донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.12.2010 р. справа №44/249
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Гези Т.Д.
суддів:
при секретарі:Ломовцевої Н.В., Черноти Л.Ф.
Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Мірзоян Л.К. -по довір. б/н від 18.03.10р.
від відповідача:Тернова В.О. -по довір. №3005 від 25.08.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від14.09.2010 року
по справі№44/249
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Восход»
м. Донецьк
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
предмет спорустягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. в сумі 7 672грн. 71коп., пені в сумі 904грн. 67коп., штрафу в сумі 8 000грн., 3% річних в сумі 397грн. 23коп., інфляційну складову в розмірі 1 943грн. 34коп. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог )
У судовому засіданні 22.11.10р.
було оголошено перерву на
29.11.10р. о 14:35год.
У судовому засіданні 29.11.10р.
було оголошено перерву на
06.12.10р. о 14:10год.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход»м. Донецьк (далі по тексту -ТОВ «Восход») звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі по тексту -Підприємець ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.2006р. в сумі 8006,04грн. за несплату у повному обсязі орендної плати за червень, серпень, вересень, жовтень 2008р., січень, лютий, березень, квітень 2009 року, пені в сумі 11650,28грн., штрафу в розмірі 8000грн., 3% річних в сумі 167,98грн., інфляційну складову в розмірі 816,07грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.10р. по справі №44/249 задоволені у повному обсягу позовні вимоги ТОВ «Восход»до підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. в сумі 7672,71грн., пені в сумі 904,67грн., штрафу в розмірі 8000,00грн., 3% річних в сумі 397,23грн., інфляційну складову в розмірі 1943,34грн.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги є обґрунтованими та доведеними відповідними доказами.
Підприємець ОСОБА_2. звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 14.09.10р. по справі №44/249 скасувати.
В апеляційній скарзі відповідач вважає, що висновки господарського суду не ґрунтуються на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, оскільки на думку скаржника, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що зменшуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. в сумі 7 672грн. 71коп., позивач не змінив період, який був ним заявлений у позовній заяві щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 8 006грн. 04коп.
Заявник апеляційної скарги також вважає, що суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача заборгованість за червень 2008 року у сумі 1 893грн. 75коп., строк оплати якої не наступив, оскільки відповідно п.2.3 договору оренди №А-93 від 17.11.2006р. в редакції додаткової угоди від 13.06.08р., передбачений порядок розрахунку орендної плати, але не вказані строки її внесення.
На думку скаржника, строк оплати по договору оренди №А-93 від 17.11.06р. з липня 2008 року не визначений, тому позивачем повинна бути заявлена до відповідача вимога про сплату цієї заборгованості, що ТОВ «Восход»здійснено не було.
Також, відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що у спірний період між сторонами по справі діяли два договори оренди: договір оренди №А-93 від 17.11.06р. та договір оренди №А-08/04 від 01.02.08р., по яким відповідачем проводились платежі з орендної плати без посилання в платіжних документах на конкретний договір, що склало 20 843грн. 79коп.
Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача борг з орендної плати за травень-червень 2009 рік в сумі 1 666грн. 67коп., оскільки у квітні відповідач припинив користуватись орендованим приміщенням, що підтверджено матеріалами справи, та про що також вказав Вищий господарський суд України.
Таким чином, скаржник вважає, що сума заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. у розмірі 7 672грн. 71коп., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача є необґрунтованою, та безпідставно стягнута з відповідача судом першої інстанції.
Скаржник також вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача штраф у сумі 8 000грн., оскільки у п.5.2 договору оренди №А-93 від 17.11.06р. мова йде про єдину суму штрафу у розмірі 1000грн., а не про щомісячне його нарахування.
ТОВ «Восход»у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 14.09.10р. по справі №44/249 залишити без змін, оскільки воно прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві вважає, що звернувся у вказаній справі з позовом за договором оренди №А-08/04 від 01.02.08р., а не за окремими періодами.
Позивач зазначив, що сплачуючи орендну плату відповідач у призначенні платежу не зазначив, за яким із двох укладених між сторонами договорів оренди сплачує ці кошти, у зв'язку з чим, позивач самостійно розподіляв отримані кошти між договорами та окремими періодами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.
Розглянув матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
В липні 2009 року ТОВ «Восход»звернулося до господарського суду з позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 006грн. 04коп. боргу, 11 650грн. 28коп. пені, 8000грн. штрафу, 167грн. 98коп. 3% річних та 816грн. 07коп. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди №А-93 від 17.11.06р. не в повному обсязі вносив обумовлену договором орендну плату, в зв'язку з чим утворився борг.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.08.09 року по справі №44/249 позов задоволено частково.
Стягнуто з підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, штрафу та пені у загальному розмірі 17 899грн. 03коп., а також судові витрати.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.09р. по справі №44/249 рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
За результатами касаційного оскарження, Вищий господарський суд України постановою від 29.04.10р. по справі №44/249 вищезазначені рішення та постанову скасував, справу було направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суди не дослідили та не встановили, яку суму орендної плати відповідач повинен був сплатити позивачу в період з червня 2008 року по квітень 2009 року та яку суму ним було сплачено в цей період, не з'ясували який розмір заборгованості виник у відповідача перед позивачем окремо за кожний місяць; поза увагою судів також залишились квитанції, (арк. справи 123-126), які свідчать про часткове внесення відповідачем орендної плати за спірний період; судами попередніх інстанцій не було перевірено правильності нарахування позивачем розміру заборгованості відповідача, не було перевірено доводів відповідача стосовно того, що квітень 2009 року був останнім місяцем оренди нежитлового приміщення, а отже, договірні відносини між сторонами припинились.
В ході повторного розгляду справи, позивач звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. в сумі 7 672грн. 71коп., пені в сумі 904грн. 67коп., штрафу в сумі 8 000грн., 3% річних в сумі 397грн. 23коп., інфляційну складову в розмірі 1 943грн. 34коп.
За результатами нового розгляду справи №44/249 господарським судом Донецької області було прийнято рішення від 14.09.10р., яким задоволені у повному обсягу позовні вимоги ТОВ «Восход»до підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. в сумі 7672,71грн., пені в сумі 904,67грн., штрафу в розмірі 8000,00грн., 3% річних в сумі 397,23грн., інфляційну складову в розмірі 1943,34грн..
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.06 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № А-93, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення в Торговому комплексі «Обжора»розташованому по бул. Шевченка, 58-А в м. Донецьку, площею 1,00 кв.м.
В подальшому, додатковими угодами від 12.04.07р. та від 13.06.08р. до договору оренди сторони змінювали розмір орендованої площі до 5,0 кв.м. та до 2,50 кв.м. відповідно.
В договорі оренди сторони узгодили розмір орендної плати, додатковою угодою від 12.04.07р. погодили формулу її визначення в залежності від співвідношення курсу гривні до долару США та порядок розрахунків.
Строк дії договору у відповідності до п.6.1 договору та додаткових угод від 11.12.07р. та від 01.01.09р. укладених до нього визначено з моменту його підписання до 30.09.09р.
Відповідно до п.2.2 договору №А-93 від 17.11.06р. розмір орендної плати за перший календарний місяць, складає 520грн., в т.ч. ПДВ.
Положеннями п. 5.2. договору передбачені заходи відповідальності за порушення строків оплати орендних платежів та відшкодування Орендодавцю витрат по комунальних послугах та експлуатаційних видатках в обсягах і строках, передбачених договором, у вигляді пені у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення та штрафу (понад пеню) в розмірі 1000грн. у разі, якщо прострочення перевищуватиме 10 банківських днів.
Додатковою угодою від 12.04.2007р. (а.с.16 т.1) площа об'єкту оренди була збільшена до 5кв.м., а ціна 1кв.м. визначалась в еквіваленті 100 доларам США із встановленням формули розрахунку. При цьому, умова п. 2.6. договору про визначення валютою розрахунків гривні сторонами не змінена через введенням валютного еквіваленту.
Згідно змін до п. 2.5. договору, запроваджених додатковою угодою від 11.12.2007р. (а.с.18 т.1), Орендар мав сплачувати орендну плату, визначену за формулою в п. 2.3. (попередня додаткова угода), не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від факту отримання рахунків.
Додатковою угодою від 01.01.2008р. (а.с.19 т.1) сторонами запроваджені зміни до реквізитів договору у зв'язку із зміною Орендарем прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_2
За умовами додаткової угоди від 13.06.2008р. (а.с.22 т.1) розмір орендованої площі зменшено до 2,5кв.м. із встановленням орендної плати в сумі 1893,75грн., виходячи із еквіваленту 150 доларів США за 1кв.м. та подальшим визначенням розміру платежів за приведеною формулою. Крім того, був передбачений обов'язок Орендаря протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку перерахувати 3787,5грн, з яких 50% - платіж за червень 2008р., а решта 50% - завдаток. 13.06.2008р. сторонами був складений акт приймання-передачі, за яким Відповідачем було отримано 2.5кв.м. орендованої площі.
Додатковою угодою від 01.01.2009р. (арк. справи 24,25 т.1) на період з 01.02.2009р. по 31.03.2009р. розмір щомісячної визначили у сумі 1000грн. разом із ПДВ, встановили формулу розрахунку орендної плати за останній місяць оренди та визначили тривалість дії договору до 30.09.2009р.
Додатковою угодою від 01.04.2009р. (а.с.26 т.1) строк дії розмір орендної плати у сумі 1000грн. запровадженого з 01.04.2009р.
У додаткових угодах від 29.04.08р., від 13.06.08р., від 01.01.09р., від 01.04.09р. сторони визначили формули, по яких розраховується розмір орендної плати.
Позивач просив стягнути з відповідача борг з орендної плати відповідно виставлених рахунків, які додані до справи і як зазначає позивач не сплачені позивачем у повному обсязі, а саме за червень 2008р. на суму 1313,04грн. та на 1136,26грн., липень 2008р. на суму 1893,75грн., серпень 2008р. на суму 1893,76грн., вересень 2008р. на суму 1 893,76грн., грудня 2008р. на суму 2921,25грн., січень 2009р. на суму 2887,50грн., березень на суму 1000грн., квітень 2009р. на суму 1000грн.
Згідно розрахунку до позову (арк. справи 5) позивач зазначив, що у відповідача виник борг перед позивачем з орендної плати за:
червень 2008р. в сумі 938,54грн.,
серпень 2008 року в сумі 1 893,75грн.,
вересень 2008р. в сумі 243,75грн.,
жовтень 2008р. в сумі 8,75грн.,
січень 2009р. в сумі 2 921,25грн.,
лютий 2009р. в сумі 1000грн.,
березень 2009р. в сумі 1000грн., всього в сумі 8 006,04грн.
У заяві про зменшення позовних вимог (т.2 арк. справи 48) позивач просив стягнути з відповідача борг з орендної плати за договором №А-93 від 17.11.06р. у сумі 7672,71грн., пеню у сумі 904,67грн., штраф у сумі 8 000грн., 3% річних у сумі 397,23грн., інфляційних у сумі 1 943,34грн.
У поясненнях до справи (т. 2 арк. справи 46-47) позивач навів інший розрахунок суми боргу з орендної плати, де включений додатково липень 2008р. в сумі 1 893,75грн.
Крім цього, борг за червень 2008р. зазначений -605,21грн. замість 938,54грн., яка вказана у розрахунку по орендній платі доданого до позову, а серпень 2008р. в графі «Сума боргу з орендної плати»стоїть прочерк, замість боргу в сумі 1 893,75грн., яка вказана у розрахунку по орендній платі доданого до позову.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України апеляційна інстанція двічі у судових засіданнях 22.11.10р. та 29.11.10р. оголошувала перерву, з метою з'ясування у позивача доведеності суми позовних вимог -боргу з орендної плати за кожний місяць з урахуванням доказів наданих відповідачем, підтверджуючих оплату.
Позивач надав акт звірки розрахунків, довідку про надані послуги, з яких не вбачається відповіді на поставлені запитання: який розмір заборгованості виник у відповідача перед позивачем окремо за кожний місяць з урахуванням доказів оплати позивачем орендної плати, тобто коли зараховані ці проплати, згідно бухгалтерського обліку і з якої дати починається прострочка виконання зобов'язання, якщо така існує.
Сторони у судових засіданнях апеляційної інстанції зазначили, що між сторонами було укладено два договору оренди №А-08/04 від 01.02.08р. та №А-93 від 17.11.06р., які діяли на протязі одного часу. Відповідач здійснював платежі з орендної плати по двом договорам оренди без відповідних зазначень про це у графі «призначення платежу»платіжних документів.
Відповідач зазначає, що перерахував по двом договором оренди 20 843,79грн., що підтвердив відповідними доказами.
За якими датами і за які місяці зараховані ці платежі позивачем у спірному періоді у справі №44/249 згідно бухгалтерського обліку позивачем не доведено відповідними доказами.
Надані позивачем до справи розрахунки, акт звірки і довідка містять різні дані, що унеможливлює встановити доведеність позовних вимог.
Враховуючи, що закінчився встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк розгляду справи, апеляційна інстанція розглядає справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, судова колегія дійшла до висновку, що позивач не підтвердив належними доказами конкретного моменту, з якого почався перебіг прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за кожним рахунком і в якій сумі, з урахуванням проплат цих сум відповідачем, конкретно за кожний місяць спірного періоду.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла до висновку, про недоведеність позивачем позовних вимог, тому у позові відмовляється у повному обсязі.
Оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п.2, 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача - ТОВ «Восход».
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.2, п.3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.10р. по справі №44/249 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»м. Донецьк до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-93 від 17.11.06р. в сумі 7672,71грн., пені в сумі 904,67грн., штрафу в розмірі 8000,00грн., 3% річних в сумі 397,23грн., інфляційну складову в розмірі 1 943,34грн. - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31018243) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 94,60грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Ломовцева
Л.Ф. Чернота
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду