"01" грудня 2010 р. Справа № 55/172-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя
, суддя
при секретарі Карпенко Ж.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Приходько З.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4010Х3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13.10.10 р. у справі № 55/172-10
за позовом ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод", м. Полтава
до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків
про стягнення 2651,40 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2651,40 грн. у якості сплати пені та зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання у відповідності з договором № 504-42/2009 р на виготовлення технічної оснастки та просив судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2010 р. по справі № 55/172-10 (суддя Гребенюк Н.В.) прийнятно заяву позивача про збільшення позовних вимог. У позові -відмовлено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що сторони відійшли від умов Договору через прострочення позивачем свого зобов'язання по перерахуванню авансового платежу та через недоліки у конструкторській документації, виготовленої позивачем. Прострочення перерахування коштів з боку позивача тягне за собою прострочення виконання зобов'язання відповідачем. Отже, суд не вбачає вини відповідача у простроченні виконання зобов'язання за договором 05-П/371-10 від 28.09.2010 р. Тому, враховуючи, що стягнення з відповідача штрафних санкцій необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що зазначене рішення є на його думку незаконним та необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Також, при ухваленні рішення судом не в повній мірі встановлені обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, що містяться в рішенні, здебільшого не відповідають обставинам справи.
Крім того, як зазначає позивач, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови в задоволені позову стало прострочення позивачем виконання зобов'язань п.6.1. договору № 504-42/2009 від 10.09.2010 року, а саме - несвоєчасне проведення попередньої оплати. Але позивач вважає, що таке прострочення позивачем виконання зобов'язань не може бути підставою для відмови у задоволення позовних вимог з огляду на обставини справи та надані позивачем суду документи.
Так, між відповідачем та позивачем підписаний договір від 10.09.2010 року № 504-42/2009. Відповідно до п.3.1. договору термін виготовлення оснастки узгоджується графіком, який входить в «Протокол-специфікацію», а в п.4.1 зазначено, що в термін, який зазначений у «Протоколі-специфікації»відповідно до узгодженого сторонами «Протокола-специфікації», який є додатком № 1 до договору термін виготовлення оснастки чотири місяці після оплати авансу 50%. Отже, сторонами обумовлено, що поставка замовленої оснастки проводиться тільки після отримання попередньої оплати.
Також, позивач зазначає, що попередня оплата в розмірі 50 % вартості робіт, що складає 58920,00 грн. і визначено умовами договору, була отримана відповідачем вже 04.02.2010 року. Таким чином термін 4 місяці, протягом яких відповідач повинен був виготовити оснастку сплинув 05.06.2010 року. До вказаної дати на протязі 4 місяців, після отримання попередньої оплати від відповідача не надходило ніяких повідомлень з приводу того, що виготовити оснастку у визначений договором термін немає можливості, тим більше 11 березня 2010 року за № 504 -34П відповідач повідомив що готовність виготовлення оснастки складає лише 30% тобто отримавши 04.02.2010 року попередню оплату відповідач і не збирався виконувати взяті на себе зобов'язання по виготовленню оснастки у визначений договором термін.
Позивач, також, вказує на те, що лише після того, як позивачем на адресу відповідача були направлені листи від 01.06.2010 року та від 03.06.20109 року з вимогою поставити оснастку, від відповідача надійшов лист з повідомленням, (№ 504/76 П від 16.06.2010 року) що роботи виконані на 85% і що відповідачем приймаються заходи щодо закінчення робіт до 15 липня 2010 року та також з проханням перенести термін поставки до 6 місяців після оплати авансу у зв'язку з рядом виробничих перешкод, що ще раз доводить те, що отримавши попередню оплату відповідач не мав наміру виконувати своєчасно свої зобов'язання по договору.
Позивач зазначає, що всі ці обставини ним викладені та підтверджені доказами, в той час як відповідачем не надано жодного доказу про те, що виготовлення оснастки в термін чотири місяці перешкодила несвоєчасна отримана попередня оплата.
Тим більше, що нарахування пені позивачем проводилося з дати, коли відповідач отримав всю суму попередньої оплати, тобто з 05.06.2010 року.
Крім того, позивач вказує на те, що у судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, стверджуючи, що зобов'язання по договору виконані, посилалась на акт випробування замовленої позивачем оснастки, складений та підписаний двома сторонами від 09.09.2010 року (але до суду не надала). - По перше: - замовлена оснастка надана відповідачем лише на випробування і лише через три місяці після встановленого договором терміну. (05.06.2010 р - 09.09.2010 р); - По друге: - виготовлена оснастка не може бути прийнята у виробництво, так як має ряд недоліків з вини відповідача, що саме і відображено у акті від 09.09.2010 року (п.2 акту - зауваження по виготовленню.) Але судом при ухвалені рішення не взяті до уваги висновки акту.
Отже нарахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань станом на 20 вересня 2010 року нарахована відповідно до умов укладеного договору і згідно чинного законодавства.
Також, позивач посилається на те, що відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов укладеного договору і у встановлений строк.
Згідно ст.ст. 546, 549-552 ЦК України та п.7.2. договору при пропущені строків виконання зобов'язань відповідач повинен нести відповідальність.
Посилаючись на вищевикладене можна зробити висновок, що в процесі розгляду справи № 55/172-10 судом неповно з'ясовані всі обставини справи та не застосовані відповідні норми матеріального права, що регулюють правовідносини, які склалися, що в решті решт призвело до прийняття невірного рішення, висновки якого не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавський автоагрегатний завод" (позивач) та Державним підприємством "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" (відповідач) було укладено Договір № 504-42/2009 від 10.09.2009р. на виготовлення технічної оснастки.
Згідно п. 1.1. даного Договору, відповідач (виконавець) зобов'язався виготовити технологічну оснастку згідно "Протоколу-специфікації" узгодження виготовлення оснастки і договірної ціни (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору. Позивач (замовник) зобов'язався оплатити суму Договору, узгоджену з відповідачем, та прийняти технологічну оснастку по акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.1. Договору, відповідач зобов'язаний виготовити технологічну оснастку згідно КД і терміну, який узгоджено сторонами в "Протоколі -специфікації", який є невід'ємною частиною Договору. "Протоколом -специфікацією" узгоджено термін виготовлення оснастки, який настає через 4 місяці з моменту передоплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було внесено аванс за виготовлення технічної оснастки в розмірі 50% вартості робіт (58920,00 грн.), про що свідчать платіжні доручення: № 4100 від 02.11.2009р., № 262 від 21.01.2010р., № 292 від 22.01.2010р., № 321 від 25.01.2010р., № 373 від 26.01.2010р., № 386 від 27.01.20І0р., № 483 від 04.02.2010р.
Посилаючись на те, що термін виготовлення технічної оснастки скінчився
05.06.2010р., але відповідач порушив строки поставки та не виготовив технічну оснастку в повному об'ємі і не поставив її замовнику, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені відповідно до п. 7.1 Договору, яким передбачена майнова відповідальність за невиконання, чи неналежне виконання зобов'язань.
Дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позову та заперечень проти нього, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" (позивача), виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, пунктом 4.1 Договору № 504-42/2009 від 10.09.2009р. передбачено, що виконавець (відповідач) зобов'язаний виготовити технологічну оснастку згідно з КД замовника у термін, що вказаний у "Протоколі - специфікації", а саме 05.06.2010р.
Згідно п. 6.1 Договору, замовник (позивач) у 10-денний термін після підписання Договору сплачує аванс в розмірі 50% вартості робіт.
40% вартості робіт замовник перераховує після підписання акту випробування оснастки на підставі рахунку виконавця протягом 5-ти днів.
Оплата решти суми проводиться замовником за виготовлену і передану оснастку згідно з актом передачі та прийому виготовлених робіт, не пізніше 3-х днів з моменту підписання зазначеного акту.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено і зазначено в оскаржуваному рішенні, що Відкритим акціонерним товариством "Полтавський автоагрегатний завод" (позивачем) було порушено п. 6.1 Договору № 504-42/09 від 10.09.2009р., оскільки аванс було сплачено лише 04.02.2010р., тобто майже на 4 місяці пізніше встановленого строку - 27.09.2009р. (10 днів з моменту підписання Договору), у зв'язку із чим відповідач своєчасно не зміг закупити необхідні матеріали для своєчасного виготовлення прес-форми.
Крім того 09.09.2010р. виконавцем (відповідачем) разом з замовником (позивачем), згідно з умовами договору було проведено випробування прес-форми, про що свідчить Акт випробування від 09.09.2010 р. Акт затверджений обома сторонами (копія Акту міститься в матеріалах справи).
В процесі випробування продукції комісією з представників замовника (позивача) і виконавця (відповідача) було виявлено ряд зауважень до конструкторської документації по виготовленню технологічної оснастки, що підтверджується Актом від 09.09.2010р. Комісією було прийнято рішення: замовнику (позивачу) внести зміни у конструкторську документацію та направити її виконавцю (відповідачу), після чого останній повинен доробити виріб і усунути всі зауваження.
Після підписання Акту випробування оснастки від 09.09.2010р., згідно п.6.1. Договору № 504-42/09 від 10.09.2009р., замовник (позивач) остаточно перераховує 40 % вартості робіт на підставі рахунку виконавця протягом 5-ти днів.
Так,27.09.2010р. для перерахування 40 % вартості робіт відповідачем було направлено позивачу рахунок-фактуру № 81260 від 27.09.2010р. на суму 47136,00 грн., що підлягає сплаті (копія рахунку-фактури міститься в матеріалах справи).
23.09.2010р. відповідач направив на адресу позивача факсом листи № 05-П/370 від 23.09.2010р. та № 05-П/369 від 23.09.2010р. з проханням направити на підприємство відповідача представників конструкторського бюро замовника для оперативного вирішення питання по доробці технічної оснастки (копії листів містяться в матеріалах справи). Зазначені листи були також направлені відповідачем поштою з супровідним листом № 05-П/371-10 від 28.09.2010р.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сторони відійшли від умов Договору через прострочення позивачем свого зобов'язання по перерахуванню авансового платежу та через недоліки у конструкторській документації, виготовленої позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно не визнав вини відповідача у простроченні виконання зобов'язання за Договором 05-П/371-10 від 28.09.2010р.
Тому, враховуючи, що відповідальність настає лише при наявності вини, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні з відповідача штрафних санкцій.
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 13.10.10 року по справі № 55/172-10 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.10 року по справі № 55/172-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписаний 06.12.2010 р.