вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.05.2025м. ДніпроСправа № 904/192/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК", м. Київ
до Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про відшкодування збитків, пов'язаних з невиконанням кредитного договору.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Паламарчук Є.П., представник (поза межами суду).
Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить в рахунок погашення на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА“УКРСИББАНК» заборгованості за кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11207382000 від 31.08.2007 року у розмірі 32 741 дол. США 45 цнт. (тридцять двi тисячi сiмсот сорок один долар США 45 центiв.) звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру № 3 та квартиру АДРЕСА_1 , що рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року у справі № 214/707/23 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 та передано у комунальну власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Крім того Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" просить стягнути судові витрати, які складаються з 20 766.64 грн. судового збору.
Позовну заяву сформовано через систему "Електронний суд".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2025 о 10:30 год.
28.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2025 задоволено заяву представника відповідача - Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 19.02.2025 о 10 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.
03.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025 задоволено клопотання представника позивача - Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 19.02.2025 о 10 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
14.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому судовому засіданні 19.02.2025 у справі судом оголошено перерву до 12.03.2025 на 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін, про що постановлено ухвалу, котру занесено до протоколу судового засідання.
14.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область"), підготовче судове засідання 12.03.2025 о 12:00 год. не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 призначено підготовче засідання у справі на 18.03.2025 о 12:00 год., в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2025 о 12:30год. та проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.
Судове засідання у справі 02.04.2025 о 12:30 год. не відбулось, у зв'язку з тим, що з 11 год. 27 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область").
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.04.2025 об 10:00 год. в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
29.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.04.2025, господарським судом оголошено перерву до 14.05.2025 о 12:00 год, про що постановлено протокольну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 повідомлено Криворізьку міську раду про судове засідання у справі, яке відбудеться 14.05.2025 о 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
14.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, у якому просить судовий розгляд провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 14.05.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення з ОСОБА_1 , як позичальником, Договору про надання споживчого кредиту № 11207382000 від 31.08.2007 року , отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 45 000,00 дол. США. Також між акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 були укладені:
- договір іпотеки № 11207382000/1 від 31.08.2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку АТ “УКРСИББАНК» було передало нерухоме майно, а саме - квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , що належала на праві власності, ОСОБА_1 на підставі договору міни від 05.06.2007 року
- договір іпотеки 11207382000 від 31.08.2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку АТ “УКРСИББАНК» було передано нерухоме майно, а саме -. квартиру, за адресою: АДРЕСА_3 , що належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30.01.2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
Після смерті ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором залишилася заборгованість за кредитом, яка станом на 03.01.2025 року не погана та становить: 32 741 дол. США 45 цет.
Позивач вказує, що Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року у справі № 214/707/23 заяву АТ “УКРСИББАНК» задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , що складається із квартир АДРЕСА_4 та передано вказане майно у комунальну власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року та постановою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року залишено в силі.
Звертає увагу, що територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради набула право власності на майно, яке було предметом іпотеки, то на підставі ст. 23 Закону України “Про іпотеку» територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
Позиція відповідача
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на відсутність доказів надання кредиту, неналежність відповідача та порушення строків, передбачених ст. 1281 ЦК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк» (в подальшому реорганізованим у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРСИББАНК», банк, позивач) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11207382000, за умовами розділу 1 якого позичальник отримала кредит в іноземній валюті в доларах США в сумі 45 000 доларів США зі строком повернення до 30 серпня 2028 оку згідно з графіком погашення кредиту додатком №1 до договору. Цільове призначення кредиту - на придбання нерухомого майна.
Відповідно п.2.1 розділу 2 кредитного договору, виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечено, зокрема, заставою нерухомого майна квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 .
На підтвердження факту надання кредитних коштів підтверджується випискою за кредитним договором за 31.08.2007 року та копією меморіального ордеру від 31.08.2007 року, що виконані шляхом роздруківки з електронних облікових систем банку.
На виконання вказаних положень кредитного договору 31 серпня 2007 року між АКІБ “УкрСиббанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем було укладено 2 договори іпотеки:
- договір іпотеки № 11207382000, за умовами п.1.1 якого предметом іпотеки є двокімнатна квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 28,0 кв.м., яка належала іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору дарування від 30 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Коваленком І.М., зареєстрованого в реєстрі за №258;
- договір іпотеки № 11207382000/1, за умовами п.1.1 якого предметом іпотеки є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 28,9 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м., яка належала іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору міни від 05 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №3290.
Іпотекодавець - ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14 жовтня 2010 року Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис про смерть № 1720 від 14 жовтня 2010 року.
29 листопада 2010 року за вих. № 30-51/1866 ПАТ “УкрСиббанк» (на теперішній час АТ “УкрСиббанк») до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області направлено заяву кредиторських вимог до спадкоємців ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11207382000 від 31 серпня 2007 року на суму 32 754 доларів США 49 центів за розрахунком заборгованості станом на 13 жовтня 2010 року.
21 грудня 2010 року Сьомою Криворізькою державною нотаріальною конторою за претензією кредитора заведено спадкову справу № 1065/2010 на майно померлої ОСОБА_1 .. Спадкоємців повідомлено про наявність заборгованості. Станом на 20 лютого 2013 року свідоцтва про право на спадщину не видавались. Про наявність спадкоємців нотаріальною конторою повідомлено банк без розкриття персональних даних листом №227/01-16 від 20 лютого 2013 року у відповідь на лист ПАТ “УкрСиббанк» від 07 лютого 2013 року №26/52/1070.
За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта № 395597748 та № 395597762 від 19.09.2024, право власності на квартири квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 , залишаються зареєстрованими за ОСОБА_1 та наявні записи про обтяження у вигляді заборони відчуження та іпотеки на користь АКІБ “УкрСиббанк».
АТ “УкрСиббанк» надано розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 за кредитним договором № 11207382000 від 31 серпня 2007 року на суму боргу 32 741 доларів США 45 центів.
У січні 2023 року Банк звернувся до суду із заявою про визнання відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , що складається із квартир АДРЕСА_4 та просив передати вказане майно у власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року у справі № 214/707/23 заяву АТ “УКРСИББАНК» задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , що складається із квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 та передано вказане майно у комунальну власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року та постановою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року залишено в силі.
Задовольняючи вимоги АТ “УкрСиббанк», суд першої інстанції, встановивши, що спадкоємиця майна померлої ОСОБА_1 її мати ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини, з часу відкриття спадщини пройшло понад 13 років, після смерті спадкодавиці вимоги кредитора АТ “УкрСиббанк» не були задоволені, дійшов висновку про наявність підстав для визнання спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1 відмерлою та передачі спадкового майна територіальній громаді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Позивач зазначає, що рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року у справі № 214/707/23 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , що складається із квартир АДРЕСА_4 та передано вказане майно у комунальну власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Оскільки територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради набула право власності на майно, яке було предметом іпотеки, то на підставі ст. 23 Закону України “Про іпотеку» територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
Заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ч.1 ст. 608 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється смертю боржника , якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
В даному випадку обов'язок померлої особи-позичальника повернути отримані кредитні кошти не є нерозривно пов'язаним із цією особою,
Відповідно до ч.2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за заявою АТ «Укрсиббанк» у справі №214/707/23 щодо визнання спадщини відумерлою, ухвалено 30.08.2023 року. Наведене рішення залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Позивач є учасником справи №214/707/23, а отже своєчасно проінформований про ухвалення Дніпровським апеляційним судом постанови у справі щодо визнання спадщини відумерлою 17.04.2024 року. Позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки сформована у системі «Електронний суд» 15.01.2025, тобто після спливу майже дев'яти місяців.
На підставі приписів глави 18 розділу 5 ЦК України, яким регламентовано механізм визначення та обчислення строків, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем пропущений строк для пред'явлення кредиторських вимог до Криворізької міської ради.
Суд звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 57-62 Постанови від 17 квітня 2018 року в справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53 цс 18) відповідно до яких стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.
Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Суд не приймає наявну у матеріалах справи копію заяви кредиторських вимог від 29.11.2010 подану до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області як доказ виконання вимог ст.1281 Цивільного кодексу України з огляду на таке.
За змістом ч.2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, вимога має бути пред'явлена до спадкоємців, які прийняли спадщину.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто заява кредиторських вимог від 29.11.2010 подана позивачем в строки встановлені ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини та встановлення кола спадкоємців. А отже не є пред'явленням кредитором вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.
За таких обставин позивачем пропущений строк пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини, які є окремими підставами для відмови у позові.
Згідно ч. 4 ст. 1277 ЦК України, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.
В силу ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.
Відтак, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідна стаття встановлює, що до спадкоємців переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем; моральну шкоду, завдану спадкодавцем, яку було присуджено судом зі спадкодавця за його життя; та обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за його життя.
Статтею 1231 ЦК України не передбачено обов'язок спадкоємця виконувати договірні зобов'язання, боржником за якими був спадкодавець, а частина 4 ст. 1277 ЦК України не відсилає до інших статей, які передбачають обов'язок спадкоємців задовольнити інші вимоги кредитора, зокрема до ст. 1282 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 № 916/2583/21 вказав про те, що несплата споживчого кредиту не є майновою шкодою, а отже заборгованість за кредитним договором не підпадає під положення ст. 1231 ЦК України, водночас, касаційний господарський суд зазначив, що оскільки територіальна громада міста набула право власності на майно, яке було предметом іпотеки, то на підставі ст. 23 Закону України "Про іпотеку" територіальна громада набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
Відповідно до з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
У власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради передано як відумерлу спадщину квартири № 3 та АДРЕСА_1 , що увійшли до складу спадщини, які була предметом іпотеки, відтак, на підставі ст. 23 Закону України "Про іпотеку" територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
В силу ч. 1 ст. 33 цього Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.
Суд констатує, що те, що відповідачем не було прийнято у комунaльну власність вищевказану відумерлу спадщину та не зареєстровано за собою право на відумерлу спадщину,
Матеріали справи не містять доказів, що позивач до подання відповідного позову до територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради вчинив дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з умовами договорів іпотеки № 11207382000/1 від 31.08.2007 та № 11207382000 від 31.08.2007.
У разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами (пункт 2.1.1 Іпотечних договорів).
Судом встановлено, що згідно п. 4.1 договорів іпотек № 11207382000/1 від 31.08.2007 та № 11207382000 від 31.08.2007, звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у: випадках, зазначених в п.п.2.1.1.-2.1.2. цього договору іпотеки, або: - у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором, або: - в інших випадках відповідно до діючого законодавства.
Згідно п. 4.2. договорів іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі: або рішення суду; або виконавчого напису нотаріуса; або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.
У відповідності до п. 4.3. договорів іпотеки у випадках, зазначених в. п.п. 2.1.1. - 2.1.2. цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку". У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених у повідомлені, про яке йдеться в п. 4.3. іпотекодержатель здійснює звернення стягнення.
Відповідно до п. 4.4 договорів іпотеки звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до Закону України "Про іпотеку".
Звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя, здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до розділу 5 Закону України Про іпотеку (п. 4.5 договорів іпотек).
Розділом 5 договору передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-які особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку.
У разі настання обставин, зазначених в п. 4.1 цього Договору. Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
В повідомленні, про яке йдеться в п.5.2 іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
В такому повідомленні, відповідно до п.5.2 іпотекодержатель зазначає який із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч.3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.
За вимогами частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Отже, за змістом погоджених сторонами умов договору іпотеки, звернення стягнення відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється в позасудовому порядку, а договір іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Умовами договору звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя в судовому порядку на підставі рішення суду не лише не передбачено, але й наведені умови договору іпотеки виключають можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передання у власність за рішенням суду на підставі наявного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Крім того, як вбачається зі змісту п.п. 5.2., 5.3. договору іпотеки, які є обовязковими для виконання сторонами з урахуванням положень п. 4.6. договору іпотеки, у разі настання обставин, зазначених у п. 4.1. цього договору іпотеки, іпотекодаржатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. В повідомленні, про яке йдеться в п. 5.2., іпотекодержатель зазначає який з способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 Закону України Про іпотеку, застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.
Позивач не направив вимогу іпотекодавцю, отже вказаних умов договору іпотеки не дотримався.
Відтак, в порушення умов договору позивач не повідомив який саме з способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 Закону України Про іпотеку, застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.
Відповідно до приписів статей 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволені позову відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 26.05.2025.
Суддя В.Г. Бєлік