Справа № 127/10457/25
Провадження № 33/801/513/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В.
Доповідач: Матківська М. В.
23 травня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вдовцова Сергія Петровича
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 286176 від 30 березня 2025 року, водій ОСОБА_1 30 березня 2025 року о 21:00 год по пров. Заньковецької, 12 в м. Вінниця, керував мотоблоком «Беларусь», без д.н.з., з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вдовцов С. П. просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування транспортним засобом, про що він неодноразово зазначав під час складання протоколу та у судовому засіданні. А оскільки транспортним засобом не керував, то і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Сторона захисту вважає, що пояснення свідків, що містяться у матеріалах справи неможливо визнати допустимим доказом у справі, оскільки особи, що надали пояснення є сусідами ОСОБА_1 , між ними склалися неприязні стосунки, вони завжди конфліктують, часто викликають поліцію, навіть побились між собою і з даного приводу відкрите кримінальне провадження. Відтак, побачивши ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, сусіди навмисно спровокували конфлікт з метою звинуватити його в керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння.
Захисник наполягає, що оскільки матеріали справи не містять жодної інформації, яка б фіксувала рух транспортного засобу, перебування за його кермом ОСОБА_1 , то винесення рішення у справі судом відбулось на припущеннях.
У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Вдовцов С. П. доводи викладені в апеляційній скарзі підтримали, просять її задовольнити. ОСОБА_1 зазначив, що з сусідами перебуває у тривалому конфлікті у зв'язку з чим останні умисно викликали поліцейських, які без жодних підстав склали на нього протокол.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, проте не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
В оскаржуваній постанові як на підставу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 286176 від 30 березня 2025 року, рапорт працівника поліції, направлення, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованим, оскільки в порушення вимог ст. 280 КУпАП суд не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги Правил дорожнього руху України передбачена ст.130 КУпАП.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є особа, яка керує транспортним засобом. Отже, доведеність факту керування транспортним засобом особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є обов'язковим та визначальним.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 286176 від 30 березня 2025 року, водій ОСОБА_1 30 березня 2025 року о 21:00 год. по пров. Заньковецької, 12 в м. Вінниця, керував мотоблоком «Беларусь», без д.н.з., з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився (а. с. 2).
Відповідно до рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП у Вінницькій області молодшого лейтенанта поліції О. Колоса, працівники поліції прибули на повідомлення про «Порушення ПДР» (а. с. 6).
Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 30 березня 2025 року подружжя поверталося додому на власному автомобілі «Рено Логан». Назустріч їм на транспортному засобі без освітлювальних приладів, рухався громадянин ОСОБА_1 , який, ледь уникнувши зіткнення, почав смикати дверцята їхнього автомобіля та стукати у вікно. Свідки вийшли з автомобіля та помітили, що вказана особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння, після чого викликали працівників поліції ( а. с. 9-10).
Разом з тим, із долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 286176 від 30 березня 2025 року, не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в тому числі о 21 год 00 хв, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд враховує, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть вважатися належним і допустимим доказом факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки із матеріалів справи вбачається, що між подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 існують давні неприязні стосунки: ОСОБА_3 і ОСОБА_1 неодноразово зверталися зі скаргами один на одного до правоохоронних органів, за результатами чого відкрито два кримінальні провадження. За таких обставин свідчення зазначених осіб без підтвердження іншими належними і допустимими доказами не можуть слугувати достатньою підставою для встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, з відеозапису нагрудних камер працівників поліції вбачається, що на момент їх прибуття ОСОБА_1 перебував на лавці біля свого будинку, а мотоблок марки «Беларусь» без державного реєстраційного номера знаходився припаркованим на узбіччі. ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкогольні напої (горілку), однак робив це у своєму будинку, однак після цього мотоблоком не керував. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, при цьому категорично заперечив факт керування транспортним засобом.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 286176 від 30 березня 2025 року матеріали справи не містять.
Такі встановлені апеляційним судом обставини у своїй сукупності свідчать про те, що твердження ОСОБА_1 і його захисника - адвоката Вдовцова С. П. в тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є правдивими, оскільки не спростовуються матеріалами справи.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази і не надав їм належну правову оцінку та не перевірив їх відповідність один одному.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з недоведеністю належними та допустимими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 30 березня 2025 року о 21 год 00 хв, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вдовцова С. П. є такими, що заслуговують на увагу, а висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вдовцова Сергія Петровича - задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська