Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/2189/25
нп 1-кс/490/2294/2025 У Х В А Л А
23.05.2025р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП України в Миколаївській області ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025150000000258 від 27.03.2025р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
27.03.2025р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України. Згідно повідомлення, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді водія-електрика військової частини НОМЕР_1 , 26.03.2025, близько 21:41 години, у вечірній (темний) час доби, за відсутності опадів, він, у порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки "Skoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та під час руху по сухій, чистій, асфальтованій проїжджій частині вулиці Миру в селі Виноградівка Баштанського району Миколаївської області, що має дві смуги, призначені для руху в обох напрямках (по одній в кожному напрямку), грубо порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Розділу 33 та п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 16.11 ПДР України, а саме: будучи зобов'язаним знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_6 проявив неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змін, хоча зобов'язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, рухаючись по другорядній дорозі, здійснив виїзд на нерегульоване перехрестя нерівнозначних проїжджих частин автодороги Н-11 та вулиці Миру, де всупереч вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Розділу 33 ПДР України, не надав перевагу у русі транспортним засобам (вантажному автомобілю марки «MAN TGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у з'єднанні з зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки «Everlast EVL-P-30-03», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , та автомобілю марки «ВАЗ-217030», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_8 ), які наближались до даного перехрещення проїжджих частин по головній дорозі (автодорозі Н-11), незалежно від напрямку їх подальшого руху, внаслідок чого допустив зіткнення із вказаним вище вантажним автомобілем. У процесі після контактного переміщення та неконтрольованого руху вантажний автомобіль марки «MAN TGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у з'єднанні зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки «Everlast EVL-P-30-03», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із автомобілем марки «ВАЗ-217030», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався йому назустріч в межах своєї смуги руху, внаслідок чого відбулось загорання даних транспортних засобів, а їх водії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 загинули на місці події.
27.02.2025р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.04.2025р. включно.
Слідчий звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначено, що для завершення досудового розслідування необхідно: провести слідчі експерименти зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; отримати висновки судово-медичних експертиз трупів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ; отримати висновки судових молекулярно-генетичних експертиз; отримати висновки судово-автотехнічних експертиз (технічного стану транспортного засобу); отримати висновок судової транспортно-трасологічної експертизи; зібрати характеризуючі матеріли відносно підозрюваного; призначити судову інженерно-транспортну експертизу (дослідження обставин і механізму ДТП); на підставі зібраних доказів вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного; виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Між тим на даний момент ризики, що існували на момент обрання запобіжного заходу, залишилися й на даний час.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник просив змінити запобіжний захід на більш м'який з огляду на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України або у разі продовження тримання під вартою, визначити розмір застави. Окрім того надав медичні документи щодо обстеження ОСОБА_6 та копію договору оренди квартири ОСОБА_12 .
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Згідно положень ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Така підозра є обґрунтованою та підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.03.2025 та схемою до нього, де зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення та відповідна слідова інформація; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; актом за результатами медичного огляду ОСОБА_6 на стан сп'яніння; матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному та зухвалий характер вчиненого злочину, пов'язаного із грубим порушенням вимог ПДР України особою у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого загинули дві особи; враховано, що згідно схеми до протоколу ДТП вбачається, що подія трапилась на регульованому дорожніми знаками нерівнозначному перехресті та водію ОСОБА_6 не було жодних перешкод у належному виконанні вимог дор. знаку 2.1 "Дати дорогу", вчасному виявленні вантажного автомобіля з причепом на прямій ділянці дороги й вжитті заходів щодо наданні йому переваги у русі; взято до уваги, що ОСОБА_6 не надає пояснення щодо події, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України, за такого ані слідчий суддя, ані орган досудового розслідування не може оцінити його ставлення до скоєного; враховано, що свідки у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є знайомими ОСОБА_6 , на момент ДТП перебували в салоні керованого ним автомобіля та були безпосередніми очевидцями події; враховуючи що досудове розслідування триває, вживаються заходи щодо встановлення повного кола свідків, які підлягатимуть допиту, проведення експертних досліджень тощо, за такого були встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які в умовах воєнного стану визнано вагомими.
Наразі зазначені ризики не зникли й суттєво не зменшились, та з урахуванням оголошеного військового стану на території України, запобігти вказаним ризикам є можливість виключно шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, враховуючи грубість вчиненого злочину у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого загинуло дві особи, слідчий суддя керується вимогами п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вважає визначення розміру застави неможливим.
Керуючись ст.ст. 183, 199 КПК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27.06.2025р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1