Справа №127/15055/25
Провадження №1-кс/127/6397/25
15 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №22025020000000072 від 07.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000072 від 07.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президентом України підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено до 07.08.2025 включно.
Пунктом 3 цього Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.
ОСОБА_6 , діючи всупереч вимогам указаних нормативно-правових актів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, наприкінці квітня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у м. Могилів-Подільський, познайомився з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, зв'язавшись з ними за допомогою мобільного додатку «Telegram», та повідомив, що може організувати їх незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску.
В подальшому, ОСОБА_6 розробив план незаконного переправлення через державний кордон України, визначив його місце і час, підшукав співучасників, придбав та зберігав засоби для здійснення переправлення за адресою м. Могилів-Подільський, вул. Михайла Грушевського 11.
Надалі ОСОБА_6 02.05.2025, перебуваючи у м. Могилів-Подільський, за допомогою мобільного додатку «Telegram» повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що перетин державного кордону України буде здійснюватися 02.05.2025 поза пунктом пропуску через державний кордон через водний простір в Могилів-Подільському районі Вінницької області, зазначивши про необхідність їх прибуття до м. Вінниці, де на них буде чекати автомобіль, який їх доставить до м. Могилів-Подільський Вінницької області з метою подальшого незаконного переправлення через держаний кордон України, а також повідомив, що вартість такої послуги буде становити 7000 доларів США з кожного.
На запропоновані ОСОБА_6 умови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів, погодились та того ж дня прибули на територію автовокзалу «Західний» по вул. Хмельницьке шосе, 107, у м. Вінниці.
Надалі 02.05.2025 близько 16 години ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, сприяючи незаконному переправленню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон, зустрів їх на території зазначеного автовокзалу, проінструктував про правила поведінки при перетині державного кордону України та автомобілем марки «HONDA ELEMENT» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , оминаючи встановлені на автодорозі контрольні пости, перевіз їх з м. Вінниці до м. Могилів-Подільського Вінницької області.
У м. Могилів-Подільському ОСОБА_9 зупинив свій автомобіль біля продуктового магазину «Дністер» по проспекту Незалежності, 96А, де на них очікував ОСОБА_10 .
Діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , ОСОБА_10 дістав зі свого автомобіля «Haval» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 пакет з двома гумовими надувними матрацами та двома зіп-пакетами, сів до автомобіля ОСОБА_9 , де знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та пояснив їм, що надані ним матраци та зіп-пакети необхідно буде використовувати під час переправлення через річку Дністер.
Надалі з ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку «Telegram», зв'язався ОСОБА_6 . Використовуючи під час розмови функцію гучного зв'язку ОСОБА_6 , а також ОСОБА_10 та ОСОБА_9 додатково проінструктували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про порядок, час та місце перетину державного кордону України.
Продовжуючи розмову, ОСОБА_6 вказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про необхідність надати ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 14000 доларів США в якості раніше обумовленої винагороди за незаконне переправлення їх через державний кордон України.
На виконання цієї вказівки у салоні автомобіля «HONDA ELEMENT» ОСОБА_7 передав ОСОБА_10 грошові кошти, під час перерахунку яких ОСОБА_10 та ОСОБА_9 затримали працівники правоохоронних органів.
На підставі здобутих доказів 14.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Могилів - Подільський Вінницької обл., громадянину України, тимчасово не працюючому, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
?показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили про обставини при яких ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 організовували їх незаконне переправлення через державний кордону України;
?протоколом контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, в ході якого зафіксовано факт вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України;
?протоколом огляду та вручення грошових коштів та імітаційних засобів від 02.05.2025;
?протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_9 від 02.05.2025 за результатами якого було вилучено грошові кошти та імітаційні засоби, які надавались ОСОБА_10 , в якості обумовленої оплати за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України;
?протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_10 від 02.05.2025 за результатами якого було вилучено мобільний телефон останнього, який він використовував під час вчинення кримінального правопорушення;
?протоколами затримання підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення;
?протокол про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо, відеоконтроль особи) за результатами якого зафіксовані обставини незаконного переправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України;
?протоколом про хід негласних слідчих (розшукових) дій за результатами якого зафіксовані обставини незаконного переправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України;
?протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій за результатами якого зафіксовані обставини інформування, щодо можливої організації ОСОБА_6 незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України;
?висновком експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/123-25/7220-ВЗ від 14.05.2025 за результатами якої голос зафіксований на протоколах НСРД належить ОСОБА_6 та іншими матеріалами в їх сукупності.
Установлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, не має стабільного законного джерела доходів, стійких соціальних зв'язків, а також перебуває в розшуку як особа яка ухиляється від явки до військомату, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання достовірно знаючи місця та способи незаконного переправлення осіб через державний кордон України може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі за межами України тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Здобуті докази дають підстави вважати, що підозрюваний міг діяти у співучасті з іншими особами, які на даний час ще не встановлені, а також особи які вже перетнули кордон чи тільки це планували з допомогою ОСОБА_6 , а тому перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків та інших причетних осіб, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, характер вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та те, що за місцем його проживання виявлені матраци та зіп-пакети дає підстави вважати, що це є одним із основним джерел його доходу, тобто перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу ОСОБА_6 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Враховуючи те, що згідно наявних матеріалів провадженні відомо про те, до моменту свого викриття і затримання ОСОБА_6 незаконно переправляв осіб через державний кордон за що відповідно отримував грошові кошти, окрім того за свої злочинні дії в яких ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були викриті, мали отримати від, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 14 000 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні, щодо іноземних валют Національного банку України станом на 22.08.2024 становить 582 323 гривні, а тому найбільш дієвим, відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде визначення застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000072 від 07.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В рамках вказаного провадження 14.05.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, наразі не встановлено усіх причетних осіб до вказаного правопорушення.
Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Щодо розміру застави, який просить визначити сторона обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд погоджується з органом досудового розслідування, що своїми діями ОСОБА_6 показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, розуміючи свою незаконну діяльність в умовах воєнного стану.
Разом з тим, слід враховувати, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того органом досудового розслідування жодним чином не обґрунтовано такий розмір застави, а також не підтверджено матеріальний стан підозрюваного та можливість її внесення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного та його роль у вказаному правопорушенні, суд приходить до переконання, що застава в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 14.05.2025 по 12.07.2025 включно.
Одночасно визначити заставу 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
?утриматись від спілкування із особами, які є свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя