22 травня 2025 р. № 400/3177/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кропивницький район, Кіровоградська область, 25006,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 41708,53 грн,
02 квітня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про стягнення з відповідачки податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) в сумі 41708,53 грн, на користь Кетрисанівської сільської ТГ за відповідними реквізитами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідачки виник податковий борг на підставі податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичною особою, за 2023 рік у розмірі 41708,53 гривні. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідачка не сплатила.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На поштову адресу відповідачки, яку позивач вказав у позовній заяві, суд надіслав ухвалу від 03.04.2025, яка отримана адресатом 10.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) № 0610245103290.
Відповідно до відповіді від 03.04.2025 № 1260832 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про відповідачку відсутні у вказаному державному реєстрі.
У зв'язку з цим, суд викликав відповідачку у судове засідання, призначене на 13.05.2025, у порядку відповідно до статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
У судове засідання 13.05.2025 відповідачка не прибула, про причини не прибуття суд не повідомила, відзиву на позовну заяву до суду не подала.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач прийняв ППР щодо визначення відповідачці податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від 24.04.2024 № 185434-24/14-10 (форма «МПЗФ») за 2023 рік на суму 41708,53 грн, яку вона отримала згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) № 0600919085646 28.05.2024.
Позивач виставив відповідачці податкову вимогу від 29.07.2024 № 0004645-1303-1128 (форма «Ф») на суму 41708,53 грн, яку вона згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Ф. 119) № 0600948024290 отримала 05.08.2024.
Зазначену податкову вимогу відповідачка в адміністративному або судовому порядку не оскаржила.
Загальний розмір податкового боргу відповідачки на день звернення позивача до суду становив 41708,53 грн, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.
З метою стягнення з відповідачки відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 162.1.11 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 381.1.4 пункту 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з абзацами першим і другим підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Абзацом п'ятим підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Таким чином, розрахунок сум мінімального податкового зобов'язання фізичної особи здійснюється контролюючим органом, який направляє такий розрахунок разом із ППР про сплату суми податку платнику податку.
Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Суд встановив, що позивач нарахував відповідачці податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичною особою за 2023 рік на суму 41708,53 грн і надіслав їй ППР від 24.04.2024 № 185434-24/14-10 (форма «МПЗФ»).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) № 0600919085646 ППР від 24.04.2024 № 185434-24/14-10 (форма «МПЗФ») вона отримала 28.05.2024.
Відповідачка не сплатила податок на доходи з фізичних осіб, у строки встановлені пунктом 57.2 статті 57 ПК України.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з виникнення у відповідачки податкового боргу позивач виставив їй податкову вимогу від 29.07.2024 № 0004645-1303-1128 (форма «Ф») на суму 41708,53 грн, яку вона згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Ф. 119) № 0600948024290 отримала 05.08.2024.
Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідачка не зверталася до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачкою заборгованості станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідачки, ні з боку позивача не надійшло.
Тому сума грошового зобов'язання відповідачки з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 41708,53 грн вважається узгодженими та є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимогу відповідачка отримала 05.08.2024, а позов поданий - 28.03.2025.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кропивницький район, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 43995486) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) в сумі 41708 (Сорок одна тисяча сімсот вісім) гривень 53 копійки, на користь Кетрисанівської сільської територіальної громади.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 22 травня 2025 року