вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"20" травня 2025 р. Справа№910/14006/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 20.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025
у справі №910/14006/24 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест»
до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про стягнення 647 500, 00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі по тексту - відповідач), за яким просило Господарський суд міста Києва стягнути з відповідача на користь позивача 647 500, 00 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 20.03.2025 у справі №910/14006/24 позов задовольнив. Стягнув з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» 647 500, 00 грн безпідставно набутих коштів, а також 9 712, 50 грн судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі №910/14006/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
За результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі №910/14006/24 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 13.05.2025, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі №910/14006/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі №910/14006/24 залишено без змін.
На адресу Північного апеляційного господарського суду 14.05.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» - Шмиги Ганни Сергіївни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу пов'язані з розглядом справи №910/14006/24 у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000, 00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.05.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.05.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» про ухвалення додаткового рішення призначив на 20.05.2025 о 13 год. 40 хв.
Відповідач заперечив проти задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є неспівмірна із зусиллям і участю у даному судовому процесі представника позивача.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2025 заперечив проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
За статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 01.11.2023 у справі №911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому до Північного апеляційного господарського суду 02.05.2025 у строк встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 про відкриття апеляційного провадження у даній справі, позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, який становить 20 000,00 грн, вказавши, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, що забезпечило можливість відповідачу належним чином підготуватися до спростування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).
У суді апеляційної інстанції представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Шмига Ганна Сергіївна на підставі Ордера на надання правничої допомоги від 13.11.2024 серії АІ №1747860.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження заявленого до стягнення розміру надання правової допомоги у сумі 20 000, 00 грн, позивачем надано суду: Договір про надання правничої допомоги №38-09/24АО від 24.09.2024, укладений між Адвокатським бюро «Ганни Шмиги» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» (замовник), Додаткову угоду №3 від 01.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги №38-09/24АО, рахунок-фактуру №05-04/25 від 01.05.2025, виписку за рахунком адвокатського об'єднання про зарахування коштів сплачених за юридичні послуги згідно рахунку №05-04/25 від 01.05.2025 у розмірі 10 000, 00 грн.
За умовами Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги, передбачені цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти юридичні послуги та оплатити їх.
Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що вартість наданих юридичних послуг Виконавець визначає самостійно після одержання від Замовника замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє замовнику відповідний рахунок. Вартість наданих правових (правничих) послуг адвокат розраховує самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної (правничої) допомоги.
Пунктом 1 Додаткової угоди №3 від 01.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги №38-09/24АО (далі - додаткова угода) сторони погодили, що сума (розмір) витрат Замовника на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді даної справи становить 20 000, 00 грн, виходячи із погодженого між Замовником та Виконавцем фінансового гонорару за надання послуг правничої допомоги.
В рамках супроводження справи та надання правової допомоги, сторони у пункті 2 Додаткової угоди погодили наступний перелік послуг:
захист прав та законних інтересів замовника;
вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги;
юридичний аналіз та формування правової позиції у справі;
підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу та супроводження справи у Північного апеляційному господарському суді;
участь у судовому засіданні;
виконання інших процесуальних дій визначених процесуальним законодавством.
Відповідно до умов Додаткової угоди у п. 3 сторони зазначили, що оплата послуг здійснюється в наступному порядку: 10 000, 00 грн у строк до 05.05.2025 та 10 000,00 грн у строк протягом десяти календарних днів з моменту прийняття судового рішення у справі.
Згідно із долученої до заяви копії рахунку-фактури №05-04/25 від 01.05.2025 вбачається, що загальна вартість за підготовку, подання позову та супроводження справи у суді апеляційної інстанції становить 20 000, 00 грн.
У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу".
Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
За висновком суду апеляційної інстанції заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У суді апеляційної інстанції адвокатом був підготовлений та поданий відзив на апеляційну скаргу, також адвокат прийняв участь у судовому засіданні 13.05.2025.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що правова позиція позивача на стадії апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі №910/14006/24 не змінилась у порівнянні із правовою позицією, яку він підтримував у суді першої інстанції.
При зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі у судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 06.05.2025 у cправі №912/909/23).
Отже, позивачем не було витрачено часу на вивчення додаткових джерел права та законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.
За таких обставин, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/14006/24 у суді апеляційної інстанції, оскільки саме цей розмір витрат на оплату адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини 1-3 статті 244 ГПК України).
За таких обставин, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.
Враховуючи те, що за подання заяви про ухвалення додаткового рішення судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у відповідності до статті 129 ГПК України у такому випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» (01013, м. Київ, Наддніпрянське шосе, 2-А, кв. 195; ідентифікаційний код 35217247) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи №910/14006/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 26.05.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська