21 травня 2025 р.Справа № 524/111/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Козир В.П., вул. Радянська, 75, смт. Козельщина, Козельщинський, Полтавська, 39100, повний текст складено 27.03.25 року по справі № 524/111/25
за позовом ОСОБА_1
до Департамента патрульної поліції Національної поліції України , Інспектора 2 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Третяка Ігоря Руслановича
про скасування постанови,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Третяка Ігоря Руслановича, в якому просив суд:
- скасувати постанову ЕНА № 3761541 від 30.12.2024, складену інспектором 2 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Третяком Ігорем Руслановичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в сумі 510 грн за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП;
- провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП закрити;
- стягнути на користь позивача з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 30.12.2024 близько 23 години 35 хвилин позивач рухався на автомобілі Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Велика Набережна у місті Кременчуці у напрямку вулиці Ярмаркової. На ділянці біля авторинку дорога робить заокруглення наліво, що позначено дорожнім знаком 1.2 "Небезпечний поворот ліворуч". Даний знак, на думку позивача, попереджає про заокруглення дороги радіусом менше 500 м поза населеними пунктами і менше 150 м - у населених пунктах або про заокруглення з обмеженою оглядовістю та він не зобов'язує водіїв включати світлові покажчики поворотів при проїзді цього закруглення. Позивач вважає, що дорожній знак 1.2 "Небезпечний поворот ліворуч" є попереджувальним знаком, він інформує про зміну конфігурації дороги. Під час руху ОСОБА_1 не перестроювався, не здійснював жодних маневрів, повороту, розвороту, не змінював напрямку руху відносно осьової лінії дороги, а продовжував рух відповідно до конфігурації дороги, а тому не повинен включати світловий покажчик повороту ліворуч.
Рішенням Козельщинського районного суду від 27.03.2025 позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову серії ЕНА № 3761541 від 30.12.2024, складену інспектором 2 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Третяком Ігорем Руслановичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у сумі 510 грн за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрито.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у сумі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, відповідачем Депаратментом патрульної поліції НП України подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Козельщинського районного суду від 27.03.2025 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на даній ділянці дороги проїзна частина містить три смуги руху в одному напрямку, яка перед поворотом ліворуч змінюється шириною, а саме зводиться до проїзної частини з однією смугою для руху в одному напрямку. Тобто, відповідно до напрямку руху водія, дорога має певні зміни проїзних частин та не продовжує існувати у первісному вигляді після заокруглення, така ділянка дороги не є вигином або зміною напрямку самої дороги в плані. Отже, водій був зобов'язаний проінформувати інших учасників дорожнього руху про напрямок свого руху, тобто про вчинення подальшого маневру, безпосередньо перед поворотом, оскільки у водія була можливість здійснити рух двома напрямками, а саме ліворуч або праворуч на АЗС "Барс". Також, в апеляційній скарзі скаржник просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначених в апеляційній скарзі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та розглядати справи без участі представника відповідача.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що апеляційна скарга не спростовує законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, а лише свідчить про помилковість тлумачення скаржником норм Правил дорожнього руху. Також позивач просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін та розглядати справу без його участі.
Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3761541, винесеною 30.12.2024 інспектором 2 взводу 4 роти № батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Третяком Ігорем Руслановичем, установлено, що 30.12.2024 о 23 годині 35 хвилин у місті Кременчук по вул. Велика Набережна, буд. 32 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив пп. "б" п. 9.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Даною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Не погоджуючи з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі по тексту - ПДР, Правила або Правила дорожнього руху).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом 8.4 "а" ПДР визначено, що попереджувальні знаки інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 33.1 "Попереджувальні знаки" розділу 33 ПДР - "Небезпечний поворот праворуч", дорожній знак 1.1 "Небезпечний поворот праворуч" попереджає про заокруглення дороги радіусом менше 500 м поза населеними пунктами і менше 150 м - у населених пунктах або про заокруглення з обмеженою оглядовістю.
Відповідно до пункту 9.2 ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою та перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1.10 ПДР дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан. Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Відповідно до пункту 9.4. ПДР подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 ПДР).
Отже, заокругленість дороги, про яку інформує водіїв дорожній знак 1.2 "Небезпечний поворот ліворуч" є одним із елементів дорожніх умов та на відміну від маневрів не залежить від дій водія, оскільки є геометричним параметром дороги.
При цьому, обов'язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з'їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом.
Вказаний попереджувальний сигнал необхідний для інформування інших водіїв про зміну напрямку руху та надання їм можливості скоригувати свої дії (вибрати безпечну швидкість, перестроїтись в іншу смугу руху тощо) з урахування відповідного маневру водія, який подає попереджувальний сигнал.
При цьому, такий геометричний параметр дороги як заокругленість є незмінною та передбачуваною дорожньою умовою, яку водії зобов'язані враховувати в незалежності від дій інших водіїв.
На підтвердження вчинення позивачем порушення пп. "б" п. 9.2 Правил дорожнього руху відповідачем надано до матеріалів справи відеозапис з бодікамери та відеореєстратора, а також роздруківку з картографічного вебсервісу "Google Maps" (а.с. 39).
З відеозапису з відеореєстратора, встановленого у службовому транспортному засобі, вбачається, що транспортний засіб Lanos Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_1 , у нічний час доби, після проїзду дорожнього знаку 1.2 "Небезпечний поворот ліворуч" не змінював напрямок руху, рухаючись по головній дорозі, що має заокруглення. Водій не подавав сигнал світловим покажчиком повороту. Також з відеозапису вбачається, що по праву сторону знаходиться АЗС, до якої є з'їзд праворуч.
З відеозапису нагрудної бодікамери встановлено, що після зупинки транспортного засобу Lanos Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , інспектором поліції повідомлено водієві: "по головній дорозі їдете і поворот не вмикаєте". Водій відповів, що головна дорога не повертає. Поліцейський пояснив, що "там звичайне по суті перехрестя", направо другорядна дорога. Роз'яснено водієві його права та повідомлено про вчинення порушення підпункту "б" пункту 9.2 Правил дорожнього руху.
Позивач на відеозаписі заперечував факт порушення правил дорожнього руху та зауважив, що він їхав по головній дорозі і при повороті ліворуч не повинен подавати сигнал світловим покажчиком повороту.
Відповідно до роздруківки з картографічного вебсервісу "Google Maps", наданого відповідачем, вбачається, що головна дорога (вул. Набережна у м. Кременчук) має заокруглення у напрямку ліворуч, з'їзд до АЗК "БАРС" праворуч, а також прилягання другорядної дороги праворуч.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 продовжував рух відповідно до напрямку дороги, яка має заокруглення, що є незмінною та передбачуваною дорожньою умовою, що не вимагає вмикати світловий покажник повороту.
Аналоргічні висновки містять постанова Верховного суду від 29.11.2018 по справі №537/5071/16-а, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Щодо доводів відповідача про те, що пункт 9.2 ПДР зобов'язує водія вмикати світловий покажчик повороту у місцях, де встановлений дорожній знак 1.1 "Небезпечний поворот праворуч", колегія суддів зазначає, що вказане є суб'єктивним трактуванням відповідача норм Правил дорожнього руху, а тому не можуть розцінюватись судом як беззаперечний аргумент щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Аргументи відповідача про те, що наявність у водія «здійснити рух двома напрямками, а саме ліворуч або праворуч на АЗС "БАРС" та бездіяльність у формі неподання сигналу світлового показчика повороту відповідного напрямку, не ґрунтуються на положеннях Правил дорожнього руху.
Разом з тим, будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., матеріали справи не містять.
Колегія суддів зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27.03.2025 по справі № 524/111/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 21.05.2025 року