Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 травня 2025 року Справа №640/16722/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поверх, літера Б) до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А), Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" пеню в розмірі 424 069,20 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 26.11.2019 по 26.09.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі. Справу прийнято розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/16722/22. Розгляд справи вирішено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Водночас, нормами ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 грудня 2021 року в справі № 360/2526/20, з аналогічним предметом позову, при зверненні платника податків до суду в першу чергу судом мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно з позовною заявою: ... На підставі даного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») № 0000431530 від 22.07.2014р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 101 132,00 грн., заявленої в декларації з ПДВ за квітень 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2014р. у справі № 826/11379/14, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») № 0000431530 від 22.07.2014р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 101 132,00 грн.
Враховуючи, що перевірка достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість була закінчена 04.07.2014р., податковий орган повинен був відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України подати до органу Державної казначейської служби України до 09.07.2014р. висновок із зазначенням суми ПДВ в розмірі 1 118 437,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган Державної казначейської служби України - перерахувати такі кошти ТОВ «Аскоп-Україна» до 16.07.2014р.
Однак сума ПДВ в загальному розмірі 1 219 569,00 грн. (1 118 437,00 грн. + 101 132,00 грн.) не була відшкодована ТОВ «Аскоп-Україна» з бюджету, що призвело до виникнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ перед позивачем.
Таке відшкодування не було здійснено навіть не дивлячись на прийняту Верховним судом України постанову від 31.05.2016 у справі № 826/11379/14, якою податковий орган було зобов'язано подати до органу казначейства відповідний висновок.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 у справі № 640/5300/21 було стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» вищевказану бюджетну заборгованість із відшкодування ПДВ в розмірі 1 219 569,00 грн. яка і в даному випадку так і не повернута товариству до цього часу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 у справі № 640/23429/19, було стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» пеню в розмірі 607525,78 грн., нараховану на вищевказану суму бюджетної заборгованості за період з 26.04.2017 по 25.11.2019 (включно).
В зв'язку з тривалим порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 219 569,00 грн. ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України додатково нарахувало на суму такої бюджетної заборгованості пеню за період з 26.11.2019 по 26.09.2022 в розмірі 424 069,20 грн., що підлягає стягненню з бюджету на користь товариства …
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що у постанові від 19 січня 2023 року в справі № 140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав позивача та про відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (починаючи з пункту 81 постанови), а також дійшла висновку про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 102).
Окремо в пункті 106 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі.
Аналогічний висновок викладено і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року в справі № 803/1149/18, а також у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 360/4040/21.
З моменту набуття чинності рішенням суду податковий орган і орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів мали вчинити дії, необхідні для реалізації процедури бюджетного відшкодування, а саме: згідно п.200.15 ст.200 ПК України податковий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання рішення апеляційної інстанції, мав подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п.200.13 ст.200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування Бюджетних коштів, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби мав виплатити позивачу суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків).
Всупереч вищевказаним приписам законодавства висновок до органу державного казначейства податковим органом не наданий, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.
Отже, про порушення свого права позивач мав дізнатись ще у 2014 році.
Позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" пеню в розмірі 424 069,20 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 26.11.2019 по 26.09.2022 до суду лише 01.10.2022 року, про що свідчить відмітка на конверті.
З урахуванням висновків викладених зокрема у постанові від 19 січня 2023 року в справі № 140/1770/19 Великої Палати Верховного Суду, позовні вимоги в частині періоду з 26.11.2019 по 31.03.2022 подано поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Отже, позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. При цьому позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1, 3 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в межах позовних вимог про стягнення пені нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 26.11.2019 по 31.03.2022 із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють розгляд справи по суті.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись, ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в межах позовних вимог про стягнення пені нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 26.11.2019 по 31.03.2022 із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.В. Череповський