14 травня 2025 року м. Київ
Справа № 759/20249/18
Провадження №22-з/824/651/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайдент-Юг» про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спільного майна,
Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року - залишено без змін.
14 квітня 2025 року представником відповідача - адвокатом Дубчак Л.С. через систему «Електронний суд» подано клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в Київському апеляційному суді розмірі 27500,00 грн.
Від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшли заперечення на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких представник вказує на те, що більшість доказів, якими представник відповідача підтверджує факт понесення правничої допомоги існували під час розгляду справи, однак сторона відповідача не обґрунтувала поважності неподання цих доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. Таким чином, підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за документами складеними стороною відповідача до прийняття апеляційним судом постанови, зокрема, на суму 20000,00 грн, немає.
Щодо стягнення іншої суми заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн, представник позивача зазначає, що представником відповідача не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (надано лише копію акту №1 наданих послуг від 11 квітня 2025 року з якого не можливо встановити кількість витраченого часу на надання правничої допомоги, розумність їхнього розміру), а тому заява в частині заявлених витрат на суму 7500,00 грн підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, просить відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, а в іншій частині клопотання залишити без розгляду.
У додаткових поясненнях на заперечення, представник відповідача вказує, що відповідно до ст. ст. 141 та 246 ЦПК України , до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача Дубчак Л.С. в судовому засіданні повідомила Київський апеляційний суд про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.
Представник також вказує на те, що Додатковою угодою до Договору було погоджено оплату гонорару адвоката у фіксованому розмірі за кожен окремий вид правової допомоги, який не залежить від кількості витраченого адвокатом часу. Таким чином, опис робіт у даному випадку не передбачає необхідності зазначення кількості витрачених адвокатом годин на надання того чи іншого виду правової допомоги.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокатом Дубчак Л.С., яка приймала участь в режимі відеоконференції підтримала заяву з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.
Сторона позивача в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. У зв'язку з цим, керуючись положеннями ч. 4 ст.270 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення у справі за відсутності сторони позивача.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18.
Вказана судова практика є незмінною та вже усталеною.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, пункт 128).
Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункти 129-133).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року справі № 904/4507/18, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційний перегляд справи був ініційований стороною позивача, яким було подано апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 листопада 2024 року.
Стороною відповідача в особі представника адвоката Дубчак Л.С. був поданий відзив на апеляційну скаргу. /т.4 а.с.103-118/
В судовому засіданні 09 квітня 2025 року участь приймали представник позивача ОСОБА_4, представник відповідача Дубчак Л.С., представник третьої особи Шаламанова О.В. та стороною відповідача було здійснено заяву в порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року - залишено без змін.
15 квітня 2025 року представником відповідача - адвокатом Дубчак Л.С. до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в Київському апеляційному суді розмірі 27500 грн.
Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представником відповідача було подано докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме копії:
Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 60 від 04 вересня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Дубчак Л.С., де зокрема зазначено, що за надання правничої допомоги за цією додатковою угодою клієнт сплачує гонорар визначений додатковою угодою /т.4 а.с.147-150/;
Додаткової угоди від 03 березня 2025 року до Договору про надання (професійної правничої) допомоги № 60 від 04 вересня 2023 року, в якій сторони погодили вартість надання окремих видів правової допомоги у такому розмірі: підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 - 20000 грн, участь адвоката в судовому засіданні 5000 грн, ознайомлення з матеріалами справи 2500 грн /т.4 а.с.151/;
Платіжної інструкції ПАТ «КБ «ПриватБанк» № 238197239 від 13 березня 2025 року про оплату ОСОБА_1 вартості послуг адвоката Дубчак Л.С. в розмірі 20000 грн /т.4 а.с.152/;
Платіжної інструкції ПАТ «КБ «ПриватБанк» № ЕЕ485474 від 10 квітня 2025 року про оплату ОСОБА_1 вартості послуг адвоката Дубчак Л.С. в розмірі 2500 грн /т.4 а.с.153/;
Платіжної інструкції ПАТ «КБ «ПриватБанк» № ЕЕ485486 від 10 квітня 2025 року про оплату ОСОБА_1 вартості послуг адвоката Дубчак Л.С. в розмірі 5000 грн /т.4 а.с.154/;
Акту прийому-передачі надання правничої (професійної правничої) допомоги № 60 від 04 вересня 2023 року, відповідно до якого сторонами погоджено виконання та вартість наданої правничої допомоги становить 27500 грн, та складається з наступного: підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 -20000 грн, участь адвоката в судовому засіданні 5000 грн, ознайомлення з матеріалами справи 2500 грн /т.4 а.с.155/
Сторона позивача здійснила заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник не погоджується з заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивача та вважає його завищеним та необгрунтованим. Представник зазначає, що підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за документами складеними стороною відповідача до прийняття апеляційним судом постанови, зокрема, на суму 20000,00 грн, немає. Щодо стягнення іншої суми заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн, представник позивача зазначає, що представником відповідача не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, просить заяву відповідача в частині витрат в розмірі 20000 грн залишити без задоволення, а в частині 7500 грн - без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених стороною відповідача в суді апеляційної інстанції в розмірі 27500,00 грн, виходить з такого.
З матеріалів справи вбачається, представником відповідача - адвокатом Дубчак Л.С. до суду апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, та вона приймала участь в одному судовому засіданні. Витрати на професійну правничу допомогу, які просить стягнути представник позивача складаються з написання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 20000,00 грн та участь представника в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 5000 грн та ознайомлення з матеріалами справи 2500 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що адвокат Дубчак Л.С. представляла інтереси відповідача в суді першої інстанції та подавала процесуальні документі в ході розгляду справи судом першої інстанції. Позиція відповідача на всіх стадіях розгляду справи є сталою та незмінною, доводи заперечень на апеляційну скаргу є фактично ідентичними доводам викладеним адвокатом у відзиві на позовну заяву.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Застосовуючи такі висновки, колегія суддів оцінює характер роботи, про виконання якої зазначено в акті прийому-передачі надання правничої допомоги і вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27500, 00 грн, не є співмірним із обсягом наданої адвокатом правової допомоги, яка полягала у підготовці та поданні відзиву на апеляційну скаргу та участі в одному судовому засіданні, а також не в повній мірі відповідає критеріям необхідності і пропорційності до предмета спору і складності справи. Отже, заявлений відповідачем до відшкодування розмір витрат, понесених в суді апеляційної інстанції підлягає зменшенню, з огляду на наявність відповідної заяви позивача.
Враховуючи вищевикладене, визначений у акті прийому-передачі надання правничої допомоги обсяг виконаної адвокатом роботи та вартість наданих послуг є завищеними, а тому, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, та враховуючи заперечення представника позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
За таких обставин, заява представника відповідача - адвоката Дубчак Л.С. про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву представника ОСОБА_1 - Дубчак Лесі Сергіївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повний текст додаткового рішення складений 23 травня 2025 року.