донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.12.2010 р. справа №15/159
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Акулової Н. В., Гези Т. Д.
за участю
представників сторін:
від позивача:Коротенко Р. О. - довіреність;
від відповідача:Львов А. Л. - довіреність;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОМЕТАЛ», м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від22.09.2010р.
у справі№15/159 (суддя Богатир К. В.)
за позовомвідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОМЕТАЛ», м.Донецьк
простягнення передплати в сумі 2 525 122,80грн., неустойки в сумі 2 297 861,02грн., пені в сумі 59 087,87грн. та 9%річних в сумі 129 507,67грн.
Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»(далі -ВАТ «МК «Азовсталь») звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОМЕТАЛ»(далі -ТОВ «ЕКСПОМЕТАЛ») про стягнення заборгованості в сумі 5 011 579,36грн., у тому числі: суми передплати в розмірі 2 525 122,80грн., неустойки за прострочку поставки продукції в сумі 2 297 861,02грн., пені в сумі 59087,87грн. та 9% річних у розмірі 129 507,67грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2010р. у справі №15/159 позовні вимоги ВАТ «МК «Азовсталь»до ТОВ «ЕКСПОМЕТАЛ»задоволені частково на суму 4 452 898,40грн., у тому числі: передоплату на суму 2 525 122,80грн., неустойку за просрочку поставки продукції в сумі 1 742 334,73грн., пеню в сумі 55 933,20грн., 9% річних у розмірі 129 507,67грн.; витрати на оплату державного мита в сумі 22 657,31грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 209,69грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки за прострочку поставки продукції в сумі 555 526,29грн. та пені в розмірі 3154,67грн. -відмовлено.
Вказане рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог щодо стягнення суми передплати. Проте, у зв'язку з невірним застосуванням періоду нарахування та розрахунком позивача, стосовно штрафних санкцій, вимоги задоволені частково з урахуванням розрахунку суду.
Крім того, у вказаному рішенні суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної неустойки з підстав необґрунтованості та недоведеності обставин, на які відповідач посилався в обґрунтування клопотання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ «ЕКСПОМЕТАЛ»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача неустойки за прострочення поставки продукції в сумі 1 742 334,73грн. та прийняти нове, яким зменшити розмір неустойки в порядку ст. 233 Господарського кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги ті обставини, на які він посилався у клопотанні про зменшення розміру стягуваної неустойки, чим порушив його права ті законні інтереси.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні вимоги скаржника не визнав.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
13.02.2009р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №4600035557/202 (далі -Договір), згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, вказану у відповідних специфікаціях до договору.
Відповідно до специфікації №18 від 09.12.2009р. до Договору сторонами передбачена поставка катанки алюмінієвої АКЛП-ПТ-5Е-12 ГОСТ 13843-78 в кількості 235мт на умовах DDP -м. Маріуполь, склад покупця (ІНКОТЕРМС 2000), орієнтовно на загальну суму 5 090 100,00грн. Пунктом 6 специфікації сторонами погоджено здійснення передоплати в розмірі 100% авансового платежу в національній валюті прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку або його копії зі строком поставки - протягом грудня 2009р.
Згідно п. 12.3 Договору, він вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє 31.12.2009р., а за гарантійними зобов'язаннями постачальника -до спливу гарантійних зобов'язань. Договір та вказана специфікація підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав шляхом перерахування відповідачу грошових коштів на загальну суму 5 090 100,00грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень №3000353522 від 16.12.2009р. на суму 758 100,00грн. (а.с.19), №3000353861 від 18.12.2009р. на суму 4 332 000,00грн. (а.с.20), з призначенням платежу - передплата за катанку алюмінієву по договору №4600035557 від 13.02.2009р.
У зв'язку зі здійсненням передплати на виконання умов Договору відповідач протягом грудня 2009р.-лютого 2010р. поставив позивачу катанку алюмінієву на суму 2 564 977,20грн. за видатковими накладними (а.с.41-51).
Таким чином, відповідачем у порушення умов Договору товару на суму 2 525 122,80грн. поставлено на адресу позивача не було, що підтверджується матеріалами справи та по суті не заперечувалось сторонами у судових засіданнях обох інстанцій.
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що за порушення графіків або строків поставки продукції постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленої (недопоставленої) або поставленої поза графіком продукції, за кожний день прострочення поставки. При цьому дана неустойка в безумовному порядку утримується покупцем з належного постачальнику платежу, здійсненого згідно п. 6.3 даного договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.
Відповідно до п. 9.4 Договору у випадку прострочення поставки будь-якої партії продукції більш, ніж на 10 календарних днів, покупець має право відмовитися від виконання зобов'язань по договору та/або розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це постачальника (телеграмою, телексом, по факсу, електронною поштою -на власний розсуд), дата направлення покупцем повідомлення буде вважатися датою припинення зобов'язань покупця. Після отримання повідомлення про відмову покупця від подальшої поставки продукції та/або розірвання договору, постачальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення сплатити покупцю неустойку, передбачену попереднім пунктом договору, а також відшкодувати покупцю збитки та повернути суму передоплати за непоставлену продукцію. За прострочення повернення передоплати постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно повернутої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня нараховується за весь період прострочення.
У зв'язку з тим, що відповідач протягом строку поставки, погодженого сторонами в специфікації №18 від 09.12.2009р. (грудень 2009р.), свої зобов'язання виконав частково, позивач листом №0161-02/1170 від 25.03.2010р. та претензією № 0161-02/2 від 14.05.2010р. відмовився від подальшого отримання товару та звернувся до відповідача з вимогою повернути передоплату на суму 2 525 122,80грн. та оплатити неустойку за прострочку поставки, пеню та 9% річних. Факт направлення вказаних документів підтверджується копіями опису вкладення до цінного листа від 18.05.2010р. та поштової квитанції №35/4.
Як убачається з матеріалів справи, на час розгляду справи відповідач суму передоплати не повернув, вказані штрафні санкції та відсотки річні не сплатив.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що прострочення поставки товару за умовами Договору почалося з 01.01.2010р.
Відповідно до ст. 693 ч. 2 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 670 ч. 1 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Умовами Договору визначений строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем - протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення від покупця про відмову від подальшої поставки товару (п. 9.4 Договору).
Як вже встановлено, позивач неодноразово звертався до відповідача відповідно до п. 9.4 Договору.
З копії довідки №200 від 26.08.2010р. Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” Донецької дирекції Центру поштового зв'язку №5 та копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача вбачається, що лист за №32543 від 18.05.2010р. був отриманий відповідачем 26.05.2010р.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо того, що 03.06.2010р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання. Отже, позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 2 525 122,80грн. цілком правомірно задоволені судом.
На підставі п. 9.3 Договору позивач нарахував відповідачу неустойку за прострочення поставки продукції за період з 01.01.2010р. до 01.07.2010р. в сумі 2 297 861,02грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторонами невірно визначений період нарахування неустойки, а тому за розрахунком суду сума неустойки за прострочення поставки, яка нарахована за період з 01.01.2010р. до 18.05.2010р. складає: 2525122,80 грн. х 0,5% х 138 днів = 1742334,73 грн. З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення неустойки цілком правомірно задоволені частково на суму 1 742 334,73грн.
Крім того, позивач на підставі п. 9.4 Договору нарахував відповідачу пеню за прострочення повернення передоплати за період з 29.05.2010р. до 15.07.2010р. на суму 59 087,87грн.
Апеляційна погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач припустився помилки при визначенні початку періоду прострочення повернення передоплати, яким є 03.06.2010р., а тому за розрахунком суду сума пені за прострочення повернення передоплати за період з 03.06.2010р. по 15.07.2010р. складає: (2525122,80 грн. х 20,5% х 5 днів : 365 днів) + (2525122,80 грн. х 19% х 30 днів : 365 днів) + (2525122,80 грн. х 17% х 8 днів : 365 днів) = 55 933,20грн. З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені цілком правомірно задоволені частково на суму на суму 55 933,20грн.
На підставі п. 9.9 Договору позивач нарахував відповідачу 9% річних за період з 19.12.2009р. по 15.07.2010р. в сумі 129 507,67грн.
Згідно п. 9.9 договору у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником зобов'язань, передбачених даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю 9% річних, нарахованих на суму грошових коштів, сплачених покупцем в якості передоплати за несвоєчасно поставлену продукцію, починаючи з дня списання грошових коштів з поточного рахунку покупця та до дня фактичної поставки продукції або повернення грошових коштів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 9% річних в сумі 129 507,67грн. вірно нараховані, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд зменшити розмір неустойки за несвоєчасну поставку продукції.
В обґрунтування вказаного клопотання останній посилався на ті обставини, що ТОВ «Експометал»було засновано у 1994р. на базі старого заводу та є однією з провідних компаній держави з виробництва алюмінієвих та мідних сплавів, орієнтованою на екологічно чисте виробництво. Компанія неодноразово отримувала нагороди за якісну продукцію, визнання споживачів та Торгівельно-промислової палати України. Цех із виробництва сплавів на основі алюмінію потужністю 12000тн на рік надає можливість задовольняти потреби та реалізовувати продукцію таким підприємствам, як НКМЗ, Азовсталь, Алчевський металургійний комбінат та ін., більш ніж половина продукції реалізується на експорт, основними замовниками є автомобілебудівні компанії Японії. В 2006 р. компанія придбала та ввела в експлуатацію сучасну лінію з виробництва алюмінієвої катанки методом безперервного лиття потужністю 18000 тон на рік. Ця продукція реалізується як на ринку України, так і в країнах Європи та Південно-Східної Азії. Причинами невиконання зобов'язання щодо поставки товару по спірному договору позивачу відповідач вказує наступні: складні економічні умови ведення господарської діяльності у зв'язку з настанням фінансової кризи, затримка розрахунків з покупцями, неможливість одержання кредитів, зміна собівартості продукції, демпінгова політика закордонних виробників, недостатність кваліфікованих кадрів. Ці ж самі причини не дозволяють своєчасно повернути кошти, отримані в якості попередньої оплати.
Відповідач звертав увагу суду на той факт, що сума, яку позивач просить з нього стягнути є дуже суттєвою для підприємства та її виплата може призвести до банкрутства підприємства, що завдасть негативних наслідків як для працівників підприємства, які втратять робочі місця, так і для держави і міста Донецька, у зв'язку з відсутністю реалізації промислового потенціалу підприємства, недоотриманням державним та місцевим бюджетами значних сум податкових надходжень.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач до суду першої інстанції жодних доказів в обґрунтування обставин, викладених у клопотанні про зменшення неустойки не надав, у зв'язку з чим доводи відповідача цілком правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги. Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане клопотання задоволенню не підлягає як необґрунтоване.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2010р. у справі №15/159 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОМЕТАЛ», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2010р. у справі №15/159 залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 22.09.2010р. у справі №15/159 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді Н. В. Акулова
Т. Д. Геза
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС