Іменем України
21 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/559/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
18 березня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з обмеженням максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В обґрунтування зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
В листопаді 2024 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 360/314/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2024 в розмірі 38190,65 грн.
Вивченням на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України електронного кабінету позивача, а саме розділу «Моя пенсія», встановлено, що відповідачем з 01.03.2025 знову безпідставно обмежено розмір пенсії позивача сумою 38190,65 гривень.
На електронне звернення позивача від 10.03.2025, отримано відповідь відповідача від 13.03.2025 № 1544-1443/Ф-02/8-1200/25, в якій було зазначено, що розмір пенсійної виплати позивача визначено в межах зобов'язань, покладених рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 360/314/24, яким було зобов'язано Головне управління здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром. Зобов'язання проводити в подальшому перерахунки пенсії позивача без застосування обмежень, визначених чинним законодавством, зазначеним рішенням суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області покладено не було. Враховуючи наведене, розмір пенсійної виплати позивача в результаті проведеного масового перерахунку пенсій з 01.03.2025 не змінився та складає 38190,65 гривень.
Отже, позивач вважає, що цією відповіддю відповідач фактично відмовив позивачу в вимогах викладених в заяві від 10.03.2025, що порушує права позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою суду від 21.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти зяавлених вимог з огляду на таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) по лінії Національної поліції України.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №360/314/24, яке набрало законної сили 13.11.2024, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2024 року, без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Розмір пенсійної виплати визначено в межах зобов'язань, покладених на відповідача рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №360/314/24.
Після виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №360/314/24, розмір пенсії без обмеження максимальним розміром, визначений станом на дату (з 01.03.2024), з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачу, склав 38190,65 грн.
Відповідач зазначає, що зобов'язання проводити в подальшому перерахунки пенсії позивачу, без застосування обмежень, визначених чинним законодавством, зазначеним рішенням суду покладено не було.
Враховуючи відсутність в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №360/314/24 зобов'язання щодо визначення розміру пенсії без застосування обмежень з урахуванням проведених поточних перерахунків (індексації) відсутні законні підстави для збільшення розміру щомісячної пенсійної виплати.
З 01.03.2025 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Розмір пенсійної виплати не змінився, оскільки встановлений у фіксованому розмірі на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії - з 01.03.2024 в сумі 38190,65 грн.
Обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним частиною сьомою статті 43 Закону №2262 з 01.03.2025 не застосовано.
Отже, відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку у відповіідача як отримувач пенсії за вислугу років по лінії Національної поліції України.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 360/314/24, яке набрало законної сили 13.11.2024, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №360/314/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024.
Згідно з матеріалами пенсійної справи №1213010267 - НПУ розмір пенсії позивача станом на 01.03.2024 склав 38190,65 грн.
З 01.03.2025 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Згідно з протоколом перерахунку пенсії з 01.03.2025, пенсійна справа №1213010267 - НПУ: підсумок пенсії (з надбавками): 40065,65. З урахуванням максимального розміру пенсії:: 38190,65. Остаточний: 38190,65.
10.03.2025 позивач надіслав через Вебпортал ПФУ звернення ВЕБ-12001-Ф-С-25-043181 щодо здійснення виплати його пенсії з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
За результатами розгляду вищезазначеного електронного звернення відповідач листом від 13.03.2025 № 1544-1443/Ф-02/8-1200/25 повідомив, що наразі, розмір пенсійної виплати визначено в межах зобов'язань, покладених на Головне управління рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 360/314/24, яким було зобов'язано Головне управління здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром. Зобов'язання проводити в подальшому перерахунки пенсії без застосування обмежень, визначених чинним законодавством, зазначеним рішенням суду на Головне управління покладено не було. Враховуючи наведене, розмір пенсійної виплати в результаті проведеного масового перерахунку пенсій з 01.03.2025 не змінився та складає 38190,65 гривень. Обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним частиною сьомою статті 43 Закону 2262 з 01.03.2025 не застосовано.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закон № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
08.07.2011 прийнято Закон України № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-VI), частиною другою якого було визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України", «Про Національний банк України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про дипломатичну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про судову експертизу", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «Про наукову і науково-технічну діяльність", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення", «Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом № 3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частину 5, яка із врахуванням змін, внесених Законом № 1080-VIII від 12.04.2016 є частиною 7, викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» (підпункт 8 пункту 6 розділу II).
В подальшому, із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII вказану частину статті 43 Закону № 2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
У рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 за результатами розгляду справи № 1-38/2016 (рішення № 7-рп/2016) зазначено, що Суд:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України в цьому рішенні зазначив, що оспорюваними положеннями Закону № 2262-ХІІ тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).
Конституційний Суд України вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІII (далі - Закон №1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Тобто, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII щодо обмеження пенсії максимальним розміром саме у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
Верховним Судом неодноразово у рішеннях зазначалося, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано неконституційними окремі положення Закону № 2262-ХІІ, проте як зміни, внесені Законом № 1774-VIIІ до Закону № 2262-ХІІ, неконституційними не визнавались.
Крім того, на користь того, що неконституційним визнавалося виключно положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ щодо обмеження пенсії максимальним розміром саме у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року свідчить наявність рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 у справі № 3-102/2021, якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Тобто, якщо б повністю визнавалася неконституційною частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, то б Конституційний Суд України не розглядав та не приймав би зазначене рішення від 12.10.2022 у справі № 3-102/2021, оскільки неможливо визнавати неконституційною ту норму, яка вже була визнана неконституційною.
Верховний Суд у постанові від 24.02.2025 у справі № 580/11667/23 зазначив, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Як встановлено судом, пенсію позивачу призначено у 2018 році.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №360/314/24 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 та її розмір склав 38190,65 грн.
З 01.03.2025 проведено індексацію пенсії позивача відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з 01.03.2024 складає 38190,65 грн.
Тому, оскільки перерахунок здійснено в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
На момент виникнення спірних правовідносин (здійснення відповідачем перерахунку пенсії 01.03.2025) зазначені положення Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, були чинними, а тому мали застосувуватись.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідач, керуючись положеннями вказаних законів, діяв правомірно.
Аналогічні висновки щодо застосування положень Закону № 3668-VI викладені Верховним Судом у постанові від 24.02.205 у справі № 580/11667/23.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що абзацем 3 статті 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI встановлено, якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Судом встановлено, що після здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 її розмір склав 38190,65 грн. Отже, пенсія позивачу має виплачуватися в такому розмірі.
При цьому, суд, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2023 у справі №380/12268/20 та 05.09.2023 у справі №120/1602/23, зазначає, що норми пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI" є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця