ЄУН: 336/12420/24
Провадження №: 2/336/1153/2025
23 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «ФК «Пінг-Понг» Лановий Є.М. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 101037345 від 02.03.2021 в сумі 64500 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 02.03.2021 між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 101037345, за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 15 000 грн., шляхом перерахування на картковий рахунок. Відповідачка належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 64 500 грн., яка складається з наступного: 15 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 500 - заборгованість за відсотками. 23.06.2021 згідно умов Договору про відступлення прав вимоги №03Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 101037345 від 02.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача. 24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 101037345 від 02.03.2021. Позивачем було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс».
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз'яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження була направлена судом поштою за зареєстрованим місцем проживання. Копія позовної заяви з додатками відповідачу була направлена за адресою місця проживання представником позивача, про що свідчать надані суду у порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, докази про направлення копії позовної заяви з додатками.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Судом встановлено, що 02.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Мілоан» з анкетою-заявою на кредит № 101037345(а.с.18-19).
02.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101037345, за умовами якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 15 000 грн. строком на 30 днів з 02.03.2021 (п.1.2, 1.3). ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (п.1.1). Проценти за користування кредитом склали 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Сторонами погоджені умови щодо пролонгації строку кредитування на пільгових та стандартних (базових) умовах (п.2.3). Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до ст.212 ЦК України, і яка полягає у: а) здійсненні платежу позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1 та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами після спливу строку кредитування, визначеного п.1.3, п.2.3.1.1, 2.3.1.2. сторонами узгоджено, що після настання визначених в підпунктах а та б обставин, умови кредитування, зокрема строк кредитування, термін повернення кредиту і сплата винагород змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується в особистому кабінеті позичальника (п.2.3.2). Договір укладений у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.46-53,54).
До вказаного договору долучений графік платежів, згідно з яким сума відсотків станом 01.04.2021, тобто в межах строку кредитування становить 4500 грн. (а.с.54) та Паспорт споживчого кредиту № 101037345 (а.с.55-56).
02.03.2021 ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 15 000 згідно договору № 101037345, що підтверджується платіжним дорученням 25731985 (а.с.67).
Згідно з наданим ТОВ «Мілоан» розрахунком за період з 02.03.2021 по 31.05.2021 включно, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 101037345 в сумі 64 500 грн., яка складається з наступного: 15 000 грн. - борг по тілу кредиту; 49500 грн. - борг по відсоткам, у період з 03.03.2021 по 01.04.2021 включно відсотки нараховані в розмірі 150 грн. за кожен день, з 02.04.2021 по 31.05.2021 включно по 750 грн. на день (а.с.24-25).
23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанси» укладений договір відступлення прав вимоги № 03Т, за умовами якого кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками (п.1.1) (а.с.32-39).
Згідно з Витягом з додатку до договору про відступлення прав вимоги № 03Т від 23.06.2021, який засвідчений підписами уповноважених осіб та печатками сторін договору ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право грошової вимоги від ТОВ «Мілоан» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101037345 від 02.03.2021 на суму 64 500 грн. (а.с.23).
На виконання умов договору відступлення прав вимоги № 03Т ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти, про що свідчать платіжні інструкції № 1173 від 24.06.2021, № 1033 від 29.06.2021 (а.с.71,72).
24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Пінг-Понг»(фактор) укладено договір факторингу № 1/15, за умовами якого ТОВ «ФК «Пінг-Понг» зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Діджи Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язалось відступити ТОВ «ФК «Пінг-Понг» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.57-61).
Згідно з Витягом з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК Пінг-Понг» отримало право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 101037345 на суму 64 500 грн. (а.с.22).
ТОВ «Пінг-Понг» перед ТОВ «Діджи Фінанс» на виконання вимог договору факторингу № 1/15 виконано повний розрахунок, про що свідчить лист ТОВ «Діджи Фінанс» від 13.11.2024 (а.с.73).
Представником ТОВ «Пінг-Понг» на адресу відповідачки 02.09.2024 направлено вимогу щодо сплати суми заборгованості (а.с.68-69).
Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання з використання одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідачка отримала кредит в сумі 15 000 гривень, який був перерахований на її рахунок, що підтверджується матеріалами справи, безпосередньо платіжним дорученням 25731985.
Кредит, згідно досліджених матеріалів справи відповідачка отримала строком на 30 днів з 02.03.2021.
Таким чином, згідно п.1.5.2 протягом встановленого п.1.3 строку кредитування з відповідачки підлягають стягненню відсотки в сумі 4500 грн.
Представник позивача у позовній заяві просить стягнути відсотки в сумі 49500 грн.. На підтвердження такої суми заборгованості за відсотками до матеріалів справи долучає відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с.24), з яких вбачається, що після узгодженого в договорі сторонами строку кредитування - 30 днів, ОСОБА_1 продовжено нарахування відсотків, відповідно до п.1.6 договору в розмірі 750 грн. щоденно.
Пунктом 2.2.1 Договору про споживчий кредит визначено, що позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1 .-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4, тобто до 01.04.2021.
У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатиш комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Як визначено п.2.3.2 Договору про споживчий кредит, зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів.
В матеріалах справи оновлений графік платежів відсутній.
З досліджених матеріалів справи не вбачається факт продовження (пролонгації) строку кредитування після 01.04.2021, а саме, що відповідачка як позичальник вчинила певні дії, які б об'єктивно свідчили б про її намір здійснити пролонгацію кредиту.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Аналіз копії відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит № 101037345 від 02.03.2021 свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору
Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти з користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку, наданий їй кредит в строк, передбачений кредитним договором не повернула.
Таким чином з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 15 000 грн та за відсотками за період з 03.03.2021 по 01.04.2021 включно (в межах строку кредитування) в сумі 4500 грн.
За змістом зазначених договорів, на підставі яких були відступлені права вимоги, та додатків до них, позивач набув право вимоги до відповідачки щодо сплати відповідної суми заборгованості за кредитним договором. Після відступлення права вимоги до відповідачки остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Пінг-Понг»», а ні на рахунки попереднього кредитора.
Вищевикладені обставини відповідачем не спростовані.
Виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково та з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг-Понг» на підставі договору про споживчий кредит № 101037345 від 02.03.2021 підлягає стягненню заборгованість у сумі 19 500 гривень, яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 15 000 гривень, заборгованості за відсотками у сумі 4500 гривень.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано договір про надання правової допомоги від 07.08.2024, згідно з яким правова допомога ТОВ «ФК «Пінг-Понг» надавалась адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду до договору від 11.11.2024.
Згідно з детальним описом робіт адвокатом надані наступні послуги: правовий аналіз спірних відносин та надання рекомендацій (консультацій) на суму 2250 грн., складання позовної заяви - 3000 грн., формування додатків до позову - 750 грн., усього на суму 6000 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь ТОВ ФК «Пінг-Понг» підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 30,23%), на користь позивача з відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі 732 гривні 30 копійок.
Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101037345 від 02.03.2021 за період з 03.03.2021 по 01.04.2021 включно в сумі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень, яка складається з:
- заборгованості за тілом кредиту - 15 000 гривень;
- заборгованості за відсотками - 4 500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пінг-Понг» судовий збір в сумі 732 (сімсот тридцять дві) гривні 30 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», ЄДРПОУ: 43657029, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Савеленко
23.05.25