОСОБА_6 ; ніяких фотографій порнографічного характеру нікому не надсилав; телефонів працівникам поліції добровільно не передавав і на ніяких документах не підписувався, оскільки він є неграмотним. Докази, які надані стороною обвинувачення по кожному епізоду зґвалтування, не підтверджують причетності ОСОБА_7 до вчинення протиправних дій відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_15 . Окрім того стверджує, що суд в оскаржуваному вироку не навів жодного доказу, якими би було підтверджено факт сексуального контакту ОСОБА_7 з малолітньою потерпілою. Перебування останнього у будинку, де відбулося його затримання, обвинувачений пояснив тим, що від знущань батька ОСОБА_6 , потерпіла мала намір втекти з дому, і що ОСОБА_7 не міг потерпілу залишити одну в такому стані, тому вони заховались в дачному будинку. Стверджує, що ніяких інтимних стосунків обвинувачений ОСОБА_7 з малолітньою потерпілою не мав і це не підтверджено жодним належним доказом та спростовується висновками судових експертиз про відсутність біологічних слідів на одягу, інших вилучених речах потерпілої, а тому використання судом цих експертиз не на користь захисту, а в підтвердження винуватості ОСОБА_7 , є безпідставним. Суд обмежив захист в доступі до ознайомлення з речовими доказами, оскільки слідство такі захисту не надало, а тому телефони не можуть вважатись допустимими доказами, у зв'язку з чим доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення,

-7-

передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, не доведена. До того ж суд безпідставно не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в тій частині, що обвинувачений ОСОБА_7 є неписьменним та не міг створити сторінку в соцмережі. Починаючи із затримання та до закінчення досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , досудове розслідування проводилось не об'єктивно, упереджено, з порушенням його процесуальних прав. Судом порушено верховенство права при здійсненні правосуддя, як того вимагає ст. 8 КПК України, принцип безпосередності дослідження речей, також не дотримано принцип законності при розгляді справи та ухваленні вироку, а тому вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не доведена.

В апеляційній скарзі прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_12 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації їх діянь, вказує на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, яке виразилось в тому, що суд припустився помилки, тобто в резолютивній частині, всупереч вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України «Зміст вироку», не зазначив рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. Вважає даний вирок незаконним і таким, що підлягає частковому скасуванню, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. На підставі викладеного, просить вирок суду від 06.06.2022 відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати частково та постановити новий вирок, обов'язково вказавши в резолютивній частині рішення про необхідність включення інформації про вищевказаних обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

22.05.2025, під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження розглядається за відсутності потерпілої ОСОБА_15 та її законного представника, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому, береться до уваги те, що повідомлення про час та місце апеляційного розгляду останнім надіслано відповідно до вимог закону, і вони вважається належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду, заяв про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило, а її представника-адвокат ОСОБА_10 не заперечувала щодо розгляду кримінального провадження без їх участі.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, доводи поданих апеляційних скарг, пояснення обвинувачених та їх захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, промову прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників та частково підтримала апеляційну скаргу прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 з огляду на зазначені у ній доводи, думку представника потерпілої, яка підтримала позицію прокурора, заперечивши проти задоволення апеляційних скарги захисників, дослідивши та перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_11 задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

-8-

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону та Конвенції.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 4 ст. 152 КК України не визнав та пояснив, що його жінка померла шість років тому ОСОБА_7 завжди телефонував потерпілій увечері. Інколи, коли прокидався вночі, доньки вдома могло не бути. Це відбувалось у 2020 році. Коли потрапив у лікарню в листопаді 2019 року та перебував там два тижні, потерпіла вівчарила замість нього разом з ОСОБА_7 . На відео, що у телефоні, впізнав себе. ОСОБА_7 мав статеві відносини з його донькою. Він бачив відео на телефоні у доньки ще до того, як прийшла поліція. ОСОБА_7 показував на своєму телефоні відео сексуального характеру. Ніякого насильства до нього з боку працівників поліції не застосовувалось, на тілі ОСОБА_7 він також не бачив слідів побиття. Категорично заперечував факт вступу з потерпілою ОСОБА_15 у статеві стосунки.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України, не визнав та показав, що потерпіла ОСОБА_15 сама зателефонувала й повідомила його, що хоче втекти, але не пояснила куди саме. Потерпіла сама чіплялася до нього, на що він казав їй, що вона ще мала для таких стосунків. Потерпілу знає через її батька. ОСОБА_15 йому казала, хоче втекти з дому, бо батько її ображав, ґвалтував, вступав з нею у статеві зносини, не дивлячись на її вік, тому вони домовилися про втечу. У приміщенні дачі, в якому вони перебували, ніхто не проживав. Вони купили продукти та провели на дачі

-9-

три дні. За період проживання з потерпілою на дачі не вступав з нею у статеві стосунки і йому не відомо, чому потерпіла стверджує про зворотне. Потерпіла прагнула з ним статевих стосунків, але він не хотів. Вони проживали з потерпілою лише в одному будинку у Лазах, який належить ОСОБА_23 стосунків з потерпілою не мав. Коли їх знайшли, телефон від нього забрали поліцейські. На телефоні у нього не було ніякого відео. Потерпілій було десять років на той час, коли їх знайшли у будинку. Має атестат про закінчення дев'яти класів, однак читати й писати не вміє, так як до школи не ходив та з дитинства випасав овець. Користуватись мобільним телефоном, на якому записано лише 4 номери, вмів лише на рівні, щоб підняти слухавку, при цьому, номери телефонів записувала сестра. Йому не відомо про соцмережу «Фейсбук». З потерпілою познайомився у 2019 році, коли разом з її батьком випасали овець. З потерпілою дружив, однак не зустрічався, але чому саме до нього вона звернулася за допомогою, не знає. Свій номер телефону йому записала потерпіла сама та надсилала на його телефон фотографії оголеного тіла та статевих органів, а потім чоловік на ім'я ОСОБА_24 , з яким він працював у м. Мукачеві, надсилав ці фотографії ОСОБА_17 . Особисто він нікому не повідомляв про те, що потерпіла надсилала йому фотографії інтимного характеру та нікому їх не надсилав. Ні з ким не зустрічався, крім потерпілої. Поліція його затримала після обіду, але точно не пам'ятає. Працівники поліції забрали від нього телефони, одягнули на нього наручники та відвезли у с. Нересницю, а потім - в м. Тячів. Він відмовився підписувати будь-які документи. З потерпілою ні разу не було статевого акту. Ніяких розмов з потерпілою на рахунок якихось відносин не велося. Прізвище тієї особи, яка надсилала фотографії на телефон ОСОБА_17 , не знає. Його били працівники поліції при затриманні. Про те, що його били працівники поліції, він не казав ні адвокату, ні прокурору, а ні суду під час обрання запобіжного заходу. Били його у Нересниці та у Тячеві. Не звертався по медичну допомогу.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 301 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, на підтвердження їх винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, суд першої інстанції з дотриманням, передбачених процесуальним законом положень судового розгляду кримінального провадження, дослідив усі наявні докази у кримінальному провадженні та дав їм належну правову оцінку.

Винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, підтверджено наведеними у вироку показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні і підтверджують вину обвинувачених.

Показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , допитаної в присутності законного представника потерпілої ОСОБА_17 та спеціаліста служби у справах дітей ОСОБА_25 підтверджено, що вона спочатку проживала з батьком ОСОБА_6 , а потім з бабусею. Вона ходила до школи, допомагала батькові по господарству. У вісім років ОСОБА_6 вперше вступив з нею у статеві зносини без її згоди. Після того як обвинувачений вилікувався після аварії у 2019 році це повторилося. Після нового року батько часто її ґвалтував. Обвинувачений ОСОБА_7 казав їй, що має знайомого поліцейського, який може їй допомогти. Він не вірив, що це з нею робив батько і казав їй, щоб зняла все на камеру телефону, що вона і зробила в один із днів, коли батько мав намір вступити з нею у статеві стосунки, а відзняте відео вона передала обвинуваченому ОСОБА_7 , який у свою чергу, обіцяв захистити її від батька. Він розповідав про неіснуючого поліцейського на ім'я « ОСОБА_26 ». Потім запропонував їй утекти разом з ним. Будучи переконаною в тому, що ОСОБА_7 каже правду про себе, вона втекла з дому

-10-

до ОСОБА_7 . Однак останній їй збрехав та зізнався, що ніякого поліцейського на ім'я « ОСОБА_26 » не існує. Він втік від неї, а потім наказав, щоб вони йшли до його сестри ОСОБА_27 , однак побоюючись, що їх там знайдуть, вони пішли в друге місце. Вони ховалися від поліції і від усіх, так як боялися, щоб ОСОБА_7 та її батька не забрали в тюрму, а її - до дитячого будинку. ОСОБА_6 її зґвалтував 30.11.2019, потім після нового року, потім ще й у лютому місяці, точно не пам'ятає, потім якийсь період не було цього, а потім знову продовжилось і було багато разів, особливо коли він був у стані алкогольного сп'яніння. Одного разу опівночі вона прокинулась від того, що батько робив. Вона нікому не розповідала про те, що робив батько з нею, бо боялася, що він її покарає. Про ці події вона розповіла лише ОСОБА_7 і на прохання останнього відзняла та відіслала йому відео про те, що робив з нею ОСОБА_6 . Між нею та ОСОБА_7 також були сексуальні стосунки. Стосунки були з її згоди, а інколи навіть тоді, коли вона заперечувала. ОСОБА_7 від неї просив її фото без одягу і вона йому відсилала такі фото на телефон. Він їй говорив, що якщо вона йому не перешле такі фото, він розповість батькові про їх стосунки. Він її шантажував, що розповість батькові про те, що вони зустрічаються, якщо вона не буде з ним вступати у статеві відносини. Він знав, що вона малолітня, і що вона все зробить на його прохання. До лікарів вона не зверталася. У школі знали про те, що вона зустрічається з ОСОБА_7 . Поліція про це все дізналася коли їх знайшли у хаті в горах. Інтимні відносини з ОСОБА_7 у неї продовжувалися майже кожен день за час їх втечі та переховування. То був квітень місяць 2020 року. З ОСОБА_6 також були стосунки та є відео у підтвердження цього. По справжньому спочатку були стосунки з ОСОБА_7 , у листопаді місяці 2019 - з ОСОБА_6 , а з ОСОБА_7 скоріше, десь у вересні, жовтні були два або три рази. З ОСОБА_6 були стосунки у листопаді один раз, потім після нового року у лютому місяці два рази, а потім у березні майже кожен день. З ОСОБА_6 стосунки були багато разів і останній не питав у неї згоди. Вона казала ОСОБА_6 , що не хоче, що боїться. ОСОБА_6 їй говорив, щоб вона нікому не розказувала про стосунки, бо буде покарана. З ОСОБА_7 вона зустрічалася як дівчина з хлопцем. Він їй запропонував зустрічатися. Вона познайомилася з ОСОБА_7 у вересні місці 6 числа, коли він вівчарив з батьком у горах, а у жовтні ОСОБА_7 вступив з нею у статеві відносини, а вже в лютому місяці з ОСОБА_7 це відбувалось дуже багато разів. Під час втечі, у квітні 2020 року, він вступав з нею у статеві відносини майже кожного дня по два - три рази на день. Батькові вона ні разу не дозволяла вчиняти із собою таке, а ОСОБА_7 інколи дозволяла.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_17 ствердила, що обвинувачений ОСОБА_6 є її родичем, а потерпіла ОСОБА_15 - двоюрідною сестрою. Мати потерпілої померла коли їй було п'ять років. Виховували потерпілу батько ОСОБА_6 та баба. Потерпіла проживала у нормальних умовах, ходила у шкоду, навчалася. Обвинуваченого ОСОБА_7 вона не знала. Знає лише зі слів потерпілої про те, що вони спілкувалися. Зникла ОСОБА_15 10.04.2020, про що їй повідомив батько потерпілої - ОСОБА_6 . Чому потерпіла зникла, вона не знає. Увечері вони повідомили голову Новеселицької сільської ради про зникнення потерпілої ОСОБА_15 , а наступного дня викликали поліцію. Поліція шукала потерпілу чотири дні та знайшли її далеко в горах 14 квітня. З приводу відносин обвинуваченого ОСОБА_7 з потерпілою ОСОБА_15 знає, що їй 15.02.2020 на сторінку «Фейсбук» прийшли фотографії порнографічного характеру потерпілої ОСОБА_15 із сторінки «Фейсбук» ОСОБА_7 . Фотографій було п'ять-шість. Потерпіла на її питання про фотографії мовчала і нічого не розповідала. На фотографіях потерпіла була без одягу та було видно статеві органи. Особисто з ОСОБА_7 вона не спілкувалася і думає, що її дані у «Фейсбук» ОСОБА_7 повідомила потерпіла. Фотографії були зроблені у приміщенні, але сказати де саме, вона не може. З приводу фотографій вона ОСОБА_7 нічого не казала, але говорила про це з батьком

-11-

потерпілої - ОСОБА_6 , який казав, щоб вона не розпитувала ОСОБА_15 стосовно фотографій, бо та ображається. Кому ще ОСОБА_7 пересилав фотографії їй не відомо. На фотографіях вона зразу впізнала малолітню потерпілу, бо на деяких з них було видно її обличчя. Сексуальних сцен з участю сторонніх осіб на фотографіях не було. Вона добровільно повідомила працівників поліції про те, що їй прийшли такі фотографії та надала свій телефон для огляду та копіювання цих фотографій. Фотографії надійшли саме із сторінки ОСОБА_7 , там було його фото. Про статеві відносини малолітньої потерпілої з ОСОБА_7 вона дізналася у поліцейському відділку, коли допитували ОСОБА_15 . Вона була присутня під час допиту потерпілої слідчим. До того часу про відносини потерпілої з обвинуваченим ОСОБА_7 , а так само з обвинуваченим ОСОБА_6 вона не знала. Раніше з ОСОБА_7 вона ніколи не переписувалася, а тоді їй надійшов запит на переписку від нього. Вона ніколи раніше не телефонувала ОСОБА_7 . Після того як потерпіла зникла, а саме 11.04.2020, вони телефонували ОСОБА_7 щоб дізнатися чи потерпіла не з ним, але він відповів, що знаходиться у Мукачівському районі на роботі. Телефон потерпілої був відключений.

Показаннями свідка ОСОБА_28 стверджено, що потерпіла проживала з нею коли обвинувачений ОСОБА_6 був на роботі, а коли ні, то з ним. Всім була забезпечена. Вважає, що потерпіла все придумала. За відео на телефоні вона нічого не знає. Потерпіла будь що може записати на телефон. Вона не вірить, що таке могло статися, і що її син - ОСОБА_6 міг таке вчинити з потерпілою. Також їй відомо, що потерпіла зникла у п'ятницю, а знайшли її на п'ятий день. Чому вона зникла не знає. Знає, що її знайшли у горах у чиїйсь хаті. Шукали її поліція та рятувальники. Коли її знайшли, вона ще два тижні пожила у неї, а потім її забрали. Прийшла потерпіла забруднена. Казала, що із якимось ОСОБА_29 була. Обвинувачений ОСОБА_7 і є тим ОСОБА_29 , про якого казала потерпіла. Чому потерпіла зникла з обвинуваченим вона не знає. Потерпіла з обвинуваченим ОСОБА_7 телефонували один одному. В день зникнення потерпілої ОСОБА_6 ранком встав і пішов худобу годувати, а коли повернувся до хати, її вже не було. Їй телефонували, але вона не відповідала на дзвінки. У п'ятницю вона пішла до голови села і повідомила про зниклу дитину, а в суботу вже прийшли поліцейські та рятувальники і почали пошуки. Вона чула, що знайшли їх там десь у лісі у хаті. У суботу вона телефонувала обвинуваченому ОСОБА_7 і казала щоб повернув потерпілу, а він відповів, що його немає, він у другому районі на роботі. Потерпіла ОСОБА_15 та ОСОБА_7 говорили по телефону постійно. Про інші відносини між ними вона не знає. Інших хлопців, крім ОСОБА_7 у потерпілої не було. Обвинувачений ОСОБА_6 добре відносився до потерпілої ОСОБА_15 , доглядав, ніколи потерпілу не бив. До того ж потерпіла на ОСОБА_6 ніколи не скаржилась.

Свідок ОСОБА_30 ствердила, що їй відомо про факт зникнення ОСОБА_15 у квітні 2020 року. Потерпілу знайшли в горах разом з ОСОБА_7 .

Показаннями свідка ОСОБА_21 встановлено, що ОСОБА_7 займався випасом овець, є неписьменним, хоча в школі навчався. У яких відносинах ОСОБА_7 перебував з потерпілою ОСОБА_15 він не знає. Про зникнення потерпілої ОСОБА_15 йому відомо зі слів поліції, а також те, що ОСОБА_7 знайшли у горах з потерпілою.

Свідок ОСОБА_22 ствердила, що обвинувачений ОСОБА_7 займається випасанням овець у селі, а також виїжджав у м. Мукачево вівчарити. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_15 вона взагалі не знає. Про те, що потерпіла зникла, вона дізналася з телефонної розмови з обвинуваченим ОСОБА_6 . Про відносини ОСОБА_7 з потерпілою вона не знає нічого. Фотографій потерпілої в телефоні та «Фейсбуці» вона не бачила, сторінки у соцмережі «Фейсбук» не має. Знайшли потерпілу та обвинуваченого ОСОБА_7 в горах у «Ділах», де пасуть овець. Вона думала, що брат у Мукачеві, тому йому не телефонувала. Чому він ховався із потерпілою у горах, вона не знає. ОСОБА_7 не користувався « Фейсбуком ».

-12-

Показаннями свідка ОСОБА_32 встановлено, що потерпіла говорила їй про те, що зустрічається з обвинуваченим ОСОБА_7 . З ким ще зустрічалася потерпіла ОСОБА_15 вона не знає. На фото, які показувала потерпіла, була лише вона одна та була повністю одягнена. Потерпіла не говорила їй, що бажає втекти з дому.

Вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в сукупності з показаннями потерпілої та свідків, підтверджується також іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.04.2020, яким стверджено, що заявник ОСОБА_6 звертається до Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області для надання йому допомоги у встановленні місця знаходження його доньки - ОСОБА_15 , яка 10.04.2020 о 07 год 30 хв пішла з дому та до цього часу не повернулася, місце її знаходження йому невідоме.

Протоколом-заявою ОСОБА_6 про безвісне зникнення особи від 12.04.2020, якою стверджено, що ОСОБА_6 повідомляє Дубівський ВП, що його донька ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканка АДРЕСА_1 , біля 07 год 30 хв 10.04.2020 пішла з дому і до теперішнього часу не повернулася.

Протоколом огляду місця поді від 12.04.2020, яким встановлено, що об'єктом огляду є житловий будинок АДРЕСА_1 , власником будинку є обвинувачений ОСОБА_6 , який добровільно надав згоду на огляд будинку. У вказаному будинку мешкає обвинувачений разом з донькою - потерпілою ОСОБА_15 . В ході огляду будинку працівниками поліції у спальній кімнаті, виявлено та вилучено особисті речі потерпілої, а саме: резинку для волосся на якій наявні залишки частин волосся та чотири письмові зошити в лінійку та клітку із записами кульковою ручкою, у яких міститься інформація про зґвалтування потерпілої обвинуваченим ОСОБА_6 , що і було причиною її зникнення.

Протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 14.04.2020, яким стверджено, що об'єктом огляду є будинок без номеру в урочищі «Карпеново» в с. Велика Уголька, власником будинку є ОСОБА_20 , який добровільно надав згоду на проведення огляду будинку. В даному будинку було знайдено потерпілу ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_7 . В ході огляду будинку встановлено, що на момент огляду двері будинку були зачинені, але не замкнуті на ключ. Також в середині будинку в кімнаті на стільці виявлений дитячий одяг, постільна білизна, блокнот, пенал та презерватив. З будинку було вилучено два напірники із подушок, запечатаний презерватив, блокнот, в якому знаходяться різні записи та фотознімки та нижню білизну - труси.

Протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 14.04.2020, яким встановлено, що об'єктом огляду є будинок АДРЕСА_5 , який належить ОСОБА_19 . З фототаблиці № 4, 5, 6 вбачається, що одна з дощок, якими забито вікно на будинку відігнута.

Протоколом огляду предмету та фототаблицями до нього від 12.04.2020, яким встановлено, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Honor 8X» моделі JSN-L21, який належить ОСОБА_17 , номер телефону НОМЕР_11 , на якому у програмі соціальної мережі «Facebook Messenger» є особистий чат (сторінка) ОСОБА_17 під назвою « ОСОБА_18 », де в меню з посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » є чат під назвою « ОСОБА_16 » та є фотозображення користувача цього чату ОСОБА_7 . Крім того, з чату ОСОБА_7 відправлено надсилання у вигляді чотирьох фотографій з датою відправлення - 10 лютого у 07 год 19 хв. Дані фотографії є інтимного та порнографічного характеру. На одній з фотографій видно обличчя потерпілої ОСОБА_15 . Вказані фотографії скопійовано на ДВД-диск.

-13-

Протоколом огляду предмета з фототаблицями від 15.04.2020, яким встановлено, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «ZTE Blade A7 2019», чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_15 . Також в ході огляду встановлено: вхідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_12 (в телефонній книзі не записаний, однак це з мобільного телефону марки «HAMMER ENERGY», чорного кольору, який належить ОСОБА_7 ) 09.04.2020 о 10 год 03 хв; вхідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_13 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_33 ») 09.04.2020 о 7 год 02 хв; вхідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_14 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_34 », номер обвинуваченого ОСОБА_6 ) 09.04.2020 о 6 год 43 хв: вихідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_15 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_35 ») 09.04.2020 о 1 год 29 хв; вихідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_16 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_36 ») 09.04.2020 о 11 год 32 хв; вихідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_17 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_37 ») 09.04.2020 о 11 год 11 хв; вихідний дзвінок з номера телефону 775 (в телефонній книзі не записаний) 09.04.2020 о 8 год 49 хв; вихідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_13 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_33 ») 08.04.2020 о 10 год 48 хв; вихідний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_18 (в телефонній книзі не записаний) 07.04.2020 о 12 год 24 хв; вхідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_11 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_38 ») 06.04.2020 о 12 год 24 хв; вихідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_17 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_37 ») 04.04.2020 о 7 год 06 хв; вихідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_19 (в телефонній книзі не записаний) 03.04.2020 о 8 год 55 хв; вихідний дзвінок з номера телефону 466 (в телефонній книзі не записаний) 02.04.2020 об 11 год 01 хв; відхилений дзвінок з номера телефону НОМЕР_20 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_39 ») 26.03.2020 о 8 год 30 хв; вхідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_21 (в телефонній книзі записаний « ОСОБА_40 ») 26.03.2020 о 6 год 06 хв. У програмі месенджер «Viber» чаті «Васька» виявлено: 03.04.2020 о 01 год 49 хв відеозапис порнографічного характеру тривалістю 2:29, о 01 год 54 хв - відеозапис порнографічного характеру тривалістю 1:23, фото порнографічного характеру, о 02 год 11 хв вихідний дзвінок тривалістю 00:02, о 02 год 12 хв вихідний дзвінок тривалістю 00:00, о 02 год 11 хв відеозапис інтимного характеру тривалістю 0:24, о 02 год 13 хв вихідний дзвінок тривалістю 09:44, о 02 год 50 хв фото, о 02 год 55 хв фото. Також у телефоні виявлено ярлик «Google Фото», в якому наявні за 03.04.2020 чотири фотографії порнографічного характеру, за 03.04.2020 відео порнографічного характеру тривалістю 01:23, 28.03.2020 відео порнографічного характеру тривалістю 02:29, 28.03.2020 відео інтимного характеру тривалістю 00:25.

Протоколом огляду предмета від 14.04.2020 - мобільного телефону марки «SIGMA MOBILE», чорного кольору, належного обвинуваченому ОСОБА_6 , яким встановлено, що при набиранні сервісної команди *161# виклик висвітлився номер мобільного телефону НОМЕР_14 , а при відкритті «Контакти» наявні наступні номери телефонів: ОСОБА_16 НОМЕР_12 , Дочка НОМЕР_22 .

Протоколом огляду предмета від 15.04.2020 - мобільного телефону марки «HAMMER ENERGY», чорного кольору, який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , яким встановлено, що у телефоні меню «Контакти» збереглися виклики від наступних абонентів: НОМЕР_23 - 08.04.2020 о 10 год 21хв та 10 год 22 хв (номер потерпілої ОСОБА_15 ( НОМЕР_24 ) - 08.04.2020 о 10 год 22 хв; НОМЕР_14 - 08.04.2020 о 10 год 23 хв (номер телефону обвинуваченого ОСОБА_6 ); НОМЕР_22 - 08.04.2020 о 10 год 23 хв, 10 год 42 хв, 10 год 43 хв; НОМЕР_25 - 08.04.2020 о 10 год 49 хв та о 10 год 50 хв; НОМЕР_23 - 08.04.2020 о 10 год 50 хв, 10:56, 10 год 58 хв, 09.04.2020 о 05 год 58 хв, 06 год 20 хв; НОМЕР_25 - 08.04.2020 о 10 год 56 хв (невідомий абонент, який також зазначений у телефону марки «Redmi 7A»).

-14-

Крім того, в телефоні у меню «Галерея», розділ «bluetooth» є п'ять відео файлів порнографічного характеру за участю потерпілої ОСОБА_15 тривалістю 25 секунд, 02 хв 29 сек, 03 хв 06 сек, 02 хв 18 сек, 23 секунди. У розділі «Viber Videos» є три відеофайли, з яких два порнографічного характеру тривалістю 01 хв 22 сек та 16 секунд. У розділі «Viber Images» містяться 16 фотографій за участю потерпілої ОСОБА_15 , три з яких інтимного та порнографічного характеру.

Протоколом огляду предмета від 15.04.2020 - мобільного телефону марки «Redmi 7A», який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , під час якого встановлено, що в телефоні є виклики: « ОСОБА_41 » НОМЕР_26 - дата 10.04.2020 о 09 год 57 хв та 10 год 18 хв, «Наньо» НОМЕР_27 - дата 10.04.2020 о 07 год 58 хв, 11.04.2020 о 07 год 56 хв, 08 год 12 хв, НОМЕР_25 - дата 11.04.2020 о 10 год 16 хв. У програмі «Viber» виявлено чат «ОСОБА_48», в якому є різні фотографії потерпілої ОСОБА_15 , зокрема і фотографії та відеозаписи порнографічного та інтимного характеру з потерпілою та вказані їх дати надсилання, а саме: фотографії - дата 05.03.2020 о 01 год 15 хв, о 01 год 16 хв, 03.04.2020 о 12 год 54 хв дві фотографії; відеозаписи порнографічного характеру з потерпілою ОСОБА_15 - дата 13.03.2020 о 07 год 25 хв, тривалістю 01 хв 22 сек, 28.03.2020 о 10 год 17 хв, тривалістю 23 секунди, о 10 год 18 хв, тривалістю 03 хв 06 сек, о 10 год 19 хв, тривалістю 02 хв 18 сек, 03.04.2020 о 12 год 48 хв, тривалістю 02 хв 29 сек, о 12 год 54 хв, тривалістю 01 хв 23 сек, о 01 год 11 хв, тривалістю 25 сек. У меню «Галерея» виявлено фотографії, відеозаписи різного характеру, де присутні фотографії, відеозаписи порнографічного та інтимного характерів з потерпілою ОСОБА_15 , а саме: фотографії порнографічного характеру - дата 23.02.2020 о 12 год 30 хв, 24.02.2020 об 11 год 45 хв та відеозаписи порнографічного характеру - дата 24.03.2020 об 11 год 42 хв, тривалістю 43 секунди, 29.02.2020 о 09 год 21 хв, тривалістю 29 секунд.

Висновком експерта № 126 від 14.04.2020 встановлено, що у малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має місце задавнений розрив дівочої пліви, без ознак запалення чи патології. Яких-небудь видимих тілесних ушкоджень у потерпілої не виявлено. У мазках та тампоні із вмістом піхви потерпілої сперматозоїдів не виявлено.

Висновком експерта № 231 від 24.04.2020 стверджено, що кров обвинуваченого ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.

Висновком експерта № 230 від 24.04.2020 стверджено, що кров потерпілої ОСОБА_15 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.

Висновком експерта № 232 від 24.04.2020 встановлено, що кров обвинуваченого ОСОБА_7 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.

Висновком експерта № 243 від 12.05.2020 стверджено, що кров малолітньої ОСОБА_15 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Потерпіла ОСОБА_15 відноситься до категорії видільників, що встановлено дослідженням її слини за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. ОСОБА_7 відноситься до категорії видільників, що встановлено дослідженням його слини за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. ОСОБА_6 відноситься до категорії невидільників, що встановлено дослідженням його слини за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У слідах на трусах (об. № 1, 2), що вилучені в ході огляду місця події в будинку б/н в урочищі Карпиново с. Велика Уголька, знайдена сперма без домішку крові. При визначенні групових факторів сперми за

-15-

ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об. № 1, 2 реакцією абсорбції в кількісній модифікації виявлений антиген А, а реакцією абсорбції-елюції виявлений антиген В. Антиген А властивий організму ОСОБА_7 і потерпілої ОСОБА_15 , отже, у об. № 1, 2, на трусах міг походити за рахунок сперми чоловіка (-ків) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В незалежно від категорії видільництва, в тому числі від ОСОБА_7 і за рахунок піхвових виділень самої потерпілої ОСОБА_15 . Антиген В властивий організму ОСОБА_6 , отже, у об. № 1, 2 на трусах міг походити за рахунок сперми чоловіка (-ків) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, який (-які) відноситься (-яться) до категорії невидільників, в тому числі від ОСОБА_6 . Крім того, не виключена можливість домішку сперми чоловіка (-ків) з групою крові АВ, який (-які) відноситься (-яться) до категорії невидільників. У слідах на трусах (об. № 3), наволочці білого кольору (об. № 4, 5, 6) та наволочці синього кольору, що вилучені в ході огляду місця події в будинку б/н в урочищі Карпиново с. Велика Уголька, сперматозоїди та кров не знайдені.

Висновком експерта № 16/34 від 20.05.2020 встановлено, що файли з назвами «IMG_7371», «IMG_7374», скопійовані на ДВД-диск з мобільного телефону марки «Honor 8X» моделі JSN-L21, який належить ОСОБА_17 , містять інформацію порнографічного характеру. Встановити приналежність, наданих на дослідження файлів, до дитячої порнографії не представляється можливим, у зв'язку з ракурсом зйомки.

Висновком експерта № 12/29 від 25.05.2020 стверджено, що у відеозаписах «/storage/emulated/0Pictures/Повідомлення/VID_20200403_074346.mp4» тривалістю 02:29 та /storage/emulated/0/DCIM/Camera/VID_20200328_152414.mp4» тривалістю 00:25, які знаходяться на мобільному телефоні марки «ZTE Blade A7 2019», що належить потерпілій ОСОБА_15 , ознак монтажу не виявлено. Інформацію про пристрій за допомогою якого, створено вищевказані файли не виявлено.

Висновком експерта № 12/28 від 22.05.2020 встановлено, що у відеозаписах « VID_20200224_114144.mp4 » тривалістю 00:43 та «VID_20200229_092040.mp4» тривалістю 00:29, які знаходяться на мобільному телефоні марки «Redmi 7A», який належить обвинуваченому ОСОБА_7 ознак монтажу не виявлено. За допомогою якого пристрою створено вказані відео файли інформації не виявлено.

Довідкою № 5 від 20.05.2020, виданої дирекцією Вільхівчиківської ЗОШ І-ІІ ступенів стверджено, що ОСОБА_7 дійсно навчався в даному закладі і закінчив його у 2009 році, отримавши свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_29.

Висновком судово-психіатричного експерта № 82 від 04.06.2020 встановлено, що ОСОБА_7 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічним захворюванням не страждав і не страждає ним у теперішній час. Обвинувачений міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, як у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, так і у теперішній час. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Висновком судово-психіатричного експерта № 84 від 04.06.2020 стверджено, що обвинувачений ОСОБА_6 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічним захворюванням не страждав і не страждає ним у теперішній час. Обвинувачений у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння міг розуміти значення своїх дій та керувати ними і може у даний час. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

Оглядом ДВД - диска до протоколу огляду предмета від 15.04.2020 встановлено, що на телефоні марки «ZTE Blade A7 2019», належного потерпілій ОСОБА_15 наявні фото та відеозаписи порнографічного та інтимного характеру за участю потерпілої ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_6 , виявлені в ході огляду телефону.

-16-

Оглядом ДВД - диска до протоколу огляду предмета від 15.04.2020 встановлено, що на мобільному телефоні марки «Redmi 7A», який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , наявні фотографії та відеозаписи інтимного та порнографічного характеру за участю потерпілої ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_6 , виявлені в ході огляду телефону.

Оглядом ДВД - диска до протоколу огляду предмета від 15.04.2020 встановлено, що на мобільному телефоні марки «HAMMER ENERGY», який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , наявні фотографії та відеозаписи інтимного і порнографічного характеру за участю потерпілої ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_6 .

Оглядом речових доказів: резинки для затискання волосся червоного кольору, на якій наявні залишки частини волосся потерпілої ОСОБА_15 та чотирьох зошитів із записами кульковою ручкою про зґвалтування потерпілої ОСОБА_15 обвинуваченим ОСОБА_6 та залишення батьківської хати із обвинуваченим ОСОБА_7 , упакованих в спеціальний пакет Головне слідче управління НПУ № 4514439; вживаного презервативу, упакованого в спец. пакет експертної служби МВС України № 3052894 (презерватив використовувався для дослідження експертом); блокнота з написом «Хелоу Оло» з малюнком сови, упакованого в спец. пакет експертної служби МВС України № 2297677, в якому знаходяться різні записи, фотознімки та малюнки. Записи стосуються відносин потерпілої та « ОСОБА_44 ». У записах потерпіла виражає свої почуття до Васі просить забрати її та відображає свої переживання і важке життя після смерті матері; нижньої білизни (трусів), в яких знаходилась малолітня ОСОБА_15 після зґвалтування, упакованих до спец. пакету експертної служби МВС Україна № 2486078; наволочки білого кольору, наволочки синього кольору, нижньої білизни (трусів), вилучених в ході огляду місця події в урочищі Карпеново в с. Велика Уголька, зразків крові ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , висушених на марлі; мобільного телефону марки «ZTE Blade A7 2019», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_15 ; мобільного телефону марки «HAMMER ENERGY» ІМЕІ НОМЕР_7 , ІМЕІ НОМЕР_8 , чорного кольору, який належить обвинуваченому ОСОБА_7 ; мобільного телефону марки «Redmi 7А» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_6 , який також належить ОСОБА_7 .

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем від 05.05.2020, з терміналу марки «HAMMER ENERGY» ІМЕІ НОМЕР_7 , ІМЕІ НОМЕР_8 , терміналу марки «Redmi 7А» ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_6 та терміналу марки «ZTE Blade A7 2019» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , у вигляді відео файлів та фото файлів за участю потерпілої ОСОБА_15 , обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Оглядом ДВД-диска з допитом потерпілої ОСОБА_15 слідчим суддею, згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.04.2020, яким встановлено, що допит потерпілої ОСОБА_15 відбувся 16.04.2020, потерпіла надала показання, які є аналогічними її показанням під час досудового розслідування (протокол допиту малолітнього свідка від 14.04.2020, протокол допиту малолітньої потерпілої від 15.04.2020), а також показанням, наданим потерпілою ОСОБА_15 в ході судового розгляду. Під час допиту потерпілої слідчим суддею, малолітня потерпіла детально пояснила, коли ї у який спосіб вона вступала в інтимні відносини зі своїм батьком та обвинуваченим ОСОБА_7 , детально виклала обставини вчинених відносно неї злочинів.

Наведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ст. 94 КПК України оцінено кожен

-17-

доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення та їх обґрунтовано покладено в основу вироку.

Таким чином, із матеріалів кримінального провадження та вироку вбачається, що судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі і дана їм належна оцінка у вироку, судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для кримінального провадження, докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень є належними, допустимими, достатніми та достовірними, не містять протиріч. Оцінивши їх відповідно до вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у діях ОСОБА_6 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.152, ч. 2 ст. 156 КК України, а саме: вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи її близькими родичами та зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчиненого повторно, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, а також в діях ОСОБА_7 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України, а саме: зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчиненого повторно, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; розповсюдження зображень порнографічного характеру та незаконне проникнення до житла, а тому доводи сторони захисту, викладені у поданих апеляційних скаргах щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, колегія суддів уважає необґрунтованими і такі відхиляє.

Таким чином, встановивши у порядку статті 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, з урахуванням доводів сторони захисту, місцевий суд дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

На переконання колегії суддів, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази й дав їм у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, спростовуються показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , яка з впевненістю, вільно, чітко, детально та послідовно розповіла про обставини її зґвалтування як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 , допит в судовому засіданні малолітньої потерпілої проводився з дотриманням вимог ст. 226, 354 КПК України за участю законних представників.

Тому, враховуючи ті показання, які потерпіла ОСОБА_15 надала суду першої інстанції безпосередньо під час її допиту в суді, згідно яких малолітня потерпіла детально показала коли ї у який спосіб вона вступала у інтимні відносини з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , детально виклала обставини вчинених відносно неї злочинів, суд відповідно до ст. 95 КПК України, обґрунтовано та правильно поклав їх в основу вироку.

Враховуючи наведене, відсутні підстави ставити під сумнів показання потерпілої ОСОБА_15 , оскільки вони узгоджуються з представленими стороною обвинувачення письмовими доказами, у тому числі з висновком судово-медичної

-18-

експертизи № 126 від 14.04.2020, згідно якого у малолітньої ОСОБА_15 виявлено задавнений розрив дівочої пліви, що свідчить про те, що статеві відносини між потерпілою та обвинуваченими відбувались протягом тривалого часу, а також з протоколами огляду місця події, в ході яких зафіксовано обстановку в будинку, де проживала потерпіла, в ході якого вилучено письмові зошити з записами, в яких міститься інформація про зґвалтування потерпілої обвинуваченим ОСОБА_6 , що і було причиною її зникнення, а також зафіксовано обстановку в даному будинку, де було знайдено потерпілу ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_7 , де в кімнаті на стільці, серед особистих речей та одягу потерпілої, виявлено та вилучено запечатаний презерватив, що підтверджує правдивість показань малолітньої потерпілої про те, що вона протягом перебування з ОСОБА_7 у втечі, жила з останнім регулярним статевим життям.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не надано доказів зґвалтування обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а в основу вироку покладено лише припущення, то до них колегія суддів відноситься критично з підстав фактичних обставин кримінального провадження, що були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, з оцінкою кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у своїй сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, як того вимагає ст. 94 КПК України.

Судом також ретельно досліджувалися та перевірялися інші матеріали кримінального провадження, зокрема: протоколи огляду місця події, висновки експертиз.

Наведеними доказами, яким суд дав належну оцінку, спростовуються твердження сторони захисту наведені в апеляційних скаргах про відсутність в матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів винуватості як ОСОБА_7 так і ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Разом з тим, аналізуючи в даному випадку позицію обвинуваченого в суді першої інстанції та співставляючи її з обвинуваченням, що йому інкримінується, а також з показаннями учасників судового провадження та з іншими доказами, дослідженими судом, які повністю викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку про те, що вищезазначені показання, зокрема, малолітньої потерпілої, а також інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об'єктивних. Зазначені докази винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є такими, що доповнюють одне одного, не змінювалися протягом всього провадження у кримінальному провадженні, є належними, достовірними, допустимими, достатніми та такими, що не суперечать Конституції та нормам КПК України.

Слід визнати необгрунтованими й доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки вивченням матеріалів кримінального провадження не встановлено даних, які б свідчили про неповноту та необ'єктивність дослідження судом доказів вказаного кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів уважає, що давши належну оцінку всім зібраним доказам у сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях і вважати, що останніх незаконно засуджено за вказані злочинні діяння, немає підстав.

-19-

У ході аналізу доводів апеляційної скарги підстав для закриття кримінального провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено, адже винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , підтверджується належними, допустимими, достовірними доказаними, безпосередньо дослідженими та оціненими на основі власного переконання судом першої інстанції.

На переконання колегії суддів, під час досудового розслідування та при розгляді кримінального провадження в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення кримінального провадження, проведено необхідну експертизу, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину, допитані всі особи, показання яких має істотне значення для кримінального провадження. Тому апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг захисників про відсутність належних доказів вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні, зокрема, злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, є безпідставними.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд вважає, що давши належну оцінку всім зібраним доказам у сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України, врахувавши поведінку всіх учасників під час вчинення кримінальних правопорушень, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у кримінальних правопорушень, за які їх притягнуто до кримінальної відповідальності.

Та обставина, що суд по-іншому оцінює наведені у вироку докази порівняно з оцінкою їх стороною захисту в апеляційних скаргах, не свідчить про необ'єктивність чи упередженість суду. Тому доводи сторони захисту про неправильну оцінку доказів судом у вироку є безпідставними і такі відхиляються.

З вироку вбачається, що на підставах тих доказів, які були предметом перевірки в судових засіданнях, з достатньою повнотою з'ясовано всі обставини зазначених у вироку кримінальних правопорушень, а твердження сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 152, а так само ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 301 КК України, а також доводи про відсутність у кримінальному провадженні достовірних доказів їхньої вини у зазначених кримінальних правопорушеннях, належно перевірялися в судовому засіданні й обґрунтовано визнані безпідставними.

Доводи захисника ОСОБА_8 про те, що суд обмежив захист в доступі до ознайомлення з речовими доказами, оскільки слідство такі захисту не надало, спростовано журналом судового засідання від 24.03.2022 та даними технічного носія з фіксуванням перебігу судового засідання технічними засобами, згідно якого суд проводив огляд речових доказів, в тому числі й мобільного телефону марки «ZTE Blade A7 2019», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_15 ; мобільного телефону марки «HAMMER ENERGY» ІМЕІ НОМЕР_7 , ІМЕІ НОМЕР_8 , чорного кольору, який належить обвинуваченому ОСОБА_7 ; мобільного телефона марки «Redmi 7А» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_6 , який також належить ОСОБА_7 .

Доводи захисника ОСОБА_8 про те, що обвинувачений ОСОБА_7 є неписьменним, а тому не міг створити акант у соціальній мережі, колегія суддів відхиляє, оскільки такі є лише суб'єктивним припущенням сторони захисту, тим більше, що відповідно до довідки № 5 від 20.05.2020, виданої дирекцією Вільхівчиківської ЗОШ І-ІІ ступенів, слідує, що ОСОБА_7 навчався в даному закладі і закінчив його у 2009 році, отримавши свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_29.

З цих же підстав слід визнати необґрунтованим твердження захисника-адвоката ОСОБА_8 про порушення права на захист ОСОБА_7 . Крім того батько обвинуваченого - ОСОБА_21 , допитаний як свідок у судовому засіданні, також підтвердив, що син навчався у школі.

-20-

Щодо твердження захисника-адвоката ОСОБА_8 про те, що окремі епізоди вчинення зґвалтування потерпілої ОСОБА_15 не доведено її показаннями, є безпідставним, оскільки під час допиту у суді ОСОБА_15 підтвердила, що познайомилася з обвинуваченим 06.09.2019, коли він випасав овець з її батьком. Вона неодноразово вступала з ним у статеві зносини. Зокрема, протягом лютого, а також протягом квітня 2020, коли вона втекла з дому та переховувалася з обвинуваченим. Потерпіла також стверджувала, що на даний час дні, коли вона вступала у статеві акти з ОСОБА_7 , вже не пам'ятає, однак зазначила, що у січні, а також у лютому місяці вона неодноразово мала з ним статеві зносини. При цьому, окремі епізоди вчинення зґвалтування потерпілої було інкриміновано ОСОБА_21 на підставі показань потерпілої, наданих під час досудового розслідування, у тому числі 16.04.2020 у порядку ст. 225 КПК України.

Відповідно до Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини, існування менш суворих правил щодо надання свідчень, таких як відсутність вимоги присяги або інших подібних заяв, або інших дружніх до дітей процесуальних заходів, не повинно само по собі зменшувати значення, яке приділяється свідченням або доказам дитини. Заяви і свідчення дитини не повинні вважатися недійсними або ненадійними тільки з причини віку дитини.

Колегія суддів констатує, що показання малолітньої потерпілої про вчинення стосовно неї насильницьких статевих злочинів обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є належними та достовірними, отримані у законний спосіб. При цьому, ураховуючи вік потерпілої, не виключений можливий вплив часу на пам'ять потерпілої, зокрема, щодо зазначення нею конкретних днів вчинення стосовно неї протиправних діянь, про які вона повідомляла на стадії досудового розслідування.

Враховуючи наведене, показання потерпілої ОСОБА_15 суд правильно визнав об'єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу вироку, оскільки такі підтверджуються даними, що містяться, зокрема: у протоколі огляду місця події від 12.04.2020 у будинку за місцем її проживання, протоколі огляду мобільного телефону, що належить потерпілій, від 15.04.2020; висновку судово-медичної експертизи від 14.04.2020, яким встановлено, що у потерпілої наявний задавнений розрив дівочої пліви; висновку судово-психіатричної експертизи, яким встановлено, що на час вчинення злочинів ОСОБА_7 психічним захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; висновком експерта № 243, відповідно до якого на нижній білизні потерпілої виявлено сліди сперми, що може походити від обвинуваченого ОСОБА_7 та іншими доказами.

У ході судового розгляду доведено винуватість ОСОБА_7 і у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, а саме, розповсюдженню зображень порнографічного характеру. Даний факт підтверджено належними та допустимими доказами, такими як протокол огляду мобільного телефону, що належить ОСОБА_17 , висновком судової мистецтвознавчої експертизи та показаннями потерпілої.

Також органом досудового розслідування не було допущено процесуальних порушень при проведенні огляду у будинку за місцем проживання потерпілої та її батька ОСОБА_6 . Огляд місця події, як першочергова слідча дія, була проведена у жилому приміщення на підставі заяви ОСОБА_6 та за його добровільною згодою. Вилучення речей та документів відбувалося під час проведення цієї слідчої дії. При цьому, будь-яких відомостей про те, що мав місце обшук у будинку ОСОБА_6 стороною захисту не надано.

Посилання сторони захисту на недопустимість як доказу протоколу огляду належного ОСОБА_17 мобільного телефону слід визнати неспроможними, оскільки захисником не зазначено, як чином відсутність опису упаковки диску із збереженими фотознімками, вплинула на його недопустимість.

-21-

Разом з тим, встановлено, що у протоколі слідчої дії відображено послідовність вчинених слідчим дій та результати огляду. Зокрема, зафіксовано факт наявності 4-х фотознімків, надісланих ОСОБА_17 . Одночасно, до протоколу долучено фототаблицю із зображенням цих знімків.

Більше того, як вбачається з описової частини висновку експерта від 20.05.2020 на дослідження експерту скеровано диск, упакований у паперовий конверт, на зворотній стороні якого наявні бирки, на яких містяться відтиски печатки «Для довідок Головне Управління національної поліції в Закарпатській області Тячівський відділ поліції». Клапан конверта заліплено та цілісність упаковки не порушена.

Фотознімки, які були предметом експертного дослідження (висновок № 16/34 від 20.05.2020), є аналогічними тим, що зафіксовані у протоколі огляду мобільного телефону.

З аналогічних підстав колегія суддів не вбачає підстав для визнання недопустимим протоколу огляду мобільного телефону, який належав потерпілій від 15.04.2021. Відомості отримані при проведенні цієї слідчої дії були предметом експертного дослідження. Опис упаковки вказаного речового доказу наявний у висновку експерта від 25.01.2020. За результатами експертизи ознак монтажу відеозаписів не встановлено.

Посилання сторони захисту не недопустимість постанови про відібрання у ОСОБА_7 зразків для проведення експертного дослідження, протоколу отримання зразків для експертизи через порушення його права на захист при їх відібранні, а також процесуального порядку їх проведення, колегія суддів визнає необґрунтованими та констатує, що така процесуальна дія, як отримання зразків для експертизи, пов'язана з необхідністю отримання доказів, які носять об'єктивний характер, і не залежать від волі особи, у якої вони відбираються, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначитися на змісті отриманих під час цієї дії результатів.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.12.2018 (справа № 722/1172/16-к), від 25.06.2019 (справа № 423/1766/16), від 02.04.2020 (справа № 415/1864/14-к), від 07.12.2020 (справа № 728/578/19), в яких Верховний Суд не знайшов підстав вважати відсутність захисника при отриманні зразків для експертизи порушенням прав на захист особи, у якої вони відбираються.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б указували, що вказана слідча дія була здійснена всупереч волі ОСОБА_7 або із застосуванням до нього фізичного чи психічного тиску. Протокол за результатами цієї слідчої дії був складений відповідно до вимог КПК України, підписаний, у тому числі підозрюваним. При цьому будь-яких зауважень від нього не надходило.

Також отримання зразків для експертизи є самостійною процесуальною дією, воно відбувається відповідно до ст. 245 КПК України у порядку, визначеному ст. 241 цього Кодексу, на підставі постанови прокурора, яка є окремим процесуальним документом, а про проведення такої слідчої дії складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у них наявна постанова прокурора про відібрання зразків для проведення експертного дослідження у підозрюваного ОСОБА_7 , протокол отримання зразків для експертизи, які складені уповноваженими особами, а саме прокурором, який здійснював процесуальне керівництво, та слідчим, який здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а тому вважаю, що органом досудового розслідування порушень процесуального порядку отримання зразків для експертизи або право на захист ОСОБА_7 під час проведення цієї слідчої дії не було допущено.

-22-

Доводи сторони захисту про те, що надані слідчому ОСОБА_7 мобільні телефони було отримано поза процесуальним порядком, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів у тому числі шляхом витребування та отримання від фізичних осіб речей, документів, відомостей.

Наявність заяви від нього свідчить про те, що ним добровільно надано згоду на отримання відомостей, що зберігалися на його мобільних телефонах.

Окрім того, у ході досудового розслідування підозрюваним, його захисником заяви про незаконне вилучення у нього вказаних речей не заявлялися.

Відсутні також підстави для визнання недопустимими протоколів огляду належних ОСОБА_7 мобільних телефонів, марки «Хаммер енерджі» та «Редмі 7а» від 15.04.2020, з тих підстав, що до проведення цієї слідчої дії не було залучено понятих, оскільки у ст. 223 КПК України відсутні вимоги про їх обов'язкову участь у проведенні огляду предметів.

Доводи сторони захисту про визнання недопустимими доказами протоколів огляду мобільних телефонів, що належать ОСОБА_7 , а також речових доказів, оскільки такі не були відкриті їй у порядку ст. 290 КПК України, слід визнати безпідставним, оскільки стороні захисту були відкриті відповідні протоколи, що містять детальний опис встановлених за результатами огляду відомостей, а також постанови про визнання речей, предметів речовими доказами. Однак, ознайомившись з протоколами - стороною захисту не було заявлено клопотань про надання їм для перегляду дисків з відеозаписами, фотознімками та речовими доказами.

Доводи сторони захисту про відсутність документів на підтвердження повноважень прокурорів у даному кримінальному провадженні також не знаходять свого підтвердження, оскільки вказані твердження були предметом перевірки судом першої інстанції та у ході судового розгляду стороною обвинувачення долучено відповідні постанови керівника органу досудового розслідування про призначення групи прокурорів.

При цьому, надання під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції для підтвердження повноважень під час досудового розслідування відповідних постанов не є порушенням вимог КПК України і не має наслідком визнання доказів недопустимими.

Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 (справа № 477/426/17, провадження № 51-4963 кмо 20) сформовано висновок про те, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано не уповноваженими особами.

З огляду на те, що вивченням матеріалів провадження не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин кримінального провадження, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду, яка викликає необхідність скасування вироку, на чому сторона захисту наголошує у своїх апеляційних скаргах. Отже, на підставі оцінки й аналізу наведених доказів суд правильно визнав винними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо

-23-

малолітньої особи її близькими родичами; за ч. 4 ст. 152 КК України - зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчиненого повторно, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, а також дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 152 КК України - зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчиненого повторно, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; за ч. 1 ст. 301 КК України - розповсюдження зображень порнографічного характеру; за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.

Інші доводи апеляційних скарг сторони захисту вказаних висновків суду не спростовують, оскільки судом першої інстанції в повній мірі встановлено та належним чином оцінено і враховано всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при розгляді кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цих вимог кримінального закону, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дотримався.

Із вироку суду вбачається, що при призначенні покарання як обвинуваченому ОСОБА_6 , так і обвинуваченому ОСОБА_7 , судом не встановлено обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання, а також враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винних які за місцем проживання характеризуються позитивно, несудимі, позицію потерпілої, представник якої просив суд призначити максимальне покарання, стійку злочинну поведінку обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (систематичність та тривалість їхніх дій) та дійшов вірного висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 156 та ч. 4 ст. 152 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, а також ОСОБА_7 межах санкції ч. 4 ст. 152 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, на переконання апеляційного суду є слушними доводи прокурора про необхідність включення інформації про обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи з огляду на таке.

Верховною Радою України 19.12.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та

-24-

статевої недоторканості малолітньої особи», а також створено відповідний Реєстр для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Крім того, вищевказаним Законом внесені зміни до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, якою встановлені вимоги до змісту вироку, а саме зазначено, що в резолютивній частині обвинувального вироку, окрім іншого, зазначається рішення про включення інформації про обвинуваченого у вчиненні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню, однак суд першої інстанції залишив дане питання поза увагою.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.

Пунктом 3 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152 КК України, а ОСОБА_6 ще й у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 156 КК України, тобто у вчиненні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора в даній частині підлягає задоволенню, а вирок суду - зміні шляхом доповнення його резолютивної частини рішенням про включення інформації про обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Така зміна вироку місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора не погіршує становища обвинувачених.

Разом з тим, пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

-25-

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 309/1201/15-к).

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України 10.02.2020 та 14.04.2020, за які передбачене покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк (ч. 1 ст. 162 КК), а також штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк (ч. 1 ст. 301 КК України). Тобто, на день розгляду апеляційних скарг минуло понад три роки з дня вчинення ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень. Також відсутні відомості про те, що ОСОБА_7 у період з 14.04.2020 по 14.04.2023 вчинив інше кримінальне правопорушення, не надані такі дані й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався. Відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_7 від досудового розслідування або суду. Тому підстав уважати, що строки давності були зупинені чи переривалися немає.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України не визнав, однак не заперечував проти закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.

За змістом ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч. 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Згідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на

-26-

підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього в цій частині, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим підлягає виключенню з резолютивної частини вироку вказівка суду на призначення покарання за сукупністю злочинів із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 152 КК України - зміні.

Інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадженні апеляційним судом не встановлено, тому відсутні передбачені ст. 409 КПК України підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 413, 417, 419 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_12 задовольнити частково.

Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022 щодо ОСОБА_45 в частині обвинувачення за ч. 1 ст.162, ч. 1 ст. 301 КК України скасувати.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності за обвинуваченням за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_45 за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 301 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022 щодо ОСОБА_45 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду на призначення покарання за сукупністю злочинів із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_45 засудженим за ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.

Включити інформацію про ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

В решті вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді