"22" листопада 2010 р. Справа № 25/75
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Білоконь Н. Д. , суддя Черленяк М.І.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Фисун К.Т., за довіреністю б/н від 19 березня 2010 року,
третьої особи - не з'явився,
першого відповідача - не з'явився,
другого відповідача - Макаричев І.О. - директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 3074П/1-6) на рішення господарського суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року у справі № 25/75
за позовом Артемівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Голова підприємців та Голова ініціативної групи підприємств Артемівського селищного ринку в смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області
до 1. Приватного підприємства "Сучасні технології", м. Полтава
2. Приватного підприємства "Імако", м. Полтава
про визнання недійсним результатів проведеного аукціону від 25 грудня 2009 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04 січня 2010 року,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року у справі № 25/75 (суддя Босий В.П.) позов задоволено повністю. Результати проведеного 25 грудня 2009 року аукціону з набуття права оренди земельної ділянки визнано недійсними. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 04 січня 2010 року, укладений між Артемівською селищною радою та ПП "Сучасні технології".
Стягнуто на користь Артемівської селищної ради Чутівського району Полтавської області: з ПП "Сучасні технології" 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ПП "Імако" 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Другий відповідач з рішенням господарського суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, заперечує проти її задоволення, просить рішення господарського суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Перший відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали, своїх представників в судове засідання 22 листопада 2010 року не направили; про причини неявки не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю першого відповідача та третьої особи за наявними в справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши представника позивача та другого відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач - Артемівська селищна рада Чутівського району Полтавської області, звернувся до господарського суду Полтавської області з вимогою про визнання недійсними результатів проведеного 25 грудня 2009 року аукціону з набуття права оренди земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04 січня 2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення 24 сесії V скликання «Про проведення земельних аукціонів з набуття права оренди на земельні ділянки» від 11 вересня 2008 року № 612 затверджено порядок проведення земельних аукціонів з набуття права на земельні ділянки (т.1, а.с. 32-40, 49).
Рішенням 34 сесії V скликання від 19 листопада 2009 року № 852 «Про проведення земельного аукціону з набуття права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Привокзальна, 2, смт.Артемівка Чутівського району Полтавської області»вирішено продати на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів - набуття права оренди на земельну ділянку, площею 0,44 га, за вказаною адресою, а також залучено для проведення аукціону в якості ліцитатора ПП «ІМАКО»(т.1 а.с. 51).
Згідно з протоколом № 1 земельного аукціону з набуття права оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 років, затвердженого селищним головою Артемівської селищної ради, переможцем аукціону, який набув право на оренду земельної ділянки, визнано Приватне підприємство «Сучасні технології»(т.1 а.с.30-31).
Рішенням 36 сесії V скликання «Про затвердження результатів аукціону та передачу в оренду земельної ділянки комерційного використання»від 26 грудня 2009 року № 884 затверджені результати проведення земельного аукціону з набуття права оренди земельної ділянки (т.1 а.с.53).
Рішенням цієї ж сесії «Про передачу в оренду земельної ділянки комерційного призначення»№ 885 вирішено передати в оренду переможцю земельного аукціону, ПП "Сучасні технології", земельну ділянку комерційного використання, площею 0,44 га, за адресою: вул. Привокзальна, 2, смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області терміном на 5 років та зобов'язано селищного голову укласти договір оренди з ПП «Сучасні технології»(т.1 а.с.50).
4 січня 2010 року між Артемівською селищною радою (орендодавець) на підставі рішення № 885 36 сесії V скликання Артемівської селищної ради від 26.12.2009 року та Приватним підприємством «Сучасні технології»(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку комерційного використання загальною площею 0,44 га по вул. Привокзальній, 2 в смт. Артемівка, Чутівського району Полтавської області(т. 1 а.с. 41-43).
Цей договір зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2010 року за № 041057200008 (т.1. ас.43).
Прокурором Чутівського району Полтавської області внесено протест на рішення Артемівської селищної ради № 612 від 11.09.2010 року «Про проведення земельних аукціонів з набуття права оренди на земельні ділянки».
17 березня 2010 року на позачерговій 38 сесії V скликання Артемівською селищною радою Чутівського району Полтавської області було винесено рішення № 948 «Про скасування рішення Артемівської селищної ради № 612 від 11.09.2008 року», яким був затверджений Порядок проведення земельних аукціонів з набуття права на земельні ділянки, оскільки таке рішення не відповідало вимогам Конституції України (т.1 а.с. 20-21).
Крім того, 17 березня 2010 року рішеннями № 949, № 950, № 951 цієї ж сесії були скасовані як такі, що не відповідають вимогам Конституції та законам України:
- рішення Артемівської селищної ради № 852 від 19 листопада 2009 року "Про проведення земельного аукціону з набуття права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою; вул. Привокзальна, 2, смт. Артемівка, Чутівського району Полтавської області"(т.1 а.с.22-24);
- рішення Артемівської селищної ради № 884 від 26 грудня 2009 року "Про затвердження результатів аукціону та передачу в оренду земельної ділянки комерційного використання" (т.1 а.с. 25-26);
- рішення Артемівської селищної ради № 885 від 26 грудня 2009 року "Про передачу в оренду земельної ділянки комерційного призначення" (т.1 а.с.27-29).
Як зазначає позивач, такі рішення були прийняті у зв'язку з рішенням Конституційного суду України від 11 листопада 2008 року у справі № 1-46/2008 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів", яким визнано таким, що не відповідає Конституції України положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" від 17 квітня 2008 року № 394.
Згідно з пунктом 34 статті 26 та частиною 1І статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення питання щодо регулювання земельних відносин, відповідно до закону, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад, які в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України всі землі в межах відповідних населених пунктів є комунальною власністю.
Статтею 143 Конституції України, статтею 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів відносяться до компетенції сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/209 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, Артемівська селищна рада, скасовуючи свої рішення, діяла в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування».
Слід зазначити, що Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»визначено єдиний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування, порядок їх ліцензування, встановлено державний контроль у сфері ліцензування та відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Статтею 8 Закону про ліцензування визначаються вимоги до Ліцензійних умов.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду ліцензійних умов.
Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування (яким відповідно до абзацу 3 пункту 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва) та органу ліцензування, визначеного Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.8 вказаного Закону).
22.02.2008 р. до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 90 від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»були внесені зміни, яким графу видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню було викладено у наступній редакції: «проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів». Вказані зміни набрали чинності та опубліковані в Офіційному віснику України 11 березня 2008 року.
Аукціон з набуття права оренди земельної ділянки був проведений 25.12.2009 року.
Другий відповідач -ПП «ІМАКО», дозволу (ліцензії) на проведення земельних торгів не мав, що підтверджується довідкою Головного управління Держкомзему у Полтавській області від 12.05.2010 року № 05-01/1291 (т.1 а.с.106).
За таких обставин другим відповідачем було порушено законодавство з питань ліцензування при проведенні земельного аукціону.
Рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди є пов'язаними юридичними фактами.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 227 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Отже, волевиявлення позивача, як орендодавця, має здійснюватися у формі відповідного рішення і реалізується шляхом укладення договору оренди.
Як уже було зазначено в цій постанові, рішення позивача про проведення земельного аукціону з набуття права оренди земельної ділянки, про затвердження результатів аукціону та передачі в оренду земельної ділянки комерційного використання, про передачу в оренду земельної ділянки комерційного призначення, скасовані ним самим з підстав невідповідності положенням Конституції, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача як орендодавця на укладення договору оренди землі з першим відповідачем. Відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»визначені істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу II Земельного кодексу України, згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (сільськогосподарського призначення, громадської та житлової забудови тощо), встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Місцевий господарський суд, з урахуванням вказаних положень земельного законодавства та обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що передбачене договором використання спірної земельної ділянки в комерційних цілях, не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди.
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України судом може бути визнано недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга другого відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року у справі № 25/75 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу другого відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 31 серпня 2010 року у справі № 25/75 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний строк.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Черленяк М.І.
Повний текст постанови підписаний 29 листопада 2010 року