донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.12.2010 р. справа №11/248/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Акулової Н.В., Ломовцевої Н.В.
Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Неткал О.О. -по довір. №04/2284 від 19.11.10р.
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від30.09.2010 року
по справі№11/248/10
за позовомЗапорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства м. Запоріжжя
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя
предмет спорустягнення заборгованості за договором б/н від 16.11.09р. в сумі 1 953,66грн.
Запорізьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства м. Запоріжжя (далі по тексту -Управління меліорації та водного господарства) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя (далі по тексту -підприємець ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості за договором б/н від 16.11.09р. в сумі 1 953,66грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/248/10 позовні вимоги задоволені.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання перед відповідачем з надання комунальних послуг за договором б/н від 16.11.09р. виконав належним чином, що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманих комунальних послуг за червень 2010р., травень 2010р., квітень 2010р., лютий 2010р. за договором б/н від 16.11.09р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1 283,81коп. Доказів перерахування позивачу боргу у сумі 1 953,66коп. відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 1 953,66коп. визнані судом обґрунтованими і задоволені.
Підприємець ОСОБА_1. звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/248/10 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом не у повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме те, що позивачем неправомірно нарахована оплата за комунальні послуги у травні 2010р. за цілий місяць, незважаючи на те, що об'єкт оренди, який орендується відповідачем згідно договору оренди №2491/д від 03.11.09р., було повернуто 14.05.10р.
Скаржник вказує на те, що користування ним державним нерухомим майном за договором оренди №2491/д від 03.11.09р., відбулося з 16.11.09р. (дата підписання акта приймання-передачі майна) по 14.05.10р., тому саме за цей період повинна стягуватись плата за відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг за договором б/н від 16.11.09р.
Відповідач в апеляційній скарзі вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме ст. 22, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не задовольнив заяву відповідача про відкладення розгляду справи №11/248/10 у зв'язку з хворобою, чим на думку скаржника, суд порушив права відповідача.
Управління меліорації та водного господарства відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.
Представник позивача, на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.10р., надав апеляційній інстанції завірені належним чином копії документів, якими позивач підтверджує свої позовні вимоги, оскільки копії цих документів, які додані до позову, не завірені.
Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання 06.12.10р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 18.11.10р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника скаржник суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.10р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1. за відсутністю представника скаржника.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.09 року між Запорізьким обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства (балансоутримувач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір б/н про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю.
Відповідно до п. 1.1 договору б/н від 16.11.09р. балансоутримувач взяв на себе зобов'язання щодо забезпечення обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі, в якій знаходиться орендоване приміщення, а саме: кімната №49, загальною площею 32,0 м2, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався відповідно до п. 2.2.3 договору не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування приміщення і будівлі в цілому, а також за комунальні та експлуатаційні витрати згідно рахунків, виписаних балансоутримувачем та актів прийняття-здачі наданих послуг.
Підставою для укладання даного договору слугував п.5.10 Договору оренди від 03.11.09р. №2491/д, укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Запорізькій області та відповідачем, відповідно до якого, останній зобов'язаний здійснювати витрати пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15-ти робочих днів з дати підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Зобов'язання щодо надання обумовлених договором б/н від 16.11.09р. послуг позивач виконав належнім чином, що підтверджується належним чином оформленими рахунками на оплату (арк. справи 17), актами прийняття-здачі виконаних робіт (арк. справи 51), та розрахунками щомісячних платежів (арк. справи 35-50), що підлягають сплаті орендарями.
Позивач у позові посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати комунальних послуг за червень 2010р., травень 2010р., квітень 2010р., лютий 2010р. за договором б/н від 16.11.09р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі в сумі 1 283,81коп.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем неправомірно нарахована оплата за комунальні послуги у травні 2010р. за цілий місяць, незважаючи на те, що об'єкт оренди, який орендується відповідачем згідно договору оренди №2491/д від 03.11.09р., було повернуто 14.05.10р.
Заявник апеляційної скарги вказує на те, що користування ним державним нерухомим майном за договором оренди №2491/д від 03.11.09р., відбулося з 16.11.09р. (дата підписання акта приймання-передачі майна) по 14.05.10р., тому саме за цей період повинна стягуватись плата за відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг за договором б/н від 16.11.09р.
Судова колегія вважає даний довід скаржника безпідставним виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з додаткової угоди №1 від 09.06.10р. про розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 16.11.09р. б/н, п.1 сторони визначили, що на підставі листа орендаря від 11.05.10р. №11/05, Угоди про розірвання від 09.06.10р. №427/2491/д та відповідно до ч.2 п.5.4 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 16.11.09р. б/н, Сторони дійшли згоди розірвати з 09.06.10р. вказаний вище договір про надання комунальних послуг від 16.11.09р. б/н.; п.2 Сторони визначили, що Орендар зобов'язується в повному обсязі розрахуватись до 15.07.10р. за комунальні послуги.
Судова колегія звертає увагу скаржника на те, що п.10.10 договору оренди №2491/д від 03.11.09р., який став підставою для укладання між сторонами по справі договору від 16.11.09р. б/н, передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства Орендаря, Майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається Орендарем Балансоутримувачу.
Відповідно до п.10.11 майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами за участю Балансоутримувача Акта приймання-передавання. Обов'язок по складанню Акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
З Акту приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди №2491/д від 03.11.09р. вбачається, що він складений між трьома сторонами, а саме: Орендарем, Орендодавцем, Балансоутримувачем. Датою підписання даного акту в графі «Прийняв Балансоутримувач: Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства»зазначено - 31.05.10р.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що позивачем правомірно нарахована орендна плата за цілий місяць травня 2010р., оскільки Балансоутримувач - Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, орендоване відповідачем майно прийняв 31.05.10р., а не 14.05.10р., як вважає скаржник.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати комунальних послуг за договором від 16.11.09р. б/н, ані до 15.07.10р. згідно п.2 додаткової угоди №1 від 09.06.10р., ані до теперішнього часу, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 1 953,66грн.
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати орендної плати та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 1 953,66грн.
Скаржник в апеляційній скарзі вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме ст. 22, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не задовольнив заяву відповідача про відкладення розгляду справи №11/248/10 у зв'язку з хворобою, чим на думку скаржника, суд порушив права відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.10р. відповідач подав клопотання до господарського суду Запорізької області про відкладення розгляду справи №11/248/10 у зв'язку з хворобою.
Між тим, як вже зазначалось вище, судова колегія дійшла до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної оплати комунальних платежів у сумі 1 953,66грн., тому суд першої інстанції відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній документами, яких було достатньо для правильного вирішення спору.
Відповідач апеляційній інстанції не надав доказів, які б це спростували, тому апеляційна інстанція вважає, що нез'явлення в засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджало вирішенню спору за наявними в матеріалах доказами.
Таким чином судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/248/10 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/248/10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Крім цього, судова колегія звертає увагу на те, що на запит Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.10р. по справі №11/248/10 про зарахування державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51грн. за квитанцією №7468.510.3 від 25.10.10р. до Державного бюджету України, Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області надіслало довідку №06.01-13/1340-11674, якою повідомило суд, що згідно наданих квитанцій не можна підтвердити зарахування коштів до державного бюджету.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством.
Порядок сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15.
Враховуючи те, що заявником апеляційної скарги не надано суду доказів сплати державного мита за подачу апеляційної скарги в доход державного бюджету України, тобто сплати державного мита у встановленому порядку, сума державного мита за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/248/10 залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код ЄДР: 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, р/рах.:31111095700006 (КБКД 22090200) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 51грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
Н.В. Ломовцева
Надруковано: 4 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС