07.12.2010 року Справа № 18/181-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Деббіш Г.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Бочанова Я.В. представник, довіреність № 1938 від 18.11.10р.;
від відповідача: Лапшин В.В. представник, довіреність № б/н від 01.12.10р.;
розглянувши апеляційну скаргу державного комунального підприємства роздрібної торгівлі “Едельвейс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. по справі № 18/181-10
за позовом комунального підприємства “Жовтоводськтепломережа”, Дніпропетровська область, м. Жовті Води
до державного комунального підприємства роздрібної торгівлі “Едельвейс”, Дніпропетровська область, м. Жовті Води
про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 20 089 грн. 68 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. по справі № 18/181-10 (суддя - Петрова В.І.) позов комунального підприємства “Жовтоводськтепломережа” (Дніпропетровська область, м. Жовті Води) до державного комунального підприємства роздрібної торгівлі “Едельвейс” (Дніпропетровська область, м. Жовті Води) про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 20 089 грн. 68 коп. задоволено.
Присуджено до стягнення з державного комунального підприємства роздрібної торгівлі "Едельвейс" на користь комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" 18 189 грн. коп., із яких: 9 094 грн. 84 коп. основний борг, 9 094 грн. 84 коп. пеня та судові витрати у розмірі 181 грн. 90 коп. державного мита та 213 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. по справі № 18/181-10, державне комунального підприємство роздрібної торгівлі “Едельвейс” просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
07.12.2010р. позивач надав письмові пояснення на апеляційну скаргу державного комунального підприємства роздрібної торгівлі “Едельвейс”, в яких просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. по справі № 18/181-10 без змін.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.11.2008р. між комунальним підприємством “Жовтоводськтепломережа” (Постачальник) та державним комунальним підприємством роздрібної торгівлі “Едельвейс” (Споживач) було укладено договір № 170/08 на відпуск теплової енергії (далі - договір), за умовами якого Постачальник (позивач у справі) взяв на себе зобов'язання передавати Споживачу (відповідач у справі) теплову енергію та хімочищену воду, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити теплову енергію за установленими цінами в строки, передбачені даним договором.
Оплата отриманої теплової енергії та гарячої води відповідно до п. 5.1. договору здійснюється Споживачем помісячно. Строк оплати - 10 днів з дня вручення споживачу рахунків за розрахунковий період.
Відповідно до п. 5.3. договору відпускні ціни на момент укладення договору становили: теплова енергія -368, 33 грн./Гкал., хім. очищена вода (із вартістю води) -17, 18 грн./м3, хім. очищена вода (без вартості води) -10,35 грн./м3, теплова енергія для населення: листопад -248,09 грн./Гкал, грудень -252,47 грн./Гкал.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.
На виконання умов зазначеного договору позивач відпускав споживачу теплову енергію та хімочищену воду, що підтверджується наданими суду рахунками (а.с. 10-20).
Відповідач, у свою чергу, починаючи з 26 листопада 2008 року по 01 травня 2010 року не виконував свого зобов'язання щодо оплати за отримані теплову енергію та хімочищену воду в повному обсязі згідно виставлених рахунків.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнення до позовної заяви, просить суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 18 189 грн. 68 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії № 170/08, яка складається з суми основного боргу в розмірі 9 094 грн. 84 коп. та суми пені в розмірі 9 094 грн. 84 коп., нарахованої згідно п. 6.4. договору та Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій".
До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факт відпуску позивачем відповідачу теплової енергії та хімочищеної води, тобто підтвердження факту виникнення у відповідача зобов'язань за договором від 04.11.2008р. № 170/08
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підтвердженням факту відпуску позивачем теплової енергії та хімочищеної води відповідачу є рахунки, отримання яких останнім підтверджується матеріалами справи.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не проводив оплату у повному обсязі за надані йому теплову енергію та хімочищену воду згідно рахунків, а саме:
- № 42 від 25.11.2008 року на суму 236 грн. 75 коп., вручений 26.11.08р., (сплачено 150 грн. 00 коп. на підставі платіжного доручення № 1439385/1 від 30.04.2010р.; сплачено 86 грн. 75 коп. на підставі платіжного доручення № 44 від 12.05.2010р.). Рахунок оплачено в повному обсязі;
- № 46 від 25.01.2010 року на суму 1669 грн. 51 коп., вручений 27.01.10 р.;
- № 239 від 22.12.2008 року на суму 736 грн. 66 коп., вручений 24.12.08р., (сплачено 175 грн. 18 коп. на підставі платіжного доручення № 44 від 12.05.2010р.; сплачено 300 грн. 00 коп. на підставі платіжного доручення № 142080/1 від 30.06.2010р.; сплачено 200 грн. 00 коп. на підставі платіжного доручення № 1479212/1 від 13.08.2010 року). Рахунок оплачено частково;
- № 243 від 22.02.2010 року на суму 1897 грн. 18 коп., вручений 24.02.10р.;
- № 446 від 25.03.2010 року на суму 1517 грн. 74 коп., вручений 31.03.10 р.;
- № 455 від 23.01.2009 року на суму 612 грн. 79 коп., вручений 28.01.09р.;
- № 992 від 26.02.2009 року на суму 494 грн. 88 коп., вручений 26.02.09 р.;
- № 1284 від 25.03.2009 року на суму 685 грн. 21 коп., вручений 27.03.09 р.;
- № 1474 від 15.04.2009 року на суму 38 грн. 07 коп., вручений 17.04.09р. (сплачено 38 грн. 07 коп. на підставі платіжного доручення № 44 від 12.05.2010р.). Рахунок оплачено в повному обсязі;
- № 2377 від 25.11.2009 року на суму 334 грн. 76 коп., вручений 02.12.09 р.;
- № 2571 від 24.12.2009 року на суму 1821 грн. 29 коп., вручений 11.01.10р.,
Внаслідок чого, станом на 16.08.2010 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 9 094 грн. 84 коп.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 04.11.2008р. № 170/08 в сумі 9 094 грн. 84 коп., які не були сплачені відповідачем.
Крім того, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.4. договору за прострочку оплати щомісячних платежів понад 10 днів, встановлених договором, споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу загальної суми.
Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій" встановлено, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Позивачем на підставі п. 6.4. договору та ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій " нарахована відповідачеві пеня за період з 26.11.2008 р. по 16.08.2010 р., у розмірі 9 094 грн. 84 коп., яка також підлягає стягненню.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що господарським судом було порушено приписи ст. 77 ГПК України та не відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, що призвело до порушення прав останнього як сторони не можуть бути прийняті до уваги суду.
Оскільки, відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляд справи, вирішити спір по суті.
В матеріалах справи № 18/181-10 було достатньо доказів для вирішення даного господарського спору без участі відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У клопотанні Вих. № 16/08 від 18.08.2010р. відповідач просить відкласти розгляд справи на грудень 2010р. у зв'язку зі знаходженням директора на лікарняному по вагітності та пологам, тобто за межі встановленого строку для вирішення спору.
Згідно ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Відповідач клопотання про продовження строку розгляду спору не подавав.
Крім того, відповідно до абзацу п'ять підпункту 3.6. пункту 3 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника відповідачем не доведена.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. по справі № 18/181-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного комунального підприємства роздрібної торгівлі “Едельвейс” - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко