14 травня 2025 року м. Київ
Справа № 753/10430/24
Провадження № 22-ц/824/6827/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 14 травня 2025 року
Повний текст постанови складено 15 травня 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», подану адвокатом Ковдій Мариною Сергіївною на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про стягнення коштів,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» про стягнення 865 040,10 грн. основного боргу, 150 176,31 грн. пені, 50 000 грн. моральної шкоди, а також понесених судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, 05.03.2021 року між ОСОБА_1 , як «Інвестором» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», як «Фондом», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін» було укладено Інвестиційний договір № ОДВ/07-КВ/031, предметом якого є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Об'єкта нерухомості житлово-рекреаційного житлового комплексу по АДРЕСА_1, Дарницький район, м. Київ, шляхом здійснення інвестиційних внесків на умовах та в строки, визначені цим Договором, а після оформлення та реєстрації права власності Фонду на квартиру (частина Об'єкту нерухомості, квартира за будівельним номером 31 , загальною площею 91,14 кв.м.) отримання позивачем квартири у власність у порядку, що встановлений Договором. Відповідно до п. 3.2 Договору станом на дату укладання Договору загальна сума інвестиційного внеску за Договором становить 2 751 972,30 грн., що еквівалентно 98 822,25 доларів США за курсом НБУ.
Згідно п. 6.3 Договору орієнтовний термін планового завершення будівельних робіт -ІІІ квартал 2022 року.
На виконання п. 3.3 Договору, ОСОБА_1 було внесено на рахунок АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» передбачені договором інвестиційні внески в сумі 1 724 114,82 грн.
З огляду на те, що будівництво зупинилось 27.07.2023 року між ОСОБА_1 та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «ПОРТОФІН», було укладено Додаткову угоду No 1 до Інвестиційного договору № ОДВ/07-КВ/031 від 05.03.2021 року., відповідно до умов якої Сторони погодили, що протягом 90 банківських днів з дати підписання даної Додаткової угоди №1, Фонд зобов'язується повернути сплачені Інвестором кошти у розмірі 1 724 114,82 грн. за вирахуванням суми штрафу, визначеної в п. 3 даної Додаткової угоди №1 та суми нарахованої пені, визначеної в п. 4 Додаткової угоди №1. Кошти повертаються на банківській рахунок Інвестора, про який Інвестор повідомляє письмово.
На виконання даної Додаткової угоди №1, АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» було перераховано на банківській рахунок ОСОБА_1 грошові кошти сплачені Інвестором на виконання умов Інвестиційного договору № ОДВ/07-КВ/031 від 05.03.2021 року в розмірі 350 000,00 грн.
З огляду, на невиконання АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» умов п. 2 Додаткової угоди № 1 до Інвестиційного договору № ОДВ/07-КВ/031 від 05.03.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 865 040,10 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
09.08.2024 від представника відповідача - адвоката Ковбій М.С. надійшли пояснення, в яких вона просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач виконав та виконує свої зобов'язання в повному обсязі за договором та не був ініціатором розірвання договору.
Ухвалою суду від 31.10.2024 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнуто з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 865 040,10 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн., судовий збір в сумі 8650,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на відсутність доказів з боку відповідача щодо виконання обов'язку по оплаті різниці страхового відшкодування (матеріального збитку) на вимогу позивача, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Також зазначив, що з урахуванням глибини душевних страждань позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» адвокат Ковдій М.С. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 4 000,00 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у стягненні моральної шкоди з відповідача, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано, позивачем не було надано належних доказів, що підтверджують факт настання моральної шкоди від дій відповідача.
Представник відповідача Ковдій М.С. в апеляційній скарзі просила переглянути рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, в іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року не оскаржує, а тому апеляційний суд переглядає рішення лише в оскаржуваній частині щодо стягнення моральної шкоди.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу сторона позивача не скорсталась.
В судовому засіданні представник АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» адвокат Ковдій М.С. підтримала доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.
Представник ОСОБА_1 адвокат Бабцев Ю.О. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржувані частині.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, 05.03.2021 року між ОСОБА_1 як «Інвестором» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», як «Фондом», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін» було укладено Інвестиційний договір No ОДВ/07-КВ/031.
Предметом Договору є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Об'єкта нерухомості житлово-рекреаційного житлового комплексу по АДРЕСА_1, Дарницький район, м. Київ, шляхом здійснення інвестиційних внесків на умовах та в строки, визначені цим Договором, а після оформлення та реєстрації права власності Фонду на квартиру (частина Об'єкту нерухомості, квартира за будівельним номером 31 , загальною площею 91,14 кв.м.) отримання позивачем квартири у власність у порядку, що встановлений Договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору Фонд зобов'язується забезпечити будівництво Об'єкта шляхом фінансування належної йому частки в Об'єкті та вимагати від Замовника будівництва належного виконання його обов'язків відповідно до Інвестиційного Договору № 02-30/09/Е-7 від 10.11.2020 року.
Згідно п. 2.3 Договору Фонд зобов'язується після оформлення та реєстрації ним права власності на квартиру передати таку у власність Інвестора в порядку, який встановлено цим Договором.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Інвестор зобов'язується здійснити інвестування квартири шляхом оплати інвестиційного внеску в розмірі, на умовах та в строки, визначені цим Договором, а після оформлення і реєстрації права власності Фонду на квартиру отримати таку у власність в порядку, встановленому цим Договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору станом на дату укладання Договору загальна сума інвестиційного внеску за Договором становить 2 751 972,30 грн., без ПДВ, що еквівалентно 98 822,25 доларів США, за курсом НБУ.
Згідно п. 6.3 Договору орієнтовний термін планового завершення будівельних робіт -ІІІ квартал 2022 року. Під «Плановим завершенням будівельних робіт» Сторони розуміють завершення виконання Замовником будівництва будівельних робіт, що підтверджується офіційнім документом авторського нагляду про завершення будівельних робіт.
Відповідно до п. 8.6 Договору у випадку розірвання цього Договору за вимогою Інвестора, цей Договір припиняє свою дію через 10 календарних днів з дати отримання від Інвестора письмової заяви про розірвання Договору. При цьому, Фонд повертає сплачені Інвестору кошти протягом 90 банківських днів з дати розірвання цього Договору, за виключенням штрафу у розмірі 10 % від сплаченої вартості квартири, вартості відновлення первісного стану квартири, якщо за заявою Інвестора проводились будь-які перепланування в квартирі, та пені, нарахованої на виконання вимог п. 7.4 Договору.
На виконання п. 3.3 Договору, ОСОБА_1 було внесено на рахунок АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» передбачені договором інвестиційні внески в сумі 1 724 114,82 грн.
27.07.2023 року між ОСОБА_1 та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін», було укладено Додаткову угоду № 1 до Інвестиційного договору № ОДВ/07-КВ/031 від 05.03.2021 року., відповідно до умов якої Сторони погодили, що протягом 90 банківських днів з дати підписання даної Додаткової угоди № 1, Фонд зобов'язується повернути сплачені Інвестором кошти у розмірі 1 724 114,82 грн. за вирахуванням суми штрафу, визначеної в п. 3 даної Додаткової угоди № 1 та суми нарахованої пені, визначеної в п. 4 Додаткової угоди № 1. Кошти повертаються на банківській рахунок Інвестора, про який Інвестор повідомляє письмово.
На виконання даної Додаткової угоди № 1, АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» було перераховано на банківській рахунок ОСОБА_1 грошові кошти сплачені Інвестором на виконання умов Інвестиційного договору № ОДВ/07-КВ/031 від 05.03.2021 року в розмірі 350 000,00 грн.
Як зазначає позивач після спливу 90 банківських днів з дати підписання Додаткової угоди відповідач кошти позивачу повернув частково в сумі 350 000 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення коштів.
Спір між сторонами у вказаній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Додатковою угодою № 1 від 27.07.2023 року.
Станом на дату ухвалення судом рішення у цій справі відповідач не повернув позивачеві кошти відповідно до умов Додаткової угоди, доказів на спростування цього відповідач не надав.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються критерії розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто, аналізуючи наведені положення законодавства, з урахуванням обставин справи, а також зваживши на згадані вище роз'яснення Пленуму Верховного Суду України щодо відшкодування моральної шкоди, то насамперед треба звернути увагу на те, що сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі 216/3521/16-ц зазначено, що вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема у справі про порушення банком зобов'язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд дійшов до висновку, що неналежне виконання умов договору від 05.03.2021 року № ОДВ/07-КВ/031 від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», завдало моральні страждання позивачу, а тому факт настання моральної шкоди на думку апеляційного суду є доведеним та обґрунтованим, оскільки саме АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» не виконало умови договору належним чином, порушивши його умови.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року в оскаржуваній частині - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року без змін, розподіл судових витрат у зв'язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», подану адвокатом Ковдій Мариною Сергіївною - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя- доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна