ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відкриття апеляційного провадження
"21" травня 2025 р. Справа № 902/1014/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Коломис В.В.
судді Грязнов В.В.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 (повний текст - 23.04.2025) у справі №902/1014/23 (суддя Лабунська Т.І.)
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23 відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Приходька Д.В. від 04.04.2025 (вх.№01-36/399/25 від 04.04.2025) про продовження строку на подання плану реструктуризації боргів у справі №902/1014/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на три місяці. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.04.2025 (вх.№01-36/406/25 від 07.04.2025) про продовження процесуального строку на три місяці для виконання пункту 5 ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.02.2025 у справі №902/1014/23. Закрито провадження у справі №902/1014/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в т.ч. провадження по заяві ОСОБА_2 про визнання кредитором у справі. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі №902/1014/23. Припинено повноваження арбітражного керуючого Приходька Д.В., як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Листом від 01.05.2025 матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.
15.05.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянтом було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Із наданих скаржником документів, а саме: копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2024 рік станом на 24.02.2025 №F1401804, копії постанови від 28.12.2023 ВП НОМЕР_2 про арешт коштів боржника вбачається, що скаржник не мав доходів у 2024 році та об'єктивно позбавлений можливості вчасно сплатити у встановленому порядку судовий збір.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
В іншому апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №902/1014/23.
При цьому, щодо оскарженої ухвали суду, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт просить скасувати протокольну ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/1014/23 про оголошення перерви до 10.04.2025.
Згідно з частиною 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/361/18, від 26.02.2019 у справі №910/12099/17, від 11.09.2018 у справі №916/1461/16, від 24.02.2020 у справі №905/639/19 зазначено, що визначений ч.1 ст.255 ГПК України перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.
Оскаржена апелянтом ухвала не входять до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, встановленого частиною 1 статті 255 ГПК України.
Відтак, така ухвала не можуть бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що системне тлумачення ст.255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Згідно ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Те, що скаржник визначив вказану вище ухвалу як окремий предмет оскарження поряд із судовим рішенням суду першої інстанції, є лише формальним порушенням приписів ч.3 ст.255 ГПК, яка передбачає, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Ця норма означає, що доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окермих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції має розглянути такі доводи скаржника щодо незаконності постановлених ухвал саме як один із доводів апеляційної скарги на рішення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.06.2024 у справі №204/9551/18, від 10.07.2023 у cправі №910/13020/22.
З огляду на викладене колегія суддів звертає увагу сторін, що вказані в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо незаконності оскарженої протокольної ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/1014/23 про оголошення перерви до 10.04.2025 будуть розглянуті та оцінені судом апеляційної інстанції саме як один із доводів апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23.
Крім цього, в скарзі апелянт просить суд забезпечити проведення усіх судових засідань у справі №902/1014/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника позивача - адвоката Тарасова Сергія Олексійовича (mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч.1 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно з ч.3 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
Частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції (ч.5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, суд вбачає можливим задоволити заявлене клопотання та забезпечити представнику позивача - адвокату Тарасову Сергію Олексійовичу (mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись ст.ст.197, 234, 262 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити клопотання та відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23.
3. Розгляд апеляційної скарги призначити на "21" липня 2025 р. об 15:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №4 (ВКЗ).
4. Запропонувати учасникам провадження у строк до 06.06.2025 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
5. Задовольнити клопотання та забезпечити представнику позивача - адвокату Тарасову Сергію Олексійовичу (mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
6. Попередити, що відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
7. Попередити сторони про необхідність забезпечення участі у конференції з приміщення, яке б виключало наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Грязнов В.В.