Справа № 164/794/22
Провадження №1-кс/157/175/25
Іменем України
20 травня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
потерпілої - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 у провадженні за скаргою потерпілої ОСОБА_3 на постанову прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2012 року за № 12012020160000081 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 356 КК України,
встановив:
Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до Маневицького районного суду Волинської області із заявою про відвід, у якій просить відвести слідчого суддю Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 від розгляду її скарги на постанову прокурора ОСОБА_5 від 26.02.2025 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2012 року за № 12012020160000081 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186 (два епізоди), ч. 2 ст. 190, ст. 356 КК України, заяву про відвід судді розглядати за її участю. В обгрунтування заяви про відвід слідчого судді зазначає, що у провадженні слідчого судді Маневицького районного суду ОСОБА_4 знаходиться її скарга на рішення прокурора про визнання незаконною та скасування постанови прокурора ОСОБА_6 , процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12012020160000081 від 27.12.2012, про відмову в задоволенні клопотання потерпілого від 26.02.2025. У рамках цього ж кримінального провадження вона подавала клопотання процесуальному керівнику, прокурору ОСОБА_7 , 28.01.2025 про винесення процесуальних рішень, посилаючись на норми КПК України, а саме ст. 220 КПК України. Однак, всупереч ст. 220 КПК України прокурор не розглянув зазначене клопотання і не виніс постанови за результатами розгляду. 14.02.2025 вона звернулась зі скаргою на дану бездіяльність прокурора до слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області, просила, щоб суд зобов'язав прокурора розглянути її клопотання відповідно до ст. 220 КПК України і за результатами розгляду виніс процесуальне рішення - постанову. Цю її скаргу розглядав слідчий суддя Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 (справа № 164/794/22); ухвалою від 24.02.2025 у задоволенні скарги відмовлено. Ухвалу мотивовано тим, що прокурор, розглянувши її клопотання, вчинив дії, передбачені ст. 220 КПК України, а саме надав вказівки органу досудового розслідування про вчинення певних процесуальних дій, а слідчий, у свою чергу, на виконання даних вказівок здійснив виклик осіб для допиту як свідків; відтак, дії прокурора направлені на ефективне розслідування по даному кримінальному провадженні і не можуть вважатися такими, що виконані з порушенням ст. 220 КПК України. Розгляд її скарги призначено на 31.03.2025 на 15 год 10 хв. Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 не може брати участь у розгляді даної скарги і підлягає відводу, оскільки він зловживає своїми процесуальними правами, внаслідок порушення принципу неупередженості. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України «слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні,... за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості». Вказаними «іншими обставинами» є наступні. Розглядаючи її скаргу, 24.02.2025 слідчий суддя ОСОБА_4 грубо порушив принцип неупередженості, а саме: ним було залучено до участі у справі прокурора ОСОБА_8 , що не передбачено КПК України. На її заперечення щодо присутності прокурора ОСОБА_8 , слідчий суддя ОСОБА_4 відповів відмовою. Також, в ухвалі від 24.02.2025 серед учасників засідання не вказано прокурора ОСОБА_8 . Під час розгляду справи на її столі не було мікрофона, чим порушувались їхні права як потерпілих. Твердження суду про те, що прокурор розглянув її скаргу відповідно до ст. 220 КПК України, спираючись на те, що є повістки, які в засіданні прокурор ОСОБА_8 передала судді (без доказів їх вручення), не ґрунтуються на чинному законодавстві. Також, як вбачається з повідомлення судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 від 20.03.2025р. № 164/794/22/1662/2025, ухвала про відкриття провадження у справі № 164/794/22 судом не виносилась. Такі дії слідчого судді ОСОБА_4 спрямовані на укривання злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які рейдерським чином захопили її квартиру ( АДРЕСА_1 ) і все майно у цій квартирі. На її думку, слідчий суддя ОСОБА_4 здійснює такі дії, бо ОСОБА_9 є судово-медичним експертом і їх професійні шляхи перетинаються. Вважає, що у даному випадку наявний конфлікт інтересів. Також зазначає, що в рамках даного кримінального провадження вона 13.05.2024 вже заявляла відвід слідчому судді ОСОБА_4 при розгляді її скарги в цьому ж кримінальному провадженні (справа № 164/153/15-к). Під час розгляду даної заяви слідчий суддя ОСОБА_4 написав заяву про самовідвід, тобто визнав свою небезсторонність при розгляді її скарги та фактично визнав, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Ці обставини виявлені і при розгляді ОСОБА_4 даної скарги. Тому у неї є достатні підстави вважати, що існують об'єктивні обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
Волинський апеляційний суд своєю ухвалою від 10 квітня 2025 року задовольнив подання Маневицького районного суду Волинської області та заяву ОСОБА_11 про відвід слідчого судді Маневицького районного суду Волинська області ОСОБА_4 передав на розгляд до Камінь-Каширського районного суду Волинської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями за підписом заступника керівника апарату Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2025 заяву про відвід слідчого судді передано для розгляду судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву про відвід слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 підтримала з наведених у ній мотивів та, крім того, пояснила, що за її заявою було порушено кримінальне провадження про самоправство, грабіж рухомого та грабіж нерухомого майна, шахрайство, відомості про яке у подальшому 27 грудня 2012 року за № 12012020160000081 внесені до ЄРДР. Вона та її дочка, інтереси якої вона представляє, є потерпілими у зазначеному кримінальному провадженні. Оскільки жодні слідчі дії у кримінальному провадженні не проводилися, тому вона неодноразово зверталася зі скаргами на бездіяльність прокурора. Під час розгляду її скарг слідчий суддя ОСОБА_4 демонструє, що він на стороні Краснова, тобто особи, яка причетна до вчинення злочину. Слідчий суддя ОСОБА_4 не надає їй можливості оглянути речові докази у кримінальному провадженні, не хотів визнати речовими доказами надані документи. ОСОБА_4 активно стоїть на стороні осіб, які її пограбували. У судовому засіданні 24.02.2025, під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 її скарги, останній не взяв до уваги її заперечення про неможливість участі прокурора ОСОБА_8 , скарга якої не стосувалася, її доводи з цього питання слідчий суддя проігнорував. Під час розгляду зазначеної скарги на її столі був відсутній мікрофон, у зв'язку з чим на звукозаписах її погано чути. Слідчий суддя ОСОБА_4 не повністю оголосив її скаргу. Крім того, ОСОБА_4 ігнорує рішення судів. У своїй ухвалі про відмову у задоволення заяви слідчого судді ОСОБА_4 про самовідвід, суддя зазначила, що останній свій самовідвід не мотивував, проте ОСОБА_4 таке рішення суду проігнорував. Слідчий суддя ОСОБА_4 , порушуючи системно вимоги КПК України, не дає їй можливості повернути відібране у неї житло та майно, завдаючи цим матеріальної та моральної шкоди. Зазначені обставини свідчать про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 . Крім того, про упередженість останнього свідчить і зміст прийнятих ним судових рішень за її скаргами, а саме, у своїй ухвалі від 30 травня 2023 року, постановленій за наслідками розгляду її скарги на дії та бездіяльність прокурора, слідчий суддя ОСОБА_4 визнав незаконною бездіяльність прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, зобов'язав прокурора та слідчого провести необхідні слідчі та процесуальні дії, а в ухвалі від 18 липня 2022 року відмовив у задоволенні її скарги на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, і, в той же час, зобов'язав слідчого провести слідчі дії. Наявний припис прокурора про повернення їй житла, проте цей припис не виконано і жодних заходів реагування посадові особи не вживають.
Слідчий суддя ОСОБА_4 подав до суду клопотання, у якому просить заявлений йому ОСОБА_3 відвід задовольнити, оскільки остання відкрито вимагає, щоб її справу розглядав інший суддя та щоб він заявив самовідвід. У клопотанні зазначає і те, що неодноразово розглядав клопотання ОСОБА_3 як слідчий суддя і остання впевнена, що у нього вже наперед сформована думка щодо розгляду її клопотання, а тому з метою дотримання принципу верховенства права та права на справедливий суд, усунення будь-якого сумніву в ОСОБА_3 та у стороннього спостерігача в його неупередженості в розгляді клопотання він повинен бути відведеним. У даному провадженні ним як слідчим суддею не було заявлено самовідвід, а лише від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід його як слідчого судді, яка і перебуває на розгляді у судді ОСОБА_1 . Після визначення судді ОСОБА_1 як головуючої, яка вирішує питання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , у Маневицький районний суд Волинської області звернулася ОСОБА_3 з вимогою у формі клопотання, щоб він заявив собі самовідвід. Розгляд зазначених клопотань не передбачено КПК України, а тому воно було приєднано до матеріалів справи і є лише додатковим аргументом недовіри ОСОБА_3 йому як слідчому судді при розгляді ним клопотань останньої на дії слідчого та прокурора. З метою усунення будь-якого сумніву в його неупередженості як слідчого судді при розгляді клопотань та заяв ОСОБА_3 на дії слідчого та прокурора у зазначеному кримінальному провадженні, він не заперечує проти задоволення заяви про відвід, так як тривалий час здійснював судовий контроль за ходом розслідування у зазначеному кримінальному провадженні і не виключено (зі сторони стороннього спостерігача), що сформував свою позицію до їх вирішення.
Прокурор Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, у яких просить заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 розглянути у його відсутності, в задоволенні заяви відмовити та в обґрунтування заперечення зазначає, що потерпілою не наведені прямо передбачені законом обставини для відводу судді, які відповідно до приписів ст. 75, 76 КПК України виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши надані нею документи, та дослідивши письмові пояснення слідчого судді, якому заявлено відвід, і письмові заперечення прокурора, суд дійшов висновку, що заяву про відвід слідчого судді належить задовольнити, зважаючи на таке.
Статтею 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до статті 80 КПК України слідчий суддя, суддя за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Судом встановлено, що СВ відділення поліції № 1 Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12012020160000081 від 27.12.2012 за ст. 356, ч. 5 ст. 186 (за двома обставинами) КК України 2001 року та за ч. 2 ст. 190 КК України 2001 року (в чинній до 01.07.2020 редакції).
Згідно з постановою керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_12 від 08 серпня 2024 року, прокурорами у зазначеному кримінальному провадженні визначено: заступника керівника цієї прокуратури ОСОБА_5 та начальника Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
Постановами слідчих від 3 листопада 2020 року, 5 листопада 2021 року та 17 лютого 2022 року ОСОБА_11 визнано у кримінальному провадженні потерпілою.
Слідчим суддею у зазначеному кримінальному провадженні, відповідно до наданих потерпілою судових рішень, є суддя Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 , яким неодноразово були розглянуті скарги потерпілої ОСОБА_3 на дії та бездіяльність прокурора, слідчого у кримінальному провадженні.
Не погоджуючи з постановою заступника керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26.02.205 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо підозри конкретним особам у вчиненні злочинів у межах зазначеного кримінального провадження, остання звернулася до слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області зі скаргою, у якій просить визнати незаконною та скасувати зазначену постанову прокурора, зобов'язати прокурора винести мотивовану і обґрунтовану постанову по суті її вимог щодо повідомлення про підозру ОСОБА_13 за ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186 КК України, зобов'язати прокурора перекваліфікувати епізод грабежу її нерухомого майна, що відбулося 21.02.2008.
Зазначену скаргу для розгляду передано слідчому судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 .
Як вбачається із змісту заяви потерпілої ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у провадженні з розгляду зазначеної скарги та з її пояснень у судовому засіданні, остання не погоджується з судовими рішеннями слідчого судді та його діями у судовому засіданні під час розгляд її скарг у вказаному кримінальному провадженні, і зміст прийнятих слідчим суддею ОСОБА_4 рішень та вчинених ним дій у судовому засіданні, на її думку, свідчать про його упередженість.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису судового засідання від 24.02.2025, під час якого слідчий суддя ОСОБА_4 розглядав скаргу потерпілої на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 у зазначеному кримінальному провадженні, вбачається, що у цьому судовому засіданні, крім прокурора ОСОБА_5 , який участь приймав у режимі відеоконференції, також в залі судового засідання була присутня прокурор ОСОБА_8 , та слідчим суддею не було задоволено клопотання потерпілої про недопуск прокурора ОСОБА_8 до участі в розгляді скарги.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_14 своєю ухвалою від 28 серпня 2024 року відмовила у задоволенні заяви слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 про самовідвід у справі за скаргою ОСОБА_3 у вищевказаному кримінальному провадженні на постанову слідчої ОСОБА_15 від 10.04.2024, мотивуючи тим, що суддя ОСОБА_4 у поданій заяві про самовідвід не зазначив про те, що у нього наявна або може виникнути зацікавленість в розгляді даної справи, а сама заява про самовідвід мотивована необхідністю запобігання виникненню будь-яких сумнівів у сторін судового провадження в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
Своєю ухвалою від 18 вересня 2024 року слідчий суддя Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 залишив без розгляду заяву ОСОБА_3 про його самовідвід у справі за скаргою ОСОБА_3 у тому ж кримінальному провадженні на постанову слідчої ОСОБА_15 від 10.04.2024, посилаючись на те, що заявлення неодноразово відводу слідчому судді, який вже вирішувався іншими суддями, є зловживанням правом на відвід.
Таким чином, мотиви, з яких потерпіла ОСОБА_3 заявила відвід слідчому судді ОСОБА_4 у провадженні за її скаргою на постанову прокурора ОСОБА_5 від 26.02.2025, насамперед, фактично полягають у її незгоді з прийнятими цим слідчим суддею судовими рішеннями у кримінальному провадженні та вчиненими ним під час розгляду її скарг, заяв та клопотань діями.
Самі по собі такі обставини не є достатньою підставою для задоволення заяви потерпілої про відвід слідчого судді, а можуть бути за певних умов предметом розгляду, зокрема, суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, як вбачається з письмових пояснень слідчого судді ОСОБА_4 , він неодноразово приймав судові рішення у зазначеному кримінальному провадженні як слідчий суддя за скаргами потерпілої, тобто тривалий час здійснював судовий контроль за ходом розслідування у кримінальному провадженні, і не виключено (зі сторони стороннього спостерігача), що сформував свою позицію до їх вирішення, а тому просить заявлений йому ОСОБА_3 відвід задовольнити.
Крім того, слідчий суддя ОСОБА_4 подавав заяву про самовідвід у межах вищезазначеного кримінального провадження, у задоволенні якої хоча й було відмовлено слідчим суддею Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_14 , однак, на думку суду, сам факт подання такої заяви може викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості цього слідчого судді.
Такий факт викликав сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , який здійснює судовий контроль у вищезазначеному кримінальному провадженні, і у потерпілої ОСОБА_3 , адже остання, мотивуючи заявлений слідчому судді ОСОБА_4 відвід зазначила, що написанням заяви про самовідвід у провадженні за її іншою скаргою слідчий суддя ОСОБА_4 визнав свою небезсторонність у кримінальному провадженні та фактично визнав, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків, зокрема: 1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вимога щодо безсторонності, як свідчить судова практика Європейського суду з прав людини, характеризується двома критеріями: перший - полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Окрім того, судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому, і суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача.
З огляду на вищезазначені обставини у сукупності та беручи до уваги думку слідчого судді, якому заявлено відвід, суд дійшов висновку, що заяву потерпілої про відвід слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 належить задовольнити, і скаргу потерпілої ОСОБА_3 на постанову прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26 лютого 2025 року передати для розгляду іншому судді, визначеному автоматизованою системою документообігу суду при повторному автоматизованому розподілі у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_4 у провадженні за скаргою потерпілої ОСОБА_3 на постанову прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2012 року за № 12012020160000081 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 356 КК України, - задовольнити.
Скаргу потерпілої ОСОБА_3 на постанову прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2012 року за № 12012020160000081 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 356 КК України, передати на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого слідчого судді в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду скарги по суті.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 10 год 00 хв 22 травня 2025 року.
Головуючий: ОСОБА_1