про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1024/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірив матеріали справи за позовом адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
15 травня 2025 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за серпень та вересень 2024 року згідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за серпень та вересень 2024 року згідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань.
За приписами пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Розглянув матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Оглядом змісту позовної заяви суд встановив, що позивачем оскаржуються дії відповідача щодо ненарахування додаткової винагороди за серпень та вересень 2024 року.
Суд зазначає, що строки звернення до суду врегульовані ст. 122 КАС України.
Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Частиною 1 статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Статтею 234 КЗпП України визначено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
При зверненні до суду представник позивача зазначив та навад відповідні докази того, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.12.2024 №351 солдат ОСОБА_1 , водій 1 відділення автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із призначенням його наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) №1551-РС від 21.11.2024 на посаду водія автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
Так, наказ містить відомості про те, що ніжчейпоменований військовослужбовець вважається таким, що вибув зі складу сил для продовження проходження військової служби.
Тобто, фактичного звільнення позивача з військової служби не відбулося, а тому до вказаних правовідносин норми ч. 2 ст. 233 КЗпП України не застосовчі.
Крім того суд ураховує, що заробітна плата в розумінні частини першої статті 94 КЗпП України означає винагороду, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За твердженням представника позивача у 2024 році ОСОБА_2 за виключенням квітня 2024 року (коли бригада виводилась на відновлення) був задіяний у виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районах їх здійснення, при цьому йому постійно нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 із розрахунку 30000,00 грн. на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, позивач повинен був дізнатися про не виплату додаткової винагороди за серпень та вересень 2024 року згідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань.
Також за доданою до позову довідки про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення вбачається, що позивач отримував додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. в січні, лютому, березні, червні, липні, серпні, листопаді 2024 року.
Суд ураховуючи дані обставини та той факт, що виплата грошового забезпечення відбувається не меньш одного разу на місяць, позивач у разі виплати грошового забезпечення у меншому розмірі мав вжити заходи про встановлення нарахованих сум грошового забезпечення та звернутися до суду у строки, встановлені ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Оскільки позивач звернувся до суду з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропуску строку звернення до суду встановлені ст. 123 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки позивачем не надано суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, суд дійшов висновку не відповідлності позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.
Також суд зазначає, що відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Так, до позовної заяви представником позивача подано довідку про нараховані позивачеві суми грошового забезпечення за 2024 року, серед яких зазначено про нарахування в серпні 2024 року додаткової винарогоди у розмірі 30000 грн.
Натомість представник позивача заявляє вимоги про стягнення на користь позивача додаткової винагороди у розмірі 30000 грн саме за серпень 2024 року.
З огляду на наведене, представнику позивача слід обгрунтувати підстави додаткового стягнення додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за вказаний місяць.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляу на встановлені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Позов адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позиваці протягом 10 (десять) календарних днів з дати отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи:
- позовної заяви з додатковим обгрунтуванням підстав стягнення додаткової винагороди за серпень2024 року згідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань;
- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин пропуску.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.В. Ірметова