"29" листопада 2010 р. Справа № 29/154-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Дончик В.Г., дор. від 19.08.2010 р., Перцевий В.М. - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3386Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.08.10 у справі № 29/154-10
за позовом ТОВ "Елемент Лізинг", м. Київ
до Приватного підприємства фірми "Пласт", м. Харків
про стягнення 221910,67 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути предмети лізингу
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.08.2010 р. по справі № 29/154-10 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Розірвано договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року, укладений між ТОВ "Елемент Лізинг" та ПП "Пласт". Зобов'язано ПП "Пласт" повернути на користь ТОВ "Елемент Лізинг" предмет лізингу за договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року - Сідловий тягач Renault Magnum, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 вартістю 182 494,47 грн. Стягнено з ПП "Пласт" на користь ТОВ "Елемент Лізинг" заборгованість за лізинговими платежами в розмірі - 192 155,68 грн.; незавершений лізинговий платіж в розмірі - 15193,55 грн.; пеню в розмірі - 14561,44 грн.; державне мито в розмірі - 4129,02 грн.; витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 236 грн.
Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2010 р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова колегія вважає можливим розглядати справу за його відсутністю за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для з'ясування деяких обставин справи.
Колегія суддів розглянула заявлене клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач - ТОВ "Елемент Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Пласт" про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк - 0278/ДЛ від 27.06.2008 р. та про зобов'язання відповідача повернути позивачу предмети лізингу за договором № 0278 - Сідловий тягач Renault Magnum, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 вартістю 182 494,47 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача 221910,67 грн., з яких: 192155,68 грн. - заборгованість за лізинговими платежами; 15193,55 грн. - незавершений лізинговий платіж та пеня у сумі 14561,44 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 27 червня 2008 року ТОВ "Елемент Лізинг" та ПП "Пласт" уклали договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ, у відповідності до пункту 3 якого позивач придбає у власність предмет лізингу Сідловий тягач Renault Magnum, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 вартістю 182 494,47 грн. та надає його відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору та загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до вказаного договору та його невід'ємною частиною.
Актом приймання-передачі від 21 липня 2008 року підтверджується передача предмету лізингу у користування відповідачу (а.с. 22).
Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних платежів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 2 статті 16 вказаного Закону встановлено, що лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до частини 1 вказаної статті сплата лізингових платежів здійснюється у порядку , встановленому договором.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна договору формується і вказується у національній валюті України - гривні з урахуванням відповідного еквіваленту у доларах США по курсу Національного банку України на день підписання договору та складає: 539222,60 грн., ПДВ в т.ч., що є еквівалентом 106776,75 дол. США (п. 5.2 Договору 0278).
Відповідно до пункту 5.6. спірного договору всі платежі за даним договором здійснюються у національній валюті України - гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, згідно до еквіваленту (долара США) по курсу Національного банку України на дату здійснення платежу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, з урахуванням приписів вказаних правових норм, а також умов договору, місцевий господарський суду обґрунтовано стягнув з відповідача заборгованість за лізинговими платежами, виходячи із розрахунку еквіваленту лізингових платежів в іноземній валюті.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В пункті 3.1.6. Додатку № 1 до договору лізингу сторони визначили, що обов'язком відповідача є вчасна, відповідно до графіку лізингових платежів, оплата лізингових платежів.
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати лізингових платежів не виконав.
Позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень), у тому числі, якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (пункти 8.2, 8.2.4 додатку №1 до договору).
Враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем.
Статтею 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Крім того, відповідно до пункту 10.7 додатку № 1 "Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі. Незавершений лізинговий платіж за червень 2010 року (позовна заява надійшла до місцевого господарського суду 22.06.2010 року) складає, згідно з довідкою позивача, 15193,55 грн.
При розірванні договору лізингу з причин, передбачених пунктом 8.2.4., відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, у тому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; збитки, понесені позивачем в результаті такого розірвання договору.
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 5.1. додатку № 1 до договору лізингу передбачено, що у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочення.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем; зобов'язання відповідача повернути позивачу предмет лізингу за вказаним договором фінансового лізингу - Сідловий тягач Renault Magnum, шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 вартістю 182 494,47 грн., а також стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 192155,68 грн., 15193,55 грн. незавершеного лізингового платежу та пені у сумі 14561,44 грн.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року у справі № 29/154-10 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 22, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року у справі № 29/154-10 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписаний 02.12.2010 р.