Рішення від 21.05.2025 по справі 360/493/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/493/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), у якій позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нерозгляду поданого ОСОБА_1 рапорту про звільнення від 10 грудня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області від 24.01.2025 №56 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.02.2025 №49 о/с (по особовому складу) відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" про звільнення ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення від 10 грудня 2024 року.

14.04.2025 позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову, в якій просив суд:

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 01 березня 2025 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2025 по день прийняття рішення;

- допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 01 березня 2025 року;

- допустити до негайного виконання судове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 30.10.2015.

З 03.02.2012 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та 06.11.2015 звільнений з органів внутрішніх справ (запис №№1,2 трудової книжки серії (дублікат) НОМЕР_3 від 06.11.2015).

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №8 о/с від 07.11.2015 позивача прийнято до Національної поліції (запис №3 трудової книжки серії НОМЕР_4 від 06.11.2015).

В подальшому, з 01.09.2022 позивач переведений до Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на посаду оперуповноваженого СРЗПО.

В кінці червня 2024 року керівництвом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області оголошено телеграму щодо створення окремого підрозділу ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, відповідно до якої певна кількість працівників РУ повинна бути «відряджена» до новоствореного підрозділу.

На підставі викладеної керівництвом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області інформації, позивач вимушений був написати рапорт щодо переведення (а не відрядження) до ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області.

З липня 2024 року розпочалась підготовка для здійснення заходів із оборони України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану.

В листопаді 2024 позивача ознайомлено з бойовим розпорядженням та відряджено в Донецьку область для виконання бойових завдань. Під час знаходження в Донецькій області позивачеві стало відомо, що донька, ОСОБА_2 , 2015 року народження, захворіла на цукровий діабет І типу (медичний висновок №126 від 05.11.2024). Під час чергового ознайомлення з наказом про необхідність бойового виходу позивач повідомив свого командира, що «я не відмовляюсь виходити на бойових вихід в м. Торецьк, я на даний час не готовий, оскільки в мене хворіє донька та я за нею хвилююсь». Після вищевказаного свого пояснення на бойові виходи позивача не відправляли та він здійснював інші доручення командира.

В подальшому командир повідомив, що потрібно виконати бойове завдання, однак позивач повідомив що, оскільки не готовий у зв'язку із складною ситуацією з хворобою дитини, має намір писати рапорт про звільнення за власним бажанням.

10.12.2024 позивач написав рапорт на начальника ГУНП в Київській області генерала поліції третього рангу Анатолію ЩАДИЛА про звільнення з лав Національної полії України за власним бажанням з 24.12.2024, 13.12.2024 він отриманий уповноваженою особою відповідача.

06.01.2025 ОСОБА_1 відряджено до місця дислокації ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області та 07.01.2025 він прибув до м.Боярка Київської області.

З 07.01.2025 по 11.01.2025, з 12.01.2025 по 13.01.2025, з 14.01.2025 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 20.01.2025, з 24.01.2025 по 28.01.2025, з 29.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 04.02.2025 по 06.02.2025, з 07.02.2025 по 14.02.2025, з 15.02.2025 по 17.02.2025, з 18.02.2025 по 21.02.2025, з 22.02.2025 по 26.02.2025, з 27.02.2025 по 28.02.2025 позивач перебував на лікарняному, в період з 21.01.2025 по 23.01.2025 - на робочому місці в м.Боярка Київської області.

Перебуваючи на лікарняному, а саме 21.02.2025, позивач отримав за допомогою засобів мобільного зв'язку WhatsApp від уповноваженої особи ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області повідомлення, в якому було зазначено про наявність опису Укрпошти, який містить лист повідомлення та копію наказу ГУ НП в Київській області від 24.01.2025 №56. Також в повідомленні був скрін трекінгу Укрпошти та файл в форматі PDF, в якому містився сам наказ. Крім того, уповноваженою особою зазначено, що останній надсилає копію наказу з використання електронної комунікації.

Що знаходилось в «листі-повідомленні» позивачеві не відомо.

Після закриття лікарняного, а саме 28.02.2025, позивачеві зателефонували з ГУНП в Київській області та повідомили, що він повинен 01.03.2025 з'явитись до ГУНП в Київській області для ознайомлення з наказом про звільнення

01.03.2025 позивач з'явився в ГУ НП в Київській області та, вважаючи, що зараз його ознайомлять з наказом про звільнення на підставі поданого рапорту від 10.12.2024, натомість був ознайомлений з наказом від 28.02.2025 №49 о/с, відповідно до якого звільнений відповідно до Закону «Про Національну поліції зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) ч.1 ст.77. Підставою винесення вказаного наказу є, зокрема, наказ Головного управління від 24.01.2025 №56.

Станом на дату звернення до суду з вказаним адміністративним позовом ніякої відповіді щодо рапорту від 10.12.2024 позивач не отримував.

З посиланням на норми Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 №1235, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, позивач зазначив, що відповідачу на момент винесення наказу від 24.01.2025 №56 вже як більше місяця було відомо про намір звільнення за власним бажанням. Позивач вчинив юридично значущі дії у межах закону і вправі був очікувати, що суб'єкт владних повноважень також буде діяти у межах та у спосіб, визначений законом. Введення в Україні воєнного стану не свідчить про заборону звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, оскільки такі зміни до Закону України «Про Національну поліцію» не вносились.

Щодо повідомлення відповідачем ОСОБА_1 засобами мобільного зв'язку НОМЕР_5 - в пункті 3 наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 №56 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький)» ГУНП в Київській області зазначено, що відповідно до частини другої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018№ 2337-VIII, довести зміст наказу до відома поліцейських, які притягуються до дисциплінарної відповідальності під особистий підпис.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII не передбачено надіслання повідомлення на мобільний номер телефона через мобільний застосунок «WhatsApp», тобто альтернативним засобом зв'язку, який є підтвердженням ознайомлення з наказом від 24.01.2025 №56.

Позивач зазначив, що відповідач, не розглянувши рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, не надавши оцінку усім обставинам, що мали значення для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, обрав підставу для звільнення, яка погіршила становище позивача.

У заяві про зміну предмету позову позивач також зазначив, що фактично станом на 14.04.2025 він дізнався про те, що рапорт від 10.12.2024 не підлягав задоволенню, тому в даному випадку вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нерозгляду поданого ОСОБА_1 рапорту про звільнення від 10 грудня 2024 року та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення від 10 грудня 2024 року не є такою, що тягне за собою вже якісь юридичні наслідки для задоволення вимог позивача.

03.01.2025 у м. Краматорськ, Краматорського району, Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП Київській області полковником поліції ОСОБА_3 оприлюднено наказ командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Після доведення вимог зазначеного наказу повідомив, що суть наказу зрозумів, однак на даний час не готовий виконати наказ, у зв'язку із сімейними обставинами, а саме хворобою дитини (вказане підтверджується матеріалами справи, а саме медичний висновок №126 від 05.11.2024), а тому морально не готовий. Також, вказане підтверджується з відео (назва відео 250103-4-2), а саме з 00:40, де позивач чітко пояснює, що саме не готовий в даний час, а не відмовляється.

З відео (назва відео 250103-4-2) вбачається, що психолог відділення кадрового забезпечення ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 підійшов до позивача, не зафіксовано яким чином психолог проводив огляд.

Позивач зазначив, що психолог дійсно підійшов та сказав, що все розуміє, однак в поясненнях в відео доповість, що протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання не виявив. Він взагалі навіть не запам'ятав ім'я позивача, кого і яким чином він оглядав за поведінковими та вербальними ознаками.

В подальшому, ГУНП в Київській області 08.01.2025 винесено наказ №48 про призначення та проведення службового розслідування у формі письмового провадження, а також про відсторонення від виконання службових обов'язків за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, зокрема щодо, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0120916).

З матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач «відмовляється», що суперечить дійсним фактам під час ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Вказані доводи в матеріалах службового розслідування суперечать відповіді позивача, зафіксованій на відеозаписі.

Відповідно до інформації, зазначеної в службовій характеристиці, яку підписано 10.01.2025 Т.в.о. командиром батальйону № 2ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Артуром Берецьким вказано, що ОСОБА_1 «За своїм морально-психологічним станом не готовий виконувати бойові завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації».

21.01.2025 позивачем подано пояснення, в яких зазначено, що після доведення наказу він повідомив, що не може виконати цей наказ про виконання спеціального завдання через погіршення морально-психологічного стану, пов'язаного із захворюванням доньки, 2015 року народження, якій 05.11.2024 встановлено інвалідність. Наказ позивачеві був зрозумілий, однак він не зміг його виконати з вказаних причин.

22.01.2022 ГУНП в Київській області сформовано Висновок службового розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Київській області, зокрема, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

У Висновку зазначено, що про факт відмови від виконання наказу на виконання бойових (спеціальних) завдань підтверджено відеозаписом доведення наказу, зокрема, Коробці М.О. який надано членом дисциплінарної комісії - начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції Захарічевим І.М.

Підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.01.2025 №48 «Про призначення та проведення службового розслідування у формі письмового провадження, а також про відсторонення від виконання службових обов'язків» відносно, зокрема, інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 старшого лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0120916) визначено саме факт можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області.

При цьому «факт відмови» виконати наказ командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 03.01.2025 №4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» спростовується вище викладеними поясненнями та матеріалами службового розслідування. Факт саме «відмови» від виконання наказу не підтверджується матеріалами справи. Посадовими особами ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області проігноровані пояснення щодо «неготовності» виконати наказ, а не відмови його виконати.

Для вирішення питання про правомірність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім є заходом дисциплінарного впливу, необхідним є з'ясування його співмірності характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку.

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади є надзвичайно суворим видом стягнення і повинно застосовуватися зважено та в крайніх випадках. В свою чергу, у висновку службового розслідування відповідач не зазначає та не надає оцінку таким обставинам та не зазначено, чому не можливо застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді: зауваження, догани, суворої догани, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь. Відповідач не навів підстав, що можуть свідчити про таку тяжкість дисциплінарного проступку, яка відповідає такому суворому виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Всупереч приписам частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування відносно позивача було проведено не повно та не об'єктивно, без з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, без встановлення дійсних причин і умов його вчинення, а також за відсутності належних доказів встановлення вини позивача.

Дисциплінарним статутом встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень в період дії воєнного стану.

Так, зокрема, ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення пропущеного строку в частині позовних вимог про оскарження бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не розгляду рапорту позивача про звільнення від 10.12.2024 із викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач, 14.03.2025 через підсистему «Електронний суд» надав заяву, в якій зазначив, що вважає строк звернення до суду не пропущеним.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали. Запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення пропущеного строку в частині позовних вимог про оскарження бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не розгляду рапорту позивача про звільнення від 10.12.2024 із викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.

19.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 такий строк, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано у відповідача докази.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд справи в загальному позовному провадженні відмовлено.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено, зобов'язано відповідача у семиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему «Електронний суд» інформацію чи є ОСОБА_1 користувачем системи електронного документообігу МІА; з якої дати ОСОБА_1 є користувачем системи електронного документообігу МІА; докази надання ОСОБА_1 доступу в систему електронного документообігу МІА; докази ознайомлення ОСОБА_1 з доступом в систему електронного документообігу МІА та докази отримання логіну та паролю як користувача; положення про документообіг МІА в Головних управліннях Національної поліції.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, витребувано від Головного управління Національної поліції в Київській області довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення з зазначенням складових за період з 01.01.2025 по 28.02.2025.

02.04.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

До керівництва ГУНП в Київській області 06.01.2025 надійшла доповідна записка т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області підполковника поліції Руслана ТЕРЕЩЕНКА від 06.01.2025 №СЕД 2165 2025 про те, що 03.01.2025 у м. Краматорськ, Краматорського району, Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП Київській області полковником поліції ОСОБА_3 , який відряджений у складі Зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» до оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі - ДПОП «ОШБ «Лють»), було доведено наказ командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» (далі - зведеного підрозділу «КОРД») від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до: - інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Після доведення вимог зазначених наказів ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється.

Присутнім під час доведення зазначених наказів: - психологом відділення кадрового забезпечення ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону Національної гвардії України молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_5 , протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 не виявлено.

З метою перевірки інформації, яка викладена у доповідній записці, наказом ГУНП в Київській області від 08.01.2025 № 48 призначено проведення службового розслідування у формі письмового провадження.

Згідно з наказом Національної поліції України (далі - НПУ) від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

На виконання наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 № 1985дск «Про відрядження поліцейських ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області у складі Зведеного загону КОРД до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 з 04.11.2024 відряджений до ОСУВ «Хортиця» для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника ДПОП «ОШБ «Лють».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції» створено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наказів Національної поліції України від 27.01.2023 № 54 «Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції» та № 55 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» затверджено зміни до структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП «ОШБ «Лють» як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структурі якого створено, зокрема, управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Також наказом НПУ від 16.04.2024 № 403 «Про затвердження Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 », передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.

Крім того, наказом НПУ від 26.12.2024 № 2379 «Про затвердження Положення про полк поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Київській області», передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив: «По суті поставлених питань можу пояснити наступне. З 05.11.2024 я був відряджений до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 03.01.2025 командир ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковник поліції ОСОБА_3 довів, в т.ч. й мені наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025, номер якого я не пам'ятаю, про виконання бойового (спеціального) завдання. Після доведення цього наказу, я повідомив, що не можу виконати цей наказ про виконання бойового (спеціального) завдання через погіршення морально-психологічного стану, пов'язаного зі захворюванням моєї доньки ОСОБА_6 2015 р.н., якій 05.11.2024 встановили інвалідність, що підтверджується медичним висновком Синельніківського центру ПМСД від 05.11.2024 № 126 (копія додається). Наказ мені був зрозумілий, але я не зміг його виконати з причин, зазначених вище».

В ході службового розслідування надали пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були присутні при доведенні до відома наказу від 03.01.2025.

Згідно рапорту членкині дисциплінарної комісії - начальника відділення кадрового забезпечення ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітана поліції Яковець В.В., ОСОБА_1 із запитами щодо проходження військово-лікарської комісії та скаргами щодо стану їх здоров'я не звертався.

Факт відмови від виконання наказу на виконання бойових (спеціальних) завдань підтверджено відеозаписом доведення наказу ОСОБА_1 , який надано членом дисциплінарної комісії - начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_9 .

Аналізуючи зібрані у ході проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності, встановлено, що 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, а саме: інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916).

Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється.

Присутніми при доведенні наказу - психологом ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_5 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 не виявлено.

Під час доведення зазначеного наказу ОСОБА_1 на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не перебував.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 передбачених частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 передбачених частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.

Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосовування до них дисциплінарних стягнень, не встановлено.

Причинами та умовами, що сприяли скоєнню зазначеної події, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування ними вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України.

З наказом №4дск від 03.01.2025 "Про виконання бойового (спеціального) завдання" позивача ознайомлено під особистий підпис.

Ознайомлення із змістом бойового наказу та розумінням обов'язку належного його виконання, спростовує усі доводи позивача про невизначеність способу виконання зазначеного наказу. Отриманий наказ позивач незаконним не вважав та чітко усвідомлював необхідність його виконання.

Отже, аналізуючи зібрані під час проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності, установлено, що в діях позивача вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", що виразилося у невиконанні наказу.

У разі вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтею 17210 (відмова від виконання законних вимог командира (начальника)) Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідальність, передбачену статтею 402 (непокора), статтею 403 (невиконання наказу), Кримінального кодексу України. Така відповідальність настає за умови наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

Позивач під особистий підпис ознайомлений із Законом України від 21.03.2023 № 3000-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України що врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану".

Під час визначення виду стягнення відповідачем враховані характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За таких обставин Головне управління вважає, що спірний наказ та висновки службового розслідування цілком відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22).

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання. Дисциплінарним статутом НПУ не передбачено будь-яких критеріїв тяжкості проступку, за який поліцейський несе дисциплінарну відповідальність і відповідно до якого необхідно застосовувати той чи інший вид дисциплінарного стягнення.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували його звільнення від виконання обов'язків щодо виконання бойового завдання, покладених наказом від 03.01.2025 № 4дск.

Аналіз наведених обставин дає підстави дійти висновку, що своєю бездіяльністю, яка відображена у висновку службового розслідування від 22.01.2025 позивачем допущено порушення, за яке на нього у відповідності до встановленого законодавством порядку накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Щодо посилання позивача на не розгляд його рапорту щодо звільнення його за власним бажанням, відповідач зазначив, що 13.12.2024 через систему електронного документообігу до ГУНП в Київській області надійшов рапорт ОСОБА_1 щодо звільнення його за власним бажанням. В подальшому 30.12.2024 через систему електронного документообігу (копія додається) ГУНП в Київській області на адресу позивача (всі діючі працівники та поліцейські ГУНП в Київській області є користувачами системи електронного документообігу МІА ) відправлено лист щодо розгляду його рапорту щодо звільнення за власним бажанням, в якому зазначено наступне: правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29 липня 1991 року (далі Положення №114).

На підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням. Водночас порядок звільнення з цієї підстави врегульований пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Верховний Суд України в постанові від 24 червні 2014 року у справі №21-241а14 зазначив, що така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні (стаття 38 КЗпП), обумовлена особливим правовим положенням працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

08.04.2025 позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено, зокрема, що командир ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП Київській області полковник поліції ОСОБА_3 , заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , а також командир роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області Дементьєв Сергій Валентинович ще до підписання рапорту усно були повідомлені про намір позивача, бажання, написання та в подальшому направлення рапорту про звільнення з лав поліції. Посадовими особами ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області проігноровані пояснення щодо «неготовності» виконати наказ, а не відмови його виконати. Решта доводів аналогічна викладеним у позовній заяві та у заяві про зміну предмету позову.

Щодо посилання відповідача на справу № 420/14443/22, позивач зазначив, що Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання. Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_6 , картки фізичної особи - платника податків.

Згідно із витягом з наказу ГУНП в Київській області від 24.06.2024 № 152о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький).

На виконання наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 № 1985 дск «Про відрядження поліцейських полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Київській області у складі Зведеного загону КОРД до оперативно - стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області був відряджений з 04.11.2024 до оперативно - стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що підтверджується довідкою від 10.01.2025.

10.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Київській області з рапортом про звільнення за власним бажанням з 24.12.2024.

З листа ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області від 11.04.2025 № 44660-2025 «Про надання відповіді», направленого начальнику ВПЗ ГУНП в Київській області, до полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) за вхідним СЕД № 85298 від 13.12.2024 надійшов рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24.12.2024 ОСОБА_1 . Розглянувши рапорт, керівництвом ППОП «КОРД» (стрілецький) було надано відповідь за вихідним № СЕД-70569-2024 від 30.12.2024 про відмову в звільненні з поліції за власним бажанням, де кореспондентом листа було зазначено ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону №2 ППОП «КОРД» (стрілецький). ОСОБА_10 був внесений в електронну систему документообігу МІА як користувач, чи отримував він електронний ключ, логін та пароль до зазначеної системи керівництву та працівникам відділення кадрового забезпечення ППОП «КОРД» (стрілецький) невідомо. Також ОСОБА_1 в телефонному режимі на номер мобільного оператора «VODAFONE» НОМЕР_7 працівниками відділення кадрового забезпечення ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області було повідомлено про відмову у звільненні зі служби за власним бажанням з підстав, викладених у вищезазначеному листі.

Позивач заперечує факт ознайомлення його з відповіддю керівництва, проте у зв'язку з поданням заяви про зміну предмету позову та виключенням з позовних вимог оскарження бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нерозгляду поданого ОСОБА_1 рапорту про звільнення від 10 грудня 2024 року та вимоги про зобов'язання відповідача розглянути рапорт від 10.12.2024, ці обставини не підлягають встановленню в ході судового розгляду.

03.01.2025 начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції Іваном Захарічевим складено рапорт на ім'я командира зведеного підрозділу «КОРД» полковника поліції ОСОБА_11 про те, що 03.01.2025 він був присутній при доведенні наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 №4 дск командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 , після доведення якого, зокрема, ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Під час доведення вимог наказу були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 , психолог ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_5 .

Начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_12 складено інформаційну довідку за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, згідно із якою 03.01.2025 командиром ППОП «КОРД» полковником поліції ОСОБА_13 , відрядженим до оперативного підпорядкування оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_5 », оперативно - стратегічного військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », доведено наказ командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно - раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до, зокрема, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916). Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_14 та ОСОБА_1 повідомили, що наказ їм зрозумілий, однак виконувати його відмовляються. За цим фактом запропоновано призначити службове розслідування у формі письмового провадження, проведення якого доручити ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області спільно з УГІ ГУНП в Київській області.

06.01.2025 т.в.о. командира ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_15 склав на ім'я начальника ГУНП в Київській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_16 доповідну записку за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, пропонував призначити службове розслідування.

Наказом ГУНП в Київській області від 08.01.2025 № 48 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та на підставі вимог частини першої та п'ятої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків, зокрема, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області ОСОБА_1 .

В ході службового розслідування ОСОБА_1 надано пояснення:

««По суті поставлених питань можу пояснити наступне. З 05.11.2024 я був відряджений до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 03.01.2025 командир ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковник поліції ОСОБА_3 довів, в т.ч. й мені наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025, номер якого я не пам'ятаю, про виконання бойового (спеціального) завдання. Після доведення цього наказу, я повідомив, що не можу виконати цей наказ про виконання бойового (спеціального) завдання через погіршення морально-психологічного стану, пов'язаного зі захворюванням моєї доньки ОСОБА_6 2015 р.н., якій 05.11.2024 встановили інвалідність, що підтверджується медичним висновком Синельніківського центру ПМСД від 05.11.2024 № 126 (копія додається). Наказ мені був зрозумілий, але я не зміг його виконати з причин, зазначених вище».

Опитаний в ході службового розслідування командир ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області ОСОБА_3 10.01.2025 надав такі пояснення: «Я, ОСОБА_3 , перебуваю на вказаній посаді з 20.06.2024. Згідно наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 № 1985дск, відряджений з 02.11.2024 у складі Зведеного загону КОРД до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника ДПОП «ОШБ «Лють». У складі підпорядкованого мені полку проходить службу: інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області мною доведено наказ командир зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до ОСОБА_1 . Після доведення вимог зазначеного наказу, ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Під час доведення вимог зазначених наказів були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 , психолог ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_5 та начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції Захарічев І.М.».

Опитаний в ході службового розслідування психолог ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області ОСОБА_4 10.01.2025 надав такі пояснення: «Я, ОСОБА_4 , перебуваю на вказаній посаді з 11.07.2024. Згідно наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 № 1985 дск, відряджений з 02.11.2024 у складі Зведеного загону КОРД до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника ДПОП «ОШБ «Лють». 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до окремих поліцейських ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, а саме: інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Я був присутній при доведенні зазначеного наказу для оцінки здатності поліцейських виконувати бойове (спеціальне) завдання. Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляються. Разом з тим, можу повідомити, що ОСОБА_1 за психологічною допомогою не звертався, а також, за поведінковими та вербальними ознаками, здатний виконувати бойове (спеціальне) завдання. Під час доведення вимог зазначеного наказу були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_5 та начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 ».

Опитаний в ході службового розслідування т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону Національної гвардії України ОСОБА_5 пояснив: «Я, ОСОБА_5 , перебуваю на вказаній посаді з 02.12.2024. Згідно БР НГУ від 14.11.2024 № 10304, відряджений з 13.11.2024 до ОТУВ « ОСОБА_17 » для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника ДПОП «ОШБ «Лють». 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до окремих поліцейських ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, а саме: інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Я був присутній при доведенні зазначеного наказу для оцінки здатності поліцейських виконувати бойове (спеціальне) завдання. Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Разом з тим, можу повідомити, що ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався і за поведінковими та вербальними ознаками здатний виконувати бойове (спеціальне) завдання. Під час доведення вимог зазначеного наказу були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 , психолог ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 та начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 ».

Опитаний в ході службового розслідування заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 10.01.2025 надав пояснення: «Я, ОСОБА_7 , перебуваю на вказаній посаді з 23.07.2024. Згідно наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 № 1985дск, відряджений з 03.11.2024 у складі Зведеного загону КОРД до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника ДПОП «ОШБ «Лють». Під моїм командуванням проходить службу інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до ОСОБА_1 . Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Під час доведення вимог зазначеного наказу були присутні: командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 , психолог ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_5 та начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 ».

Опитаний в ході службового розслідування командир взводу № 1 батальйону № 1 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 10.01.2025 надав пояснення: «Я, ОСОБА_8 , перебуваю на вказаній посаді з 16.09.2024. Згідно наказу ГУНП в Київській області від 01.11.2024 № 1985дск, відряджений з 02.11.2024 у складі Зведеного загону «КОРД» до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні начальника ДПОП «ОШБ «Лють». Під моїм командуванням проходить службу поліцейський ОСОБА_1 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 № 4дск до ОСОБА_1 . Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовляється. Під час доведення вимог зазначеного наказу були присутні: заступник командира роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , психолог ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_5 , начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 ».

14.01.2025 командиром зведеного підрозділу «КОРД» полковником поліції ОСОБА_18 надано голові дисциплінарної комісії - т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області підполковнику поліції Руслану Терещенку надано у відповідь на запит від 10.01.2025 підтвердження факту видачі наказу командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», від виконання якого відмовились окремі поліцейські ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, зокрема, інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .

10.01.2025 членами дисциплінарної комісії складено Акт огляду відеозаписів, згідно із яким комісією оглянуто відеозапис з портативної бодікамери (нагрудного відеореєстратора) SN: G21А3105, який надано на оптичному диску DVD-R № ВМК-250103-4 членом дисциплінарної комісії - начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітаном поліції Захарічевим Іваном Михайловичем з метою перевірки інформації щодо підтвердження або спростування факту відмови від виконання наказу про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області; встановлено, що на наданому оптичному диску DVD-R № ВМК-250103-4 містяться два відеофайли формату МР4: 1) назва файлу 250103-4-1; об'єм файлу: 880 Мб; тривалість відео: 0:15:00; в правому нижньому куті відео відображений час та дата: 2025/01/03 19:08:09; 2) назва файлу: 250103-4-2, об'єм файлу: 590 Мб, тривалість відео: 0:10:04; в правому нижньому куті відео відображений час та дата: 2025/01/03 19:23:08; зміст відеозапису у файлі 250103-4-2:

0:00:00-0:00:32 - доведення наказу ОСОБА_3 ;

0:00:41-0:01:18 - відмова від виконання наказу та пояснення причин відмови ОСОБА_1 ;

0:05:58-0:06:09 - заключення ОСОБА_4 по здатності до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 ;

0:08:23-0:08:40 - підписання відомості ознайомлення з наказом ОСОБА_1 .

Згідно із довідкою ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області від 21.05.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області станом на 21.01.2025 діючих дисциплінарних стягнень не має та службові розслідування відносно нього не проводяться.

В матеріалах справи наявна службова характеристика ОСОБА_1 за підписом т.в.о. командира батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 , в якій зазначено, що за період служби в полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області та на займаній посаді старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Має теоретичну підготовку та практичний досвід роботи, що дозволяє йому орієнтуватися у питаннях, пов'язаних зі службовою діяльністю підрозділу та приймати рішення. З покладеними на нього обов'язками справляється. Під час служби виявляв пасивність щодо діяльності підрозділу. На критику не завжди реагує конструктивно. Фактично розвинутий добре. У стройовому відношенні підтягнутий, має охайний зовнішній вигляд. Матеріальну частину табельної вогнепальної зброї, порядок її застосування і використання знає. Державною мовою володіє. В нормативних документах, які регламентують діяльність НПУ, орієнтується. За своїм морально-психологічним станом не готовий виконувати бойові завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Також в матеріалах службового розслідування наявний медичний висновок № 126 про дитину - інваліда віком до 18 років від 05.11.2024 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є донькою позивача відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 .

У періоди з 07.01.2025 по 11.01.2025, з 12.01.2025 по 13.01.2025, з 14.01.2025 по 17.01.2025, з 18.01.2025 по 20.01.2025 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується висновками про тимчасову непрацездатність № АСВЕ-2ССХ-АТ86-ТВРТ, № 2ТХ8-С345-25А6-Т54А, № ХЕ7М-2Р4А-ЕВВ8-7СХ, № 8С35-57РМ-СР4Т-КЕ97.

22.01.2025 начальником ГУНП в Київській області генералом поліції третього рангу Анатолієм Щадилом затверджено Висновок службового розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Київській області: старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0120916) та рядовим поліції ОСОБА_14 (0197983), яким запропоновано:

- службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у відмові виконувати наказ про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими ППОП «КОРД» ГУНП в Київській області, завершити (п.1);

- відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися (п.2);

- за вчинення дисциплінарного проступку, порушення пункті 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно - раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (п.3).

У Висновку зазначено наступне.

«.. Таким чином, аналізуючи зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності, встановлено, що 03.01.2025 у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області командиром ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області полковником поліції ОСОБА_3 доведено наказ командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 №4дск до окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, а саме:

- Інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916)…

….. Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 та ОСОБА_14 повідомили, що наказ їм зрозумілий, однак виконувати його вони відмовляються.

Присутніми при доведенні наказу - психологом ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_5 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 та ОСОБА_14 не виявлено.

Слід зазначити, що під час доведення зазначеного наказу ОСОБА_1 та ОСОБА_14 на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не перебували.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_14 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» від 03.01.2025 №4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , передбачених частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , передбачених частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.

Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 та ОСОБА_14 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосування до них дисциплінарних стягнень, не встановлено.

Причинами та умовами, що сприяли скоєнню зазначеної події, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , нехтування ними вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України».

Також у Висновку зазначено, що згідно рапорту членкині дисциплінарної комісії - начальника відділення кадрового забезпечення ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області капітана поліції Яковець В.В., ОСОБА_1 із запитами щодо проходження військово-лікарської комісії та скаргами щодо стану їх здоров'я не звертався.

Відповідно до пунктів 1, 4 наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 № 56 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області, керуючись статтями 13, 16, 19,20 та 26 Дисциплінарного статуту НПУ, за вчинення дисциплінарного проступку, порушення пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно -раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції; інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйона № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916) допустити до виконання службових обов'язків з 22.01.2025.

Пунктом 3 цього наказу визначено відповідно до частини другої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, довести зміст наказу до відома поліцейських, які притягуються до дисциплінарної відповідальності під особистий підпис.

У періоди з з 24.01.2025 по 28.01.2025, з 29.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 04.02.2025 по 06.02.2025, з 07.02.2025 по 14.02.2025, з 15.02.2025 по 17.02.2025, з 18.02.2025 по 21.02.2025, з 22.02.2025 по 26.02.2025, з 27.02.2025 по 28.02.2025 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується висновками про тимчасову непрацездатність, наданими позивачем.

Копія наказу від 24.01.2025 № 56 направлялася позивачеві Укрпоштою (відправлення 0815301141843), шляхом пошуку на сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трекінгом встановлено, що відправлення 0815301141843 надіслане 29.01.2025, повернуто відправнику 13.02.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Також 21.02.2025 позивачем через месенджер WhatsApp від уповноваженої особи ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області отримано повідомлення, в якому зазначено про наявність опису Укрпошти, який містить лист повідомлення та копію наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 №56. В повідомленні був скрін трекінгу укрпошти та файл в форматі PDF, в якому містився сам наказ.

Згідно із витягом з наказу ГУНП в Київській області від 21.02.2025 № 49 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліції» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ) частини 1 статті 77 Закону старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120916), інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький), 01.03.2025; підстава: наказ Головного управління від 24.01.2025 № 56; довідка від 07.02.2025 № 66.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оборону України» участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. В свою чергу Національна поліція України та її територіальні підрозділи в умовах воєнного стану разом із Збройними силами України здійснюють відсіч збройної агресії, виконуючи при цьому Присягу на вірність Українському народові.

Згідно із статтею 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію» (далі - Закон №580) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Частиною першою статті 3 Закону № №580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 59 Закону №580 рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною четвертою статті 59 Закону №580 передбачено, що видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону №580 відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина друга статті 77 Закону №580).

День звільнення вважається останнім днем служби (частина третя статті 77 Закону №580).

Частиною першою статті 19 Закону №580 визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580).

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша статті 13 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга статті 13 Дисциплінарного статуту).

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із частиною четвертою статті 13 Дисциплінарного статуту до курсантів (слухачів), які проходять навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, крім видів дисциплінарних стягнень, визначених цією статтею, застосовується дисциплінарне стягнення у виді призначення поза чергою в наряд - до п'яти нарядів.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 1 розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 1 розділу VІ Порядку № 893).

Положеннями пункту 1 розділу VII Порядку № 893 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно із частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Частинами сьомою-восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання (частина дев'ята статті 20 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту, якими регламентовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 червня 2021 року, від 22 вересня 2022 року та від 25 листопада 2022 року у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а, від 23.10.2024 у справі № № 380/8781/22.

У подібних правовідносинах Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував (зокрема, у постановах від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, від 04.04.2025 у справі №380/546/23), що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Водночас адміністративний суд, у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

У постановах від 26.01.2022 у справі № 620/397/21, від 30.04.2025 у справі № 320/8086/23 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися, насамперед, на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим діянням.

Судом установлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, порушення пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону №580-VIII, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу «Корпус оперативно -раптової дії» від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Так, пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно із статтею 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Докази складання ОСОБА_1 . Присяги на вірність Українському народові містяться в матеріалах службового розслідування.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ).

Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

В аспекті спірних правовідносин вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати насамперед склад дисциплінарного проступку в його діях, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни, а саме - безумовному виконанні наказу керівництва, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону (п. 4 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Щодо доводів позивача про те, що він не відмовлявся виконати наказ, а зазначив про не готовність до його виконання, суд зазначає таке.

Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (частини перша та друга статті 4 Дисциплінарного статуту).

Частиною другою статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику (частина четверта статті 5 Дисциплінарного статуту).

Судом досліджено зміст засвідчених належним чином копій відеозаписів з портативної бодікамери (2 файли), якими підтверджено доведення, зокрема, до позивача змісту наказу від 03.01.2025 № 4дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», в тому числі під підпис.

З 0:00:41 по 0:01:23 ОСОБА_1 називає ПІБ і посаду, зазначає, що суть наказу розуміє, на даний час морально не готовий виконувати, у зв'язку з хворобою дитини, якій встановлено інвалідність та яка є інсулінозалежною. Психолог ОСОБА_4 відправився проводити огляд позивача.

З 0:05:57 психолог ОСОБА_4 доповідає, що за поведінковими та вербальними ознаками поліцейський Коробка здатний виконувати бойове завдання.

З 0:06:16 ОСОБА_9 з'ясовує в ОСОБА_1 , чи є він єдиним опікуном дитини, і зазначає, що оскільки позивач не єдиний опікун, нажаль, це не є підставою не виконувати наказ. ОСОБА_1 повторно зазначив, що не готовий виконувати наказ та відповів, що розуміє про розповсюдження на ньго статті 402.

Суд зауважує, що діюче законодавство передбачає можливість двох варіантів поведінки підлеглого - виконння наказу, або його невиконання.

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за «відмову виконати наказ», а за «невиконання наказу».

Формулювання «не готовий» свідчить про невиконання наказу, і не може розцінюватися як надання згоди на його виконання, що свідчить про вчинення дисциплінарного проступку в розумінні Закону №580 та Дисциплінарного статуту, при цьому причини такого невиконання (у разі їх наявності) мають бути наведені поліцейським у відповідності до вимог частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту.

ОСОБА_1 зазначено про моральну неготовність виконувати бойовий наказ у зв'язку зі встановленням інвалідності його доньці.

Хвороба дитини безумовно може бути причиною пригніченого морально-психологічного стану батька.

Разом з тим, щодо тяжкості скоєного дисциплінарного проступку та пропорційності обраного виду стягнення мають значення, крім особистих обставин позивача, загальні обставини, які існують в державі, та наявність дискреційних повноважень у роботодавця щодо обрання виду стягнення.

Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який востаннє продовжено Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ), а військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Статтею 24 Закону № 580 встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-ХІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Частиною 1 та 2 статті 12 Закону № 1932-XII передбачено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Діяльність і управління іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні держави, здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 12 Розділу IV Закону України «Про національну безпеку України» сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

До складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

Відповідно до ч. 4 статті 18 Розділу IV Закону України «Про національну безпеку України» Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з наказом Національної поліції України (далі - НПУ) від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні» особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22, від 13.03.2025 у справі №620/10864/23.

Таким чином, невиконання бойового наказу в умовах воєнного стану та при проходження служби на посаді інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) є тяжким дисциплінарним проступком, пом'якшуючою обставиною вчинення якого є моральний стан у зв'язку з хворобою дитини та встановленням їй інвалідності.

У висновку не відображено по'якшуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем, проте надано оцінку доводам позивача про неготовність виконати бойовий наказ у зв'язку з хворобою дитини - зокрема, враховано висновки психолога ВКЗ ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 та т.в.о. керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ молодшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_5 , відсутність звернень за медичною (психологічною) допомогою станом на 03.01.2025 (дата доведення бойового наказу) , неперебування на амбулаторному або стаціонарному лікуванні під час доведення наказу, відсутність обставин, які б свідчили про вчинення дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосування дисциплінарного стягнення; з'ясування у ОСОБА_1 , чи є він єдиним опікуном дитини, чи розуміє він можливі наслідки поведінки, передбачені статтею 402 КК України («Непокора»).

Щодо доводів прозивача стосовно не повноти проведеного психологом огляду та висловлення ним розуміння стану позивача, суд зазначає, що встановити обставини проведеного психологом огляду з наданих відеодоказів не вбачається за можливе, проте судом досліджено письмові пояснення ОСОБА_4 , надані в ході службового розслідування, в яких підтверджено висновок про готовність позивача виконувати бойові завдання. Крім того, доказів звернення позивача з рапортами щодо неналежних дій психолога позивачем не надано.

Зазначення у характеристиці від 10.01.2025, наданій ОСОБА_1 т.в.о. командира батальйону № 2 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Артуром Берецьким, того, що за своїм морально-психологічним станом позивач не готовий виконувати бойові завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, помилково інтерпретується позивачем як підтвердження його позиції щодо наявності підстави для невиконання бойового наказу, відданого 03.01.2025 командуванням в умовах воєнного стану при проходженні служби у бойовому підрозділі, а є викладенням суб'єктивної оцінки командира, наданої морально - психологічним якостям позивача безвідносно до можливості виконання конкретного бойового наказу.

У позовній заяві позивач зазначає, що керівництво було обізнано про хворобу дитини з листопада 2024 року та не надавало вказівок щодо виконання бойових завдань, тобто враховувався морально-психологічний стан позивача, в якому він перебував після встановлення 05.11.2024 дитині інвалідності. Доказів звернення позивача за психологічною допомогою з листопада 2024 року по 03.01.2025 не надано, керівництвом віддано наказ про виконання бойового завдання через два місяці незалучення позивача до виконання бойових завдань, і такий наказ не виходить за межі завдань, які виконуються підрозділами, в якому позивач проходив службу (ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області) та до якого був відряджений (ДПОП «ОШБ «Лють»), в умовах воєнного стану.

Щодо обраного виду стягнення та пропорційності, суд зауважує, що у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

Також суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).

За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.

У справах №420/14443/22, №260/5566/22, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, у постановах від 21 вересня 2023 року у справі №160/8030/22, від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22 та від 08 лютого 2024 року у справі № 160/11195/23, від 21 березня 2024 року у справі № 420/16074/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Таким чином, доводи позивача про те, що в спірних правовідносинах відповідач не міг застосувати до нього відразу найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ґрунтуються на неправильному застосуванні статей 19 і 29 Дисциплінарного статуту.

За таких обставин, враховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку у вигляді невиконання бойового наказу позивачем у період дії воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів додаткових вимог щодо бездоганної поведінки, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), відповідач діяв в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, і суд не вправі втручатися в дискреційні повновження відповідача в умовах воєнного стану, спрямовані в тому числі на забезпечення загальної дисципліни у Національній поліції, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Щодо доводів позивача про неналежне ознайомлення його з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.

Також 21.02.2025 позивачем через месенджер WhatsApp від уповноваженої особи ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області отримано повідомлення, в якому зазначено про наявність опису Укрпошти, який містить лист повідомлення та копію наказу ГУНП в Київській області від 24.01.2025 №56. Також в повідомленні був скрін трекінгу укрпошти та файл в форматі PDF, в якому містився сам наказ.

Не ознайомлення позивача з наказом від 24.01.2025 № 56 під підпис, як це визначено у пункті 3 цього наказу, пов'язано з об'єктивною неможливістю це зробити у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 . Не отримання ним відправлення через Укрпошту також не пов'язано з діями чи бездіяльністю відповідача, який вжив заходів з метою ознайомлення позивача з цим наказом.

Також суд зазначає, що позивачем реалізовано право на судовий захист шляхом оскарження наказу від 24.01.2025 № 56 у судовому порядку, і сама обставина неналежного, за твердженням позивача, ознайомлення з цим наказом не є безумовною підставою для його скасування. Будь-які процедурні порушення, допущені при проведенні службового розслідування, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, зокрема, суд досліджує, чи вплинуло недотримання процедури на правильність прийнятого рішення і чи могло прийняте рішення бути іншим у разі дотримання процедури.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не належать до задоволення.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, вул. Володимирська, будинок 15, код ЄДРПОУ 40108616) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська

Попередній документ

127549359

Наступний документ

127549361

Інформація про рішення:

№ рішення:	127549360
№ справи:	360/493/25
Дата рішення:	21.05.2025
Дата публікації:	26.05.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (13.08.2025)
Дата надходження:	10.03.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов'язання розглянути рапорт про звільнення