Справа № 127/20842/24
Провадження № 22-ц/801/951/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.
Доповідач:Голота Л. О.
21 травня 2025 рокуСправа № 127/20842/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,
за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/20842/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2024, ухвалене у складі судді Волошин С. В. в приміщенні суду в м. Вінниця,
24.06.2024 Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом (вх № 55145) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила : стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 станом на 31.05.2024 в розмірі 90946,55 грн., з яких: 48437,04 грн. заборгованість за кредитом, 42509,51 грн. заборгованість за відсотками; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що 5.09.2021 ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, на підтвердження чого підписала відповідну анкету-заяву. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір. Відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем станом на 31.05.2024, позивач нарахував заборгованість за кредитом у розмірі 90946,55 грн., з яких: 48437,04 грн. заборгованість за кредитом, 42509,51 грн. заборгованість за відсотками.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2024 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 в розмірі 90946,55 грн. (дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 55 копійок), з яких: 48437,04 грн. заборгованості за кредитом, 42509,51 грн. заборгованості по відсоткам. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу (вх № 3062 від 18.03.2025), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить : скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог; стягнути з позивача на користь відповідача судові витати : судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн /а. с. 58/.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що позовні вимоги є недоведеними; банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості, списував з рахунка відсотки за використання кредитної ліміту та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту; списуючи нарахування з кредитного ліміту, банк штучно збільшував заборгованість за тілом кредит; анкета-заява не містить даних про отримання відповідачем кредиту в тих розмірах, що заявляє позивач, не визначено розмір кредитного ліміту, відсоткову ставку, не визначено порядок та строки нарахування штрафів і пені; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» не містить підпису відповідача, а тому не може розцінюватись як частина кредитного договору; кошти, які вносив відповідач протягом строку дії договору мали бути спрямовані для погашення заборгованості по тілу кредиту, а не на погашення відсотків; відповідач не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, зі змістом позовної заяви не була ознайомлена.
22.04.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 4547) АТ «Акцент-Банк», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складають кредитний договір № б/н від 5.09.2021) в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку (постанова ВС від 9.07.2018 по справі № 202/19403/13-ц; від 18.04.2018 по справі № 705/6051/15-ц; від 14.02.2018 по справі № 265/7652/15-ц; постанові ВСУ від ….. по справі № 203/7644/13-ц; №2604/29253/12-ц); позивачем додано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», в якому зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, тощо; договір підписано за допомогою електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису (постанова ВС від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19, від 2.12.2020 по справі № 284/157/20); підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце її розгляду, про що свідчить довідка про доставку електронного документа від 21.04.2025 /а. с. 63-64/.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша, четверта статті 367 ЦПК України).
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
5.09.2021 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку. Згідно інформації, викладеній в цій заяві, відповідач підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складають між нею та банком договір про надання банківських послуг /а. с. 7/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 9.05.2021, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 31.05.2024 розмір заборгованості за кредитним договором становить 90946,55 грн., з яких: 48437,04 грн заборгованості за кредитом, 42509,51 грн заборгованості по відсоткам /а. с. 6/.
На аркуші справи 8-9 знаходиться паспорт споживчого кредиту «Кредитна карта «Зелена».
На аркуші справи 10-12 знаходиться виписка по картці ОСОБА_1 за період з 5.09.2021 по 31.05.2024.
Відповідно до довідки АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки : № НОМЕР_2 , строком дії до серпня 2028; № 5375235122357906, строком дії до листопада 2028.
На аркуші справи 14 знаходиться довідка з лімітами ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 за період з 5.09.2021 по 31.05.2024.
На аркуші справи 16-22 знаходиться витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк».
На аркуші справи 23-24 знаходяться Тарифи по картці «Зелена».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги доведені позивачем, а тому наявні правові підстави для їх задоволення.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 по відсоткам в розмірі 42509,51 грн зроблено за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом, АТ «Акцент-Банк» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 станом на 31.05.2024 в розмірі 90946,55 грн., з яких: 48437,04 грн заборгованість за кредитом, 42509,51 грн заборгованість за відсотками.
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).
Обґрунтовуючи підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту, банком, окрім розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 станом на 31.05.2024 по тілу кредиту в розмірі 48437,04 грн.
Відповідачем не надано власного розрахунку про невідповідність розміру заборгованості по тілу кредиту, його завищеність, проведення позивачем неправильного зарахування коштів несених відповідачем на погашення заборгованості по кредитному договору, із зазначенням в чому саме полягало невірне зарахування коштів та сум таких зарахувань.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 по відсоткам в розмірі 42509,51 грн.
У постанові Верховного Суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в анкеті-заяві від 5.09.2021 наданій позивачем відсутні погоджені між сторонами умови про розмір відсотків за кредитним договором.
Зазначення в анкеті-заяві про те, що ОСОБА_1 підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, без надання до позовної заяви самих Умов та Правил надання банківських послуг з підписом відповідача не може вважатися погодження між сторонами розміру відсотків.
Наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» /а. с. 16-23/, Тарифи по картці «Зелена» /а. с. 23-24/ не містить підпису відповідача, а тому не можуть бути складовою частиною кредитного договору.
Конституційний Суд України у рішенні в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Акцент-Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3.07.2019 по справі № 342/180/17 та постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 365/159/19.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова ОП КЦС у складі ВС, викладена в постанові від 23.05.2022 по справі № 393/126/20).
Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Вінницький апеляційний суд вважає, що аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу частково, а тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2024 (в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 в розмірі 48437,04 грн за тілом кредиту) слід залишити без змін як таке, що ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, щовідповідач не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, зі змістом позовної заяви не була ознайомлена, апеляційний суд відхиляє, оскільки ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а її розгляд постановлено провести в спрощеному позовному провадження без повідомлення (виклику) сторін. На аркуші справи 43 знаходиться рекомендоване повідомлення № 0600278253543 про вручення ОСОБА_1 , копії ухвали та копії позовної заяви, яке отримано відповідачем 24.07.2025 за адресою зареєстрованого місця проживання /а. с. 39/.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 279 ЦПК України).
У справі відсутнє клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Ураховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, скасуванню підлягає рішення місцевого суду також в частині розподілу судових витрат.
Здійснюючи розподіл судових витрат, колегія суддів вважає, що з позивача слід стягнути на користь відповідача відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України різницю судових витрат в розмірі 510,22 грн (3028 х 53,26 % (48437,04х100:90946,55) = 1612,71; 4542 х 46,74% = 2122,93; 2122,93-1612,71=510,22 грн).
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2024 в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» по відсоткам в розмірі 42509,51 грн та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 в розмірі 42509,51 грн по відсоткам відмовити.
В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2024 (в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.09.2021 в розмірі 48437,04 грн за тілом кредиту) залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 510,22 гривень.
Поновити дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2024 в залишеній без змін частині.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. В. Оніщук
В. П. Рибчинський
Повний текст постанови складено 22.05.2025