"29" листопада 2010 р. Справа № 17/108-10/94
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Білоконь Н.Д., суддя Черленяк М.І.
при секретарі -Голозубовій О.І.
за участю
прокурора -не з'явився
представників:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Решетилівського району (вх.№ 3810П/1-32) та апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 4071П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2010 року у справі
за позовом прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області, с. Решетилівка, Полтавської області
до Фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Кременчук, Полтавської області
про визнання недійсними договорів оренди
встановила:
Прокурор Решетилівського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області до ФО СПД ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору оренди землі від 14.03.2006 року, кладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1 та визнання недійсним Договору оренди водного об'єкту від 09.02.2007 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 17/108 позов задоволено (т.1 а.с.34-36).
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2009 року рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року скасовано в частині визнання недійсним Договору оренди землі від 14.03.2009 року (т.1 а.с.130-135).
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2010 року рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2009 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області. При цьому Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи надати правову оцінку доводам відповідача стосовно рішення господарського суду Полтавської області від 30.04.2009 року у справі № 3/17-09 за позовом Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. про дострокове розірвання договору оренди землі від 14.03.2006 року та договору оренди водного об'єкта від 09.02.2007 року і стягнення 283, 38 грн., яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року (т.1 а.с.163-168).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2010 року (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 14.03.2006 року, укладений між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1. Стягнуто з ФО СПД ОСОБА_1. в доход державного бюджету України державне мито в сумі 42,50 грн. та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах. В іншій частині в позові відмовлено.
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вказує на те, що в порушення вимог ч.7, ст.51 Водного кодексу України та ч.4 ст.203 ЦК України при укладенні договору оренди водного об'єкта від 09.02.2007 року не дотримано форми встановленої законом, а саме договір оренди не був погоджений з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.
Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2010 року скасувати. Вказує на те, що Договір оренди землі від 14.03.2006 року підготовлений відповідними уповноважені органи, погоджений Решетилівською РДА, Лобачівською СР Решетилівського району, Управлінням водного господарства «Полтававодгосп», Державним управлінням охорони природного середовища в Полтавській області, Регіональною рибінспекцією у м.Кременчук, Управлінням ветеринарної медицини в Решетилівському районі та перевірений при державній реєстрації.
Враховуючи, що апеляційні скарги прокурора та відповідача на рішення господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2010 року стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, колегія суддів вважає необхідним об'єднати розгляд апеляційних скарг в одне апеляційне провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому вказує на те, що згідно вимоги Решетилівської РДА на момент укладання Договір оренди водного об'єкта був погоджений з представником Інспекції охорони навколишнього природного середовища України в Решетилівському районі Савченко М.П. На цій підставі позивач просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Прокурор у судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, 22.11.2010 року до канцелярії суду надійшли письмові пояснення, в яких прокурор підтримує свої доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач також у судове засідання не з'явився, в листі, який надійшов до канцелярії суду 22.11.2020 року, зазначає, що підтримує апеляційну скаргу прокурора та просить розглянути апеляційні скарги без участі його представника .
Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційні скарги у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі прокурора та представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши доводи представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору оренди землі від 14.03.2006 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1. господарський суд виходив з того, що розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 710 від 12.12.2005 року земельна ділянка водного фонду загальною площею - 5,60 га, в тому числі під водним дзеркалом - 4,70 га, прибережна захисна смуга - 0,90 га надавалася відповідачеві в оренду для рибогосподарських потреб. Код цільового використання землі згідно технічно документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди земельною ділянкою відповідача - землі водогосподарського значення, правове обмеження: зміна цільового використання. Проте п. 16 спірного Договору оренди землі визначено інше цільове призначення даної земельної ділянки, а саме: для комерційної діяльності. Вказані обставини господарський суд вважає підставою для визнання Договору недійсним.
Колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду виходячи з наступного.
З Розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації № 710 від 12.12.2005 року вбачається, що ПП ОСОБА_1. надано дозвіл на розробку та виготовлення технічної документації по передачі в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею - 5,60 га, в тому числі під водним дзеркалом - 4,70 га, прибережна захисна смуга - 0,90 га, з земель запасу Лобачівської сільської ради, терміном на п'ять років для рибогосподарських потреб (т. 1, а.с. 22).
Розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 88 від 21.02.2006 року затверджено технічну документацію ПП ОСОБА_1. та посвідчено право користування на земельну ділянку загальною площею 12,7084 га для рибогосподарських потреб на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району (т. 1, а.с. 21).
З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2006 року між Решетилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП СПД ОСОБА_1. (орендар) було укладено Договір оренди землі (т. 1, а.с. 6-8)
Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб на території Лобачівської сільської ради.
Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 12,7084 га, у тому числі землі під водним дзеркалом - 6,5790 га., пасовищ - 5,7042 га, лісосмуг - 0,3033 га., дамба - 0,1219 га.
У п. 8 Договору зазначено, що Договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Відповідно до п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для комерційної діяльності.
Згідно п. 43 Договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2006 року сільський голова, землевпорядник та орендар підписали Акт погодження (встановлення) в натурі меж земельної ділянки, яка передається в оренду ПП ОСОБА_1. на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області з якого вбачається, що землевпорядником Лобачівської сільської ради Матюшенко А.І. в присутності сільського голови Окіпного В.О. та орендаря ОСОБА_1. проведено в натурі погодження та закріплення меж земельної ділянки площею 12,7084 га, яка надається на умовах оренди в натурі оренди терміном на 5 років на території Лобачівської сільсь кої ради для рибогосподарських потреб, згідно рішення виконкому сільської ради від 9 березня 2006 року за № 11. Межі земельної ділянки закріплені межовими знаками в кількості 42-х штук, які передані на зберігання орендарю Хащич В.О. (т. 1, а.с. 17).
27.03.2006 року сільський голова, землевпорядник та орендар також підписали Акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки, з якого вбачається, що комісія в складі сільського голови Окіпного В.О., землевпорядника Лобачівської сільської ради Матюшенко А.І. та орендаря Кищич В.О. склали даний акта про те, що у відповідності Договору оренди сільська рада передає, а орендар приймає земельну ділянку площею 12,7084 га терміном на 5 років згідно кадастрового плану, що додається (т. 1, а.с. 17).
З матеріалів справи також вбачається, що Розпорядженням Решетилівської районної державної адміністрації № 57 від 17.11.2006 року внесено доповнення до розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації від 21.02.2006 року №88 «Про затвердження технічної документації ПП ОСОБА_1., що посвідчує право користування на земельну ділянку», а саме: після слів "посвідчити право користування на земельну ділянку", доповнено словами "та водний об'єкт (ставок)" (т. 1, а.с. 20).
17.12.2008 року на вимогу прокурора Решетилівського району № 2636 вих-08 від 10.12.2008 року комісією в складі помічника прокурора Решетилівського району, заступника начальника облуправління, начальника відділу водних ресурсів і річок облуправління "Полтававодгосп", заступника начальника відділу водних ресурсів облуправління "Полтававодгосп", начальника іхтіологічної групи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при користуванні особою -підприємцем ОСОБА_1. на умовах оренди водним об'єктом (ставком) на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району, за результатами якої складено Акт перевірки (т. 1,а.с. 18).
З Акту перевірки вбачається, що в ході перевірки встановлено наступне: на орендований об'єкт загальною площею 6,579 га згідно Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспу №4 від 15.01.2008 року та зареєстрованої Міністерстві юстиції України 28.01.2008 року за № 64/14755 розробляється біологічне обґрунтування, згідно якого проводиться рибогосподарська діяльність, проведення любительського рибальства, проведення зариблення та інша діяльність, на вищевказаний водний об'єкт біологічне обґрунтування не розроблялося; зариблення водного об'єкту проходило з порушенням Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженої наказом Мінагрополітики від 08.06.2004 року № 215 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.09.2004 року за № 1142/974 та без біологічного обґрунтування.
Вважаючи права та інтереси держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації порушені, прокурор на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України звернувся з даним позовом до суду.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право на оренду земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Частиною 2 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України проголошує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України зазначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Згідно з Роз'ясненням Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.2009 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано прокурором та позивачем, Договір оренди землі від 14.03.2006 року укладені сторонами та підписані уповноваженими на те представниками сторін з дотриманням та у відповідності до ст.ст.626, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, без будь-яких застережень з боку позивача стосовно умов, на яких він укладався. Згідно відмітки на останньому аркуші Договору він зареєстрований у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах" 07.07.2006 року за № 0606561000015.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Полтавської області від 30.04.2009 року у справі № 3/17-09 за позовом Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Решетилівської районної державної адміністрації в Полтавській області до СПД ФО ОСОБА_1. про дострокове розірвання договору оренди землі від 14.03.2006 року та договору оренди водного об'єкта від 09.02.2007 року і стягнення 283, 38 грн. в позові відмовлено. Під час розгляду вказаної справи встановлено, що наданими документальними доказами підтверджується, що сторони вступили в фактичні договірні відносин щодо використання земельної ділянки та водного об'єкта за умовами зазначених договорів (т. 1, а.с. 108-109).
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року вказане рішення залишено без змін, апеляційне подання прокурора Решетилівського району залишено без задоволення. У постанові касаційною інстанцією зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що Договір оренди землі від 14.03.2006 року та Договір оренди водного об'єкта від 09.02.2007 року, які оспорюються прокурором укладено відповідно до вимог законодавства, діючого на час їх укладання (т. 1, а.с. 116-119).
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Що стосується твердження прокурора про те, що відповідачем використовується земельна ділянка не за цільовим призначенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З Розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації № 710 від 12.12.2005 року вбачається, що земельна ділянка водного фонду загальною площею - 5,60 га, в тому числі під водним дзеркалом - 4,70 га, прибережна захисна смуга - 0,90 га надається в оренду для рибогосподарських потреб (т. 1, а.с. 22).
Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб на території Лобачівської сільської ради.
Прокурором та позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів нецільового використання відповідачем спірної земельної ділянки.
Згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Прокурор та позивач ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не надали доказів невідповідності Договору оренди землі від 14.03.2006 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1 вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2010 року в частині визнання Договору оренди землі від 14.03.2006 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1, недійсним не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову
Що стосується позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди водного об'єкту від 09.02.2007 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1. колегією суддів встановлено наступне.
З Розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації № 57 від 08.01.2007 року вбачається, що ПП ОСОБА_1. надано в оренду водний об'єкт (ставок), розмір водного дзеркала - 6,5579 га для рибогосподарських потреб на території Лобачівської сільської ради решетилівського району (т.1, а.с. 19).
09.02.2007 року між Решетилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФО СПД ОСОБА_1. (орендар) було укладено Договір оренди водного об'єкта (т. 1, а.с. 9-11).
Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування ставки площею водного дзеркала 6,5790 га з метою риборозведення, вирощення і вилову риби. Ставок розташований на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.
Згідно з п.2.1. Договору вступ орендаря у користування ставками настає з підписанням сторонами Договору і Акту прийому-передачі ставка.
У п. 3.1 та п. 13.1 Договору сторони визначили, що договір укладається строком на п'ять років починаючи з дати його реєстрації. Договір набуває чинності після його підписання сторонами та реєстрації в райдержадміністрації.
В обґрунтування підстав позову в частині вимог щодо визнання недійсним Договору оренди водного об'єкту прокурор посилається на приписи ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України та стверджує, що договір оренди водного об'єкту не погоджений з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, використання водного об'єкту відповідач здійснює за відсутності дозвільних документів, передбачених Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасникам з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Однією з підстав недійсності правочину згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, при цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до п. 2, п. 7 та п. 8 Постанови Пленум Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст. 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.
Таком чином, приписами ст.215 ЦК України законодавець не визначає відсутність погодження договору оренди водного ставка як підставу для визнання такого договору недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що Листом № 01-2/546 від 28.04.2007 року Полтавське обласне виробниче управління ї державної водного господарства "Полтававодгосп" погодило договір оренди ставка терміном на 5 років (т. 1, а.с. 63).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, на яку посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог, затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 року та набрала чинності після укладання сторонами спірного договору оренди водного об'єкту (т.2 а.с.70-72).
У судовому засіданні та відзиві на апеляційну скаргу прокурора відповідач пояснив, що на момент укладання договору, згідно вимоги Решетилівської РДА, Договір оренди водного об'єкта було погоджено 03 квітня 2007 року з представником Інспекції охорони навколишнього природного середовища України в Решетилівському районі Савченко М.П.
З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2009 року Договір оренди водного об'єкта (ставка) від 09.02.2007 року було погоджено Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (т.1 а.с.62).
Згідно із ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено підстав визнання недійсним Договору оренди водного об'єкта, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги не відповідають нормам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання Договору оренди водного об'єкту від 09.02.2007 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та ФОП ОСОБА_1. недійсним обґрунтоване та прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Полтавської області 29 листопада 2010 року підлягає скасуванню частково, апеляційна скарга відповідача задоволенню частково, а апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, п.2 ч.1 ст.103, п.п. 1,4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Решетилівського району Полтавської області та апеляційну скаргу відповідача об'єднати в одне апеляційне провадження.
Апеляційну скаргу прокурора Решетилівського району Полтавської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 29 листопада 2010 року у справі № 17/108-10/94 скасувати в частині визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою -підприємцем ОСОБА_1. та прийняти в цій частині нове рішення. В позові про визнання недійсним договору оренди землі від 14.03.2006 року, укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією в Полтавській області та фізичної особою -підприємцем ОСОБА_1. відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
суддя Білоконь Н.Д.
суддя Черленяк М.І.
Постанову підписано 06.12.2010 року