донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.12.2010 р. справа №4/248
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівВолкова Р.В., Чернота Л.Ф.
при секретарі: Клименко К.О.
за участю представників сторін:
від позивача :Каманець М.І. -за дов. №2а від 05.09.10р.
від відповідача-1:
від відповідача-2:не з»явився
не з»явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Малік", м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Луганської області
від21.10.2010 року
у справі№ 4/248 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовомПриватного підприємства "Малік", м. Маріуполь Донецької області
до відповідача1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудмонтаж 2007", м. Красний Луч Луганської області;
2. Відкритого акціонерного товариства "Металопром", м. Одеса
простягнення 63080 грн. 57 коп.
У 2010 році Приватне підприємство "Малік", м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудмонтаж 2007", м. Красний Луч Луганської області про стягнення 63080 грн. 57 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.10.10 р. на підставі клопотання позивача до участі у справі було залучено другого відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Металопром", м. Одеса.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.10.10 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.
Позивач, Приватне підприємство "Малік", м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права України. Не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відправником вугілля є позивач, оскільки він і не стверджував в суді, що є відправником товару, скаржник є власником вантажу. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2010р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача-1 надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін. Крім того, просив суд розглянути справу у його відсутність, що було задоволено судовою колегією.
Представник відповідача-2 до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 22.11.10р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 4/248, та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.09 року між сторонами було укладено договір № 10/11, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки вугілля згідно Специфікацій; поставка товару здійснюється узгодженими щомісячними партіями на умовах СРТ (Інкотермс 2000); строки поставки кожної партії товару -згідно додаткам до договору; ціна на товар за даним договором узгоджена сторонами та зазначається в додатках до договору; за товар, що поставляється, покупець сплачує на розрахунковий рахунок продавця.
Пунктом 4 додатку № 1 до договору сторони узгодили, що попередня оплата -10% та оплата за відвантажений товар протягом 12 банківських днів з моменту відвантаження.
Позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору продав відповідачу товар у кількості 68,98 тонн на суму у розмірі 55577 грн. 50 коп. та виставив відповідний рахунок, який відповідач не сплатив.
10.06.10 р. позивач направив на адресу відповідача претензію на суму у розмірі 55577 грн. 50 коп., яку останній отримав 05.07.10 р., але залишив без відповіді та задоволення.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленого товару у розмірі 55577 грн. 50 коп. та штрафних санкцій у розмірі 7503 грн. 07 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судова колегія вважає, що позивач виконав договірні зобов»язання належним чином, продавши відповідачу-1 обумовлений специфікацією товар, що підтверджується накладною №99 від 13.11.09р., оформленою належним чином (арк. спр.97), а відповідач не довів належними та допустимими доказами по справі згідно норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відсутність у нього боргу перед позивачем за договором купівлі-продажу №10/11 від 10.11.09р., укладеним сторонами належним чином, без заперечень та зауважень з боку відповідача, у зв»язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 суми заборгованості у розмірі 55577 грн. 50 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, а саме пені (неустойки) у розмірі 7503 грн. 07 коп., судова колегія дійшла висновку про відмову у позові в цій частині, оскільки умовами договору № 10/11 від 10.11.09 р. сторони не передбачили такої міри відповідальності, а письмова форма угоди про застосування цього виду штрафних санкцій є обов»язковою в силу закону.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки в даному випадку відсутній спір з правовідносин між вантажовідправником та вантажоотримувачем, а мова йде про виникнення зобов»язань щодо правовідносин за договором купівлі-продажу товару № 10/11 від 10.11.09 р., які виникли на підставі накладної № 99 від 13.11.09 р., що підтверджує факт переходу права власності на товар до відповідача-1 за цими правовідносинами. Відповідач-1 не довів належними засобами доказування відсутність у нього боргу перед позивачем за даною господарською операцією, а у випадку підписання накладної керівником підприємства довіреність, на відсутність якої послався суд першої інстанції, не видається. Крім того, відповідач-1 взагалі не заперечив наявність у нього боргу перед позивачем за договором, що є підставою позову, а тільки зазначив про те, що позивач не довів відвантаження ним вугільної продукції. Але в даному випадку у позивача за нормами транспортного законодавства України не може бути залізничної накладної, яка є, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, одночасно і перевізним документом, який видається залізницею відправникові вантажу, і двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача. Позивач не є учасником транспортних взаємовідносин третіх осіб, а є власником вантажу, який був переданий йому належним чином з оформленням відповідних документів, зокрема, надання йому одним з учасників транспортних взаємовідносин квитанції про прийняття вантажу, яка видається залізницею згідно ст. 23 Статуту залізниці України для посвідчення факту прийняття вантажу до перевезення. Відповідач-1 не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів неотримання ним спірного вантажу, або оплати отриманого товару іншій юридичній особі.
Позовні вимоги позивача до відповідача-2 не підтверджені належним чином, тому рішення суду про відмову в позові в цій частині слід залишити без змін.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права України, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2010 року у справі № 4/248 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Малік", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2010 року у справі № 4/248 -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2010 року у справі № 4/248 - частково скасувати.
Позовні вимоги Приватного підприємства "Малік", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудмонтаж 2007", м. Красний Луч Луганської області та Відкритого акціонерного товариства "Металопром", м. Одеса про стягнення 63080 грн. 57 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудмонтаж 2007", 94503, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Дружби, 23, ЄДРПОУ 34813897 на користь Приватного підприємства "Малік", м. Маріуполь Донецької області, 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, 59/30, ЄДРПОУ 32258909 заборгованість у розмірі 55577 грн. 50 коп., державне мито за подання позовної заяви у розмірі 555 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 207грн. 93 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 277 грн. 89 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Малік", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудмонтаж 2007", м. Красний Луч Луганської області та Відкритого акціонерного товариства "Металопром", м. Одеса про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7503 грн. 07 коп.
В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2010 року у справі № 4/248 залишити без змін.
Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І.Діброва
Судді Р.В. Волков
Л.Ф. Чернота
Надр. 6 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3,4 -відповідачу;
5 - ДАГС;
6 -ГС Луг. обл.;
Ложка Н.Л.