П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33174/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року (суддя Скупінська О.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 20.03.2025) про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 набрало законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024, яким визнано протиправним та скасовано рішення від 17.08.2023 №063350027729 ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення позивачу пенсії за віком від 10.08.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 за заявою позивача встановлено ГУ ПФУ в Херсонській області строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/33174/23 від 28.02.2024 та зобов'язано подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/33174/23 від 28.02.2024 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.
14.03.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов звіт, в якому було зазначено, що на виконання рішення суду по даній справі Головним управлінням за результатами повторного розгляду заяви позивача прийнято рішенням №063350027729 від 03.12.2024 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років 6 місяців.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у адміністративній справі №420/33174/23 та встановлено новий строк Головному управлінню про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 в адміністративній справі №420/33174/23, а саме в 30-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Накладено на керівника ГУ ПФУ в Херсонській області штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560,00 грн, половину якого стягнуто на користь позивача, іншу половину до Державного бюджету України.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі №420/133174/23.
В поданій скарзі апелянт зазначив, що під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах Головним управлінням враховано висновки суду, викладені у рішенні від 28.02.2024, щодо необхідності застосування положень Угоди та практику Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Проаналізовано та надано оцінку документам, доданим позивачем до заяви. Таким чином апелянт вважає, що Головним управлінням рішення суду від 28.01.2024 виконано у повному обсязі, а висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 20.03.2025, є помилковими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
На обґрунтування порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначив, що суд, розглянувши питання про накладення штрафу на начальника Головного управління у письмовому порядку без повідомлення сторін, порушив імперативні вимоги ч. 1 ст. 382-2 КАС України та позбавив начальника Головного правління права подати усні та письмові пояснення щодо наявності підстав накладення штрафу, а також відповідні докази, які могли бути враховані вказаним судом під час вирішення питання про наявність підстав для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Суд звертає увагу на те, що в Кодексі адміністративного судочинства України передбачено судовий контроль за виконанням судового рішення, зокрема шляхом звітування.
Відповідно до частин 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що у листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.08.2023 № 063350027729 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. з) ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до його стажу періоди роботи з 18.09.2001 по 17.09.2002, з 18.10.2002 по 17.10.2003, з 26.11.2003 по 25.11.2004, 27.11.2004 по 26.11.2005, з 25.01.2006 по 24.01.2007, з 15.03.2007 по 10.06.2008, з 17.07.2008 по 10.09.2009, з 13.08.2009 по 30.07.2010; з 02.09.2010 по 05.08.2011, з 13.09.2011 по 10.07.2012, з 23.08.2012 по 20.06.2013, з 23.08.2013 по 21.05.2014, з 23.05.2014 по 13.04.2015, з 16.05.2015 по 08.05.2016, з 17.05.2016 по 28.02.2022, з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 05.08.2023 року і передати його пенсійну справу для виплати до пенсійного органу за місцем фактичного проживання позивача, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення від 17.08.2023 №063350027729 ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення позивачу пенсії за віком від 10.08.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції визнав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №063350027729 від 17.08.2023 в частині не зарахування до страхового стажу періодe роботи ОСОБА_1 на території РФ з посиланням на вихід російською федерацією з 01.01.2023 з Угоди, є безпідставним, а тому підлягає скасуванню.
Суд акцентував увагу відповідача на тому, що спірний страховий період напрацьований позивачем в РФ до часу виходу України з вищевказаної Угоди, що свідчить про необхідність зарахувати позивачу цей період роботи у його страховий стаж.
На виконання згаданого рішення суду Головним управлінням за результатом повторного розгляду заяви позивача прийнято рішення №063350027729 від 03.12.2024, яким було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років 6 місяців. До пільгового стажу роботи та відповідно і до страхового не зараховано періоди роботи з 18.09.2001 по 17.10.2002, з 18.10.2002 по 17.10.2003, з 26.11.2003 по 25.11.2004, з 27.11.2004 по 26.11.2005, з 25.01.2006 по 24.01.2007, з 15.03.2007 по 10.06.2008, з 17.07.2008 по 13.07.2009, з 13.08.2009 по 30.07.2010, з 02.09.2010 по 05.08.2011, з 13.09.2011 по 31.12.2011 в довідках про заробітну плату, виданих Державним унітарним підприємством м. Москви Мосгортранс філія Південно-Західний, №03/03-197 за період з 18.09.2001 по 31.12.2006, №03/03-196 за період з 01.01.2007 по 31.12.2012 зазначено, що в період з 01.01.2001 по 31.12.2011 згідно із п. 15 ч. 1 ст. 9 федерального закону від 24.07.2009 №212- ФЗ іноземні громадяни, які тимчасово перебувають в РФ, не визнавались застрахованими особами і суми виплат та інших винагород не оподатковувались страховими внесками в Пенсійний фонд РФ.
Отже, в супереч висновків рішення суду про необхідність зарахувати позивачу спірний період роботи до його страхового стажу, ГУ ПФУ в Херсонській області повторно не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи з 18.09.2001 по 17.10.2002, з 18.10.2002 по 17.10.2003, з 26.11.2003 по 25.11.2004, з 27.11.2004 по 26.11.2005, з 25.01.2006 по 24.01.2007, з 15.03.2007 по 10.06.2008, з 17.07.2008 по 13.07.2009, з 13.08.2009 по 30.07.2010, з 02.09.2010 по 05.08.2011, з 13.09.2011 по 31.12.2011.
Наведене свідчить про свідоме нехтування рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №420/33174/23.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду.
Відхиляючи посилання апелянта на порушення норм процесуального права колегія суддів зазначає, що частиною першою статті 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про заявлена відповідачем клопотання про розгляд звіту суб'єкта владних повноважень у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 382-2 КАС України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали суду.
Ураховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушення норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов