Іменем України
23 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/82/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Служби зовнішньої розвідки України (далі - відповідач 1, СЗРУ), Служби безпеки України (далі - відповідач 2, СБУ), в якому після уточнення позовних вимог позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови провести перерахунок та виплату з 01.02.2020, з 01.02.2021 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум;
-зобов'язати Службу безпеки України перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення;
-визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови провести перерахунок та виплату з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум;
-зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення;
-визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови в оформленні та надсиланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
-зобов'язати Службу безпеки України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення;
-визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови в оформленні та надсиланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
-зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який звільнений зі служби і на теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Протягом 2018 - 2023 р.р. при розрахунку розміру грошового забезпечення позивача посадовий оклад та оклад за військовим званням та, відповідно, додаткові види грошового забезпечення та премія були обчисленні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач звернувся до відповідачів із заявами про перерахунок розміру його грошового забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням, додаткові види грошового забезпечення та премія будуть визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також про перерахунок та виплату виходячи з перерахованого грошового забезпечення сум виплат, належних йому при звільненні та оформленні й направленні до територіального органу Пенсійного фонду України нових грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії позивача, з моменту її призначення.
Відповідачі повідомили позивача про те, що посадовий оклад та оклад за військовим званням було обчислено відповідно до діючого законодавства, а тому у них відсутні правові підстави для перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача та виплат, належних йому при звільненні, оформлення нової довідки додаткові види грошового забезпечення та грошового атестату.
Позивач вважаючи протиправним дії відповідачів звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалами суду від 24.03.2025 залучено до участі у справі в частині позовних вимог, заявлених до Служби безпеки України, у якості другого відповідача - Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі- відповідач 3, Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях). Розгляд адміністративної справи №360/82/25 розпочато спочатку. Витребувано від сторін докази по справі.
Відповідач 1 - Служба зовнішньої розвідки України через підсистему «Електронний суд» надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила наступне.
У листопаді 2024 року позивач звернувся до СЗРУ із заявою про перерахунок розміру його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначивши шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також виплатити суми, належні при звільненні та оформити нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення (копія заяви міститься в матеріалах справи).
СЗРУ на вищевказану заяву позивача надано відповідь за вих. № 17/2/2/3367 від 17.12.24, в якій повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку належних сум при звільненні та оформлення нового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021-01.01.2023.
Відповідач 1 зазначив, що до 20.05.2023 СЗРУ розрахунок посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців також здійснювався, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018 - 1762,00 грн. Відтак, в період з 24.05.2021 по 20.05.2023 розмір виплачених позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, визначено СЗРУ, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови КМУ №704. А також, у період з 20.05.2023 по день звільнення позивача з військової служби розмір виплачених позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток, премій розраховано, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови КМУ № 704. Вказані виплати здійснені СЗРУ з одночасною компенсацією в повному обсязі сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Щодо оформлення на ім'я позивача оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, та подання їх до відповідного Головного управління ПФУ, відповідач 1 зазначив наступне.
Право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення виникає виключно у зв'язку з прийняттям рішення Кабінетом Міністрів України про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, пунктом 3 Порядку № 45, згідно з яким на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
На день звільнення ОСОБА_1 з військової служби розмір його грошового забезпечення розраховано, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру 1 762 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови КМУ № 704, що цілком відповідає діючим нормам законодавства України. Підстав для перерахунку пенсії, відповідно вищенаведених норм права, не виникло.
На підставі викладеного, відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 - Служба безпеки України через підсистему «Електронний суд» надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила наступне.
У період з 20.01.2004 по 06.02.2009 та з 13.10.2010 по 23.05.2021 позивач проходив військову службу в Службі безпеки України. Наказом Голови СБУ від 15.05.2021 № 635-ОС/дск позивач звільнений з військової служби в Службі безпеки України, а наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 23.05.2021 № 209-ос/дск виключений зі списків особового складу ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Тобто останнім місцем служби позивача було ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, а днем звільнення з військової служби - 23.05.2021.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ (зі змінами та доповненнями), установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн. При цьому, мінімальна заробітна плата з 01.01.2020 становила - 4723,00 грн. Таким чином, при визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (2361,50 грн) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році (2102,00 грн).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ (зі змінами та доповненнями), установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн. При цьому, мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 становила - 6000,00 грн. Таким чином, при визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (3000,00 грн) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2021 році (2270,00 грн).
Відповідач 2 вважає, що мінімальна заробітна плата не може бути застосована в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу позивача, в зв'язку із чим позовні вимоги щодо зобов'язання Служби безпеки України здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року є необґрунтованими.
Щодо вимоги позивача про направлення грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, зазначив, що зі зміст позовних вимог не дає чіткої відповіді та, які саме дії, на думку позивача, має вчинити Служба безпеки України. Так, якщо позивач вже є військовим пенсіонером та на даний час отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як це зазначено на початку позову, то позовні вимоги можливо стосуються надання оновленої довідки про грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на перше січня відповідного календарного року. Разом з цим, якщо позивач на даний час не є військовим пенсіонером та не отримує пенсію, як знов-таки зазначає він сам у своєму позові (абзац 2 п. 3.1. позову), то можливо його вимоги стосуються зобов'язання Служби безпеки України направити відповідні документи до органів пенсійного фонду України. З огляду на викладене, відповідач 2 вважає за доцільне навести обґрунтування щодо необхідності залишення без задоволення позовних вимог в обох варіантах.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач 3 - Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, який є ідентичним відзиву СБУ. Просив у задоволенні позовних вимог заявлених до СБУ/ Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях відмовити.
Адвокатом позивача через підсистему «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив, в якій вказав, що у період з 20.01.2004 по 06.02.2009 та з 13.10.2010 по 23.05.2021 позивач проходив військову службу в Службі безпеки України.
Наказом Голови СБУ від 15.05.2021 №635-ОС/дск позивач звільнений з військової служби в Службі безпеки України, а наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 23.05.2021 №209-ос/дск виключений зі списків особового складу ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Таким чином позивач проходив кадрову військову службу в системі Служби безпеки України.
Після звільнення ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та на сьогодні позивач перебуває на пенсійному обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.12.2024 № 1000-0202-8/187964.
Адвокат позивача вказав, що розмір грошового забезпечення, яке виплачувалось ОСОБА_1 під час проходження служби та з урахуванням якого позивачу була призначена пенсія, обчислювалось виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018.
Під час проходження служби та після звільнення позивачу не були в повному обсязі здійснені грошові виплати, на які він має право у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби та звільненням з неї.
Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 12.12.2024 №998 позивач проходив військову службу в органах Служби безпеки України у наступні періоди:
-з 20.01.2004 (наказ Голови СБ України про прийняття на військову службу від 04.02.2004 № 206-ОС) до 06.02.2009 (наказ Голови СБ України про звільнення від 28.01.2009 №68-ос; наказ начальника Управління військової контррозвідки СБ України про виключення зі списків особового складу від 06.02.2009 № 35-ОС);
-з 13.10.2010 (наказ Голови СБ України про прийняття на військову службу від 13.10.2010 № 1318-ОС) до 23.05.2021 (наказ Голови СБ України про звільнення від 15.05.2021 № 635-ОС/дск; наказ начальника ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях про виключення зі списків особового складу від 23.05.2021 № 209-ОС/дск).
Звільнений наказом Голови Служби безпеки України від 15.05.2021 № 635-ОС/дск з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та підпунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 (у зв'язку скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 23.05.2021 №209-ОС/дск вказаний військовослужбовець виключений зі списків особового складу ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з 23.05.2021.
Відповідно до витягу Служби зовнішньої розвідки України від 27.05.2021 №403-ОС прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в Службу зовнішньої розвідки України строком на п'ять років за підпунктом "б" пункту 10, зараховано до списків особового складу та призначено полковника ОСОБА_1 (А-064285), який прибув із запасу Служби безпеки України, заступником начальника 1 управління 5 департаменту з 24 травня 2021 року.
Відповідно до витягу Служби зовнішньої розвідки України від 03.08.2024 №323-ОС відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено з військової служби за підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) та абзацу п'ятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 (перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) в запас Служби зовнішньої розвідки України з правом носіння військової форми одягу та виключено зі списків особового складу з 12 серпня 2024 року.
Позивач з 13.08.2024 є пенсіонером за вислугу років та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
22.11.2024 позивач звернувся до Служби зовнішньої розвідки України з заявою, в якій просив перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виплатити різницю грошового забезпечення та сум, належних при звільненні; видати оновлені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
На вищевказану заяву Службою зовнішньої розвідки України надано відповідь від 17.12.2024 №17/2/2/3367, в якій зазначено, що Службі зовнішньої розвідки України немає правових підстав для перерахунку грошового забезпечення та виплати сум, належних при звільненні, а також видачі нового грошового атестата та нової довідки про додаткові види грошового забезпечення, згідно з заявою.
З аналогічною заявою про перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та виплатою різниці грошового забезпечення та сум, належних при звільненні, позивач звернувся 22.11.2024 до СБУ.
Відповідь на звернення в матеріалах справи відсутня.
Згідно довідки начальника фінансового відділу Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 no 23.05.2021 був застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні.
Відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 02.04.2025 № 94 про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застосованого для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 у період з 24.05.2021 по 12.08.2024 розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 (РКОКППІ 2870622274) розраховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, у розмірі 1762 гривні, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та визначався шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 цієї постанови.
В матеріалах справи наявні довідки про грошове забезпечення позивача за спірні періоди.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII (далі - Закон №2229-XII) Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
За приписами частини першої статті 19 Закону №2229-XII кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства (частина друга статті 27 Закону №2229-XII).
Відповідно до статті 30 Закону №2229-XII форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.
Приписами пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 37 «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України» установлено виплачувати військовослужбовцям посадові оклади, крім затверджених цією постановою, оклади за військовими званнями, надбавку за вислугу років, грошову винагороду та матеріальну допомогу, грошову компенсацію замість продовольчого пайка, речового забезпечення та здійснювати інші виплати на умовах і в розмірах, установлених для військовослужбовців Збройних Сил України.
Згідно статті 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» від 1 грудня 2005 року №3160-IV (далі - Закон №3160-IV) Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України "Про розвідку".
Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування - до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.
Закон України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 103 у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, з 1 березня 2018 року Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного вище слідує, що з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Відтак, з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також суд зауважує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Так пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Проте Закони України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік", «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно із правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18 та від 10 березня 2020 у справі № 160/1088/19).
Отже з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат
Таким чином, оскільки пункт 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ є чинним та має вищу юридичну силу ніж пункт 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.
Як свідчать матеріали справи, у спірних періодах відповідачі при розрахунку та виплаті розміру грошового забезпечення позивача керувалися Постановою № 704, в редакції Постанови № 103, відповідно до якої розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначали шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд зауважує, що оскільки з 29 січня 2020 року діє первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, то право позивача на перерахунок розміру грошового забезпечення є беззаперечним.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 гривні.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2481,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн.
Зважаючи на вище наведені положення законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачами безпідставно не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
При цьому, суд також вважає за необхідне зауважити, що з 20 травня 2023 року пункт 4 Постанови № 704 діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, та установлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Проте згідно із частиною першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 травня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України (Рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп) також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
У Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori «наступний закон скасовує попередній».
На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, доцільно зробити висновок, що суд під час розгляду справи має застосовувати той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин.
Суд вказує, що коментована Постанова № 481 набрала чинності з 20 травня 2023 року. При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів.
Також у вказаній Постанові № 481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб до 20 травня 2023 року (дня набрання чинності Постанови № 481).
Оскільки частина спірних правовідносин виникла між сторонами до набрання чинності Постановою № 481, суд дійшов висновку, що положення цієї Постанови є незастосовними при розгляді даної справи до періоду з 29.01.2020 по 19.05.2023.
Отже, на думку суду, відповідач Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях у період з 29.01.2020 по 23.05.2021 та відповідач СЗРУ у період з 24.05.2021 по 19.05.2023, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяли протиправно, а тому порушені права позивача повинні бути відновлені шляхом перерахунку та виплати належного грошового забезпечення позивача.
З наданої довідки Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях про грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 23.05.2021 судом встановлено, що у спірний період з 29.01.2020 по 23.05.2021 йому було виплачено: премія (щомісячно), матеріальна допомога для оздоровлення (лютий 2020 року, січень 2021 року), матеріальна допомога на соціально-побутові потреби (лютий 2020 року, січень 2021 року), одноразова грошова допомога при звільненні (травень 2021 року), компенсація щорічної відпустки (травень 2021 року), компенсація відпустки як учаснику бойових дій (травень 2021 року).
Згідно довідок Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 17.04.2025 №№106,107,108 про грошове забезпечення позивача судом встановлено, що у спірний період з 24.05.2021 по 19.05.2023 йому було виплачено: премія (щомісячно), грошова допомога на оздоровлення (лютий 2022 року, лютий 2023 року), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (лютий 2022 року, лютий 2023 року).
Оскільки відповідачі у спірний період при обрахунку вказаних видів виплат застосовували невірний розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, тому ці виплати також повинні бути перераховані з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а недоотримана сума повинна бути виплачена позивачу.
Що стосується вимог позивача заявлених до СЗРУ про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, то вони задоволенню не підлягають, оскільки звільнення позивача з військової служби відбулось 21.08.2024, тому розрахунок по цим видам виплат відповідно був проведений правомірно під час вже дії Постанови № 481.
Слід також зазначити, що підвищення тарифних ставок (окладів) у спірний період відбулось із 29.01.2020, що є спірним у цій справі. Тобто виключно після перерахунку грошового забезпечення позивача, на виконання цього рішення суду, виникне можливість з'ясувати розмір підвищення, та відповідно чи такий розмір підвищення є меншим/більшим розміру можливої індексації для вирішення питання щодо наявності/відсутності у позивача права на спірну індексацію.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про передчасність позовних вимог у частині нарахування та виплати індексації.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення, то вони підлягають задоволенню лише відносно відповідача СЗРУ, оскільки позивач остаточно був звільнений з військової служби саме з СЗРУ, а через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року у грошовому атестаті та довідці про розмір грошового забезпечення мають бути вірно відображені належні суми, що враховуються територіальним органом Пенсійного фонду при призначені пенсії позивачу.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судовим збором судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктами 1,13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Служби зовнішньої розвідки України (код ЄДРПОУ 33240845, місцезнаходження: 04107, місто Київ, вул.Нагірна, будинок 24/1), Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074, місцезнаходження: 01034, місто Київ, вул.Володмирська, будинок 33), Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 20001504, місцезнаходження: 84300, Україна, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок, 56) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Служби зовнішньої розвідки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 24.05.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 24.05.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, - визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.05.2021 грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, одноразової грошова допомога при звільненні, компенсації щорічної відпустки, компенсації відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.05.2021 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації щорічної відпустки, компенсації відпустки як учаснику бойових дій - визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови в оформленні та надсиланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
Зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова