вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.05.2025м. ДніпроСправа № 904/394/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився,
дослідивши матеріали справи №904/394/25
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЯК 125",
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державного реєстратора Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни,
про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом загальних зборів, та зобов'язання вчинення дій,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЯК 125" (далі - відповідач), у якій просить суд:
визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 125" за місцезнаходженням: вул. Авангардна, буд. 125, м. Жовті Води, Кам'янського району, Дніпропетровської області, оформлені протоколом №1-2024 від 22.07.2024;
скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу відповідача "Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", проведену третьої особою-1.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Разом із позовом та разом із відповіддю на відзив від позивача надійшло клопотання про витребування доказів від відповідача та третьої особи-1.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/394/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025.
Ухвалою від 03.02.2025 позов залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви.
Через відділ документального забезпечення 10.02.2025 від позивача надійшов супровідних лист із доказами, які свідчать про усунення недоліків позову. Крім цього, позивач звернулася до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного реєстратора Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіну Альону Василівну.
Ухвалою від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2025. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-1) залучено державного реєстратора Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіну Альону Василівну.
Через відділ документального забезпечення 26.02.2025 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Через відділ документального забезпечення 10.03.2025 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.
Через відділ документального забезпечення 10.03.2025 від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, а саме позивача.
Ухвалою від 19.03.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання до 16.04.2025.
Через відділ документального забезпечення 10.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Через відділ документального забезпечення 09.04.2025 від відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, а саме відповідача.
Ухвалою від 16.04.2025 суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів. Водночас, суд зобов'язав відповідача у строк до 02.05.2025 надати завірені належним чином копії документів, а саме: рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 125", оформлене відповідним протоколом; відомості про точну кількість співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 125" та запропонував третій особі у строк до 02.05.2025 надати завірені належним чином копії документів, а саме: документи, які стали підставою для реєстрації внесення змін в Статут ОСББ «Маяк 125» на підставі рішення загальних зборів від 22.07.2024, оформленого протоколом № 1-2024, у разі неможливості надати такі докази, надати письмові пояснення. Підготовче провадження суд закрив та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.05.2025.
На виконання ухвали від 16.04.2025 третя особа-1 надала належним чином засвідчену копію документів реєстраційної дії з реєстраційної справи відповідача.
Через відділ документального забезпечення 02.05.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких вказано, що загальна кількість співвласників 142, проте значна їх частина перебуває за межами України, що свідчить про відсутність можливості здійснювати управління об'єднанням відповідача, а тому було змінено порядок голосування. Проти позиції позивача в частині визначення кількості голосів залежно від належної співвласникам площі відповідач заперечив.
Через відділ документального забезпечення 06.05.2025 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
В судове засідання 14.05.2025 позивач (та/або її представник) не з'явився, представник відповідача не з'явився, однак сторони зверталися до суду з клопотаннями 10.03.2025 (06.05.2025) та 09.04.202, відповідно про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач стверджує, що співвласники у будинку, де створено об'єднання відповідача, не були повідомлені про загальні збори та рішення на них приймалися за відсутності кворуму.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач з позовними вимогами не погодився та наголосив, що порядок визначення кількості голосів був змінений на загальних зборах, які відбулися 22.07.2024.
Оскільки відповідач перебуває у вкрай складному матеріальному становищі повідомлення про проведення загальних зборів не надсилалися на адреси співвласників, а інформація про їх проведення була розміщена на загальнодоступному місці та у соціальній мережі вайбер.
Стислий виклад позиції третьої особи-1
Третя особа-1 стверджує, що реєстраційні дії були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву
Позивач наголосив, що при скликанні та проведенні загальних зборів голова та члени правління відповідача мали керуватися статутом в редакції від 02.04.2019, а не в редакції від 22.07.2024.
Доводи відповідача щодо відповіді на відзив
Відповідач наголосив, що загальна кількість співвласників становить 142 особи, проте значна їх частина перебуває за межами України, а тому було змінено порядок підрахунку голосів. Визначення кількості голосів залежно від площі, на яку має право співвласник, відповідач вважає неправомірним.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявності/відсутності у позивача права на участь у загальних зборах; наявності/відсутності кворуму на загальних зборах; дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 03.007.2013 за №1074 за позивачем зареєстрована квартира загальною площею 52,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач до справи долучила статут об'єднання відповідача, затверджений установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку від 28.02.2016 та статут об'єднання відповідача, затверджений установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку від 28.02.2016 (в оновленому вигляді від 02.04.2019).
Зі змісту оспорюваного позивачем протоколу №1-2024 від 22.07.2024 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що загальна кількість квартир - 76 та нежитлове приміщення - 1. Загальна площа всіх квартир багатоквартирного будинку - 4.776,09 кв. м.
У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 42 особи, яким належать квартири та/або нежитлове приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2.632,79 кв. м (55,12 %).
У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 45 осіб, яким належать квартири у багатоквартирному будинку загальною площею 2.817,69 кв. м (59,00 %).
На зборах співвласників багатоквартирного будинку вирішувалися такі питання:
1. Про обрання голови загальних зборів. «За» проголосувало 42 співвласника. Рішення прийнято.
2. Про обрання секретаря загальних зборів. «За» проголосувало 42 співвласника. Рішення прийнято.
3. Про порядок голосування та підрахунок голосів. «За» проголосувало 42 співвласника. Рішення прийнято. Ухвалили: порядок голосування на цих зборах - 1 голос від квартири згідно п. 8 розділу ІІІ статуту та наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 18.11.2023 №1048.
4. Визначення кворуму. Загальна кількість квартира - 76. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку, визначена для голосування - 76 осіб, тобто 76 голосів. «За» проголосувало 42 співвласника. Рішення прийнято.
Порядок денний зборів:
1. Звіт голови правління відповідача за 2021-2024 роки. Звіт ревізійної комісії про результати перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача за 2021-2024 роки;
2. Затвердження переліку робіт на 2024-2025 роки;
3. Затвердження розміру щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 1 кв. м, який буде діяти з 01.08.2024;
4. Затвердження кошторису надходжень і витрат, який буде діяти з 01.08.2024;
5. Зміна складу правління ОСББ;
6. Зміна складу ревізійної комісії ОСББ;
7. Обрання складу комісії по списанню товарно-матеріальних цінностей;
8. Робота з боржниками;
9. Внесення змін до статуту ОСББ та затвердження нової редакції статуту ОСББ;
10. Обрання уповноваженої особи для проведення реєстраційних дій.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності кворуму при прийнятті рішень загальними зборами, які відбулися 22.07.2024.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив (1) визнання недійсним та скасувати рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 125" за місцезнаходженням: вул. Авангардна, буд. 125, м. Жовті Води, Кам'янського району, Дніпропетровської області, оформлені протоколом №1-2024 від 22.07.2024 і (2) скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу відповідача "Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", проведену третьої особою-1.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і далі використовується редакція від 10.11.2023, яка діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, оформлених протоколом) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. (ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання встановлений у ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Норма, закріплена у ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону. Отже порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється нормами ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.
(1) У позові (арк. 2, том 1) позивач вказала, що збори проведені без повідомлення про їх проведення у порядку, встановленому статутом відповідача та ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Суд зауважує, що статут, яким мало керуватися об'єднання під час скликання загальних зборів 22.07.2025 є статут, затверджений установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку від 28.02.2016 (в оновленому вигляді від 02.04.2019) (далі - статут).
Відповідно до п. 5 статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів під підпис повідомляє кожного співвласника або розміщує інформацію у загальнодоступних місцях, на дошках оголошень у кожному під'їзді про проведення загальних зборів. У повідомленні зазначається дата, час та місце проведення загальних зборів та проєкт порядку денного.
Відповідач у відзиві (арк. 69, том 1) повідомив, що інформація про проведення загальних зборів була розміщена у групі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у соціальній мережі вайбер, а також шляхом розміщення оголошення у загальнодоступному місці у будинку.
Також відповідач зауважив, що позивачка була особисто присутня на загальних зборах 22.07.2024 /що нею не оспорюється/ та брала участь в обговоренні порядку денного.
Відповідач акцентував увагу, що багато співвласників виїхало за кордон, об'єднання перебувало у вкрай скрутному матеріальному становищі, а тому не витрачало кошти на друкування запрошень усім співвласникам, а тим більше не надсилало запрошення засобами поштового зв'язку.
Оцінивши позиції сторін та наявні у справі докази суд доходить таких висновків: по-перше, кількість співвласників, які є учасниками групи вайбер, з матеріалів справи встановити неможливо, по-друге, докази існування такої групи та публікацій у ній інформації про проведення загальних зборів 22.07.2024 жодним доказом не підтверджено; по-третє, докази розміщення оголошення про проведення загальних зборів 22.07.2024 у загальнодоступному місці відсутні; по-четверте, інформація про місце, яке відповідач вважає загальнодоступним, відсутня; по-п'яте, відповідач фактично визнав відсутність доказів письмового повідомлення співвласників про скликання загальних зборів 22.07.2024; по-шосте, докази повідомлення співвласників про скликання загальних зборів на 22.07.2024 під розписку відсутні.
Водночас, суд бере до уваги присутність позивача на загальних зборах 22.07.2025, що вказує на його /позивача/ обізнаність про їх /загальних зборів/ проведення.
Також суд зауважує, що позивач не може посилатися на порушення прав інших співвласників, стверджуючи про те, що ніхто із них не був вчасно повідомлений про винесені на розгляд зборів питання, оскільки порушення прав у зв'язку з неповідомленням про проведення загальних зборів може заявляти лише особа, яка вважає, що її права порушені.
У контексті встановлених обставин щодо відсутності доказів повідомлення співвласників об'єднання відповідача про проведення загальних зборів суд враховує, що порушення порядку повідомлення, зокрема, позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Водночас, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Вказана позиція є сталою і підтримана у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у cправі №924/1270/23.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").
Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.
Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється.
При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.
Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.
Згідно з п. 6 статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник - фізична чи юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника, голосувати від його імені.
Пунктом 7 статуту визначено, що кожен співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі житлового чи нежитлового приміщення.
Суд вказує, що положення ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 7 статуту встановлюють різний порядок визначення кількості голосів.
Утім, згідно із Законами №417-VIII від 14.05.2015 у редакції Закону №3270-IX від 14.07.2023 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" доповнено новою частиною про те, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.
А тому суд доходить висновку, що під час підрахунку голосів загальні збори співвласників у будинку відповідача мають керуватися положеннями п. 7 статуту, які визначають, що голосування пропорційно до частки загальної площі або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир не відбувається.
Аналізуючи зміст оскаржуваного позивачем протоколу загальних зборів від 22.07.2024, суд звертає увагу на п. 1.4 (визначення кворуму), у якому фактично відбувається зміна порядку визначення кількості голосів.
Суд дослідив увагу на реєстр співвласників багатоквартирного будинку відповідача (арк. 140-144, том 1), який є додатком до клопотання відповідача про долучення доказів, сформованого в системі «Електронний суд» 01.05.2025.
Згідно з інформацією наявною у даному реєстрі загальна кількість співвласників у будинку відповідача - 142 (оскільки одна квартира державна), з яких 55 співвласників з якими немає зв'язку, 12 співвласників мешкають та/або працюють в іншому місті, 5 - померли, а спадщина не отримана.
Загальна кількість квартир у будинку відповідача - 76.
Кворум для прийняття рішення на загальних зборах (50%+1), при моделі голосування кожен співвласник один голос, складає 72 голоси. При наявних 70 співвласників набрання кворуму та прийняття будь-яких рішень не є можливим.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд враховує наявність можливості представництва співвласників на підставі договорів або закону /про що прямо зазначено у п. 6 статуту/.
За технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування (ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Водночас, ані Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані статутом відповідача не передбачено право загальних зборів змінювати, встановлений статутом порядок визначення кількості голосів.
Суд наголошує, що у п. 8 статуту вказано, що загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них, але не порядок визначення кількості голосів.
Пункт 8 статуту визначає порядок голосування, а саме: рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Так, зокрема, рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості всіх співвласників.
З інших питань рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
У протоколі №1-2024 від 22.07.2024 зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 42 особи, яким належать квартири та/або нежитлове приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2.632,79 кв. м (55,12 %). У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 45 осіб, яким належать квартири у багатоквартирному будинку загальною площею 2.817,69 кв. м (59,00 %).
Однак відсотки 55,12 % та 59,00 % не відповідають дійсності.
Судом встановлено, що за питання внесені у порядок денний проголосувало від 43 до 45 співвласників, що складає трохи більше 30 відсотків від загальної кількості співвласників (від 142 осіб).
При визначенні кількості голосів у відповідності до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", слід рахувати голоси пропорційно до частки належної співвласнику площі квартири, однак відповідач всупереч даному порядку визначення голосів рахував кількість голосів від загальної площі квартири у якій лише частина площі квартири належить співвласнику, який брав участь у голосуванні.
Суд, дослідивши зміст результатів поіменного голосування з питань порядку денного (додаток 7 до протоколу) та реєстр співвласників багатоквартирного будинку відповідача, встановив, що у загальних зборах 22.07.2024 брали участь співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1.639,58 кв. м, що складає трохи більше 34 відсотків від загальної площі всіх квартир у багатоквартирному будинку.
Таким чином, встановлені у справі обставини вказують на прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що кожному співвласнику дійсно гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Такі права співвласника багатоквартирного будинку по своїй суті відповідають змісту корпоративних прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі №473/2005/19 зазначила, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Спір між співвласником нерухомого майна - членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та самим об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, створення якого оскаржується, є подібним до корпоративного спору.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин стосовно того, що позивач є власником однієї із квартир багатоквартирного будинку, Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №904/3783/21 зазначив, що рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, якими обрано органи управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджено статут в новій редакції, віднесено певних осіб до боржників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (які позивач просив визнати недійсними), є такими, що стосуються прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, на управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (зокрема, брати участь в обранні органів управління ОСББ, вирішувати питання щодо його майнового стану тощо) (п. 41 вказаної постанови).
Суд враховує, що рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку стосуються прав позивача як співвласника багатоквартирного будинку на управління об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлені протоколом №1-2024 від 22.07.2024 є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, практика Верховного Суду щодо скасування реєстраційних дій/записів, вчинених на підставі недійсного рішення загальних зборів товариства, є усталеною.
З наданих третьою особою-1 копій документів реєстраційної дії /"Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи"/ з реєстраційної справи відповідача суд встановив таке.
Відповідач звернувся до третьої особи-1 із заявою щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна місцезнаходження, зміна інформації для здійснення зв'язку та зміна керівника або відомостей про керівника.
Також до пакета документів відповідач долучив оскаржуваний позивачем протокол №1-2024 від 22.07.2024 і статут (нова редакція), затверджений рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку №125 по вулиці Авангардна у місті Жовті Води (протокол №1-2024 від 22.07.2024).
На запит суду від 15.05.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером реєстраційної справи 122500091902 та ідентифікаційним номером відповідача 40339531 суд отримав витяг на підставі якого встановив, що Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - Зміна інформації для здійснення звязку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридної особи. Зміна установчих документів - відбулася 05.08.2024.
Того ж дня, 05.08.2024 до реєстраційної справи були долучені статут (нова редакція) від 22.07.2024 №1-2024 (вихідні дані оскаржуваного позивачем рішення).
Суд визнає позовну вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу підставною, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, а практика Верховного Суду щодо скасування реєстраційних дій/записів, вчинених на підставі недійсного рішення загальних зборів товариства, є усталеною.
При цьому, викладаючи у резолютивній частині рішення позовні вимоги, задоволені судом, суд також врахував позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 17.05.2023 у справі №914/4024/21, щодо необхідності коректного формулювання судом позовних вимог, також позицію Великої Палати Верховного Суду, висвітлену у постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18, згідно з якою у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.
Зазначений підхід відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 58 постанови від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц та п. 23 постанови від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, згідно з якими спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №904/3001/22).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів обставини відсутності кворуму під час голосування питань порядку денного загальних зборів, проведених 22.07.2024, що свідчить про підставність та обґрунтованість позовних вимог.
Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежновід характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЯК 125" (52200, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Авангардна, будинок 125; ідентифікаційний код 40339531), оформлені протоколом №1-2024 від 22.07.2024.
Скасувати реєстраційну дію (запис) про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЯК 125" (52200, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Авангардна, будинок 125; ідентифікаційний код 40339531) від 05.08.2024 (10:22:25) 1002251070005000919, проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіною Альоною Василівною.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЯК 125" (52200, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Авангардна, будинок 125; ідентифікаційний код 40339531) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) 6.056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 26.05.2025.
Суддя С.А. Дупляк