Справа № 133/1717/24
Провадження № 33/801/522/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Оніщук В. В.
22 травня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Кашпрук М. Г., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Геращенко Тетяни Василівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що 09 червня 2024 року о 01 год 35 хв, водій ОСОБА_1 в м. Козятин по вул. Білоцерківська 2А, керував транспортним засобом «АUDI A4», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою спецприладу «Драгер», результат 1,99 % проміле. Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними та допустимими доказами.
Не погодившись із вказаною постановою суду, захисник Горковлюка А. В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просить її скасувати, провадження у справі закрити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був не згоден, проте працівники поліції не доставили його до медичного закладу для проходження повторного огляду, порушивши його права.
Окрім того огляд на стан сп'яніння був проведений некаліброваним приладом, що свідчить про недійсність результатів огляду.
Також в скарзі зазначено, що адвокатом Геращенко Т. В. надіслано адвокатські запити до:
- ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» із проханням надати інформацію про те, коли було офіційно ввезено на митну територію України, передано на адресу Департаменту ДАІ МВС України та проведено останні операції «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» приладу «Drager» Alcotest 6820 № ARHK-0548;
- УПП у Вінницькій області із проханням надати технічний паспорт приладу «Drager Alcotest 6820» прилад № ARHK-0548; Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, відомості про сервіс, градуювання та державну повірку приладу «Drager» Alcotest 6820» прилад № ARHK-0548; Свідоцтво про державну реєстрацію приладу електродіагностики «Drager» Alcotest 6820 прилад № ARHK-0548; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» прилад № ARHK-0548 та експлуатаційні документи (інструкцію) до приладу «Drager Alcotest 6820» прилад № ARHK-0548.
Відповіді на адвокатські запити будуть надані після їх отримання.
В судовому засіданні захисник Горковлюка А. В. апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені у ній підстави.
Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Положеннями п. 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ч. 2 статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 червня 2024 року серії ЕПР №883161, 09 червня 2024 року о 01 год 35 хв у м. Козятин Вінницької області по вул. Білоцерківській, 2а, водій ОСОБА_1 керував т/з «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Алкотест Драгер» на місці зупинки. Результат позитивний - 1,99 проміле. Велась відеофіксація.
У протоколі ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Я не згоден із драгером» (а. с. 4).
Як видно із чеку приладу «Драгер Алкотест 6820» (тест № 1047 від 09 червня 2024 року) результат огляду ОСОБА_1 о 01 год 57 хв 1,99 проміле (а. с. 5).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння обличчя) за допомогою приладу «Алкотест Драгер». Результат огляду - позитивний 1,99 проміле (а. с. 6).
До матеріалів справи долучено відеозаписи із нагрудних камер поліцейських.
На відеозаписах із нагрудних камер поліцейських зафіксовано як працівники поліції зупиняють автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , представляються, повідомляють про відеофіксацію, просять пред'явити документи.
Поліцейський запитує чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, просить дихнути. Той дихає, поліцейський повідомляє, що у цього наявні ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд.
О 01 год 35 хв поліцейський запитує ОСОБА_1 де він бажає пройти огляд: на місці зупинки чи у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 повідомляє, що на місці зупинки.
О 01 год 57 хв інший екіпаж поліції привозить «Драгер», поліцейський перепитує ОСОБА_1 чи він буде проходити огляд на стан сп'яніння, той погоджується.
Поліцейський робить контрольний замір повітря, ОСОБА_1 продуває «Драгер», результат 1,99 проміле. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, роз'яснює йому його права. Далі поліцейський повідомляє про необхідність знайти тверезого водія та починає складати адміністративні матеріали.
О 02 год 04 хв ОСОБА_1 підходить до поліцейського та повідомляє йому, що бажає здати на аналіз кров у закладі охорони здоров'я. Поліцейський йому роз'яснює, що у медичному закладі він може знову продути «Драгер», оскільки відібрання зразків крові для встановлення стану сп'яніння передбачено Інструкцією лише у випадку, якщо учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами. ОСОБА_1 знову говорить, що згоден здати аналіз крові. Поліцейський запитує ОСОБА_1 чи згоден він повторно продути «Драгер» у медичному закладі, на що той відмовляється.
О 02 год 38 хв поліцейські ознайомлюють ОСОБА_1 із протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою за ст. 121 КУпАП. ОСОБА_1 повідомляє, що він не згодний із результатами огляду, про що зазначає у протоколі. Поліцейські відсторонюють ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відтак доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Працівники поліції дотрималися усіх вимог Інструкції при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Також поліцейські пропонували пройти повторний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому порядку, проте ОСОБА_1 відмовився, заявивши, що згоден виключно на проведення лабораторного дослідження крові.
Водночас працівник поліції роз'яснив йому п. 14 Розділу ІІІ Інструкції, відповідно до якого дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я проводиться, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Апеляційний суд зауважує, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Відповідно до інформації, зазначеної на чеку Драгера від 09 червня 2024 року, зазначено, що останнє калібрування приладу було здійснене 07 грудня 2023 року, що свідчить про те, що технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, на момент проведення огляду відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
З огляду на встановлені обставини справи апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на уникнення відповідальності та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 09 червня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведено повністю та поза розумним сумнівом, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності. Твердження скаржника про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу адвоката Геращенко Тетяни Василівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук