21 травня 2025 р. Справа № 520/28565/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді П'янової Я.В.,
Суддів Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 520/28565/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА»
до Вінницької митниці
про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
08.04.2025 на зазначене рішення суду Вінницька митниця подала до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 21.04.2025 апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі 520/28565/24 залишено без руху. Надано Вінницькій митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 24 306 грн 70 коп.
30.04.2025 представником Вінницької митниці подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі 520/28565/24. Продовжено Вінницькій митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі 520/28565/24 - на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету Вінницької митниці 05.05.2025 о 23:14 год.
Таким чином, останній день для усунення недоліків зазначеної апеляційної скарги - 16.05.2025.
14.05.2025 представником Вінницької митниці через систему "Електронний суд" повторно подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що фінансова ситуація апелянта не змінилася і на даний час сплатити судовий збір немає можливості, у зв'язку з відсутністю коштів.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України “Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України “Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України “Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність на рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, в обґрунтування заявленого клопотання скаржником не надано жодних доказів, що підтверджують відсутність на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Згідно з ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 21.04.2025 у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 520/28565/24 - відмовити.
Апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 520/28565/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова