П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27587/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, прийняте у складі суду судді Білостоцького О.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповного виконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 28.03.2022, 30.03.2022, 03.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 17.04.2022, 18.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 25.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 03.05.2022, 04.05.2022, 07.05.2022, 08.05.2022, 11.05.2022, 12.05.2022, 21.05.2022, 22.05.2022, з 28.05.2022 по 31.05.2022, з 02.06.2022 по 30.06.2022, з 10.07.2022 по 31.07.2022, з 03.08.2022 по 31.08.2022, з 08.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 04.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 12.06.2023, з 14.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 04.07.2023, 06.07.2023, з 08.07.2023 по 10.07.2023, з 12.07.2023 по 24.07.2023, з 26.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 21.08.2023, з 06.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 15.11.2023, з 02.12.2023 по 31.12.2023.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Коломойцев Микола Миколайович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо позовного періоду квітня 2022 - жовтня 2022 та ухвалити в цій частині постанову про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час вирішення справи суд повинен був врахувати, що законодавство, яке було чинне станом на позовний період, щодо якого здійснено розгляд справи по суті в частині, з якою позивач виражає незгоду: квітень 2022 - жовтень 2022 , не передбачав застосування всіх критеріїв, які визначають право позивача на додаткову винагороду у збільшеному еквіваленті. На думку апелянта, до 2023 року зміст виконаних бойових розпоряджень та територіальність не має визначального значення, а за докази виконання бойових завдань приймаються - будь-які документи.
Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить позовні вимоги залишити без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 22.03.2022 року по теперішній час, що підтверджується виданою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2024 року за №197.
На підтвердження виконання позивачем бойових завдань за період 28.03.2022, 30.03.2022, 03.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 17.04.2022, 18.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 25.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 03.05.2022, 04.05.2022, 07.05.2022, 08.05.2022, 11.05.2022, 12.05.2022, 21.05.2022, 22.05.2022, з 28.05.2022 по 31.05.2022, з 02.06.2022 по 30.06.2022, з 10.07.2022 по 31.07.2022, з 03.08.2022 по 31.08.2022, з 08.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022 до суду надано: витяги з бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме від: 28.03.2022 №12/шт/дск, 30.03.2022 №14/шт/дск, 03.04.2022 №20/шт/дск, 07.04.2022 №26/шт/дск, 09.04.2022 №28/шт/дск, 11.04.2022 №31/шт/дск, 13.04.2022 №33/шт/дск, 15.04.2024 №37/шт/дск, 17.04.2022 №39/шт/дск, 18.04.2022 №40/шт/дск, 21.04.2022 №46/шт/дск, 22.04.2022 №49/шт/дск, 25.04.2022 №60/шт/дск, 26.04.2022 №61/шт/ дск, 30.04.2022 №74/шт/дск, 03.05.2022 №83/шт/дск, 04.05.2022 №86/шт/дск, 07.05.2022 №93/шт/дск, 08.05.2022 №96/шт/дск, 11.05.2022 №107/шт/дск, 12.05.2022 №108/шт/дск, 21.05.2022 №147/шт/дск, 22.05.2022 №148/шт/дск, 28.05.2022 №173/шт/дск (з 28.05.2022 по 31.05.2022), 02.06.2022 №186/шт/дск (з 02.06.2022 по 06.06.2022), 06.06.2022 №199/дск (з 07.06.2022 по 12.06.2022), 12.06.2022 №214/шт/дск (з 13.06.2022 по 20.06.2022), 20.06.2022 №241/шт/дск (з 21.06.2022 по 30.06.2022), 09.07.2022 №292/шт/дск (з 10.07.2022 по 15.07.2022), 15.07.2022 №317/шт/ дск (з 16.07.2022 по 21.07.2022), 21.07.2022 №340/шт/дск (з 22.07.2022 по 27.07.2022), 27.07.2022 №358/шт/дск (з 28.07.2022 по 31.07.2022), 02.08.2022 №381/шт/дск (з 03.08.2022 по 08.08.2022), 08.08.2022 №398/шт/дск (з 09.08.2022 по 14.08.2022), 14.08.2022 №413/шт/дск (з 15.08.2022 по 20.08.2022), 20.08.2022 №429/шт/ дск (з 21.08.2022 по 26.08.2022), 26.08.2022 №450/шт/дск (з 27.08.2022 по 31.08.2022), 07.09.2022 №491/шт/дск (з 08.09.2022 по 14.09.2022), 14.09.2022 №511/шт/дск (з 15.09.2022 по 24.09.2022), 24.09.2022 №542/шт/дск (з 25.09.2022 по 30.09.2022), 04.10.2022 №579/шт/дск (з 05.10.2022 по 31.10.2022).
Водночас, позивач стверджує, що під час проходження військової служби, зокрема, у період безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, зокрема 28.03.2022, 30.03.2022, 03.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 17.04.2022, 18.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 25.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 03.05.2022, 04.05.2022, 07.05.2022, 08.05.2022, 11.05.2022, 12.05.2022, 21.05.2022, 22.05.2022, з 28.05.2022 по 31.05.2022, з 02.06.2022 по 30.06.2022, з 10.07.2022 по 31.07.2022, з 03.08.2022 по 31.08.2022, з 08.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022 йому не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В якості підтвердження факту невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, стороною позивача до суду надано банківські виписки (відомості про перерахування позивачу додаткової винагороди вбачається лише з лютого 2024 року, водночас цей період в межах даної справи не є спірним).
Згідно наданого до суду розрахунку нарахованої і виплаченої додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період з 28.03.2022 року по 31.12.2023 року, наведеного у Таблиці №1, позивачу у період з березня 2022 року по грудень 2023 року включно нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у розрахунку 30 000 грн. до кількості днів виконання бойових завдань у відповідному місяці спірного періоду.
Щодо виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану у розрахунку 100 000 грн. за період листопада-грудня 2022 року, представник відповідача у відзиві зазначив, що 20.02.2023 року відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №46 від 03.02.2023 року було здійснено донарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану за 20.11.2022 року - 30.11.2022 року з розрахунку 70 000,00 грн. на місяць у сумі 25666,67 грн. Після здійснення утримання військового збору (1,5%) 22.02.2023 року на картковий рахунок позивача було зараховано 25281,67 грн. Пізніше, 21.03.2023 року відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №63 від 06.03.2023 року було донараховано додаткову винагороду на період дії воєнного стану за грудень 2022 року з розрахунку 70000,00 грн. на місяць у сумі 70000,00 грн., яку 22.03.2023 року було нараховано на картковий рахунок позивача.
Судом також встановлено, що відомості, наявні в наданому представником відповідача акті звірки зарахувань грошових коштів а АБ «УКРГАЗБАНК» від 14.02.2025 року №03, збігаються із відомостями, наявними в наданих представником позивача банківських виписках розрахункового рахунку позивача за період березня 2022 року по грудень 2023 року включно.
Разом з тим, вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати за спірний період в повному обсязі додаткової винагороди, що передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів за спірний період. За висновками суду, сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, оскільки «виконання бойових розпоряджень» та «участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» не є тотожними поняттями.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон України №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За ч.1 ст. 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ст. 10 Закону України №2011-XII).
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п.3 постанови №704).
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, який продовжує свою дію й по теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року була прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (із змінами) (далі - Постанова №168) (в редакції від 28.02.2022 року), згідно п.1 якої була установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно п.5 Постанови №168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 року внесені зміни до постанови №168 від 28.02.2022 року (застосовуються з 24.02.2022 року), зокрема:
- в абзаці першому п.1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- доповнено постанову п.2-1, згідно якого порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 було затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно п.1 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно п.2 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить, зокрема, додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України (п.17 Розділу І Порядку №260).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 року №248/1217, від 25.03.2022 року №248/1298, від 18.04.2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022 року), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 року №912/з/29.
За п.1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 року №248/1298 (далі - Окреме доручення №248/1298) (діяло до 01.06.2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно п.2 Окремого доручення №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Згідно п.3 Окремого доручення №248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з п.4 Окремого доручення №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення №248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
За п.1 Окремого доручення від 23.06.2022 року №912/з/29 (далі - Окреме доручення №912/з/29) (діяло з 01.06.2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
За п.3 Окремого доручення №912/з/29 Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
За приписами п. 4 Окремого доручення №912/з/29 у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Пунктом 5 Окремого доручення №912/з/29 Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).
Аналізуючи вищевказане, суд доходить висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець, які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, що засвідчується довідкою керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. У свою чергу, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.
У постанові від 06 червня 2024 року у справі № 400/1217/23 Верховний Суд виснував, що при прийнятті такого рішення Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
При дослідженні порядку та умов цієї виплати, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами.
Документальним підтвердженням можуть слугувати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом також у постановах від 06 серпня 2024 року у справі № 400/10311/23, від 07 листопада 2024 року у справі № 200/2297/23, від 05 грудня 2024 року у справі № 420/19038/23, від 27 лютого 2025 року у справі № 340/3447/23 та багатьох інших.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів за спірний період.
За наявності документального підтвердження (рапорти, накази, витяги з журналів бойових дій тощо), військовослужбовець має право на виплату додаткової винагороди у підвищеному розмірі, однак така винагорода виплачується виключно за фактичне виконання бойових завдань.
Виконання інших завдань не може вважатися «безпосередньою участю», оскільки ці дії, попри свій характер бойової готовності, потребують окремого нормативного визначення та не охоплюються чинними підставами для виплати згідно з Постановою № 168.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2025 року у справі № 520/17681/23.
Тобто, матеріалами справи підтверджується факт наявності бойових розпоряджень відносно позивача, зокрема з 28.03.2022, 30.03.2022, 03.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 17.04.2022, 18.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022, 25.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 03.05.2022, 04.05.2022, 07.05.2022, 08.05.2022, 11.05.2022, 12.05.2022, 21.05.2022, 22.05.2022, з 28.05.2022 по 31.05.2022, з 02.06.2022 по 30.06.2022, з 10.07.2022 по 31.07.2022, з 03.08.2022 по 31.08.2022, з 08.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази безпосередньої участі позивача саме у бойових діях на відповідних територіях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у вказаний період.
Розпорядження не можуть бути самостійною підставою для виплати спірної додаткової винагороди, оскільки вони не підтверджують факт безпосередньої участі позивача у бойових діях. Більш того, визначені у цих розпорядженнях завдання не можуть бути розцінені судом як безпосередня участь у бойових діях.
Досліджуючи надані до суду журнали бойових дій, що стосуються виконання позивачем бойових завдань, суд першої інстанції вірно встановив, що бойові завдання, які виконував позивач, зокрема за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року включно, по 01.02.2023 року зводились здебільшого до цілодобового патрулювання з підрозділами Національної гвардії «Херсон» та з підрозділами ГУНП в Херсонській області, та цілодобової позмінної охорони місця тимчасового розосередження зонального відділу.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, що в розумінні приписів Постанови №168 означає «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 року у справі №420/19038/23 та від 16.12.2024 року у справі №420/20311/23.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, , що завдання, які виконував позивач не можуть бути розцінені як безпосередня участь у бойових діях, та відповідно не можуть бути підставою для виплати збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди у період квітень 2022 - жовтень 2022.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Враховуючи викладене, оскільки в апеляційній скарзі оскаржується рішення суду першої інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період квітень 2022 - жовтень 2022, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки висновкам суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за інші періоди.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко