Провадження № 33/803/494/25 Справа № 175/10355/24 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
10 березня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В. захисника Нещерета О.С. розглянувши апеляційну скаргу захисника Нещерета О.С. на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
якого визнано винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.,-
Згідно постанови суду 17.05.2024 о 21-40 год. водій ОСОБА_1 біля будинку №70 на вул. Я.Мудрого у м. Краматорську керував транспортним засобом «Jeep» Cherokee Grand, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Нещерет О.С. та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що розгляд справи відбувся 18.09.2024 року, але після розгляду цієї справи постанова по справі про адміністративне правопорушення від 18.09.2024 року оголошена не була. Копія постанови не була вручена особі, щодо якої її винесено. Шляхом перегляду веб-порталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, 06.12.2024 року було встановлено, що оскаржувана постанова зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.12.2024 року, і тільки 05.12.2024 року було забезпечено надання загального доступу. Просить поновити строк на апеляційне оскарження оскаржуваної постанови.
Що ж стосується оскаржуваної постанови, то апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що ОСОБА_1 вважає, що ця постанова суду винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що на відеозаписі вбачається, що поліцейський не вимагав від ОСОБА_1 та навіть не пропонував йому проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Вказує, що направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я поліцейський не складав та не забезпечив його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Вважає, що дії ОСОБА_1 не можна вважати відмовою від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як самі поліцейські не забезпечили належного, відповідно до встановленого порядку, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 не може бути беззаперечним доказом його вини в тому чи іншому діянні, крім того в протоколі ОСОБА_1 зазначив, що він не згоден з висновками поліцейського.
Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративного провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Із наданих матеріалів вбачається, що постанова прийнята за участю захисника, проте копія рішення учасникам по справі не вручена. Як вказує апелянт про існування оскаржуваної постанови дізнались лише 06.12.2024 року з ЄДРСР після надання їй 05.12.2024 року загального доступу. Після чого захисником подано апеляційну скаргу. Вказане підтверджується атеріалами справи та сайтом ЄДРСР. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ст.130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою часиною складу зазначеного правопорушення.
Крім того відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вважаючи доведеною винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд посилався на протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД№906738 від 17.05.2024, відеозаписами з бодікамер співробітників поліції.
Приймаючи рішення по справі суддя першої інстанції, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З таким висновком судді апеляційний суд не погоджується.
Так, в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора Alcotest Drager.
Проте згідно відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції не вимагав та не пропонував ОСОБА_1 проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП.
Також у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, працівники поліції не пропонували та не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи не містять такого роз'яснення водію його права проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
За наведених вище обставин фіксування лише самого факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора Alcotest Drager та підписання протоколу, зводиться до формального підходу складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки цій обставині має передувати перевірка законності відповідних вимог з боку працівників патрульної поліції водієві.
На вказане районний суд належної уваги не звернув та ухвалив рішення, яке не можна визнати законним.
Так як до протоколу не додано матеріали які містять факт вимоги працівника поліції та права водія проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом по справі. Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння у даному випадку проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому вважається недійсним.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити захиснику Нещерету О.С. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Нещерета О.С. задовольнити.
Постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя