донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.12.2010 р. справа №11/247/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Акулової Н.В., Ломовцевої Н.В.
Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Неткал О.О. -по довір. №04/2284 від 19.11.10р.
від відповідача:
від третьої особи:не з'явились
не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від30.09.2010 року
по справі№11/247/10
за позовомЗапорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства м. Запоріжжя
до
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя
Регіонального відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області
м. Запоріжжя
предмет спорустягнення заборгованості по орендній платі за договором №2491/д від 03.11.09р. в сумі 1 283,81грн., штрафу в сумі 128,38грн. та пені за прострочення оплати в сумі 1,79грн.
Запорізьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства м. Запоріжжя (далі по тексту -Управління меліорації та водного господарства) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя (далі по тексту -підприємець ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості по орендній платі за договором №2491/д від 03.11.09р. в сумі 1 283,81грн., штрафу в сумі 128,38грн. та пені за прострочення оплати в сумі 61,79грн.
Ухвалою від 13.08.10 року порушено провадження по справі, та до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі по тексту - Фонд державного майна України).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/247/10 позовні вимоги задоволені.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання з оплати орендних платежів за договором №2491/д від 03.11.09р. за період лютий 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі в сумі 1 283,81коп. Доказів перерахування позивачу боргу у сумі 1 283,81коп. відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 1 283,81коп. визнані судом обґрунтованими і задоволені.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 128,38грн. відповідно до п.3.9 договору №2491/д від 03.11.09р. та пені за прострочення оплати в сумі 61,79грн. відповідно до п.3.8 договору №2491/д від 03.11.09р., визнані обґрунтованими, тому задоволені у повному обсязі.
Підприємець ОСОБА_1. звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/247/10 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом не у повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме те, що позивачем неправомірно нарахована орендна плата у травні 2010р. за цілий місяць, незважаючи на те, що об'єкт оренди 14.05.10р. було повернуто.
Тому, як вважає скаржник в своєму розрахунку, наведеному в апеляційній скарзі, його заборгованість перед позивачем складає 1 039,65грн., а не 1283,81грн., яку стягнув суд першої інстанції оскаржуваним рішенням.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме ст. 22, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не задовольнив заяву відповідача про відкладення розгляду справи №11/247/10 у зв'язку з хворобою, чим на думку скаржника, суд порушив права відповідача.
Управління меліорації та водного господарства відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.
Представник позивача, на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.10р., надав апеляційній інстанції завірені належним чином копії документів, якими позивач підтверджує свої позовні вимоги, оскільки копії цих документів, які додані до позову, не завірені.
Фонд державного майна України відзиву на апеляційну скаргу суду не надало, у судове засідання представник не з'явився.
Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання 06.12.10р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 18.11.10р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника скаржник суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.10р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 за відсутністю представника скаржника.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.09р. між Фондом державного майна України (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір №2491/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства (балансоутримувач), а саме вбудовані у перший поверх п'ятиповерхової адміністративної будівлі нежитлове приміщення (літера А-5, приміщення № 49) загальною площею 32,0м2.
Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2009р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень, вересень місяці 2009 року та становить без ПДВ 1263,52грн., збільшена на індекси інфляції за жовтень, листопад місяці 2009р. Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% від розміру орендної плати за кожний місяць -до державного бюджету. Оплата здійснюється через органи державного казначейства.
- 50% розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.
Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.
Згідно п. 3.7 договору сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
09.06.10р. на підставі договору про розірвання № 427/2491/д до договору оренди №2491/д від 03.11.09р. вказаний договір оренди було розірвано. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, з урахуванням санкцій, до державного бюджету та балансоутримувачу до дати підписання акта приймання-передавання орендованого майна включно.
Позивач у позові посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати орендних платежів за договором №2491/д від 03.11.09р. за період лютий 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі в сумі 1 283,81коп.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем неправомірно нарахована орендна плата у травні 2010р. за цілий місяць, незважаючи на те, що об'єкт оренди було повернуто 14.05.10р., тому, на його думку, заборгованість його перед позивачем складає 1 039,65грн.
Судова колегія вважає даний довід скаржника безпідставним виходячи з наступного.
Пунктом 10.10 договору оренди №2491/д від 03.11.09р. передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства Орендаря, Майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається Орендарем Балансоутримувачу.
Відповідно до п.10.11 майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами за участю Балансоутримувача Акта приймання-передавання. Обов'язок по складанню Акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
З Акту приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди №2491/д від 03.11.09р. вбачається, що він складений між трьома сторонами, а саме: Орендарем, Орендодавцем, Балансоутримувачем. Датою підписання даного акту в графі «Прийняв Балансоутримувач: Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства»зазначено - 31.05.10р.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що позивачем правомірно нарахована орендна плата за цілий місяць травня 2010р., оскільки Балансоутримувач - Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, орендоване відповідачем майно прийняв 31.05.10р., а не 14.05.10р., як вважає скаржник.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач всупереч умов договору №2491/д від 03.11.09р. зобов'язання внесення орендних платежів належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1 283,81 грн.
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати орендної плати та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 1 283,81 грн.
Також, позивач у позові просив суд стягнути з відповідача штраф в сумі 128,38грн. відповідно до п.3.9 договору №2491/д від 03.11.09р. та пеню за прострочення оплати в сумі 61,79грн. відповідно до п.3.8 договору оренди №2491/д від 03.11.09р.
Відповідно до п. 3.8 договору оренди №2491/д від 03.11.09р., орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному співвідношенні з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Пунктом 3.9 договору оренди №2491/д від 03.11.09р. передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково до пені повинен сплатити штраф у розмірі 10% від суми боргу.
Судова колегія перевіривши розрахунок штрафу та пені дійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штраф в сумі 128,38грн. та пені в сумі 61,79грн., оскільки позивачем врахована спеціальна позовна давність (ст. 258 Цивільного кодексу України) та допустимий період нарахування (ст. 232 Господарського кодексу України).
Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме ст. 22, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не задовольнив заяву відповідача про відкладення розгляду справи №11/247/10 у зв'язку з хворобою, чим на думку скаржника, суд порушив права відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.10р. відповідач подав клопотання до господарського суду Запорізької області про відкладення розгляду справи №11/247/10 у зв'язку з хворобою.
Між тим, як вже зазначалось вище, судова колегія дійшла до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати у сумі 1 283,81грн., тому суд першої інстанції відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній документами, яких було достатньо для правильного вирішення спору.
Відповідач до апеляційної скарги не надав додаткових доказів, які б спростували доводи позивача, тому апеляційна інстанція вважає, що нез'явлення в засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджало вирішенню спору за наявними в матеріалах доказами.
Таким чином судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/247/10 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/247/10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Крім цього, судова колегія звертає увагу на те, що на запит Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.10р. по справі №11/247/10 про зарахування державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51грн. за квитанцією №7468.510.5 від 25.10.10р. до Державного бюджету України, Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області надіслало довідку №06.01-13/1340-11674, якою повідомило суд, що згідно наданих квитанцій не можна підтвердити зарахування коштів до державного бюджету.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством.
Порядок сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15.
Враховуючи те, що заявником апеляційної скарги не надано суду доказів сплати державного мита за подачу апеляційної скарги в доход державного бюджету України, тобто сплати державного мита у встановленому порядку, сума державного мита за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.10р. по справі №11/247/10 залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України (отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код ЄДР: 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, р/рах.:31111095700006 (КБКД 22090200) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 51грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
Н.В. Ломовцева
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. третій особі
1. у справу
1. ДАГС