Справа № 127/13214/24
Провадження № 22-ц/801/1137/2025
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С.
Доповідач:Сало Т. Б.
20 травня 2025 рокуСправа № 127/13214/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О.С., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2025 року про відмову в забезпеченні позову, постановлену суддею Вохміновою О.С., повний текст складено 24 березня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу,
встановив:
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу.
13 березня 2025 року від третьої особи ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому вона просила накласти заборону вчиняти будь-які дії щодо технічних робіт, будівництва, реконструкції, збільшення або зменшення земельних ділянок по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, та АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:03:033:0472.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа №127/13214/24 за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , та по АДРЕСА_2 .
Вінницькою окружною прокуратурою відкрито кримінальне провадження №42025022110000048 від 29 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відносно службових осіб ВМР, які, зловживаючи владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби прийняли рішення про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вказаною вище адресою.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року з метою забезпечення позову у цивільній справі № 127/13214/24 було накладено арешт на земельні ділянки:
- по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_10 ;
- по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 ..
Ухвалу суду про накладення арешту було спрямовано на виконання.
07 лютого 2025 року та 14 лютого 2025 року судом зареєстровані повідомлення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, згідно яких право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:033:0473 та 0510100000:03:033:0472 зареєстроване за іншими особами, ніж вказані в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року було прийнято до розгляду уточнену заяву представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про зміну предмета позову в даній цивільній справі, в якій він доповнив вимоги за первісною позовною заявою і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, посвідчений 21 січня 2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 237, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76721055 від 21 січня 2025 року та припинити ОСОБА_7 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, посвідчений 21 січня 2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 234, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76719552 від 21 січня 2025 року та припинити ОСОБА_8 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі. Залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
Вказує, що на даний час на вказаних земельних ділянках та території, що біля них, без дозвільної документації та без погодження з Департаментом землеустрою, Басейновим управлінням водних ресурсів р. Південний Буг незаконно здійснюється укріплення бетонними спорудами, проводяться насипи будівельним сміттям для збільшення площі ділянок за рахунок прибережної захисної смуги. Ставок навпроти вказаної земельної ділянки замулений через масовий скид будівельного сміття, зменшена площа ставка, погіршився санітарний стан та якість води, погіршився екологічний фон.
У Вінницькому РУП № 1 ГУ НП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12020020020001571, відомості про яке внесені до ЄРДР 13 жовтня 2020 року за ознаками правопорушення, передбачене ч.1 ст.242 КК України - порушення правил охорони вод.
Власники земельних ділянок по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , дренажну систему стічних та талих винесли за межі земельної ділянки. Винесення каналізаційної системи дало можливість продовжувати засипання обриву та прибережної захисної смуги для розширення земельної ділянки. Перенесення дренажної системи потягло за собою негативні наслідки, після інтенсивних дощів, колодязі, які побудовані з порушенням вимиваються та їх змиває в обрив, вимивається ґрунт. Мешканці, які проживають поряд, бояться за своє життя, оскільки ґрунт, на якому находиться будинок, може знести в обрив (а.с.80-83 т.2).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.
У скарзі зазначає, що є достатньо підстав вважати, що змінюється площа земельних ділянок по АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 0510100000:03:033:0473 та 0510100000:03:033:0472 у зв'язку з наявними будівельно-технічними роботами та значно погіршується екологічний стан водоймища та природних насаджень. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення. Так як на даний час чиниться злочин в порушення ст.3, 6, 80, 88, 99 ВК України на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , відповідно до фотознімків, які додатково надаються, розпочалися будівельні роботи, які ускладнять виконання позовних вимог.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
20 травня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення додаткових документів, а саме матеріалів із справи, яка знаходиться на розгляді в суді першої інстанції, та повідомлення про новий розділ земельних ділянок.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, клопотання особи, яка подала скаргу, зазначається в апеляційній скарзі, а питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції вирішується апеляційним судом при підготовці справи до апеляційного розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 365 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 127 ЦПК України зазначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки ОСОБА_1 не заявила вказані клопотання разом із апеляційною скаргою, клопотань про поновлення пропущеного строку на подання доказів не заявляла, підстави для їх задоволення відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 не обґрунтовує, яким чином надані нею докази стосуються розгляду її заяви про забезпечення позову та які висновки суду вони підтверджують чи спростовують.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову вважається підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення.
Апеляційним судом встановлено, що у квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Вінницької міської ради, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій, в якому просив:
1. Визнати незаконними та скасувати рішення Вінницької міської ради від 21 червня 2013 року №1336 в частині:
- п. 1.4 Додатку №1 до рішення Вінницької міської ради від 21 червня 2013 року №1336 про затвердження обґрунтування з визначенням меж та площ земельних ділянок для житлових потреб та надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Вінниці гр. ОСОБА_10 на АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м. з метою подальшої безоплатної передачі;
- п. 1.5 Додатку №1 до рішення Вінницької міської ради від 21 червня 2013 року №1336 про затвердження обґрунтування з визначенням меж та площ земельних ділянок для житлових потреб та надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Вінниці гр. ОСОБА_11 на АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м. з метою подальшої безоплатної передачі.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення Вінницької міської ради від 23 серпня 2013 року №1381 в частині:
- п. 14 рішення Вінницької міської ради від 23 серпня 2013 року №1381 про безоплатну передачу у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_11 на АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м.;
- п. 8 рішення Вінницької міської ради від 23 серпня 2013 року №1381 про безоплатну передачу у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_10 на АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м.;
3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 10 вересня 2013 року ОСОБА_11 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м. на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:03:033:0472.
4. Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 10 вересня 2013 року ОСОБА_10 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м. кадастровий номер 0510100000:03:033:0473. Скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 5725999 від 10 вересня 2013 року та припинити ОСОБА_10 права власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі.
5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу посвідчений 25 вересня 2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Білоус О.Б. за №893 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472. Скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 5725999 від 10 вересня 2013 року та припинити ОСОБА_6 права власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі (а.с.1-5 т.1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2025 року прийнято до розгляду уточнену заяву позивача про зміну предмета позову у даній справі, в якій він доповнив вимоги за первісною позовною заявою і просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, посвідчений 21 січня 2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 237;
- скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76721055 від 21 січня 2025 року та припинити ОСОБА_7 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, посвідчений 21 січня 2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 234;
- скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76719552 від 21 січня 2025 року та припинити ОСОБА_8 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі.
Тобто позивачем у даній справі оспорюються рішення міської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою та про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, свідоцтва про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:033:0472 та 0510100000:03:033:0473, договори купівлі продажу цих ділянок.
Таким чином, з огляду на вищенаведені норми процесуального права, вимоги позовної заяви та заяви про забезпечення позову, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначені ОСОБА_1 заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки предметом позову не є відповідність/невідповідність проведення технічних (будівельних) робіт певним нормам і стандартам.
Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен надати суду докази існування фактичних обставин, що пов'язані з необхідністю вжиття таких заходів.
Доводи заяви ОСОБА_1 про те, що на земельних ділянках здійснюється укріплення бетонними спорудами, проводяться насипи будівельним сміттям для збільшення площі ділянки за рахунок прибережно-захисної смуги, зменшилася площа ставка, спричинене інтенсивне замулення, погіршився санітарний стан та якість води, погіршився екологічний фон не підтвердженні жодними доками, а відтак ці доводи ґрунтуються на припущеннях. Надані заявником фотознімки не можуть підтверджувати вказані обставини, адже можуть трактуватися по-різному.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, зважаючи на предмет позову, не обґрунтовує, до яких саме труднощів щодо подальшого виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, призведе невжиття обраного нею заходу забезпечення позову.
У п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України зазначено, що в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали суду.
Разом з тим, ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі наводить ті самі обставини, вказані нею в заяві про забезпечення позову, і жодним чином не спростовує висновки суду першої інстанції за результатами розгляду її заяви.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 травня 2025 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
О.С. Панасюк