Справа № 127/7328/25
Провадження № 33/801/499/2025
Категорія: 307
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.
Доповідач: Рибчинський В. П.
23 травня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
за участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мишковської Т.М., ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Кашпрук О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 670006 від 05.03.2025 ОСОБА_1 28.02.2025 близько 20 год 15 хв у АДРЕСА_1 , вчинив насильство фізичного характеру, стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: шарпав за руки, чим завдав шкоди здоров'ю, внаслідок чого вона зверталась до лікаря, чим заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2025 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, і такі діяння є умисними.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670006 від 05.03.2025 ОСОБА_1 28.02.2025 близько 20 год 15 хв у АДРЕСА_1 , вчинив насильство фізичного характеру, стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: шарпав за руки, чим завдав шкоди здоров'ю, внаслідок чого вона зверталась до лікаря, чим заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров'ю.
Вчинення насильства фізичного характеру підтверджується і наданими відеозаписами, на яких ОСОБА_1 підтверджує, що шарпав свою колишню дружину ОСОБА_2 за руку, пояснюючи це тим, що вона його била, а він відповідно захищався від її ударів.
В подальшому ОСОБА_2 через біль у руці змушена була звернутись у лікарню за медичною допомогою, що підтверджується випискою №3812 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.02.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 проведено огляд, RO-графія, як результат поставлено діагноз: травми зап'ястка та кисті, пошкодження зв'язок лівого п/3 суглобу.
Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження. Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, зібраними по справі доказами в їх сукупності доводиться вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
За вказаних обставини, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а відтак закриття провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП є помилковим, здійсненим при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи та невірній оцінці доказів.
Враховуючи наведене, апеляційну скарги ОСОБА_2 слід задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2025 року скасувати.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський